65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1360/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Акціонерного товариства “Банк “Український капітал» (03117, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 67, код ЄДРПОУ 22868414)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кадеве» (73025, Херсонська обл., м. Херсон, пров. Учбовий, буд. 32, код ЄДРПОУ 38076851)
про стягнення, -
за участю учасників справи:
від учасників справи: не з'явились
Суть спору:
Акціонерне товариство “Банк “Український капітал» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кадеве» про стягнення 3157200 грн., з яких: 3000000 грн. суми простроченого кредиту та 157200 грн. прострочених процентів.
Позовні вимоги АТ “Банк “Український капітал» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №190кл-16 від 27.12.2016 зі змінами та доповненнями.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1360/25; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.05.2025 о 14:15.
06.05.2025 за вх.№14487/25 до суду від позивача надійшло повідомлення щодо витребуваних оригіналів.
08.05.2025 за вх.№14677/25 до суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог з додатковими документами, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 3000000 грн. простроченої заборгованості по кредиту, яке судом у протокольній формі прийнято до розгляду, в подальшому розгляд справи здійснюється з урахуванням позовних вимог, які заявлено в клопотанні від 08.05.2025 за вх.№14677/25, а саме: про стягнення 3000000 грн. суми простроченого кредиту.
У підготовчому засіданні 08.05.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 28.05.2025 о 15:15, забезпечено участь позивача у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку “ВКЗ» з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 28.05.2025 закрито підготовче провадження у справі №916/1360/25 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.06.2025 о 15:00. Ухвалою суду від 17.06.2025 судове засідання призначено на 03.07.2025 о 15:15.
Позивач та відповідач у судове засідання 03.07.2025 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/1360/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В судовому засіданні 03.07.2025 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, господарський суд встановив:
15.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю “Кадеве» (відповідач) звернулось до Публічного акціонерного товариства “Банк “Український капітал» (нині - Акціонерне товариство “Банк “Український капітал», позивач) з клопотанням за вих.№15/12-1 про надання кредитної лінії на загальну суму 11500000 грн.
27.12.2026 між Публічним акціонерним товариством “Банк “Український капітал» (нині - Акціонерне товариство “Банк “Український капітал») та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кадеве» було укладено Кредитний договір №190кл-16.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) шляхом відкриття позичальнику відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості позичальника перед банком в сумі 11500000 грн., на умовах, визначених даним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та виконувати інші зобов?язання, передбачені цим договором.
Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і повернути грошові кошти, у повному обсязі в термін до 17:00 за Київським часом 26 грудня 2017 року, якщо інший строк дострокового повернення не визначений в цьому договорі; після зазначеної дати кредит не надається (п.2.3 кредитного договору).
Відповідно до п.3.1 кредитного договору за порушення грошового зобов'язання позичальник несе перед банком відповідальність передбачену як умовами цього договору так і діючим законодавством України, зокрема, але не виключно: у разі прострочення термінів повернення кредиту або його частини, визначених в цьому договорі, банк нараховує, а позичальник сплачує підвищені проценти у розмірі 38% (тридцять вісім) процентів річних; в цьому випадку проценти, розмір яких зазначений у п.2.5 цього договору, на прострочену заборгованість по кредиту не нараховуються; проценти нараховуються за методом факт/360 на суму простроченої заборгованості за кредитом починаючи з першого дня виникнення простроченої заборгованості та до дня її погашення, при цьому враховується перший день і не враховується останній день існування простроченої заборгованості; сторони домовились що нарахування процентної ставки, встановленої у цьому підпункті договору, призводить до змін умов самого договору в односторонньому порядку.
Пунктами 3.8 та 3.9 кредитного договору сторони передбачили, що банк має право відмовитись від права на пені та штрафи, передбачені цим договором; відповідно до ст. 259 ЦК України, сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором 3 (три роки).
05.07.2017 ТОВ “Кадеве» звернулось до ПАТ “Банк “Український капітал» з клопотанням за вих.№0507 про зміну графіку повернення кредиту.
28.08.2017 між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №190кл-16 від 27 грудня 2016 року, яким, зокрема, внесено зміни до п.2.4 кредитного договору шляхом зміни графіку зниження ліміту кредитної лінії.
22.01.2018 ТОВ “Кадеве» звернулось до ПАТ “Банк “Український капітал» з клопотанням за вих.№2201-1 про можливість реструктуризації кредиту та незастосування до позичальника штрафних санкцій.
22.01.2018 позивач листом за вих.№10/1/10-88 повідомив відповідача про можливість розгляду питання щодо реструктуризації кредитних коштів.
11.03.2019 ТОВ “Кадеве» звернулось до ПАТ “Банк “Український капітал» з клопотанням за вих.№1103-5 про реструктуризацію кредиту.
13.03.2019 між ПАТ “Банк “Український капітал» та ТОВ “Кадеве» було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №190кл-16 від 27.12.2016, яким сторони погодили здійснити реструктуризацію заборгованості за договором кредиту, шляхом збільшення заборгованості за кредитом на суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 2140103,10 грн., до загальної суми заборгованості в розмірі 9451003,10 грн.; в зв'язку з чим банк направляє грошові кошти у сумі 2140103,10 грн. на погашення простроченої заборгованості позичальника за процентами за договором кредиту (п.1 договору про внесення змін). Окрім того, пунктом 2 вказаного договору про внесення змін сторони в зв'язку з досягненням згоди щодо здійснення реструктуризації домовились з 13 березня 2019 року викласти кредитний договір №190-кл-16 від 27.12.2016 у новій редакції.
Так, відповідно до п.1 кредитного договору в новій редакції банк зобов'язується надати/кредитує позичальнику грошові кошти у межах невідновлювальної відкличної кредитної лінії на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 9451003,10 грн., а позичальник зобов'язується на умовах, визначених даним договором, повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії, можливі проценти за неправомірне користування кредитом, штраф, пеню та виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Пунктом 1.1.2 кредитного договору в новій редакції сторони передбачили, що строк користування кредитом встановлюється з дати видачі кредиту до 17:00 за Київським часом « 29» вересня 2023 року включно (кінцевий термін повернення кредиту в повному обсязі).
За користування кредитом банк нараховує, а позичальник щомісячно сплачує банку процентну ставку, яка є фіксованою та становить 12% (дванадцять) процентів річних, якщо інший розмір не встановлений цим договором (пункт 1.1.3 кредитного договору в новій редакції).
Відповідно до п.3.2 кредитного договору в новій редакції розмір процентів за неправомірне користування кредитом становить 24% (двадцять чотири) процентів річних; сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру річної процентної ставки за неправомірне користування кредитом є заздалегідь погодженим, а позичальник заздалегідь повідомлений як про її розмір, так і підстави та строки застосування.
Відповідно до п.п. 4.2.1-4.2.2 кредитного договору в новій редакції позичальник зобов'язується: використати кредит за цільовим призначенням і повернути грошові кошти у повному обсязі не пізніше терміну, зазначеного у п.1.1.2. даного договору з врахуванням строків графіку погашення, якщо інший строк дострокового повернення не визначений в цьому договорі; своєчасно та в повній сумі щомісячно сплачувати банку платежі (кредит, нараховані проценти, відповідні комісії) за договором на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.8 та 5.9 кредитного договору в новій редакції за порушення грошового зобов'язання позичальник несе перед банком відповідальність, передбачену як умовами цього договору так і діючим законодавством України; банк залишає за собою право відмовитись від права на пеню та штраф, передбачені цим договором; відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що строк позовної давності за цим договором становить 5 років, в тому числі щодо неустойки (пені та/або штрафів).
Згідно з п.1.2 Статуту позивача, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів АТ “Банк “Український капітал» від 03.01.2024, протоколом №1, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 24.12.2019 (протокол №4 від 24.12.2019) Публічне акціонерне товариство “Банк “Український капітал» (банк) змінив тип акціонерного товариства з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство. Зміна найменування банку з Публічного акціонерного товариства “Банк “Український капітал» відбулась у зв?язку зі зміною типу акціонерного товариства, яке виступає правонаступником за всіма правами та зобов?язаннями Публічного акціонерного товариства “Банк “Український капітал».
13.01.2023 позивач звернувся до відповідача з листом-пропозицією щодо реструктуризації кредиту у випадку наявності фінансових труднощів, що спричинені військовою агресією росії.
На підтвердження наданих кредитних коштів позивачем надано наступні документи: меморіальні ордери №731395 від 28.12.2016 на суму 2030000 грн., №17285 від 10.01.2017 на суму 100000 грн., №20906 від 11.01.2017 на суму 725000 грн., №24008 від 12.01.2017 на суму 500000 грн., №31731 від 16.01.2017 на суму 75850 грн., №31850 від 16.01.2017 на суму 89639,10 грн., №36368 від 17.01.2017 на суму 76000 грн., №39695 від 18.01.2017 на суму 24000 грн., №39816 від 18.01.2017 на суму 599126,82 грн., №52360 від 23.01.2017 на суму 75000 грн., №56637 від 24.01.2017 на суму 1000001,99 грн., №56717 від 24.01.2017 на суму 27000 грн., №60127 від 25.01.2017 на суму 1000006,88 грн., №63840 від 26.01.2017 на суму 1000024,87 грн., №68386 від 27.01.2017 на суму 999988,90 грн., №92704 від 03.02.2017 на суму 3120000 грн.
В матеріалах справи також містяться виписки по особовим рахункам позичальника за період з 27.12.2016 по 31.03.2025.
09.07.2024 ТОВ “Кадеве» звернулось до ПАТ “Банк “Український капітал» з клопотанням за вих.№0907-1 про гарантування виконання взятих на себе зобов'язань та погашення у повному обсязі залишку простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 4200000 грн. рівними частинами протягом 10 (десяти) місяців у строк до 30 квітня 2025 року, а також всієї суми процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих у відповідності до ст. 3 Кредитного договору №190кл-16 від 27 грудня 2016 року по день (дату) повного фактичного погашення простроченої суми кредиту.
Також в матеріалах справи містяться здійснені позивачем наступні розрахунки:
- розрахунок боргу за кредитним договором станом на 05.05.2025 - позичальником фактично погашено тіло кредиту на суму 10581741,66 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту складає 3000000 грн.;
- розрахунок боргу за відсотками станом на 05.05.2025 - позичальником фактично погашено % кредиту на суму 13180391,61 грн. грн., заборгованість за простроченими % складає 0 грн.;
- розрахунок боргу за комісією станом на 05.05.2025 - позичальником фактично погашено комісії на суму 43957,37 грн., заборгованість за простроченою комісією складає 0 грн.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №190кл-16 від 27.12.2016 (зі змінами та доповненнями) стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Положеннями п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено господарським судом, між ПАТ “Банк “Український капітал» (нині - АТ “Банк “Український капітал») та ТОВ “Кадеве» був укладений кредитний договір (зі змінами та доповненнями), на виконання умов якого позивач виконав свої зобов'язання шляхом надання відповідачу кредитних коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та виписками по особовим рахункам відповідача. Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту за погодженим до договору графіком погашення в повному обсязі не виконав. З наявних у справі виписок по рахунку відповідача та розрахунку суми боргу вбачається, що у відповідача станом на 05.05.2025 наявна перед позивачем заборгованість за кредитом у розмірі 3000000 грн., що підтверджується за наявними матеріалами справи та відповідачем не спростована.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного кредитного договору, приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повного та своєчасного повернення кредиту, що підтверджується матеріалами справи та що суперечить вищевказаним нормам права та договору, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості за кредитом, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Акціонерним товариством “Банк “Український капітал» позовних вимог про стягнення з відповідача 3000000 грн. заборгованості за наданим кредитом.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства “Банк “Український капітал» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кадеве» (73025, Херсонська обл., м. Херсон, пров. Учбовий, буд. 32, код ЄДРПОУ 38076851) на користь Акціонерного товариства “Банк “Український капітал» (03117, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 67, код ЄДРПОУ 22868414) 3000000 /три мільйони/ грн. суми простроченого кредиту та 45000 /сорок п'ять тисяч/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 14 липня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля