14 липня 2025 року Справа № 915/639/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін
справу 915/639/24
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680;
електронна адреса: uz@uz.gov.ua;
в особі регіональної філії «Південна залізниця»,
61052, вул. Євгена Котляра, 7, м. Харків;
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»,
54002, Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв;
електронна адреса: mail1@nibulon.com.ua;
про стягнення грошових коштів у сумі 72792,84 грн.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі АТ «Українська залізниця») пред'явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» (далі ТОВ СП «НІБУЛОН») грошових коштів у сумі 72792,84 грн. збору за зберігання вантажу згідно Накопичувальних карток від 24.02.2024 24020051, 24020052, 12030072 по Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 40-14291113/2020-001 (в редакції від 31.01.2024, яка введена в дію 01.02.2024).
В обґрунтування вимог Позивачем зазначено, що Відповідачем 26.06.2020 направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом 14291113/2020-001 від 24.03.2020.
В цей же день Акціонерне товариство "Українська залізниця" направило Відповідачу повідомлення 40-14291113/2020-001, яким засвідчив прийняття від Відповідача заяви та повідомив про присвоєння Відповідачу кодів відправника/одержувача 8496 та платника 8211375 з відкриттям особового рахунку 8211375, який використовується для ідентифікації договірних відносин між перевізником та замовником як номер договору, а дата повідомлення 26.06.2020 є датою укладення договору.
Крім того, 10.06.2021 між сторонами було укладено договір П/М-2168 про подачу та забирання вагонів.
Як зазначає позивач, ТОВ СП «Нібулон» проводить навантаження зернових вантажів на під'їзній колії при станції Скороходово Південної залізниці згідно з договором про подачу та забирання вагонів від 10.06.2021 за П/М-2168, відповідно до п. 6 якого загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзду колію однією групою, не більше 14 одиниць. Здача вагонів проводиться на місцях завантаження-вивантаження.
При цьому, як стверджує позивач, ТОВ СП «Нібулон» надане електронне «Замовлення про надання окремих послуг» 14291113/2022-0011 від 23.12.2022 до договору про надання послуг, на яке перевізником було надано «Повідомлення замовнику про умови надання окремих послуг» від 10.03.2023 дозвіл 43-14291113/2023-0001 щодо погодження організації накопичення вагонів на станції накопичення Скороходово максимальною кількістю 54 вагона.
Так, позивач вказує, що 19.02.2024-20.02.2024 на станцію Скороходово Південної залізниці під навантаження вантажу - зерно кукурудзи прибуло 48 порожніх власних вагонів (власник ТОВ СП «НІБУЛОН», ТОВ «ОПТ ЛІЗІНГ») 98208689, 58516196, 98208614, 95410288, 98214067, 98208598, 98214117, 98214133, 58507872, 58507831, 91134437, 95411369, 98214364, 58515933, 95410775, 95932026, 58515776, 58507997, 95407680, 58516063, 95411310, 95932000, 58507815, 95606018, 58507906, 98214125, 95411088, 58507807, 58507989, 95931432, 91134387, 95411880, 98214307, 58515081, 58507963, 95606075, 95931663, 58515065, 91134460, 98208713, 58515982, 95932182, 95410809, 95931986, 98208739, 95932174, 58507922, 58507823, які в подальшому подавались на навантаження окремими групами згідно умов договору.
Позивач зазначає, що після завантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Факт затримки оформлено актами загальної форми ГУ-23.
У зв'язку з підписанням Відповідачем накопичувальної картки форми ФДУ-92 від 24.02.2024 24020050, 24020051, 24020052, від 12.03.2024 12030072 із запереченнями та відмовою в оплаті, Позивач звернувся з позовом до суду на суму 72792,84 грн. з ПДВ збору за зберігання вантажу.
Позивач стверджує, що правомірно нарахував Відповідачу збір за зберігання вантажу на підставі пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 644 від 21.11.2000 за час, коли вагони з вантажем знаходились на коліях загального користування (коліях станції), в очікуванні оформлення перевізних документів (накладної).
Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу, в 15-денний строк від дня вручення цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив, з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, - п'ять днів з моменту отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, - п'ять днів з моменту отримання відповіді на відзив.
Відповідач у відзиві від 07.06.2024 заперечує проти задоволення вимог Позивача посилаючись на наступне:
- На сьогоднішній день вже сформована єдина правозастосовча практика Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (висновок Верховного суду від 01.02.2024 по справі 915/305/22, від 09.04.2024 по справі 915/5/23). Предметом цих справ є правовідносини з накопичення маршрутного потягу на підставі Додатку 1-4 Умови організації накопичення вагонів до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 40- 14291113/2020-001 від 25.02.2020 та нарахування Збору за зберігання вантажу в період накопичення маршрутного потягу (50 вагонів з вантажем);
- Предметом спору є правовідносини, які виникли під час «маршрутного перевезення», яке має спеціальні умови та відноситься до «окремих послуги» (Додаток 1-4, 2-5 до Договору) які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - «накопичення вагонів з вантажем». Відповідно п.13.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
- Накопичення вагонів з вантажем (маршрутний поїзд) - є предметом «окремої послуги» Додаток 1-4 до Договору, обов'язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (50 вагонів) - Правила перевезення вантажів маршрутами відправника, Договір. За умовами Договору, Додатку 1-4, Правил маршрутний поїзд приймається до перевезення після повного формування. Отже хибним є твердження Позивача що частина маршрутного потягу в обсязі 14 вагонів могла бути відправлена залізницею однак затримувалась внаслідок ненадання Відповідачем накладної. Відповідно п.1.3 Договору Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
- Накопичення вагонів з вантажем має невід'ємну від даної спеціальної послуги ознаку предмету послуги «мета - накопичення маршрутного потягу до 50 вагонів».
Простій вагонів в даному випадку залізницею не оформлюється, оскільки знаходження вагонів з вантажем на коліях загального користування в очікуванні накопичення маршрутного потягу є предметом договору. Отже не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» за простій вагонів та не має такого елементу як «вина» Відправника оскільки відбувається в рамках договору.
- Даний предмет договору «накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний потяг» кореспондується з тарифом на дану послугу обумовленого п.9 Додатку 1-4 в якому визначено що саме платиться в рамках даної «особливої послуги».
- Умови Договору про подачу та забирання вагонів від 10.06.2021 П/М-2168 не можуть бути підставою для застосування відповідальності щодо правовідносин які виникли з Додатку 1-4 до Договору 40-14291113/2020-001 від 26.02.2020, оскільки вони відмінні в часі (спочатку відбувається подача вагонів з колій ТОВ СП «НІБУЛОН» на колії загального користування АТ «Українська залізниця» а потів відбувається накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу) та відмінні географічно (за договором П/М-2168 подача та забирання вагонів на колій ТОВ СП «НІБУЛОН» а накопичення відбувається на коліях загального користування АТ «Українська залізниця» Додаток 1-4 до Договору 40 14291113/2020-001 від 26.02.2020). ТОВ СП "Нібулон" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда кількістю у 50 вагонів на власній колії. У зв'язку з цим 26.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (нове найменування - Акціонерне товариство "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством "Нібулон" було укладено Договір 40 14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема, Додаток 1-4 "Умови організації накопичення вагонів" з метою надання-отримання спеціальної послуги "накопичення вагонів", яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами.
- хибним є твердження Позивача, що про те, що затримка вагонів на станційних коліях станції Скороходове (коліях загального користування) відбулось саме з вини ТОВ СП «НІБУЛОН», який не надав основний для перевезення документ - накладну, відразу після забирання їх з під'їзної колії Відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником.» Відповідно до п.1.3 договору "маршрутний поїзд" може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. Тобто за загальним правилом перевезень кожний вагон оформлюється накладною, однак за спеціальними умовами перевезення маршрутним поїздом - оформлюється накладна (одна або декілька) та відомість вагонів, що перевозяться маршрутом. Маршрутний поїзд не рушить поки не буде сформовано повний обсяг з 50-ти вагонів.
- збір за зберігання вантажу (матеріальна відповідальність) не є послугою, а застосовується при наявності вини Відповідача (з причин що не залежать від АТ Українська залізниця). За твердженням Відповідача п.8, 9 Правил зберігання вантажу застосовується при загальних перевезеннях у разі затримки оформлення перевізних документів. В той же час сторони уклали спеціальний договір (Додаток 1-4 до Договору) на накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування і Відповідач сплатив відповідний кореспондуючий тариф, який при загальному виді перевезень не передбачений. Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом послуги за яку сплачується тариф), отже не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як «вина» відправника.
- Позивач трактує загальні підстави, визначені для укладення актів загальної форми ГУ-23, на свою користь, незважаючи на те, що у даному випадку Акти загальної форми ГУ-23 не є документом, що засвідчує вину вантажовідправника, а фіксують виключно факт виконання договірних зобов'язань та накопичення маршрутного потягу.
- позивачем не враховується, що між сторонами укладено «спеціальний договір» - Додаток 1-4, який регулює надання спеціальної послуги - «накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування» (п.1 Додатку 1-4). Предмет спеціальної послуги кореспондується Тарифу встановленому за цю послугу в п.9.1 Додатку 1-4. Пунктом 6, 7, 8 Додатку 1-4 врегульовано час/період надання спеціальної послуги - «накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування», який за домовленістю сторін підтверджується Актом загальної форми ГУ-23.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі «Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: «Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи 915/1453/24 в межах строку, передбаченого ГПК України.
Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить до наступного.
За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин.
За приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 306 Господарського кодексу України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ч.5 ст.307 Господарського кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст.909 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України).
Разом з цим, права й обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Постановою Кабінету міністрів України 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п.2 Статуту).
Згідно ст.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
До матеріалів позовної заяви долучено Договір про подачу і забирання вагонів філія «Скороходівська» ТОВ СП «НІБУЛОН» при станції Скороходове Південної залізниці П/М-2168 від 07.06.2021. Відповідно до умов п.1 Договору П/М-2168 згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить користувачу та примикає через стрілку 5 у непарній горловині станції Скороходове Південної залізниці і обслуговується локомотивом залізниці.
Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено на відстані 190 м від гостряків стрілки примикання (проти стику рамної рейки стрілки 41).
Відповідно п.6 загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більша 14 вагонів.
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території. У зв'язку з цим 26.06.2020 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (Акціонерним товариством "Українська залізниця") та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "НІБУЛОН" було укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 40-14291113/2020-0001 зокрема Додаток 1-4 «Умови організації накопичення вагонів» з метою надання-отримання спеціальної послуги «накопичення вагонів», яка передбачає накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування для відправлення їх маршрутними поїздами.
26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" в порядку, встановленому ст.634 ЦК України, направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 14291113/2020-001 від 24.03.2020.
26.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" направлено Відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 40-14291113/2020-001 від 25.02.2020, яким Позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.
Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднено 31.01.2024, та яка вводиться в дію 01.02.2024) (далі - Договір) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п.1.2 договору при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 457 (далі - Статут залізниць України);
- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за 861/5082 (далі - Правила 644).
- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за 1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів).
- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за 165/3458 (далі - Правила користування вагонами).
- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за 340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно).
- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС)
- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Відповідно до п.1.3 Договору наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:
- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;
- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші;
- послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.
Відповідно до п.1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до п.2.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.4);
- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.5);
- у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.2.1.7);
Відповідно до п.2.3 Договору перевізник зобов'язаний, зокрема:
- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2);
- складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розд.4 Договору, щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5).
Відповідно до п.3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до п. 14 Договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
- додаток 1-1 «Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами»;
- додаток 1-4 «Умови організації накопичення вагонів».
Відповідно п.14.1 Договору у випадках, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток 1-4 до Договору, який є невід'ємною частиною останнього.
Відповідно до п.1 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» (надалі - Додаток) на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Згідно до п.2 Додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Відповідно до п.3 Додатку для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Згідно до п.4 Додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п.5 Додатку на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Як встановлено п.6 Додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику.
Згідно п.7 Додатку часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником.
У відповідності до п.8 Додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Як встановлено п.9 Додатку за послугу з накопичення вагонів, Замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору.
При нарахуванні такої плати 1 вагоно - доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);
- за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2);
- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору (п.9.3).
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.
Відповідно до п.10 Додатку нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Судом встановлено, що 19.02.2024 - 23.02.2024 року по станції Скороходове Південної залізниці Відповідач проводив навантаження 48 залізничних вагонів у складі одного маршрутного поїзда 022390, які слідували на ст. «Чорноморськ-Порт».
Отже, між сторонами склались правовідносини, що регулюють перевезення маршрутним поїздом.
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92, що не заперечується позивачем у справі.
Позивач зазначає, що після завантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Факт затримки оформлено актами загальної форми ГУ-23.
Далі проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно умов Договору про подачу та забирання вагонів. Після навантаження кожна група вагонів виставлялась з під'їзної колії та були затримані на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення накладної. Затримка вагонів засвідчена актами загальної форми ГУ-23.
Перша партія з 14 вагонів 98208689, 58516196, 98208614, 95410288, 98214067, 98208598, 98214117, 98214133, 58507872, 58507831, 91134437, 95411369, 98214364, 58515933 подана під навантаження 19.02.2024 о 22-51 год., про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 27. Навантажені 14 вагонів 98208689, 58516196, 98208614, 95410288, 98214067, 98208598, 98214117, 98214133, 58507872, 58507831, 91134437, 95411369, 98214364, 58515933 були забрані з п/колії 21.02.2024 о 10:20, про що було складено пам'ятку про забирання вагонів ф.ГУ-45 27. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту було складено акти затримки форми ГУ-23: 99 від 21.02.2024 (Початок затримки 21.02.2024 о 10:20), 107 від 22.02.2024 (Початок затримки 22.02.2024 о 09:30), 117 від 23.02.2024 (Початок затримки 23.02.2024 о 10:29). Після закінчення затримки складено акти загальної форми ГУ-23: 102 від 22.02.2024 (Закінчення затримки 21.02.2024 о 22-35), 110 (Закінчення затримки 22.02.2024 о 19:10), 119 (Закінчення затримки 23.02.2024 о 15:42).
Друга партія з 14 вагонів 58507963, 95606075, 95931663, 58515065, 91134460, 98208713, 58515982, 95932182, 95410809, 95931986, 98208739, 95932174, 58507922, 58507823 подана під навантаження 21.02.2024 о 11-12 год., про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 28. Навантажені 14 вагонів 58507963, 95606075, 95931663, 58515065, 91134460, 98208713, 58515982, 95932182, 95410809, 95931986, 98208739, 95932174, 58507922, 58507823 були забрані з п/колії, про що складено пам'ятку про забирання вагонів ф.ГУ-45 28 від 22.02.2024 о 09-30 год. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту було складено акти затримки форми ГУ-23: 107 від 22.02.2024 (Початок затримки 22.02.2024 о 09:30), 117 від 23.02.2024 (Початок затримки 23.02.2024 о 10:29. Після закінчення затримки складено акти загальної форми ГУ-23: 110 (Закінчення затримки 22.02.2024 о 19:10), 119 (Закінчення затримки 23.02.2024 о 15:42).
Третя партія з 14 вагонів 58515081, 98214307, 95411880, 91134387, 95931432, 58507989, 58507807, 95411088, 98214125, 58507906, 95606018, 58507815, 95932000, 95411310 подана під навантаження 22.02.2024 о 11-15год, про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф. ГУ-45 29. Навантажені вагони були забрані з п/колії 23.02.2024 о 10-29год, про що складено пам'ятку про забирання вагонів ф.ГУ-45 29. Після закінчення навантаження дані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, було складено акти затримки форми ГУ-23: 116 від 23.02.2024 о 10-29год. Після закінчення затримки складено акти загальної форми ГУ-23: 118 від 23.02.2024 о 15-42 год.
Четверта партія з 6 вагонів 58516063, 95407680, 58507997, 58515776, 95932026, 95410775 подана під навантаження 23.02.2024 о 11-19 год., про що складено пам'ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 30. Навантажені вагони були забрані з п/колії 24.02.2024 о 01-55 год., про що складено пам'ятку забирання вагонів ф. ГУ-45 30.
Опис обставин, що викликали складання актів: «Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником.»
Крім того, позивач вказує, що при здійсненні накопичення вагонів на коліях станції відправлення до маршрутного поїзда (згідно з додатком 1-4 до Договору про надання послуг) відсутність локомотива залізниці для забирання наступної групи вагонів з під'їзної колії здійснює безпосередній вплив, а саме, збільшує загальний час знаходження на станційних коліях попередніх груп вагонів, які вже забрані та знаходяться під накопиченням в очікуванні приймання останнього вагону перевізником.
Таким чином при нарахуванні необхідних платежів і зборів, пов'язаних з наданням послуги з накопичення вагонів, відсутність локомотива, засвідчена актом загальної форми ГУ-23, є підставою для виключення часу, протягом якого залізниця не мала можливості виконати маневри через відсутність локомотива, з загального часу користування вагонами, що накопичуються та очікують забирання з під'їзної колії.
В підтвердження обставин затримки вагонів з вини залізниці після їх забирання з місць навантаження по причині відсутності локомотива позивачем складено та надано акти загальної форми ГУ-23 98, 100, 103, 105, 106, 108, 111, 113, 114, 115.
В подальшому після навантаження та накопичення групи з 48 власних вагонів вантажовласника з вантажем - зерно кукурудзи, на коліях загального користування станції відправлення Скороходово регіональної філії «Південна залізниця» вантажовідправником ТОВ СП «Нібулон» було оформлено накладну від 23.02.2024 43711779 (о 15:41) на відправлення цих вагонів призначенням на станцію Чорноморськ- Порт регіональної філії «Одеська залізниця».
На підставі актів загальної форми ГУ-23 99, 102, 107, 110, 117, 119, 116, 118 та з урахуванням умов виключення із загального часу затримки вагонів періоду знаходження вагонів на станційних коліях з причин відсутності локомотиву Позивачем було сформовано накопичувальні картки (в подальшому на заміну накопичувальної картки 24020050 було сформовано накопичувальну картку 12030072) та нараховано Відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальними картками форми ФДУ-92:
- від 12.03.2024 12030072 на суму 20227,10 грн. без ПДВ,
- від 24.02.2024 24020051 на суму 20268,20 грн. без ПДВ,
- від 24.02.2024 24020052 на суму 20165,40 грн. без ПДВ.
Детальний розрахунок заборгованості по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 24020050, 24020051, 24020052, 12030072 на загальну суму 60660,70 грн. без ПДВ (72792,84 грн. з ПДВ), виконаний Позивачем на підставі п.2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за 340/16356.
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 24020050, 24020051, 24020052, 12030072 на загальну суму 60660,70 грн. без ПДВ (72792,84 грн. з ПДВ) Відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення Позивача до суду із даним позовом.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п.п.8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за 861/5082 (далі-Правила 644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Часовий період відображений в Актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 40-14291113/2020-0001.
Накопичувальні картки 24020050, 24020051, 24020052, 12030072 на загальну суму 60660,70 грн. без ПДВ (72792,84 грн. з ПДВ) підписано вантажовласником ТОВ СП «НІБУЛОН» із зауваженнями: «З нарахуваннями не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом».
На підставі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Предметом даного спору є правовідносини, які виникли під час «маршрутного перевезення» при застосуванні послуги щодо накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування, яке передбачено укладеним між сторонами Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 40-14291113/2020-001 та зокрема Додатком 1-4 «Умови організації накопичення вагонів».
Відповідно до п.2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за 565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) вважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.1996 411 та зареєстрованих у Мінюсті України 25.02.1997 за 50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під'їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов'язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.
Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).
Виходячи з вищезазначеного, умов Договору 40-14291113/2020-001 та матеріалів даної справи, між сторонами склались спеціальні правовідносини з перевезення вантажів, а саме: перевезення маршрутним потягом, який відповідає установленій довжині та прямує на одну станцію призначення. В рамках даних правовідносин Позивач запропонував надання спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзду установленої довжини.
Як зазначалось вище, пунктом 14.1 вказаного Договору встановлено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Договір 40-14291113/2020-001 від 25.02.2020 має спеціальні умови, що відносяться до «окремих послуг», що унормовано, зокрема, Додатком 1-4 до Договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - «накопичення вагонів з вантажем».
Додаток 1-4 до Договору є невід'ємною частиною останнього.
Виходячи з приписів Додатку 1-4 «Умови накопичення вагонів» до Договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить Відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції.
Судом взято до уваги, що враховуючи характер укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 40-14291113/2020-0001 від 26.02.2020, сторони домовились про перевезення вантажів на спеціальних умовах - маршрутний поїзд (Додаток 1-4). При цьому, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати. Накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний". При цьому, перевізник інформує замовника про можливість накопичення вагонів із зазначенням станції накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Судом встановлено, що ТОВ СП НІБУЛОН не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування АТ «Українська залізниця» (після завантаження на під'їзних коліях ТОВ СП «НІБУЛОН») Відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями. Суд враховує, що згідно з п.6 Договору про подачу та забирання вагонів загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колією однією групою, становить не більше 14 вагонів. Отже, з урахуванням приписів Додатку 1-4 до Договору та умов Договору П/М-2168, у даному випадку метою Відповідача, при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда у 48 вагонів.
Сама по собі процедура накопичення вагонів апріорі передбачає затримку окремих вагонів (порожніх та/або з вантажем) на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом розробки та укладання з Відповідачем Договору (Додаток 1-4). Таким чином, Перевізник надав Замовнику, згідно Договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженим планом, який мав ознаку «маршрутний», без отримання якої Замовник не спроможний сформувати маршрутний поїзд.
В свою чергу, Замовник отримав вказану послугу з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування, оскільки 19.02.2024 - 23.02.2024 на станції Скороходове Південної залізниці Відповідачем фактично проведено навантаження вагонів та сформовано маршрутний поїзд у 48 вагонів, оформлено перевізні документи (накладну) з відміткою маршрутного поїзду, за що Відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 Додатку 1-4 до Договору. Інших платежів послуга «накопичення вагонів» не передбачає.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на п.п. 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за 861/5082 (далі Правила 644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Пунктом 5 Правил 644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п. 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Згідно п.8 Правил 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
Приписами п. 9 Правил 644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил 644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Пункт 9 Правил 644 застосовується у випадку сформованого до відправки відправлення (вагону), причиною затримки/невідправлення якого є «очікування оформлення документів». Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.
Судом взято до уваги, що виходячи з умов Додатку 1-4 «Умови організації накопичення вагонів» до Договору, при перевезенні вантажу маршрутним поїздом та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить Відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з Відповідачем Договору та Додатку 1-4.
У даному разі (в період часу надання спеціальної послуги - накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування) вина, обґрунтована протиправною поведінкою Відповідача відсутня та Позивач безпідставно заявляє вимоги до замовника. Затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку Відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
Щодо твердження Позивача відносно затримки вагонів в зв'язку з очікуванням оформлення перевізних документів.
Відповідно п.1.3 Договору маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
«Очікування накопичення маршрутного поїзду до установленої довжини» і «очікування оформлення перевезення» - це різні, не тотожні речі. Як зазначалось вище, вагони з маршрутного поїзду не будуть відправлені, поки не буде сформований повний обсяг маршрутного поїзду, навіть якщо буде оформлено не одним перевізним документом а декількома (п. 1.3. Договору).
При цьому, ст.23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 644) встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за 798/5989);
В силу п.п.6, 7 Додатку 1-4 до Договору, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладних на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагонів (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано «затримкою оформлення документів», а стало наслідком цілком законних дій обох сторін Договору щодо «накопичення» маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку Позивача, оскільки до моменту повного формування 50 вагонів маршрутний поїзд не міг бути відправлений.
Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у Позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов Додатку 1-4.
Щодо тверджень Позивача відносно Актів ГУ-23. Відповідно до п.3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Позивач наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів з вини клієнта, який пов'язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, та який зафіксований належним чином - шляхом складання Актів загальної форми ГУ-23.
Слід зазначити, що складені акти загальної форми ГУ-23 не можуть беззаперечно вважатись документами, що засвідчують вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів, оскільки за умовами п.8 Додатку 1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
Відповідно ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно п.1.3 Договору первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші.
Відповідно до п.1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно п.8 Додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Тобто, умовами Договору, що регулює спеціальну послугу, сторонами узгоджено, що Актом загальної форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що в свою чергу, є предметом послуги «накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний Акт відображає час, за який сплачується тариф.
Відповідно до п.9.1 Додатку 1-4, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно - доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).
Тобто, у даному випадку, Акт загальної форми ГУ-23 призваний зафіксувати час, за який сплачується тариф з накопичення вагонів з вантажем установленої довжини ( 50 вагонів).
За таких обставин, затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку Відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами спеціального договору - Додаток 1-4, який передбачає надання спеціальних послуг.
Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом спеціальної послуги, за яку сплачується кореспондуючий тариф), отже не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як «вина» відправника.
Суд відхиляє довід Позивача про те, що у даному випадку саме акти загальної форми ГУ-23 є підставою для матеріальної відповідальності Відповідача, оскільки в умовах спірних спеціальних правовідносин, які виникли між сторонами, вказані акти лише здійснюють роль документування часу перебування вагонів на коліях перевізника в рамках Додатку 1-4 та є підтвердженням надання спеціальної договірної послуги, а не належним доказом вини замовника, оскільки у даному випадку, у зв'язку із формуванням потягу, замовник не може передбачити період такого формування, тим більш, що останнім вивантаження продукції, яке врегульоване окремими строками не проводилось. Відповідно п.8 Додатку 1-4 Акти загальної форми ГУ-23 фіксують час початку та час закінчення накопичення вагонів, у відповідності до умов договору та додатку до нього.
Таким чином, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у Позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, також і з огляду на те, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов додатку 1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої Відповідачем спеціальної послуги.
Відповідно до умов додатку 1-4 "Умови організації накопичення вагонів" у період "накопичення" сплачується плата, встановлена у пункті 9.1. цього додатку - за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до Договору. При цьому додаток 1-1 - це "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами".
Разом з цим в період затримки вагонів з вини Замовника (саме затримки вагонів, а не накопичення) сплачуються платежі, пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування. При цьому обов'язковим елементом, встановленим для застосування пункту 9.2. додатку 1-4 до Договору, є "затримка з вини Замовника".
Отже, навіть пункт 9 додатку 1-4 не ототожнює, а розділяє поняття "накопичення рухомого складу" (пункт 9.1.) та "затримку вагонів Перевізника" (пункт 9.2.).
Правовідносини з накопичення маршрутного поїзда до 50 вагонів з вантажем мають невід'ємну складову - перебування / накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Перевізником (пункти 6, 7 додатку 1-4 до Договору), що водночас є предметом окремої послуги (додаток 1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що немає документів, а тому що не сформовано у даному випадку 48 вагонів (маршрут).
Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах (справа 915/305/22 та 915/5/23).
Так, за висновками Верховного Суду, п. 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від Позивача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях Позивача з метою формування маршрутного потяга, про, що також вказував Відповідач у зауваженнях до накопичувальних карток. А тому, і у даному разі, Позивачем не доведено існування обставин, з якими пов'язується можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктами зазначених вище Правил зберігання вантажів.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку 1-4 до Договору «Умови організації накопичення вагонів».
Наданому відповідачем до відзиву на позов висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи 02/07-23 від 17.07.2023, складеним на замовлення відповідача судовим експертом Машиніченко О.А., судом оцінка не надається, оскільки у своїх запереченнях у відзиві на позов відповідач на нього не посилається.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 (заява 4241/03) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Коваль