Справа № 212/4442/25
2/212/2940/25
15 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді -Зіміна М.В., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
23 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі - ТОВ «Іннова Фінанс») звернулось до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 вересня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5335510924, згідно умов якого останній отримав грошові кошти у позику у сумі 10700,00 грн., на строк 360 днів, стандартна процента ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою має заборгованість перед позивачем у розмірі 31779,00 грн., з яких: 10700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15729,00 грн. - заборгованість за процентами, 5350,00 грн. - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов'язань позичальником договору.
У зв'язку із вищевикладеним, ТОВ «Іннова Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 5335510924 від 07.09.2024 у загальному розмірі 31779,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 14 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 10 червня 2025 року розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою відповідача у справі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що 07 вересня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5335510924, згідно умов якого останній отримав грошові кошти у позику у сумі 10700,00 грн., на строк 360 днів, стандартна процента ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно п.7.4 Договору за порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець маж право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. (а.с.31-41)
Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем 07.09.2024 року підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу, додаток №1 до договору № 5335510924 від 07.09.2024 року, яким є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики. Як зазначено у договорі надання грошових коштів у позику № 5335510924, ця пропозиція є офертою в розумінні ст.ст. 641, 642 ЦК України укладання договору. (а.с. 20-22, 42-43)
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 07.09.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику №5335510924, а також отримання відповідачем 07.09.2024 року коштів у позику в сумі 10700,00 грн. на підставі вищевказаного договору.
Таким чином, ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку, яка зазначена відповідачем у вказаному договорі.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту, процентами та пенею.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед товариством за договором надання грошових коштів у позику № 5335510924 від 07.09.2024 року у розмірі 31779,00 грн., з яких: 10700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15729,00 грн. - заборгованість за процентами, 5350,00 грн. - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов'язань позичальником договору. (а.с. 8-9)
Доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у розмірі 10700,00 грн., матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором надання грошових коштів у позику №5335510924 від 07.09.2024 року між ним та ТОВ «Іннова Фінанс» в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 31779,00 грн., з яких: 10700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15729,00 грн. - заборгованість за процентами, 5350,00 грн. - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов'язань позичальником договору.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають задоволенню, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 2422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 536, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 5335510924 від 07.09.2024 у загальному розмірі 31779 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд.8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 15 липня 2025 року.
Суддя: М. В. Зімін