ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
15.07.2025Справа № 910/8670/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши
заяву Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»
про забезпечення позову
до пред'явлення
позову Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
про зобов'язання вчинити дії
без повідомлення учасників справи
11.07.2025 до Господарського суду міста Києва із заявою звернулося Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», заявник) про забезпечення позову до його подання.
Заява обґрунтована тим, що існує небезпека заподіяння значної та невідворотної шкоди правам та інтересам заявника, якого віднесено до переліку об'єктів державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, через можливе припинення йому електропостачання ДП «Укрінтеренерго» за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № 358/03/146-зв від 29.05.2025. Заявник зазначив, що суми рахунків, наведених у попередженнях відповідача про припинення постачання електричної енергії, суттєво відрізняються від фактично узгодженої сторонами вартості та обсягів такої енергії, відтак, припинення електропостачання відповідачем за вказаним договором буде незаконним, а тому заявник має намір звернутися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, предметом якої буде зобов'язання відповідача виконати умови договору в частині постачання електричної енергії.
У заяві ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» просить заборонити ДПЗД «Укрінтеренерго» та/або іншим особам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі, з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником «останньої надії» за договором від 29.05.2025 № 358/03/146-зв для Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до вирішення по суті спору у справі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (ст. 136, 137 ГПК України).
За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення у разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Так, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову, як вже зазначалось, є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 910/7912/18, від 21.09.2019 у справі № 902/483/18, від 08.10.2018 у справі № 913/257/18 та від 10.01.2019 у справі № 910/11906/18.
З указаного слідує, що вжиття заходів забезпечення знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» приєдналось до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» № 358/03/146-зв від 29.05.2025. Проте, у зв'язку із порушенням заявником строків сплати вартості електроенергії за вказаним договором, на його адресу надійшли листи-попередження від ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». При цьому ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» зазначає про неправомірність таких дій відповідача та помилковість наданих ним розрахунків у попередженнях про припинення постачання.
Отже згідно з доводами заявника та наданими ним доказами спір між сторонами виник з приводу наявності заборгованості ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перед ДПЗД «Укрінтеренерго» та розміру цієї заборгованості.
Разом з тим у своїй заяві, визначаючи захід забезпечення, заявник просить заборонити ДПЗД «Укрінтеренерго» та/або іншим особам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником «останньої надії» для ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за договором № 358/03/146-зв від 29.05.2025.
Отже інтерес, про захист якого просить заявник (заборону вчинення дій), явно не відповідає предмету майбутнього позову (щодо розміру та наявності заборгованості), а також фактичним обставинам, оскільки відключення електроенергії позивача з боку відповідача не відбулося, а тому такі заходи забезпечення суд оцінює як безпідставні та неспівмірні із позовними вимогами, які планує заявити позивач.
Також слід зазначити, що саме лише припущення заявника щодо можливого утруднення виконання майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"), адже на ряду із вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Твердження заявника про можливе припинення відповідачем постачання електроенергії є необґрунтованим, оскільки без надання відповідних доказів та доводів у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконає рішення в справі у випадку задоволення майбутнього позову.
Водночас суд враховує, що Порядком визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 600 від 24.05.2024, передбачено перелік споживачів, яким заборонено припиняти (обмежувати) постачання електричної енергії, зокрема, до яких відносяться об'єкти критичної інфраструктури, включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури з приєднаною потужністю не менше 100 кВт (п. 30 Порядку).
При цьому з наказів Міністерства енергетики України № 63 від 23.02.2023 та № 28 від 22.01.2024, вбачається, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» віднесено до переліку підприємств критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що спростовує доводи заявника про ймовірне утруднення виконання рішення без застосування заходів забезпечення позову.
Крім того заява про забезпечення позову належно не обґрунтована заявником в частині заборони іншим особам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" за договором від 29.05.2025 № 358/03/146-39 для ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Так, визначаючи указаний захід забезпечення позову, заявник не конкретизував коло осіб, щодо яких просить застосувати захід забезпечення позову, не обґрунтував необхідність заборони таким особам вчиняти певні дії, на якій підставі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом таких заходів забезпечення позову, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника (позивача).
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 256-259 ГПК України.
Суддя К. І. Головіна