Справа № 201/8070/25
Провадження № 3/201/2588/2025
14 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ДПП УПП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 притягнутого за ч. 3 ст. 126 КУпАП,-
Посадовою особою ДПП УПП в Дніпропетровській області 14.06.2025 року складено протокол серії ЕПР1 №361883 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 в якому зазначено, що 14.06.2025 року, о 19 годині 38 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул.Запорізьке шосе, 11-Б, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Siera д.н.з. НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Амур-Нижньодніпровського відділу виконавчої служби у міста Дніпрі ВП №65059534 від 28.10.2021 року, відповідальність за що передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали додані до протоколу, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, при цьому доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 126 КУпАП, тобто як керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Однак, при дослідженні матеріалів адміністративної справи, судом встановлена відсутність належних доказів, які б підтверджували застосування до ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки засвідченої в установленому законом порядку копії постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами не було долучено до матеріалів справи.
Постанова державного виконавця повинна підписуватись самим виконавцем та скріплюватись відповідною печаткою. Саме такі вимоги до засвідчення постанов державного виконавця, в тому числі про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, передбачено в абзаці 3 пункті 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5.
За правилами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» не пізніше наступного робочого дня з дня винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами вони повинні надсилатись сторонам для відома, а також направлятись до виконання відповідним органам після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. При цьому, у разі оскарження таких постанов, якщо їх не скасовано, вони підлягають виконанню відповідними органами лише після розгляду справи відповідним судом.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено порядок оскарження постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у випадку, якщо сторона не погоджується з відповідним рішенням виконавця, однак з цього приводу уповноваженою посадовою особою на складення даного протоколу не було надано будь-якого підтвердження обставин того, чи скористалась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності наданим Законом України «Про виконавче провадження» правом на оскарження рішення даного органу, що має істотне значення для правильного вирішення справи та могло б свідчити про належне встановлення обставин порушення ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, який повинен був усвідомлювати протиправний характер своєї дії.
Таким чином, враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли у зв'язку з відсутністю відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином з інших матеріалів справ про адміністративні правопорушення, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівноправності сторін.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину патрульною поліцією в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутого за ч.3 ст. 126 КУпАП, закрити за відсутності події і складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.П. Мельниченко