вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1548/25
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЛАНД УКРАЇНА», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОДРОМ ПЛЮС», Київська обл., Фастівський р-н., с. Тарасівка
про стягнення заборгованості
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЛАНД УКРАЇНА» б/н від 07.05.2025 року (вх. №5746 від 07.05.2025) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОДРОМ ПЛЮС» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором транспортного експедирування №TE24052024/1 від 24.05.2024 року у розмірі 61617,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 247 ГПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки, ціна позову у справі №911/1548/25 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2025 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 ГПК України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1548/25 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав
Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.
Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ТОВ "МІРЛАНД УКРАЇНА" (за договором - Експедитор) та ТОВ "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС" (за договором - Клієнт) 24.05.2024 укладено Договір транспортного експедирування №ТЕ24052024/1 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Експедитор за дорученням, за плату та за рахунок Клієнта організовує та забезпечує перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Клієнта при транспортному експедируванні усіма видами транспорту, крім трубопровідного. Транспортно-експедиторські послуги (далі - ТЕП) надаються Клієнту при експорті з України, імпорті в Україну транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. При необхідності, Експедитор надає Клієнту додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу та виконання цього Договору (п.п. 1.2, 1.3 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, на кожне окреме перевезення/експедирування вид та найменування вантажу узгоджується Клієнтом і Експедитором у вигляді Заявки на перевезення/експедирування або інших додатках (листи, доручення, протоколи тощо) (далі - Заявка), які є невід?ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору, Клієнт інформує Експедитора про обсяг необхідних транспортно-експедиторських послуг не пізніше ніж за 5 (п?ять) робочих днів до заявленої дати готовності вантажу або до початку перевезення. Інформація передається у вигляді Заявки, яка містить наступну інформацію: дати і точні адреси місця навантаження і розвантаження вантажу; найменування вантажовідправника, вантажоодержувача та їх адреси, із зазначенням номерів телефонів контактних осіб; прізвище, ім?я, по батькові відповідального за відвантаження/прийом вантажу; представника вантажовідправника/вантажоодержувача та засоби зв?язку з ним; маршрут перевезення; необхідний рухомий склад; відомості про вантаж (вага, вид, вартість тощо); адреси проведення митного оформлення при навантаженні і розвантаженні вантажу; терміни доставки вантажу одержувачу, сума фрахту, форма і строки оплати за ТЕП; митниці перетину кордонів; особливості перевезення конкретного вантажу; вид і спосіб упаковки; кількість вантажних місць, розміри і вага одного вантажного місця; інструкції з оформлення товарно-транспортної документації; інші додаткові та необхідні інструкції. Даний перелік даних, не є вичерпним і може бути доповнений Експедитором на його розсуд. Клієнт несе юридичну відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у Заявці.
Надання і підтвердження Заявки може проводиться за допомогою електронної пошти або факсимільного зв?язку, що має юридичну силу оригіналу. Одночасно з наданням Заявки, Клієнт надає Експедитору Гарантійний лист на оплату ТЕП та письмово повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристиках вантажу, його особливості та властивості, внаслідок яких може бути заподіяна шкода іншим вантажам, людям або навколишньому природному середовищу, а також умови його обробки, перевалки, зберігання і перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання Експедитором своїх обов?язків за Договором, а також документи по вантажу, необхідні для відправлення / приймання вантажів, здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу і оформлення перевізних, розрахункових та інших документів. Перевірка правильності та повноти цих документів не належить до обов?язку Експедитора. Документи, які не мають усіх необхідних даних та реквізитів (ввізні, вивізні і транзитні дозволи, ветеринарні, санітарні та карантинні сертифікати, вантажні декларації та сертифікати, розмірні креслення та ін.) вважаються не врученими. За фактом організації та надання ТЕП, Сторони складають та підписують «Акт про надання послуг», який одночасно є «Звітом експедитора». «Акт про надання послуг» ініціюється Експедитором та надається Клієнту. Клієнт протягом десяти робочих днів підписує та повертає Експедитору «Акт про надання послуг» або надає вмотивовану відмову від прийняття наданих послуг. У випадку ненадання Клієнтом вказаних документів, послуги вважаються прийнятими без застережень, а «Акт про надання послуг» - підписаним (п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Договору).
Відповідно до п. 4.2.9. Договору, клієнт зобов'язаний оплатити Експедитору загальну суму вартості експедирування та транспортування відповідно до умов платежів цього Договору, а також додаткові платежі та збори, невраховані при узгодженні вартості перевезення, необхідність яких виникла на шляху проходження вантажу та додаткові витрати, які виникли в результаті зберігання, оголошення цінності вантажу та ін.
Згідно п. п. 6.1, 6.2 Договору, вартість ТЕП за цим Договором попередньо встановлюється і узгоджується Сторонами перед кожним перевезенням за допомогою Заявки. Остаточна сума вказується в рахунку-фактурі та/або Акті про надання послуг Експедитора на кожну виконану ТЕП, і може змінюватися, виходячи зі складності виконання Заявки, штрафних санкцій та інших витрат, понесених Експедитором при виконанні ТЕП. Послуги Експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта та пов?язані з виконанням даного Договору, оплачуються Клієнтом на умовах 100 (сто) % оплати на підставі виставленого Експедитором рахунку та/або Акту про надання послуг в строк, передбачений в п. 6.3. цього Договору. У разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати штрафів та проведення інших платежів на користь Клієнта та пов?язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок, який підлягає оплаті Клієнтом в термін, передбачений п. 6.3 цього Договору.
Відповідно до п. 6.3 Договору, Клієнт здійснює оплату Експедитору протягом трьох банківських днів від дати оформлення рахунку та/або Акту про надання послуг шляхом переведення вказаних сум на розрахунковий рахунок Експедитора. Експедитор має право направити Клієнту рахунок та/або Акт про надання послуг з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв'язку.
Вартість додаткових послуг Експедитора, розмір додаткових витрат та інших платежів. які необхідно зробити Експедитору для виконання своїх обов?язків за договором на користь Клієнта, узгоджуються Сторонами у додатках до Договору або шляхом обміну листами або факсимільними або електронними повідомленнями. У випадку прострочення оплати Клієнтом Експедитору, з третього банківського дня Експедитор нараховує Клієнту інфляційні втрати (компенсації) та штрафні санкції. Зарахування платежів проводиться в порядку черговості згідно ст. 534 ЦК України (п.п. 6.4, 6.5 Договору).
У п. 9.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до кінця цього календарного року. Якщо жодна Сторона за 30 днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить іншу Сторону в письмовій формі про розірвання даного Договору, то термін його дії автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах. В будь-якому випадку Договір діє до повного виконання фінансового розрахунку Клієнтом. Строк (термін) виконання ТЕП (на кожне окреме перевезення/експедирування) узгоджується Клієнтом і Експедитором та вказується в Заявці (п.п. 9.2, 9.3 Договору).
Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору ТОВ "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС" доручило ТОВ "МІРЛАНД УКРАЇНА" організувати перевезення вантажу (намети та парасольки) сполученням адреса завантаження: Константа, Румунія - адреса розвантаження: м. Київ, Україна. Вартість наданих послуг експедирування склала 185457,90 грн. з ПДВ.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №2020724 від 20.07.2024 на загальну суму 185457,90 грн. з ПДВ. Однак, відповідачем вказаний рахунок оплачено частково на суму 123840,65 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №301 від 07.08.2024. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 61617,25 грн.
Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №01112024 від 01.11.2024 з вимогою про погашення заборгованості у сумі 61617,25 грн. (докази надіслання додано до матеріалів справи). Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) та сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).
Статтею 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено перевезення вантажів як вид господарської діяльності. Так, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Згідно ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» встановлено обов'язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов'язань за Договором відповідачу надано послуги, що підтверджується рахунком на оплату №2020724 від 20.07.2024, який частково оплачений відповідачем.
При цьому, судом враховано, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (частина 1 ст. 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17.
Станом на день прийняття рішення у справі, відповідач в повному обсязі не розрахувався за надані послуги за Договором, у зв'язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 61617,25 грн. Зазначений факт відповідачем не спростовано.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 61617,25 грн.
Крім того, позивачем у позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а також 30.05.2025 року подано заяву про розподіл судових витрат, а саме, про стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, відповідачем надано суду, копію договору про надання правничої допомоги від 03.02.2025 №46, додаткової угоди №1 до Договору від 03.02.2025 №46, у якій сторони погодили вартість послуг при наданні правничої допомоги, акту №1 приймання-передачі правничої допомоги від 30.05.2025, згідно якого, Корнишин Ю.О. надав наступні послуги ТОВ «МІРЛАНД УКРАЇНА»: підготовка та подання позовної заяви ТОВ «МІРЛАНД УКРАЇНА» до ТОВ «ТЕХНОДРОМ ПЛЮС» про стягнення заборгованості за Договором транспортного експедирування №TE24052024/1 від 24.05.2024 року у розмірі 61617,25 грн. Загальна вартість наданих послуг згідно узгодженого акту №1 приймання-передачі правничої допомоги від 30.05.2025 становить 4000,00 грн. з ПДВ., рахунку №1 від 30.05.2025 про оплату юридичних послуг.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що відповідачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, суд дійшов висновку, що вказані витрати відповідача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.
Відповідачем заперечень щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу не надано.
Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи, проведеної адвокатом під час розгляду справи, а також, задоволення позову, суд вважає заявлений розмір витрат на послуги адвоката в сумі 4000,00 грн. обґрунтованим. За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката у сумі 4000,00 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЛАНД УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОДРОМ ПЛЮС» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОДРОМ ПЛЮС» (08161, Київська обл., Фастівський р-н, село Тарасівка, Боярська ТГ, вул. Київська, будинок 1, офіс 12, код ЄДРПОУ 45341147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЛАНД УКРАЇНА» (04073, місто Київ, проспект Бандери Степана, будинок 8, корпус 1, код ЄДРПОУ 39852438) 61617 (шістдесят одну тисячу шістсот сімнадцять) грн. 25 коп. заборгованості, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць