Справа № 201/8727/25
Провадження № 1-кс/201/3224/2025
15 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042020000134 від 07.11.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042020000134 від 07.11.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України..
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042020000134 від 07.11.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_5 про те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
У своїй заяві, яку подав ОСОБА_5 пояснив, що він являється співвласником квартири АДРЕСА_2 , де і здійснює адвокатську діяльність. Однак, по сусідству розташована квартира АДРЕСА_3 , фактично в одному тамбурі.
ОСОБА_5 відомо, що квартира АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 березня 2020 року належить ОСОБА_6 , яка є громадянкою російської федерації. Також, заявнику стало відомо, що ОСОБА_6 після завершення процедури оформлення спадщини виїхала до рф та у даній квартирі не проживає, а після введення воєнного стану в Україні ОСОБА_6 не поверталась до України.
Адвокату ОСОБА_5 стало відомо за факт заволодіння по підробленим документам квартирою АДРЕСА_3 , так як заявнику стало відомо, що у квартирі ОСОБА_6 мешкає на підставі посвідки на постійне проживання №100088507 від 19.12.2023 року.
До ОСОБА_5 06.11.2024 звернулись, як до сусіда, невідомі особи, які представились новими власниками квартири, яку придбали по договору купівлі-продажу у ОСОБА_6 - 10.10.2024 року.
ОСОБА_5 зазначає, що в нього є контакти ОСОБА_6 і він повідомив їй про даний факт, однак остання заперечила всі викладені заявником обставини, повідомила що на територію України не заїжджала, квартиру не відчужувала, грошові кошти за продаж квартири не отримувала, посвідку на постійне проживання не отримувала.
До заяви ОСОБА_5 долучив копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, копію договору купівлі-продажу квартири, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копію витягу з Державного реєстру речових прав.
07.11.2024 підслідність визначено за слідчим відділенням відділу поліції №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.
18.12.2024 отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 , від 10.10.2024 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі продажу №114, який було зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_8 .
Крім того, було отримано доступ до копій документів, які було долучено приватним нотаріусом ОСОБА_8 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:
1)Копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом;
2)Технічний паспорт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 від 26.06.2024 року, сформованого ТОВ «Дніпровський проектно-конструкторський технологічний інститут».
3)Копія договору купівлі-продажу квартири укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 10.10.2024 року.
З Фонду державного майна України було витребувано відомості щодо звіту про оцінку майна, а саме на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що звіт про оцінку майна сформовано ТОВ «Кабінет оцінку «БРАЄР», в інтересах замовника - ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Дата оцінки - 03.10.2024.
11.02.2025 проведено допит особи у процесуальному статусі «свідок» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що спілкування з ОСОБА_6 підтримує у месенджері «Viber».
06.11.2024 ОСОБА_5 вийшов на зв'язок з ОСОБА_6 з метою перевірки обставин придбання квартири невідомими особами (чоловіком та жінкою), так як вони здались ОСОБА_5 сумнівними, однак отримав відповідь, що ОСОБА_6 в Україну не поверталась, була здивована тим, що належна їй квартира переоформлена без її участі. ОСОБА_5 повідомив, що в 2020 році ОСОБА_6 була особисто присутня під час оформлення права власності шляхом отримання спадщини від ОСОБА_9 , у зв'язку зі смертю останнього.
Свідок ОСОБА_5 зазначив, що був зацікавлений придбати цю квартиру, що належала на праві власності ОСОБА_6 , адже остання бажала назавжди залишити територію України і з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році - ОСОБА_6 не поверталась в Україну за увесь цей час, а отже свідок має сумніви у законності переоформлення квартири за вказаною адресою.
11.02.2025 постановою про залучення особи до кримінального провадження у процесуальному статусі «потерпілий» було залучено до кримінального провадження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Від приватного нотаріуса ОСОБА_8 отримано завірені належним чином копії документів по укладеному договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено останнім. Так було встановлено наступні обставини:
•Договір купівлі-продажу укладений 10.10.2024 між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
•Долучено посвідку на постійне проживання на ім'я « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », датовану 19.12.2023
•Долучено картка платника податків на ім'я « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 »
•Долучено витяг з реєстру територіальної громади датований 09.02.2024 о 09:13 годині.
•Технічний паспорт на об'єкт (квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 ), замовником якого визначено ОСОБА_6 , технічну інвентаризацію проводив: ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ» датований 26.06.2024
•Долучено відповідь від 09.10.2024 Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади на запит нотаріуса ОСОБА_8 від 06.09.2024 згідно до якої встановлено, що у вказаній квартирі зареєстровано 1 особу - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Реєстрація з ІНФОРМАЦІЯ_5 по теперішній час.
•Долучено звіт про оцінку майна виданого ТОВ «КАБІНЕТ ОЦІНКИ «БРАЄР», на замовника ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , - датований 03.10.2024
З Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державна міграційна служба України встановлено, що в період часу з 01.01.2006 по теперішній час відповідно до обліків територіальних органів та підрозділів ДМС та підсистеми «Облік іноземців та біженців» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС громадянка російської федерації - не значиться. Посвідка на постійне проживання територіальними органами та підрозділами ДМС не оформлювалась.
Згідно до відповіді з Державної прикордонної служби України громадянка російської федерації ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ НОМЕР_3 , в період часу з 08.11.2017 по 11.04.2025 перебувала на території України в наступні періоди часу:
1)05.09.2019 - в'їзд на територію України;
2)10.09.2019 - виїзд з території України;
3)26.02.2020 - в'їзд на територію України;
4)16.03.2020 - виїзд з території України.
Отримано відповідь від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, що в період часу з 01.01.2006 по 26.02.2025 будь-яких документів для законного перебування на території України, в тому числі посвідки на постійне проживання ОСОБА_6 .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вищезазначене майно, а саме: з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Разом з цим, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що переоформлення вказаної квартири відбулось всупереч постанові Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації», а саме п. 2 ч. 1 Постанови, який зазначає що, для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов'язаними з державою-агресором.
Зауважує, що переоформлення квартири, яке мало місце 10.10.2024 відбувалось поза особистою присутністю та на підставі підроблених документів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так як, згідно до відповідей на офіційні запити до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державна міграційна служба України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, - посвідка на постійне місце проживання на ім'я ОСОБА_6 не видавалась, перетин державного кордону з 16.03.2020 не відбувався.
При цьому, в ході проведення дій спрямованих на встановлення кола осіб, які можуть бути причетними до вчинення даного кримінального правопорушення, було здійснено повторну перевірку з метою актуалізації інформації про речові права на нерухоме майно шляхом отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 30.05.2025 належить ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 на частки.
Зміна прав власності відбулась на підставі договору купівлі-продажу №499 від 30.05.2025 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 .
Також, 30.05.2025 відбулась зміна прав власності на другу частину частки й її власником, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , від 30.05.2025 стала ОСОБА_13 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Зміна прав власності відбулась на підставі договору купівлі-продажу №499 від 30.05.2025 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 .
Отже, в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування і в подальшому буде використане як доказ, з метою всебічного, повного і об'єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, доведення обставин вчинення вказаного правопорушення, механізму, способу його вчинення, та інше, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, а тому слідчий просить клопотання задовольнити
Слідчий, та власник майна у судове засідання для розгляду клопотання не з'явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином.
Зважаючи на положення закону та, враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положеннями ч.10 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження, зокрема, речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (ч.2,3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Крім того, на виконання ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.
Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов'язаний це зробити. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі. Наприклад, винний за фальшивим документом отримує грошовий переказ. Таким чином, обман чи зловживання довірою виступають як спосіб зовні законного, за згодою потерпілого отримання майна або придбання права на майно.
В матеріалах клопотання слідчий зазначає, що 11.02.2025 постановою про залучення особи до кримінального провадження у процесуальному статусі «потерпілий» було залучено до кримінального провадження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на підтвердження цього факту, постанови слідчим не було долучено до матеріалів клопотання.
Згідно ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
В матеріалах клопотання відсутні відомості про наявність будь якої заяви ОСОБА_6 . Більше того, з клопотання вбачається, що ОСОБА_6 16.03.2020 виїхала з території України і до теперішнього часу на територію України не в'їжджала.
Питання заподіяння шкоди слідчим в даному кримінальному провадженні взагалі не з'ясовано.
У клопотанні наявні лише посилання на зміст положень закону, якими передбачені підстави для забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту, без наведення докладного обґрунтування їх застосування. При цьому слідчий одночасно формально посилається на положення ст. ст. 98, 167, 170 КК України, без подальшої конкретизації, не вказуючи при цьому, чи є майно, на яке пропонується накласти арешт як на речові докази, знаряддям вчинення кримінального правопорушення; або зберегло на собі його сліди, і якщо так то які саме; або було об'єктом кримінально протиправних дій; або було набуте кримінально протиправним шляхом, чи отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім того, слідчий не зазначає, які саме обставини, що мають значення для даного провадження, можуть бути підтверджені відповідними доказами.
Оскільки клопотання слідчого, містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, з яких саме міркувань пропонується накласти арешт на майно, вказане в клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 107, ст. 170-173, ч.4 ст. 190 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Правобережної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042020000134 від 07.11.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1