ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2025Справа № 910/8535/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТАК.ЮА" про забезпечення позову у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТАК.ЮА"
до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України
про визнання вимоги від 07.07.2025 про стягнення банківської гарантії №46663 передчасною та необґрунтованою, скасування вимоги, зобов'язання утриматися від дій щодо реалізації гарантії до моменту поставки продукції або рішення суду
без виклику сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТАК.ЮА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України про визнання вимоги Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України від 07.07.2025 про стягнення банківської гарантії №46663 передчасною та необґрунтованою, скасувати вимогу, зобов'язати утриматися від дій щодо реалізації гарантії до моменту поставки продукції або рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2025 №1-1963 року Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС направило до АТ "Комерційний банк Глобус" вимогу про стягнення суми 5 175 369,00 грн, як забезпечення за договором у зв'язку з невиконанням зобов'язань ТОВ "УКРТАК.ЮА" станом на 01.07.2025. Позивач вважає цю вимогу необґрунтованою, передчасною та такою, що не враховує обставин форс-мажору, що діяли у критичний період напередодні строку виконання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2025, даний позов передано для розгляду судді Ягічевій Н.І.
ТОВ "УКРТАК.ЮА" подало заяву про забезпечення позову в якій просить, вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони банку-гаранту (АТ "Комерційний банк Глобус") здійснювати будь-які виплати на користь Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС до вирішення спору по суті.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі №907/477/20.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).
У статті 136 ГПК України визначено, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З огляду на викладене, заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, а забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.
Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України про виплату банківської гарантії №46663 як передчасної та необґрунтованої, заявник вказує, що 05.05.2025 року між ТОВ «УКРТАК.ЮА» та Управлінням забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України укладено договір №122 на постачання бронежилетів 6 класу захисту на суму 103 507 380,00 грн. На забезпечення виконання зобов'язань Позивачем була надана банківська гарантія №46663. 07.07.2025 №1-1963 року Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС направило до АТ «Комерційний банк Глобус» вимогу про стягнення суми 5 175 369,00 грн, як забезпечення за договором у зв'язку з невиконанням зобов'язань ТОВ «УКРТАК.ЮА» станом на 01.07.2025.Заявник вважає цю вимогу необґрунтованою, передчасною та такою, що не враховує обставин форс-мажору, що діяли у критичний період напередодні строку виконання.
Так, предметом позову у цій справі є - визнати вимогу Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України від 07.07.2025 про стягнення банківської гарантії №46663 передчасною та необґрунтованою. Скасувати вимогу Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС на суму 5 175 369,00 грн. Зобов'язати Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС утриматися від дій щодо реалізації гарантії до моменту поставки продукції або рішення суду, одночасно, заходи забезпечення позову, полягають у вжитті заходів шляхом заборони Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України звертатися до банку-гаранта щодо виплати суми за банківською гарантією №46663 до моменту ухвалення рішення у справі по суті.
Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Отже, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
При цьому, наявність факту порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією, встановлюється гарантом при настанні так званого гарантійного випадку та розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми, в якій останній повинен вказати, у чому полягає порушення принципалом основного зобов'язання, і, відповідно, гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов'язання, що забезпечене.
Натомість відсутність такого порушення основного зобов'язання, забезпеченого гарантією, може бути, зокрема, підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара (кредитора) гарантом при розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми за гарантією.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах 18.01.2023 у справі №910/3334/22 та від 16.12.2019 у справі №910/10808/19.
Суд звертає увагу, що обставини відсутності чи наявності порушення боржником основного зобов'язання підлягають дослідженню і встановленню під час розгляду справи по суті, суд не може забезпечувати позов у спосіб, який буде сприяти невиконанню зобов'язання, зокрема шляхом заборони звертатися до банку-гаранта вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії. Тоді як, заборона звертатися до банку-гаранта щодо виплати суми з банківською гарантією № 46663 до моменту набрання законної сили рішенням у справі є підставою не виконувати зобов'язання щодо банківської гарантії.
Отже, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА» захід забезпечення позову фактично є вирішенням позовних вимог у даній справі по суті, що не відповідає вимогам процесуального законодавства.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (15.07.2025 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА