79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.07.2025 Справа № 914/1483/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», місто Львів
до відповідача Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича», місто Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», місто Львів
про стягнення 64 619,92 грн.
За участю представників:
від позивача: Булькевич С.В. - адвокат (довіреність вих.№904-2024-8367 від 26.12.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002715 від 14.06.2024);
від відповідача: Іваськів О.Л. - директор.
від третьої особи: Коцай О.Б. - адвокат (довіреність вих.№112-07-6457 від 23.11.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000797 від 29.11.2017).
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича» про стягнення 64 619,92 грн заборгованості, з яких 60 289,46 грн основний борг, 3 451,10 грн інфляційні втрати, 879,36 грн три проценти річних.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
Ухвалою від 17.06.2025 суд постановив залучити до участі у справі Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відклав розгляд справи по суті на08.07.2025 об 11:30 год.
04.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення у справі б/н від 04.07.2025 (вх.№17059/25) з доказами надіслання вказаних пояснень з додатками сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд».
Представник позивача в судове засідання 08.07.2025 для розгляду справи по суті з'явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 08.07.2025 для розгляду справи по суті з'явився, просив повністю відмовити у задоволенні позову, з підстав зазначених у запереченні.
Представник третьої особи в судове засідання 08.07.2025 для розгляду справи по суті з'явився, просив позов задовольнити повністю, з підстав зазначених у поясненні.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 08.07.2025 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Правова позиція сторін.
Позиція позивача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу №65350 від 19.02.2024 оплати за спожиту електроенергію за жовтень 2024 згідно акту приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за цей період в повному обсязі не провів (15 051 кВт/год), у зв'язку з чим за розрахунками позивача борг становить 60 289,46 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати, відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 3 451,10 грн та три проценти річних в сумі 879,36 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 64 619,92 грн заборгованості, з яких 60 289,46 грн основний борг, 3 451,10 грн інфляційні втрати, 879,36 грн три проценти річних.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проте, 28.05.2025 до канцелярії суду від відповідача надійшло заперечення за вих.№174 від 28.05.2025 (вх.№14155/25). До заперечення долучено платіжні інструкції про оплату коштів.
Зокрема, у запереченні відповідач зазначає, що 19.05.2025 на адресу Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича» надійшли документи про повторне звернення ТзОВ «Львівенергозбут» із заявою до Господарського судуЛьвівської області з вимогами, які є тотожними тим, що вже були предметом розгляду у справі № 914/1063/25.
Відповідач стверджує, що:
- ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2025 у справі №914/1063/25 судовий наказ від 04.04.2025 року було скасовано;
- предмет, підстави та сторони спору залишились незмінними;
- доказів на підтвердження нової заборгованості або змін у фактичних обставинах позивачем не надано.
Відтак, на думку відповідача, позивач фактично повторно ініціює провадження з ідентичних правовідносин, не надавши жодних нових доказів, нової правової підстави чи обґрунтування, що може свідчити про зловживання процесуальними правами, а також про порушення принципу правової визначеності.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Правова позиція третьої особи.
Третя особа позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у поясненні, в якому вказує наступне.
В грудні 2018 року Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат №1 І-ІІІ ступеня імені Б.-І.Антонича» було надано Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відтак, між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» та Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат №1 І-ІІІ ступеня імені Б.-І.Антонича» було укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який набрав чинності 01.01.2019 на умовах діючого на той час договору про постачання електричної енергії.
Зокрема зазначив, що при проведенні робіт в колах обліку споживача 14.02.2018 працівниками Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» було опломбовано прилад обліку електричної енергії №012758, про що було складено акт №583551 про пломбування та встановлення індикаторів.
09.03.2023 було виконано комплекс робіт в колах обліку споживача працівниками Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», відтак, прилад обліку електричної енергії №10658518 було опломбовано, про що складено акт №720379 про пломбуваннята встановлення індикаторів. Так, в Акті № 720379 пропломбування та встановлення індикаторів від 09.03.2023р. в графі «розрахунковий коефіцієнт» зазначено 60.
У період з 01.10.2024 по 01.01.2025 Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей імені Б.-І. Антонича» подавались показники приладів обліку електричної енергії №012758, №10658518 згідно з якими Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» проводило визначення та нарахування обсягів спожитої електричної енергії у розрахункових періодах жовтня, листопада та грудня 2024.
Також, у поясненні трпетя особа зазначила про те, що Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей імені Б.-І. Антонича» не мав зауважень у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії та не звертався з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» де предметом спору було визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії у період з 01.10.2024 по 01.01.2025.
Відтак, на думку третьої особи, твердження Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцейімені Б.-І. Антонича» про те, що в обсяги електричної енергії спожитої у січні 2025 були включені обсяги спожитої електричної енергії у листопаді 2024 є хибними, так як в листопаді та грудні 2024 визначено обсяги спожитої споживачем електричної енергії згідно поданих Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей імені Б.-І.Антонича» даних про показники приладів обліку електричної енергії, в підтвердження чого долучив до матеріалів справи «історію показів» з персонального кабінету Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей імені Б.-І. Антонича» (у табличному вигляді інформацію про електричну енергію, яка була спожита Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей імені Б.-І. Антонича» з жовтня 2024 по січень 2025).
У судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримав з тих самих підстав, що і позивач, просив позов задовольнити повністю.
Обставини встановлені судом.
19.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) та Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач) уклали договір №65350 про постачанняелектричної енергії споживачу (далі по тексту - договір), згідно до п. 1.1. якого, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу», затверджених постановою НКРЕ КП №1469 від 27.12.2017 року із змінами та доповненнями (далі - Ліцензійні умови) та Закону України«Про публічні закупівлі» з урахуванням постанови від 12 жовтня 2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг длязамовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Згідно з п. 1.2. договору під час постачання електричної енергії за цим договором, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, постачальник та споживач зобов'язуються користуватись ПРРЕЕ, Ліцензійними умовами, «Кодексом комерційного обліку електричної енергії», затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716) із змінами та доповненнями та чинним законодавством України.
Відповідно до п.2.1 та п. 2.2. договору постачальник зобов'язується постачати споживачу товар за ДК 021:2015 - 09310000-5 - електрична енергія (далі - електрична енергія, товар), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору. Товаром за цим договором є електрична енергія, а також послуги, пов'язані з її постачанням споживачу, вартість яких не перевищує вартості самого товару, в тому числі послуги з передачі електричної енергії та послуги з постачання електричної енергії споживачу із дотриманням якості послуги з електропостачання.
Згідно з п. 3.1. та п. 3.2. договору строк (термін) поставки (передачі) товару: до «31» грудня 2024 року.Місце поставки (передачі) товару - об'єкти споживача, перелік яких наведено у додатку №3. При цьому обов'язковою умовою для постачання електричної енергії на об'єкти споживачавизначені в додатку №3 є наявність в споживача укладеного у встановленому порядку зоператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.
У додатку №3 сторони погодили перелік об'єктів споживача, за яким здійснюється постачання електричної енергії, зокрема:
1. Заклад освіти - вулиця Остроградських, будинок 1, місто Львів, Львівський район, Львівська область- ЕІС-код: 62Z1454799756036; найменування оператора системирозподілу:ПрАТ «Львівобленерго»;
1. Заклад освіти - вулиця Остроградських, будинок 1, місто Львів, Львівський район, Львівська область - ЕІС-код: 62Z2103415209003; найменування оператора системирозподілу: ПрАТ «Львівобленерго».
Відповідно до п. 6.2.1 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2 додатку №2 до договору розрахунковим періодом вважаєтьсякалендарний місяць (з першого по останнє число місяця). Розрахунки за електричнуенергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Відповідно до п. 5 додатку №2 до договору остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка.
Згідно з п. 6 додатку №2 до договору рахунки на оплату платежів, передбачених цим договором, виписуються постачальником та надаються споживачу через систему розрахунків «Персональний кабінет»/«Особистий кабінет» на веб-сайті постачальника, та/або у структурному підрозділі постачальника за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 1, до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим.
Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання рахунку.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку булизараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Відповідно до п. 8.2. додатку №2 до договору споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 10 (десятого) календарного дня включно, наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті/Особистому кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 10 (десятого) календарного дня місяцянаступного за розрахунковим. У разі необхідності отримання документів в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись вструктурний підрозділ постачальника за адресою, визначеною в пункті 6 цьогододатку.
Згідно з п. 8.3. додатку №2 до договору якщо сформований постачальником рахунок за електроенергію у електронному виглядів Персональному кабінеті/Особистому кабінеті або в паперовому вигляді вструктурному підрозділі постачальника не був отриманий споживачем на 10 (десятий) календарний день місяця наступного за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 10 (десятого) календарного днямісяця наступного за розрахунковий місяцем та споживач вважається з ним ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення, в порядку, передбаченого цим пунктом.
Споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п. 6.2.1 договору).
Відповідно до актів приймання-передачі спожитої електричної енергії від 31.10.2024 та від 30.11.2024, підписаними між сторонами, за жовтень 2024 року та листопад 2024 року Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича» спожито електричної енергії в розмірі 15051 кВт/год. Факт споживання електричної енергії за вказаний період та її обсяги встановлені спеціально уповноваженим учасником ринку Оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» у спосіб та порядок, встановлений чинним законодавством.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (тобто оператор системи розподілу - ПрАТ «Львівобленерго», до мереж якого приєднані електроустановки позивача).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» виконує функцію постачальника універсальних послуг на території Львівської області. Перелік постачальників універсальних послуг визначений у додатку 3 до Методичних рекомендацій затверджених постановою НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268 (знаходиться у відкритому доступі).
Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго», як оператором системи розподілу та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», як електропостачальником, складено акти приймання - передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії Комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича», згідно з якими останнім за жовтень та листопад 2024 спожито електричну енергію у кількості 15 051 кВт/год. Вказані акти підписано начальником Центрального ЦОК Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» та скріплено їх печатками.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за спожиту електроенергію за жовтень-листопад 2024 повністю не провів, у зв'язку з чим за розрахунками позивача неоплаченим залишився акт приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за жовтень 2024 (8 224 кВт/год) в розмірі 60 289,46 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати, відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 3 451,10 грн та три проценти річних в сумі 879,36 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 64 619,92 грн заборгованості, з яких 60 289,46 грн основний борг, 3 451,10 грн інфляційні втрати, 879,36 грн три проценти річних.
Висновки суду.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини сторін регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312, яка набрала чинності 19.04.2018, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).
Згідно пунктів 3.1.5., 3.1.7., 3.2.6. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до публічного договору розробленого електропостачальником на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір №65350 про постачання електричної енергії споживачу від 19.02.2024, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.
Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 2 додатку №2 до договору розрахунковим періодом вважається календарний місяць (з першого по останнє число місяця).
Відповідно до п. 5 додатку №2 до договору остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка.
Згідно з п. 6 додатку №2 до договору рахунки на оплату платежів, передбачених цим договором, виписуються постачальником та надаються споживачу через систему розрахунків «Персональний кабінет»/«Особистий кабінет» на веб-сайті постачальника, та/або у структурному підрозділі постачальника за адресою: місто Львів, вулиця Шевченка, 1, до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим.
Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання рахунку.
Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Відповідно до п. 8.2. додатку №2 до договору споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 10 (десятого) календарного дня включно, наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті/Особистому кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 10 (десятого) календарного дня місяця наступного за розрахунковим. У разі необхідності отримання документів в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в структурний підрозділ постачальника за адресою, визначеною в пункті 6 цього додатку.
Згідно з п. 8.3. додатку №2 до договору якщо сформований постачальником рахунок за електроенергію у електронному виглядів Персональному кабінеті/Особистому кабінеті або в паперовому вигляді в структурному підрозділі постачальника не був отриманий споживачем на 10 (десятий) календарний день місяця наступного за розрахунковим - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 10 (десятого) календарного дня місяця наступного за розрахунковий місяцем та споживач вважається з ним ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення, в порядку, передбаченого цим пунктом.
Відповідно до актів приймання-передачі спожитої електричної енергії від 31.10.2024 та від 30.11.2024, підписаними між сторонами, за жовтень 2024 року та листопад 2024 року Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича» спожив електричної енергії в розмірі 15051 кВт/год. Факт споживання електричної енергії за вказаний період та її обсяги встановлені спеціально уповноваженим учасником ринку Оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» у спосіб та порядок, встановлений чинним законодавством.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за спожиту електроенергію за жовтень-листопад 2024 повністю не провів, у зв'язку з чим за розрахунками позивача неоплаченим залишився акт приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за жовтень 2024 (8 224 кВт/год) в розмірі 60 289,46 грн.
При цьому, суд відзначає, що розмір отриманої електроенергії в жовтні 2024 та в листопаді 2024 відповідач погодив, підписавши відповідні акти приймання-передачі без заперечень. Доказів оскарження актів приймання-передачі від 31.10.2024 та від 30.11.2024 суду не подано.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 60 289,46 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, власного контррозрахунку не надав.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 60 289,46 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог, позивач просить стягнути інфляційні втрати на загальну суму 3 451,10 грн, три проценти річних на загальну суму 879,36 грн.
Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, та встановив, що позивач при їх розрахунку правильно визначив періоди нарахування, отже до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати на загальну суму 3 451,10 грн, три проценти річних на загальну суму 879,36 грн.
Щодо твердження відповідача, про повторне звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» із заявою до Господарського суду Львівської області з вимогами, які є тотожними тим, що вже були предметом розгляду у справі № 914/1063/25, таке оцінюється судом критично, адже ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2025 у справі №914/1063/25 судовий наказ від 04.04.2025 року було скасовано, проте у відповідності до положень частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» має право звернутися до господарського суду з вимогою про стягнення заборгованості з Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Богдана-Ігоря Антонича» у порядку спрощеного позовного провадження.
Щодо поданих відповідачем платіжних інструкцій, суд зазначає наступне.
Відповідачем долучено копії платіжних інструкцій про сплату за електричну енергію згідно договору №65350 від 19.02.2024; №1030 від 25.11.2024 на суму 15 885, 15 грн; №1189 від 21.12.2024; на суму 63 234, 92 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень позивача, дані платіжні інструкції були долучені до позовної зави Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», а суми вказаних оплат враховані позивачем в розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію.
Щодо долучених відповідачем рахунку за електричну енергію за січень 2025 та платіжної інструкції №148 від 19.02.2025, суд зазначає наступне.
З 01.01.2025 постачання електричної енергії відповідачу здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №65350/25/1 від 30.12.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» та Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Богдана-Ігоря Антонича».
Позивач долучив до матеріалів справи витяг з договору №65350/25/1.
Відповідно до п. 14.1. даного договору такий набирає чинності з 01.01.2025 та діє до 31.12.2025.
Як вбачається з долученого позивачем акту про приймання-передачу фактичних обсягів спожитої електричної енергії за підписом уповноважених представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» та Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» в січні 2025 відповідачем спожито 12008 кВт/год.
На підставі переданих оператором системи розподілу даних, Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» сформовано та виставлено відповідачу рахунок за електроенергію №532500611250119 за січень 2025 на загальну суму 97 384, 84 грн.
19.02.2025 відповідачем оплачено за електричну енергію суму 97 384, 84 грн, що підтверджується долученою платіжною інструкцією №148, в призначенні платежу якої зазначено зокрема: «оплата за активну енергію за 01 м-ць 2025 року ... Договір №65350/25/1 від 30.12.2024».
Таким чином, оплата згідно платіжної інструкції №148 від 19.02.2025 здійснена Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича» на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу №65350/25/1 від 30.12.2024 та відповідно по рахунку за січень 2025 №532500611250119.
Предметом спору в справі №914/1483/25 є стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за жовтень 2024 року на підставі договору про постачання електричної енергію споживачу №65350 від 19.02.2024. А відтак, долучені відповідачем рахунок за січень 2025 та платіжна інструкція №148 від 19.02.2025р. не стосуються предмету спору у даній справі.
Відтак позивач довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами у справі підставність позову до задоволення. Водночас відповідач не спростував належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами у справі підставність позовних вимог.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №365685 від 30.04.2025.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 18, 73, 74, 76-79, 129, 165, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський науковий ліцей №1 імені Б.-І. Антонича» (79012, Львівська область, місто Львів, вулиця Остроградських, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 04545280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42092130) 60 289,46 грн основний борг, 3 451,10 грн інфляційні втрати, 879,36 грн три проценти річних та 2 422,40 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст рішення
складено 14.07.2025
Суддя Сухович Ю.О.