Справа № 201/8661/25
Провадження № 1-кс/201/3191/2025
15 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Сєверодонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000210 від 17.03.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Марківка, Марківського району, Луганської області, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
До суду надійшло клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за № 22023130000000210 від 17.03.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія російської федерації (далі - рф) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
У подальшому в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «луганська народна республіка» (далі - «лнр»).
Внаслідок вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних об'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів на території Луганської області так званої «лнр», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
Надалі представниками самопроголошеної «лнр», які контролюються окупаційною адміністрацією російської федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські (так звані «органи державної влади «лнр») та силові органи, а також здійснено захоплення державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на окремій тимчасово окупованій території Луганської області.
24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато збройну агресію та ведення агресивної війни проти України з метою повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
Таким чином, в період із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час, на всій території України діє правовий режим воєнного стану.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що російська федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
У результаті вищезазначених подій значна частина території Луганської області, у тому числі Марківська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області з адміністративним центром у с. Марківка, опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, незаконних збройних формувань так званої «лнр», підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій рф на території Луганської області.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відповідно до вказаного переліку Марківська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області з 24.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування так званої «лнр».
Таким чином, в розумінні п.п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території Марківської селищної територіальної громади Луганської області державою-агресором створено окупаційну адміністрацію російської федерації, тобто сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 6 «конституції луганської народної республіки»: «державна влада в «луганській народній республіці» здійснюється на основі розподілу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Державну владу в луганській народній республіці здійснюють голова луганської народної республіки, народна рада луганської народної республіки - парламент луганської народної республіки, рада міністрів луганської народної республіки - уряд луганської народної республіки».
На окупованій території Марківської селищної територіальної громади Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «луганської народної республіки», підконтрольними державі-агресору російській федерації, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема «наказом голови так званої «луганської народної республіки» від 03.03.2022 № УГ-125/22», створено «адміністрацію Марківського району луганської народної республіки», а також призначено «виконувача обов'язків голови адміністрації».
У подальшому, «указом голови луганської народної республіки» від 15.08.2023 №УГ-382/23 «Про ліквідацію адміністрацій міст та /або районів луганської народної республіки», затверджено перелік адміністрацій міст та/або районів луганської народної республіки, які підлягають ліквідації відповідно до вказаного наказу, до якого включено «адміністрацію Марківського району луганської народної республіки».
09.08.2022 представниками окупаційної адміністрації рф та т.зв. «лнр» створено т.зв. «державну бюджетну установу луганської народної республіки «багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг» - мовою оригіналу «государственное бюджетное учреждение луганской народной республики «многофункциональный центр предоставления государственных и муниципальных услуг».
Відповідно до п. 4 ст. 2 т.зв. «закону лнр «о многофункциональном центре предоставления государственных и муниципальных услуг»» багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг - створена урядом луганської народної республіки державна установа, уповноважена на організацію надання державних та муніципальних послуг за принципом «одного вікна» на території луганської народної республіки відповідно до угод, укладених між багатофункціональним центром та органами, що надають державні послуги, та угод, укладених між багатофункціональним центром та органами, що надають муніципальні послуги (далі - угоди про взаємодію), з моменту набуття чинності відповідною угодою про взаємодію.
Згідно з ч. 2 ст. 4 вищевказаного т.зв. «закону лнр» багатофункціональний центр здійснює свою діяльність безпосередньо та через територіальні підрозділи у містах та районах луганської народної республіки.
За результатами референдуму, що відбувся у луганській народній республіці 27 вересня 2022 року, на якому підтримано питання про входження луганської народної республіки до складу російської федерації, так звана «лнр» увійшла до складу російської федерації на правах суб'єкта.
Статтею 8 «Формування органів державної влади луганської народної республіки» федерального конституційного закону «Про прийняття у російську федерацію луганської народної республіки і створення у складі російської федерації нового суб'єкта - луганської народної республіки» від 4 жовтня 2022 року № 6-ФКЗ встановлено, що до 1 червня 2023 року у луганській народній республіці з урахуванням її адміністративно-територіального поділу, встановленого народною радою луганської народної республіки - парламентом луганської народної республіки, утворюються територіальні органи федеральних органів виконавчої влади. У разі, якщо законодавством російської федерації передбачено участь органів державної влади суб'єкта російської федерації у створенні та (або) формуванні територіальних органів федеральних органів виконавчої влади, органи державної влади луганської народної республіки, що діють відповідно до цієї статті, беруть участь у їх створенні та (або) формуванні.
Так, 01.02.2023 на тимчасово окупованій території с. Марківка Старобільського району Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору рф, розпочато діяльність т.зв. «відділення державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр з надання державних та муніципальних послуг» Марківського району луганської народної республіки»», яке розташоване за адресою: вул. Центральна, буд. 22, с. Марківка, Старобільський район, Луганська область.
Не пізніше лютого 2023 року, (більш точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, знаходячись на тимчасово окупованій території Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, переслідуючи особисті інтереси, маючи умисел на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному державному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційній адміністрації держави-агресора, вступила у злочинну змову з представниками окупаційних військ російської федерації і так званої «луганської народної республіки», які підконтрольні державі-агресору - рф, та, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в незаконному органі влади в с. Марківка Старобільського району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно погодилась зайняти посаду так званого «начальника відділення державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр з надання державних та муніципальних послуг» Марківського району луганської народної республіки» - мовою оригіналу «начальник отделения государственного бюджетного учреждения луганской народной республики «Многофункциональный центр предоставления государственных и муниципальных услуг» Марковского района луганской народной республики»», яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному державному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційній адміністрації держави-агресора.
Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.
Функціонування «Державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр надання державних і муніципальних послуг»» на тимчасово окупованих територіях регламентовано «статутом державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр надання державних і муніципальних послуг» затвердженого «наказом міністерства цифрового розвитку, зв'язку та масових комунікацій луганської народної республіки» від 28 листопада 2023 року № 139-ОД» (далі - «статут»), відповідно до якого «Державна бюджетна установа луганської народної республіки «Багатофункціональний центр надання державних і муніципальних послуг» є державною бюджетною установою.
У пункті 1.2 «статуту» закріплено, що установа здійснює свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу російської федерації, федеральним законом від 27.07.2010 № 210-ФЗ «Про організацію та діяльність державних і муніципальних послуг», федеральним законом від 12.01.1996 № 7-ФЗ «Про некомерційні організації», іншими нормативно-правовими актами російської федерації і луганської народної республіки та «статутом».
Пунктами 1.3-1.4 «статуту» передбачено, що «Державна бюджетна установа луганської народної республіки «Багатофункціональний центр надання державних і муніципальних послуг» відноситься до об'єктів державної власності луганської народної республіки, засновником і власником майна якого є луганська народна республіка в особі уряду луганської народної республіки та відноситься до ведення «міністерства цифрового розвитку, зв'язку та масових комунікацій луганської народної республіки».
Пунктом 1.9 вказаного «статуту» встановлено, що установа є юридичною особою, має самостійний баланс, відокремлене майно на праві оперативного управління, особові рахунки в територіальному органі казначейства, інші рахунки в кредитних організаціях, банках і фінансових органах, бланки, штампи, емблему, круглу гербову печатку, зі своїм найменуванням на російській мові, інші реквізити і зареєстровані товарні знаки, використовує затверджений фірмовий стиль.
У пункті 1.11 «статуту» передбачено, що установа може мати філії та представництва в луганській народній республіці.
Пунктом 1.12. вказаного «статуту» зазначено, що діяльність установа здійснює у взаємодії з федеральними органами виконавчої влади, органами державних позабюджетних фондів, виконавчими органами державної влади суб'єктів російської федерації, органами місцевого самоврядування, а також з іншими організаціями, які беруть участь у наданні державних, муніципальних і інших послуг.
Здійснюючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , не пізніше лютого 2023 року (більш точну дату та час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Марківка Старобільського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно, добровільно зайняла посаду так званого «начальника відділення державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр з надання державних та муніципальних послуг» Марківського району луганської народної республіки» - мовою оригіналу «начальник отделения государственного бюджетного учреждения луганской народной республики «Многофункциональный центр предоставления государственных и муниципальных услуг» Марковского района луганской народной республики»», тобто зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2023, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.08.2023 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.04.2024, які підтвердили факт добровільного зайняття громадянкою України ОСОБА_5 посади т. зв. «начальника відділення державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр з надання державних та муніципальних послуг» Марківського району луганської народної республіки» - мовою оригіналу «начальник отделения государственного бюджетного учреждения луганской народной республики «Многофункциональный центр предоставления государственных и муниципальных услуг» Марковского района луганской народной республики», пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які впізнали ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду публікації з свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтверджують факт добровільного зайняття громадянкою України ОСОБА_5 посади т. зв. «начальника відділення державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр з надання державних та муніципальних послуг» Марківського району луганської народної республіки» - мовою оригіналу «начальник отделения государственного бюджетного учреждения луганской народной республики «Многофункциональный центр предоставления государственных и муниципальных услуг» Марковского района луганской народной республики» пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та перебування останнього на тимчасово окупованій території Луганської області;
- протоколами огляду 21.03.2023 офіційного сайту «Луганский информационный центр» від 19.08.2022, 22.03.2023 «ГТРК лнр» від 27.02.2023, 22.03.2023 «ГУ лнр «Многофункцыональный центр предоставления государственных и муницыпальних услуг» від 24.09.2022, 13.07.2023 «Telegram» каналу «МФЦ лнр» від 21.04.2023, 14.07.2023 «Telegram» каналу «Луганьмедиа» від 01.02.2023, 14.07.2023 «Telegram» каналу «ГУ лнр МФЦ» від 22.02.2023, 14.07.2023 «Telegram» каналу «ГУ лнр МФЦ» від 24.09.2022, 14.07.2023 офіційного сайту «Луганский информационный центр» від 17.08.2022, 14.07.2023 «Telegram» каналу Администрация Марковского района» від 01.02.2023, 11.04.2024 офіційного сайту «Многофункциональный центр предоставления государственных и муниципальных услуг», в ході яких оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію, яка підтверджує факт добровільного зайняття громадянкою України ОСОБА_5 посади т. зв. «начальника відділення державної бюджетної установи луганської народної республіки «Багатофункціональний центр з надання державних та муніципальних послуг» Марківського району луганської народної республіки» - мовою оригіналу «начальник отделения государственного бюджетного учреждения луганской народной республики «Многофункциональный центр предоставления государственных и муниципальных услуг» Марковского района луганской народной республики», пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та перебування останнього на тимчасово окупованій території Луганської області;
- висновком експерта № 337 від 10.06.2024 щодо проведення портретної експертизи;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно зазначеного переліку с. Марківка Старобільського району Луганської області з 24.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування так званої «лнр».
Таким чином, факт тимчасової окупації території с. Марківка Старобільського району Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження Радою національної безпеки і оборони України та Президентом України, крім того він визнаний Кабінетом Міністрів України.
Про те, що підозрювана переховується від слідства свідчить наступне:
- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України в газеті «Урядовий кур'єр» № 226 (7886) від 07.11.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 07.11.2024 опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_5 на 11.11.2024, 12.11.2024, 13.11.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за № 22023130000000210 від 17.03.2023, для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної та виконання слідчих, процесуальних дій в рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження;
- з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України в газеті «Урядовий кур'єр» № 231 (7891) від 14.11.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 14.11.2024 опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_5 на 18.11.2024, 19.11.2024, 20.11.2024, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023130000000210 від 17.03.2023, для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної, тощо.
Жодного разу у призначений час підозрювана ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_5 належним чином викликалась для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилась у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно показань свідків, оглядів мережі Інтернет перебуває на тимчасово окупованій території України, необхідно вважати, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 :
- обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України;
- переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибула на виклик без поважної причини більше 6 разів);
- перебуває на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, слідчий вказує, шо наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні №22023130000000210 від 17.03.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціального досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 297-2 КПК України, слідчим зазначено, що наразі у кримінальному провадженні відсутня необхідність проведення допиту свідків під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею, зокрема, через те, що свідки перебувають у інших регіонах України у зв'язку з евакуацією з тимчасово окупованої території через активні бойові дії та захоплення окремих територій збройними силами рф та незаконними збройними формуваннями т. зв. «лнр».
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання.
Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22023130000000210 від 17.03.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, захопленням с. Марківка Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 226 (7886) від 07.11.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 07.11.2024 опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_5 на 11.11.2024, 12.11.2024, 13.11.2024 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за № 22023130000000210 від 17.03.2023, для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
14.11.2024 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слідчим за погодженням із прокурором складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України та у зв'язку з неявкою останньої за викликом до слідчого ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях і неможливості їй безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, в газеті «Урядовий кур'єр» № 231 (7891) від 14.11.2024, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 14.11.2024 опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_5 на 18.11.2024, 19.11.2024, 20.11.2024, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22023130000000210 від 17.03.2023, для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної та виконанні слідчих, процесуальних дій в рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Таким чином, 14.11.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме - у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Відповідно до матеріалів клопотання, з дотриманням вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрюваний постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити його точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування.
Постановою слідчого від 22.11.2024 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибула на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно показань свідків перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Отже, матеріалами клопотання також підтверджено, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність підозрюваної до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Сєверодонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000210 від 17.03.2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за № 22023130000000210 від 17.03.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений і оголошений о 17-15 годині 15.07.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1