вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2189/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши клопотання Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Л. Погорілого» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Л. Погорілого» до ТОВ “Рус-21» про стягнення 898674,14 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 22-25-72 від 07.04.2025 р.
11.07.2025 р. до господарського суду Київської області від Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Л. Погорілого» надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки, в якому заявник просить:
- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать заявнику, та перебувають на його рахунках у всіх банківських та фінансових установах України, в межах суми позову - 898674,14 грн.;
- накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належать ТОВ “Рус-21» на праві власності, в межах суми позову - 898674,14 грн.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки, судом встановлено наступне.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки подано до відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки в клопотанні не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Заявником не дотримано вказаних вимог. Як вже зазначалось, до суду надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки, в якому заявник просить, зокрема вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать заявнику, та перебувають на його рахунках у всіх банківських та фінансових установах України, в межах суми позову - 898674,14 грн.
Отже зі змісту вказаного прохання вбачається, що заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти, що йому належать, та перебувають на його рахунках.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки клопотання не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Однак, заявником не дотримано вимог ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник, звертаючись із клопотанням про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, вказує учасника справи (відповідач) без урахування того, що визначена заявником юридична особа ще не набула вказаного статусу.
Частиною п'ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 р. становить 3028,00 грн.
Отже за подання до господарського суду клопотання про забезпечення позову підлягає до сплати 1514,00 грн. судового збору.
Проте заявником не додано до клопотання про забезпечення позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв'язку із зазначенням необхідних реквізитів.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.
Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.
На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі “судовий збір» зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи “Призначення платежу» в платіжному документі.
Як доказ сплати судового збору за подання клопотання про забезпечення позову заявником додано платіжну інструкцію № 491 від 10.07.2025 р., в графі призначення платежу якої зазначено: “…Судовий збір за клопотанням УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Господарський суд Київської області».
Проте, зазначена платіжна інструкція за своїм змістом не може підтверджувати сплату судового збору за подання саме клопотання про забезпечення позову.
Таким чином, платіжна інструкція № 491 від 10.07.2025 р. не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до суду клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, клопотання Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Л. Погорілого» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Л. Погорілого» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки повернути заявнику.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева