ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2025Справа № 910/5643/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27, ідентифікаційний код 09322277)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГ-25» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського композитора, буд. 14А, ідентифікаційний код 41296452),
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 94 997,90 грн
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГ-25" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про стягнення 94 997,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором кредитної лінії №313/2021 від 12.08.2021, а саме в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків, виконання зобов'язань за яким забезпечено укладеним між відповідачем-2 та позивачем договором поруки № 600 від 28.08.2021, виникла заборгованість у розмірі 94 997,90 грн, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 суд звернувся до до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
12.05.2025 до суду надійшов лист від Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області № 6301.4.3-7660/63.2-25 від 12.05.2025, у якому було повідомлено, що за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване з 30.05.2012, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5643/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГ-25» 15.05.2025 о 13:51 год., що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
За приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/5643/25 встановлено відповідачам строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «СІГ-25» вправі було подати відзив на позов у строк до 01.06.2025 включно.
Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Також з метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.05.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену за даними Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача-2 про розгляд справи.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач-2 мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідач-2, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, 12.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» із Заявою на отримання кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «СІГ - 25» у розмірі 1 200 000,00 грн, для поповнення обігових коштів. У поданій заяві зазначено про майно, що пропонується надати в забезпечення AT «Ощадбанк»: фінансова порука ОСОБА_1 та Державна гарантія.
Матеріалами справи підтверджено, що 28.08.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі - Кредитор/Банк/позивач), в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київські області AT «Ощадбанк», та Товариством із обмеженою відповідальністю «СІГ-25» (надалі - Позичальник/відповідач-1) був укладений договір кредитної лінії №313/2021 (надалі - Кредитний договір) за державною програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємства, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», реалізація якої здійснюється на підставі «Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 року №28, Договору про співробітництво та Договору про надання Гарантії.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього Договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату Процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.8, 3.9 Кредитного договору, сума та валюта Максимального ліміту кредитування складає 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч гривень 00 копійок) грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 27.08.2024. Цільовим призначенням кредиту є поповнення оборотного капіталу. Кредитним договором встановлено графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, а саме: до 26.06.2024 ліміт кредитування складає 1 200 000,00 грн; із 27.06.2024 по 26.07.2024 ліміт кредитування складає 800 000,00 грн; із 27.07.2024 по 27.08.2024 ліміт кредитування складає 400 000,00 грн.
Згідно з підпунктом 20 пункту 1.1. Кредитного договору Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку Основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_2 .
За умовами пункту 3.11. Кредитного договору з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення Основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі якщо Діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення Основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим Договором.
У п.п.3.11.1 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язується здійснити погашення Основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день із моменту отримання траншу незалежно від розміру Діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий Банківський день згідно з підпунктом 3.3 цього Договору.
Згідно з п.п. 3.5.1 Кредитного договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату Процентів за процентною ставкою (далі - Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим Договором із застосуванням такої формули: БПС = індекс UIRD (Зm) + Маржа, де БПС - це розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим Договором; індекс UIRD (Зm) - це Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного Банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного Банку України в мережі Інтернет (на дату укладення цього Договору за посиланням: http://www.bank.gov.ua/files/UIRD.xls), а також у системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації, перевага надається значенню ставки UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuters; Маржа - це доданок, який виражений у процентах, що становить 7% (сім цілих процентів).
Розмір Базової процентної ставки на момент укладення Договору становить 13,93% процентів річних (п. п. 3.5.2 Кредитного договору).
При цьому, Сторони дійшли згоди, що максимальна процентна ставка за користування кредитними коштами не може перевищувати 30% річних (п. п. 3.5.3 Кредитного договору).
У п. 3.16. Кредитного договору визначений порядок сплати процентів.
Пунктом 3.20. Кредитного договору визначено послідовність (черговість) погашення заборгованості.
Відповідно до п. 8.6. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Судом встановлено, що Договір кредитної лінії №313/2021 від 28.08.2021 та додатки до нього підписані Позичальником та Банком, а також скріплені печаткою банку.
В подальшому, 27.12.2022 між Банком та Позичальником укладено Додатковий договір про реструктуризацію №1 до Договору кредитної лінії №313/2021 від 28.08.2021 (надалі -Додатковий договір про реструктуризацію), за умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни в термін 2 п.1.1.статті 1 «Терміни та їх тлумачення» Договору та викласти його в наступній редакції: Невідновлювана кредитна лінія: надання Кредиту в майбутньому окремими частинами (траншами) в межах Діючого ліміту кредитування на умовах, що загальний обсяг наданих протягом дії цього Договору траншів не повинен перевищувати Максимальний ліміт кредитування. Видача кожного траншу здійснюється за умови своєчасної сплати Позичальником у повному обсязі всіх платежів та виконання всіх зобов'язань, передбачених цим Договором. При отриманні Позичальником певної суми кредитних коштів у межах Максимального ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичного розміру Основної суми боргу протягом строку дії цього Договору.
Так у відповідності до п. 1.2. Додаткового договору про реструктуризацію сторони домовилися внести зміни в 3.2. «Спосіб надання Кредиту та строк кредитування» статті 3 «Умови кредитування» Договору та викласти його в наступній редакції: Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 27.08.2024.
Згідно з п. 1.2. Додаткового договору про реструктуризацію сторони домовились внести зміни у п. 3.3. «Графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування» та викласти його в наступній редакції:
з 27.12.2022 по 14.01.2023 діючий ліміт кредитування складає 1 199 980,00 грн;
з 15.01.2023 по 14.02.2023 діючий ліміт кредитування складає 1 179 980,00 грн;
з 15.02.2023 по 14.03.2023 діючий ліміт кредитування складає 1 159 980,00 грн;
з 15.03.2023 по 14.04.2023 діючий ліміт кредитування складає 1 139 980,00 грн;
з 15.04.2023 по 14.05.2023 діючий ліміт кредитування складає 1 109 980,00 грн;
з 15.05.2023 по 14.06.2023 діючий ліміт кредитування складає 1 079 980,00 грн;
з 15.06.2023 по 14.07.2023 діючий ліміт кредитування складає 1049 980,00 грн;
з 15.07.2023 по 14.08.2023 діючий ліміт кредитування складає 1 019 980,00 грн;
з 15.08.2023 по 14.09.2023 діючий ліміт кредитування складає 989 980,00 грн;
з 15.09.2023 по 14.10.2023 діючий ліміт кредитування складає 949 980,00 грн;
з 15.10.2023 по 14.11.2023 діючий ліміт кредитування складає 909 980,00 грн;
з 15.11.2023 по 14.12.2023 діючий ліміт кредитування складає 859 980,00 грн;
з 15.12.2023 по 14.01.2024 діючий ліміт кредитування складає 809 980,00 грн;
з 15.01.2024 по 14.02.2024 діючий ліміт кредитування складає 714 980,00 грн;
з 15.02.2024 по 14.03.2024 діючий ліміт кредитування складає 619 980,00 грн;
з 15.03.2024| по 14.04.2024 діючий ліміт кредитування складає 524 980,00 грн;
з 15.04.2024 по 15.05.2024 діючий ліміт кредитування складає 424 980,00 грн;
з 15.05.2024 по 14.06.2024 діючий ліміт кредитування складає 324 980,00 грн;
з 15.06.2024 по 14.07.2024 діючий ліміт кредитування складає 224 980,00 грн;
з 15.07.2024 по 27.08.2024 діючий ліміт кредитування складає 124 980,00 грн.
Згідно з п. 1.4. Додаткового договору про реструктуризацію сторони домовились внести зміни в п. 3.11. статті 3 «Умови кредитування» Договору та викласти його в наступній редакції: З метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов'язаний не пізніше першого Банківського дня наступного періоду здійснити погашення Основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування на такий наступний період».
Відповідно до п. 2.2. даного Договору цей Додатковий договір про реструктуризацію № 1 є невід'ємною частиною Договору.
Цей Додатковий договір про реструктуризацію № 1, відповідно до п. 2.3. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії № 313/2021 від 28.08.2021, між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», (Кредитор) з однієї сторони та ОСОБА_1 (Поручитель), з другої сторони був укладений договір поруки № 600 від 28.08.2021 (надалі - договір поруки).
Згідно з п. 2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Пунктом 2.2 та п.п. 2.2.1 договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п. 3.2.2 договору поруки).
Відповідно до п.п. 3.2.3 договору поруки Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (п.п. 3.2.6 договору поруки).
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (п.п.3.2.4 договору поруки).
У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед Кредитором за Кредитним договором (п.п.3.2.7 - 3.2.8 договору поруки).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (п.10.1.1 договору поруки).
Вказаний договір поруки підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
Крім цього, судом встановлено, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб'єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:
- агент - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;
- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (гарант) та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 (надалі - договір №13010-05/271).
За умовами п. 2.1 договору №13010-05/271 гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (суб'єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п.1.1., 2.3 договору №13010-05/271 гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.
Згідно з п. 2.5 договору №13010-05/271 ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.
Пункти 1.1., 2.7. договору №13010-05/271 встановлено, що у разі настання гарантійного випадку (принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) гарант зобов'язаний сплатити на користь бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.
Пунктами 3.1 - 3.3 договору №13010-05/271 визначено, що з метою включення кредитів до портфеля бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
У п. 5.1 договору №13010-05/271 визначено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Відповідно до п.5.5 договору №13010-05/271 гарант, на підставі вимог отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:
- гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;
- на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;
- загальна сума виплачених бенефіціару сум сплати за гарантіями, з урахуванням суми, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;
- гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;
- здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам чинного законодавства на момент здійснення такої виплати.
За змістом п.6.1 договору №13010-05/271, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.
Пунктом 6.3 договору №13010-05/271 врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість приниципала перед державним бюджетом.
Робота зі стягнення з принципала простроченої заборгованості перед державою проводиться бенефіціаром на підставі Порядку №1151, статей 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур бенефіціара та чинного законодавства України щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до того моменту, поки бенефіціар не прийме обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним (п.6.6 договору №13010-05/271).
У пунктах 13.13 - 13.14 договору №13010-05/271 визначено, що договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, 12.08.2021 Позичальником було подано до Банку заяву на отримання забезпечення кредитної операції державною гарантією на портфельній основі.
У поданій заяві, Позичальник просив розглянути можливість отримати державну гарантію на портфельній основі на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151, зі змінами, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитом.
Так, згідно п. 3.3. Рішення Підкомітету з питань здійснення кредитних операцій Кредитного комітету ММСБ «Ощадбанк» №2733 від 26.08.2021 Кредит надається в рамках Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого Постановою КМУ від 25.11.2020 №1151 та Договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 між КМУ та AT «Ощадбанк».
Відповідно до 3.4. вказаного Рішення розмір ставки гарантії за даною кредитною операцією -10 % від суми ліміту Кредиту.
28.08.2021 між Банком та Відповідачем-1 укладено Додатковий договір № 1 до Договору кредитної Ліни.
У п.1.1. Додаткового договору № 1 сторонами визначено «Терміни та скорочення, які використовуються у цьому Додатковому договорі у такому значенні:
1. Агент - AT «Укрсімбанк», в якому Гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, пов'язані з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі.
2. Гарант- Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави.
3. Гарантія - Безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов'язань за Кредитним договором, надане Гарантом за участі Агента на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником, яка забезпечує повернення Позичальником Банку Кредиту за умови відповідності Позичальника та Кредиту Критеріям прийнятності, що визначені Порядком на момент першого включення Кредиту до Портфелю.
4. Договір про надання гарантії - Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010- 05/271 від 31 грудня 2020 між Гарантом та Банком на виконання норм Порядку.
5. Договір кредитної лінії (резервної) - Договір кредитної лінії №313/2021/Р від 28.08.2021, що укладений (ні) між Позичальником та Банком - кредитором.
6. Критерії прийнятності Перелік вимог, яким мають відповідати Позичальники та Кредити для включення до Портфелю, зазначений у Порядку.
7. Портфель - Сукупність кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені Гарантією, яка надається на умовах, визначених Порядком.
8. Прострочена заборгованість Позичальника перед Державою - Заборгованість Позичальника перед державою, що виникає в разі здійснення Гарантом виплат за Кредитним правочином у відповідності до Порядку та Договору про надання Гарантії. Визначається як сума всіх сплат Гарантом за Гарантією за Кредитним правочином за мінусом сум, перерахованих на користь Гаранта в рахунок погашення такої Простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом.
9. Порядок - Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151, зі змінами та доповненнями.
10. Ставка індивідуальної гарантії - Ставка у відсотковому визначенні, що відповідає частині Кредиту, що покрита Гарантією.
Відповідно до п. 2.1. Додаткового договору сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за Кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови Кредитного договору наступним, зокрема: Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятими для себе. Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та Договором про надання Гарантії. Позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості Позичальника перед державою нараховується (за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої заборгованості) пеня у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного Банку України, діючої на кожен день прострочення. Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку та положень Договору про надання Гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (у тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов'язань Позичальника зі сплати пені.
Цей Додатковий договір відповідно до п. 3.3. набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, а також зобов'язань визначених в цьому Додатковому договорі.
З матеріалів справи вбачається, що Банк надав Позичальнику 30.08.2021 року кредитні кошти в розмірі 1 200 000,00 грн шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_2 , відкритий у Банку для отримання кредитних коштів.
Як вказує позивач, відповідачем-1 в порушення умов Кредитного договору, не дотримано строків погашення основної суми боргу та сплати процентів, які були визначені визначеним графіком, внаслідок чого по Кредитному договору виникла прострочена заборгованість.
У зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань перед Банком, було проведено реструктуризацію заборгованості згідно Додаткового договору про реструктуризацію №1 до Договору кредитної лінії №313/2021 від 28.08.2021 в частині зміни форми надання з відновлювальної кредитної лінії у невідновлювальну із встановленням сталого графіку збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування, який передбачав оптимальний для Позичальника режим погашення заборгованості.
Як вказує позивач, дані заходи мали ефект протягом 9,5 місяців із моменту здійснення реструктуризації, коли щомісячне зниження діючого ліміту складало 20-30 тис. грн в місяць, але, починаючи із 17.10.2023, коли щомісячні зниження ліміту почали складати 40-50 тис. грн, ТОВ «С1Г -25» припинив дотримуватись графіку, домовленого у Додатковому договорі про реструктуризацію №1 від 27.12.2022, мотивуючи це недостатньою генерацією грошових коштів наявними торговими закладами (аптеками) для виконання зобов'язань перед Банком.
У зв'язку з чим, як вказує позивач, представниками Банку 25.10.2023 проведено зустріч із директором і кінцевим бенефіціарним власником Позичальника ОСОБА_1 , який одночасно виступає фінансовим поручителем за Договором кредитної лінії, на предмет пошуку шляхів повернення Позичальника до нормальної платіжної дисципліни та виявлено відсутність будь-яких перспектив.
Також позивача зазначає, що 03.11.2023 відбулась повторна зустріч із представником Позичальника ОСОБА_1 , підчас якої останньому під особистий підпис було вручено листи - повідомлення, адресовані Позичальнику та Поручителю, із вимогою погашення простроченої заборгованості перед AT «Ощадбанк».
У подальшому на юридичну адресу Позичальника засобами поштового зв'язку направлено Вимогу про відкликання Кредиту.
Вказана вимога Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишилась відповідачами без задоволення, а відтак, у зв'язку із настанням гарантійного випадку позивач у порядку, передбаченому п.п.2.7, 5.1 Договором про надання гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 направив 03.09.2024 на адресу Гаранта - Кабінету Міністрів України вимогу на сплату за Гарантією від 03.09.2024 №154 за Договором про надання гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020.
04.10.2024 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 94 997,90 грн, для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «СІГ-25» за основним боргом.
12.11.2024 позивачем були направлені відповідачам повідомлення про виникнення з 04.10.2024 за договором кредитної лінії №3123/2021 від 28.08.2021 простроченої заборгованості перед державою на суму 94 997,90 грн, з вимогою, зокрема, погасити вказану заборгованість у встановлений строк.
Однак, повідомлення Банку були залишені відповідачами без задоволення та реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути солідарно із Позичальника та Поручителя заборгованість перед державою за договором кредитної лінії №3123/2021 від 28.08.2021, яка виникла 04.10.2024 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією в розмірі 94 997,90 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно зі ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 вказаного вище кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 вказаного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 вказаного кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 543 зазначеного нормативно-правового акту, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В силу положень ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Поряд з цим, правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами фінансового, цивільного, господарського та бюджетного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 346 Господарського кодексу України, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.
У п. 15-1 ч. 1 ст.2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття «гарантійне зобов'язання», яке становить собою зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію.
Згідно з п. 4 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ч. 1 ст.117 Конституції України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст.6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.
Статтею 12 вказаного закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Згідно зі ст.16 наведеного нормативно-правового акту, фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
За приписами ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 ст. 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч. 2 ст. 346 Господарського кодексу України).
Абзацами 1, 2 ч.1 ст.17 Бюджетного кодексу України визначено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб'єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань; строк дії гарантії.
Обов'язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб'єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором перед банком-кредитором.
Як визначено у абз. 5 ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
Відповідно до положень ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5000000 тис. грн, як виняток з положень статті 17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).
Порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб'єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» на рівні агента в особі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.
Отже, порядок надання гарантій на портфельній основі у 2020 року було встановлено Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», яким затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році.
Слід відзначити, що Порядок №1151 регулює порядок дій суб'єктів у випадку не здійснення планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів.
Так, 23.12.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», якою надано у 2020 році державні гарантії на портфельній основі банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією постановою та уповноважено Міністра фінансів підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі.
Згідно з розподілом Обсягів надання у 2020 році банкам-кредиторам державних гарантій на портфельній основі Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» наданий граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1000000000 грн.
Таким чином, у 2020 році було визначено, що суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України можуть надаватися державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, з визначенням порядку надання таких гарантій, а також визначення порядку дій Міністерства фінансів України, банку-кредитора, агента та суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п.п.1, 37, 45 Статуту Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 №261, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк» оформлений шляхом укладення договору №13010-05/271 від 31.12.2020 та визначає обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.
З огляду на зазначене вище слідує висновок, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:
1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання позичальником частини зобов'язань за кредитним договором, надане гарантом на користь банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку №1151, в якості часткового покриття кредитного ризику банку за кредитною операцією з позичальником;
2) в результаті здійснення гарантом виплати суми за гарантією в обліку банку відображено виникнення простроченої заборгованості позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов'язку, що була виконана гарантом) перейшли права кредитора та остання як гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;
3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми гарант реалізував шляхом наділення банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між гарантом та банком пропорційно ставці гарантії.
Як вбачається з виписок Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» по особовому рахунку позичальника та розрахунку заборгованості, станом на 22.01.2025 у відповідача-1 наявна заборгованість перед державою у розмірі 94 997,90 грн. Обов'язок відповідача-2 щодо повернення суми сплаченої гарантії є солідарним з відповідачем-1.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГ-25» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №313/2021 від 28.08.2021, залученим під держану гарантію на портфельній основі, у розмірі 94 997,90 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов'язку чи відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГ - 25» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського композитора, буд. 14А, ідентифікаційний код 41296452), та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області AT «Ощадбанк» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27, ідентифікаційний код 09322277) заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії 313/2021 від 28.08.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «С1Г-25» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області AT «Ощадбанк», та залученим під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 94 997 грн 90 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГ - 25» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського композитора, буд. 14А, ідентифікаційний код 41296452), на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області AT «Ощадбанк» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27, ідентифікаційний код 09322277) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514 грн 00 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по місту Києву та Київській області AT «Ощадбанк» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27, ідентифікаційний код 09322277) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514 грн 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.07.2025
Суддя Л. Г. Пукшин