"10" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/304/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
розглянувши зареєстровану 14.04.2025 за вх. № 2-559/25
заяву Фізичної особи-підприємця Водько Сергія Івановича
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 916/304/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Водько Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НС НОВА» (73003, м. Херсон, Шосе Миколаївське, буд. 6, Код ЄДРПОУ 44153252)
про стягнення 2651993,67 грн заборгованості,
за участю представників учасників справи:
від (заявника) позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
зазначає наступне:
Фізична особа-підприємець Водько Сергій Іванович (надалі - ФОП Водько С.І., Позивач) використовуючи систему “Електронний суд» звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “НС НОВА» (надалі - ТОВ “НС НОВА», Відповідач) 2651993,67 грн заборгованості, з яких: 1550913,69 грн основної заборгованості, 248540,05 грн пені, 714168,53 грн інфляційних нарахувань та 138371,40 грн 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 24.09.2021 договором поставки № 24/09/21 зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості товару, отриманого за видатковими накладними від 24.09.2021 № 1 на суму 386400,00 грн, від 27.09.2021 № 2 на суму 697284,00 грн, від 17.10.2021 № 3 на суму 891870,00 грн, від 02.11.2021 № 4 на суму 784980,00 грн, від 16.11.2021 № 5 на суму 834162,00 грн, від 30.11.2021 № 6 на суму 881223,00 грн, від 13.12.2021 № 7 на суму 800156,60 грн, від 26.12.2021 № 8 на суму 831999,00 грн, від 20.01.2022 № 1 на суму 879324,00 грн, від 09.02.2022 № 2 на суму 883365,00 грн.
Представлена позовна заява містить попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, до якого, окрім сплаченого судового збору, внесено відомості про 155091,37 грн витрат на професійну правничу допомогу із посиланням на укладений з адвокатом Лиска П.О. договір про надання правових послуг. Також представлено копію укладеного 23.09.2024 із адвокатом Лиска П.О. договору про надання правової допомоги.
Окрім зазначеного, позовна заява також містить заяву в порядку частини 8 статті 129 ГПК України про надання відповідних доказів до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 30.01.2025 позовній заяві ФОП Водько С.І. присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/304/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 04.02.2025 прийнято позовну заяву ФОП Водько С.І. до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/304/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
10 квітня 2025 року Господарським судом Одеської області ухвалено рішення у справі про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
В процесі розгляду справи адвокат Лиска П.О. приймав участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що відображено у протоколах судових засідань.
14 квітня 2025 року ФОП Водько С.І. звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “НС НОВА» 155091,37 грн витрат на професійну правничу допомогу. До заяви представлено укладений 23.09.2024 договір про надання правової допомоги із адвокатом Лиска П.О., акт здачі-приймання до договору від 10.04.2025, рахунок на оплату від 10.04.2025,
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2025, враховуючи принцип незмінності складу суду при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення та перебування судді Гута С.Ф. у заздалегідь спланованій щорічній відпустці упродовж 21.04-23.05.2025, призначено судове засідання для розгляду поданої заяви про ухвалення додаткового рішення на 27 травня 2025 року.
Поряд із наведеним 09.05.2025 до господарського суду надійшла ухвала (запит) Південно-західного апеляційного господарського суду, котрою витребувано матеріали справи у зв'язку із апеляційним оскарженням ТОВ “НС НОВА» ухваленого у справі рішення.
Положеннями статті 232 ГПК України встановлено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до підпунктів 17.1,17.3,17.5,17.10,17.11,17.12 пункту 17 розділу ХІ ,,Перехідні положення» ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів); апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду; у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17, 19, 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи; подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню; суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
Відповідно до частини 10 статті 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
З огляду на викладене, матеріали справи надіслано за запитом до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ “НС НОВА» повернуто.
16 червня 2025 року матеріали справи надійшли до господарського суду, у той же час, суддя Гут С.Ф. впродовж 16-30.06.2025 перебував у запланованій щорічній відпустці, що унеможливлювало вчинення будь-яких процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи принцип незмінності складу суду, ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 призначено судове засідання для розгляду поданої ФОП Водько С.І. заяви про ухвалення додаткового рішення на 10 липня 2025 року.
В автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області наявна інформація про зареєстрований як у представника ФОП Водько С.І. адвоката Лиска П.О., так і у ТОВ “НС НОВА» (Код ЄДРПОУ 44153252) електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 01.07.2025 до електронних кабінетів представника ФОП Водько С.І. та ТОВ “НС НОВА» (Код ЄДРПОУ 44153252) підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про призначення судового засідання на 10 липня 2025 року для розгляду поданої ФОП Водько С.І. заяви про ухвалення додаткового рішення.
У призначене на 10.07.2025 судове засідання представники сторін не з'явились.
Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Приписи частин 4 та 5 статті 6 ГПК України визначають, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 із змінами, передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
В свою чергу, пункт 37 Положення визначає, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Положеннями частини 4 статті 120 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи наявність сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про доставку 01.07.2025 до електронних кабінетів представника Позивача (заявника) та Відповідача підсистемою “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі ухвали від 01 липня 2025 року, останні належним чином повідомлені про призначене на 10.07.2025 судове засідання.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Письмових пояснень від ТОВ “НС НОВА» з приводу поданої ФОП Водько С.І. заяви про ухвалення додаткового рішення до матеріалів справи не надходило.
10 липня 2025 року судом в порядку статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
23 вересня 2024 року між Водько С.І. (Клієнт) та адвокатом Лиска П.О. (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (Договір), пунктом 1 якого встановлено, що Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво Клієнта та надати інші види правової допомоги з усіх правовідносин, що виникають у останнього, на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладання та є безстроковим. Дія договору припиняється його належним виконанням. Договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін (пункт 2).
Клієнт наділяє Адвоката повноваженнями на здійснення всіх без виключення дій, право на вчинення яких має Клієнт без обмежень прав, повноважень на вчинення процесуальних та інших окремих дій по будь-яким правовідносинам, а також на отримання всіх видів інформації, зокрема, інформацію про фізичну особу (персональні дані) та інформацію з обмеженим доступом (пункт 3).
Адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом: надати допомогу за допомогою третіх осіб та створювати робочі групи; самостійно визначити порядок, строки, обсяги надання допомоги; вважати надану Клієнтом інформацію та документи вірними; призупинити надання допомоги у разі прострочення оплати гонорару та фактичних витрат до розрахунку; інші права (пункт 4).
Адвокат зобов'язується надати звіт про виконання договору Клієнту на його вимогу; повідомляти Клієнта про виникнення конфлікту інтересів; зберігати адвокатську таємницю; інші обов'язки (пункт 5).
Клієнт зобов'язаний невідкладно забезпечувати Адвоката достовірною та повною інформацією та документами; дотримуватись рекомендацій Адвоката; погоджувати дії, що пов'язані з наданням правової допомоги з Адвокатом; сплатити гонорар та фактичні витрати; оплатити гонорар за надану правову допомогу та фактичні витрати у разі розірвання договору; інші обов'язки (пункт 7).
Гонорар Адвоката за надання правових послуг по представництву Клієнта, як фізичної особи-підприємця по справі за позовом Клієнта до ТОВ «НС Нова» (код ЄДРПОУ: 44153252) про стягнення грошових коштів за договором поставки № 24/09/21 від 24.09.2021 визначається фіксовано в розмірі 10% (десять відсотків) від суми заборгованості, яка станом на дату укладання договору становить 1550913 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 69 копійок, тобто розмір гонорару становить 155091 (сто п'ятдесят п'ять тисяч дев'яноста одна) гривень 37 копійок. Гонорар адвоката сплачується готівкою або безготівковим способом на розрахунковий рахунок протягом шести місяців з дня підписання договору (пункт 8).
Факт надання правової допомоги підтверджується звітом Адвоката, наданням допомоги належним чином або актом здачі-приймання. Оплата гонорару на підставі звіту Адвоката або рахунку з переліком послуг є підтвердження прийняття таких послуг (пункт 10).
Представлена копія Договору містить проставлені представниками підписи.
Адвокат Лиска П.О. представляє інтереси ФОП Водько С.І. у Господарському суді Одеської області на підставі ордеру від 20.01.2025, серії АХ, № 1219791.
30 січня 2025 року Адвокатом Лиска П.О. представлено до Господарського суду Одеської області позовну заяву в інтересах ФОП Водько С.І. у справі № 916/304/25.
10 квітня 2025 року Господарським судом Одеської області ухвалено рішення у справі № 916/304/25 про часткове задоволення заявлених ФОП Водько С.І. позовних вимог, а саме стягнення з ТОВ “НС НОВА» 1550913,69 грн основного боргу, 248486,48 грн пені, 714168,53 грн інфляційних нарахувань, 138210,64 грн 3% річних та 31821,35 грн витрат зі сплати судового збору.
10 квітня 2025 року між ФОП Водько С.І. як Клієнтом та Адвокатом Лиска П.О. підписано акт здачі-приймання, пунктом 1 якого передбачено наступні послуги, надані Адвокатом та прийняті Клієнтом: Ознайомлення з матеріалами справи, що передані Клієнтом, а саме що стосується укладання, виконання Договору поставки № 24/09/21 від 24.08.2021 між Фізичною особою-підприємцем Водько Сергієм Івановичем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “НС НОВА» (Покупець), включаючи банківський виписки. Пошук інформації про Покупця - впродовж 6 годин; Надання усної консультації Клієнту, узгодження правової позиції щодо варіантів стягнення заборгованості, а також в ході розгляду справи в Господарському суді Одеської області. Проведення підрахунку сум заборгованості, з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних, пені - впродовж 6 годин; Складання процесуальних документів: позовна заява, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Узгодження остаточної позиції з Клієнтом, внесення коригувань до документів з урахуванням правок Клієнта Подання таких документів до Господарського суду Одеської області. Сплата судового збору - впродовж 14 годин; Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів 27.02.2025, 20.03.2025, 03.04.2025, 10.04.2025 (з урахуванням часу очікування судового засідання) - впродовж 1 години.
Сторони погодили суму гонорару Адвоката за виконану роботу у фіксованому розмірі згідно п. 8 Договору про надання правових послуг наступним чином: Гонорар Адвоката за надання правових послуг по представництву Клієнта, як фізичної особи-підприємця по справі за позовом Клієнта до ТОВ “НС НОВА» (код ЄДРПОУ: 44153252) про стягнення грошових коштів за договором поставки № 24/09/21 від 24.09.2021 визначається фіксовано в розмірі 10% (десять відсотків) від суми заборгованості, яка станом на дату укладання договору становить 1550913 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 69 копійок, тобто розмір гонорару становить 155091 (сто п'ятдесят п'ять тисяч дев'яноста одна) гривень 37 копійок. Отже, розмір гонорару, який підлягає сплаті складає 155091,37 грн (пункт 3).
Сторони погодили, що гонорар підлягає оплаті наступним чином: 21000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок сплачена готівкою в день підписання даного акту, підтвердження чого є підписання дійсного акту; 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок підлягає сплаті на розрахунковий рахунок Адвоката НОМЕР_2 протягом трьох днів з дня підписання дійсного акту; 84091 (вісімдесят чотири тисячі дев'яноста одна) гривень 37 копійок підлягає оплаті у будь-який зручний спосіб протягом 365 днів з дня підписання даного акту (пункт 4).
10 квітня 2025 року Адвокатом виставлено ФОП Водько С.І. рахунок на оплату у розмірі 50000,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу ТОВ “НС НОВА» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 у справі № 916/304/25 повернуто.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно із статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зі змісту частини 3 статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Пред'являючи позовну заяву ФОП Водько С.І. заявлено про попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, до якого, окрім сплаченого судового збору, внесено відомості про 155091,37 грн витрат на професійну правничу допомогу із посиланням на укладений з адвокатом Лиска П.О. договір про надання правових послуг. Також представлено копію укладеного 23.09.2024 із адвокатом Лиска П.О. договору про надання правової допомоги.
Окрім наведеного, позовна заява також містить заяву в порядку частини 8 статті 129 ГПК України про надання відповідних доказів до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення.
10 квітня 2025 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення в судовому засіданні, в якому приймав участь представник ФОП Водько С.І.
Вже 14 квітня 2024 року до господарського суду надійшла заява ФОП Водько С.І про ухвалення додаткового рішення.
Згідно із статтею 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Враховуючи той факт, що підставою ухвалення додаткового рішення визначено не вирішення судом питання про розподіл судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу, те, що підставою заявленого до стягнення розміру судових витрат - 155091,37 грн визначено укладений між Позивачем та Адвокатом Договір, у той же час, відповідний доказ представлено разом із позовною заявою, господарський суд доходить до висновку, що заявником дотримано вимоги процесуального кодексу як в частині своєчасного надання доказів в підтвердження заявленого розміру судових витрат, так і в частині звернення з відповідною заявою.
Частиною 2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до положень частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/1340/18.
Господарським судом встановлено, що 23 вересня 2024 року між Адвокатом Лиска П.О. та Водько С.І. укладено Договір про надання правової допомоги, за яким Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво Клієнта та надати інші види правової допомоги з усіх правовідносин, що виникають у останнього, на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Додатково передбачено, що Клієнт наділяє Адвоката повноваженнями на здійснення всіх без виключення дій, право на вчинення яких має Клієнт без обмежень прав, повноважень на вчинення процесуальних та інших окремих дій по будь-яким правовідносинам, а також на отримання всіх видів інформації, зокрема, інформацію про фізичну особу (персональні дані) та інформацію з обмеженим доступом.
У той же час, Адвокат Лиска П.О. представляє інтереси ФОП Водько С.І. у Господарському суді Одеської області на підставі ордеру від 20.01.2025, серії АХ, № 1219791, котрим представлено позовну заяву у справі № 916/304/25 та забезпечено представництво інтересів Позивача - ФОП Водько С.І. у призначених судових засіданнях.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 28.06.2022 у справі № 910/5543/21, від 15.06.022 у справі № 911/2652/17(911/3581/20), від 07.06.2022 у справі № 906/323/21, від 14.06.2022 у справі № 922/2321/20(922/2139/21), від 31.05.2022 у справі № 927/727/21, від 31.05.2022 у справі № 927/728/21, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 18.05.2022 у справі № 922/2339/21, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19,від 11.05.2022 у справі № 902/974/21, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18.
Відтак, відсутність оплати вартості фактично наданих послуг не є підставою для відмови в ухваленні додаткового рішення.
Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).
За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За змістом частини 3 статті 27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у главі 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦУ України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно із статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.
Поряд із наведеним, умовами укладеного між Водько С.І. та Адвокатом Лиска П.О. Договору передбачено, що правочин є оплатним - Гонорар Адвоката за надання правових послуг по представництву Клієнта, як фізичної особи-підприємця по справі за позовом Клієнта до ТОВ «НС Нова» (код ЄДРПОУ: 44153252) про стягнення грошових коштів за договором поставки № 24/09/21 від 24.09.2021 визначається фіксовано в розмірі 10% (десять відсотків) від суми заборгованості, яка станом на дату укладання договору становить 1550913 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 69 копійок, тобто розмір гонорару становить 155091 (сто п'ятдесят п'ять тисяч дев'яноста одна) гривень 37 копійок. Гонорар адвоката сплачується готівкою або безготівковим способом на розрахунковий рахунок протягом шести місяців з дня підписання договору.
При цьому можливість подальшої оплати вартості наданих правничих послуг передбачена правою конструкцією частини 2 статті 126 ГПК України.
Дослідивши та проаналізувавши зазначені умови укладеного між Водько С.І. та Адвокатом Договору, господарським судом встановлено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як “форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
З огляду на викладене господарський суд зазначає про те, що у контексті цієї справи, фіксований розмір гонорару, погоджений між Водько С.І. та Адвокатом Лиска П.О. у Договорі про надання правової допомоги, означає те, що у разі настання визначених таким Договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між Позивачем і його Адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений Адвокатом Позивача час на надання послуг правничої допомоги, зазначена кількості витрат такого часу в детальному описі робіт адвоката.
З урахуванням викладеного, вартість послуг з надання правничої допомоги погоджена між Водько С.І. та Адвокатом Лиска П.О. в Договорі про надання правничої допомоги у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеним. При цьому відсутність/наявні акту виконаних робіт (детального опису виконаних робіт) не впливає на можливість визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У відповідності до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Статтею 15 ГПК України унормовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 921/434/21 зазначено, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалось, пункт 3 частини 4 статті 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення ФОП Водько С.І. заявлено до стягнення 155091,37 грн заборгованості з ТОВ “НС НОВА».
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених (які підлягають понесенню) Позивачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, господарський суд зазначає, що справа не є складною, не містить значної кількості різноманітних доказів або складних юридичних конструкцій.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як складність справи, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованістю та пропорційністю до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ “НС НОВА» 105000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/304/25, тобто у розмірі, котрий за внутрішнім переконанням суду відповідає таким критеріям як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору. Решта витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/304/25 покладається на ФОП Водько С.І.
Керуючись ст. ст. 2, 16, 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -
Заяву Фізичної особи-підприємця Водько Сергія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/304/25 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НС НОВА» (73003, м. Херсон, Шосе Миколаївське, буд. 6, Код ЄДРПОУ 44153252) на користь Фізичної особи-підприємця Водько Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 105000/сто п'ять тисяч/грн 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/304/25.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повне додаткове рішення складено 15 липня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут