Справа № 405/1454/25
Провадження № 2/210/1285/25
іменем України
15 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» в особі генерального директора Бесплемянного Ю. звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.11.2011 року Ленінським районним судом м. Кіровограда ухвалено рішенні у справі №2-2491/11 відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11216792000 від 17.09.2007 р. в розмірі 5400,66 доларів США, що на дату подачі позову складало 43 049,73 грн., та 550,49 грн. судового збору, а всього 43 600,22 грн. На підставі купівлі-продажу прав вимоги за кредитними, укладеного 08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», відбулося відступлення права вимоги за зазначеним кредитним договором від ПАТ «УкрСиббанк» на користь ПАТ «Дельта Банк». 11 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» був укладений Договір №1369/К про відступлення права вимоги, згідно з яким, 11.05.2019 року відбулася заміна кредитора у зобов'язані шляхом відступлення банком на користь товариства прав вимоги за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11216792000 від 17.09.2007 р., укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 . Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровоград від 06.07.2021 року у справі №2-2491/11 задоволено заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку». Відповідачем станом на дату подачі позовної заяви рішення суду не виконано, у зв'язку з чим, посилаючись на вимоги ст. 625 ЦК України позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача нараховані за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року на суму простроченої заборгованості за грошовим зобов'язанням за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11216792000 від 17.09.2007 р. підтвердженими рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі №2-2491/11 від 22 листопада 2011 року 3 % річних у розмірі 793 долари СШИ 68 центів.
Ухвалою Подільського районного суду міста Кіровоград від 07 травня 2025 року цивільну справу за вказаним позовом направлено за підсудністю до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу. (а.с. 26-27)
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 05 червня 2025 року вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.
Ухвалою судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 06 червня 2025 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В ухвалі про відкриття провадження від 06 червня 2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала не отримана відповідачем та повернулась на адресу суду з поштового відділення. Відповідач вважаються належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подав.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.11.2011 року Ленінським районним судом м. Кіровограда ухвалено рішенні у справі №2-2491/11 відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11216792000 від 17.09.2007 р. в розмірі 5400,66 доларів США, що на дату подачі позову складало 43 049,73 грн., та 550,49 грн. судового збору, а всього 43 600,22 грн.
На підставі купівлі-продажу прав вимоги за кредитними, укладеного 08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», відбулося відступлення права вимоги за зазначеним кредитним договором від ПАТ «УкрСиббанк» на користь ПАТ «Дельта Банк».
11 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» був укладений Договір №1369/К про відступлення права вимоги, згідно з яким, 11.05.2019 року відбулася заміна кредитора у зобов'язані шляхом відступлення банком на користь товариства прав вимоги за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11216792000 від 17.09.2007 р., укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровоград від 06.07.2021 року у справі №2-2491/11 задоволено заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача з ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України - ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, вони не містять жодних доказів звернення позивача чи первісного кредитора з часу ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - 22 листопада 2011 до відділу ДВС з метою виконання рішення суду.
За рішенням суду від 22 листопада 2011 року не здійснювалось жодних виконавчих дій, зі сторони стягувача також не вчинялося жодних дії спрямованих на виконання рішення суду, до матеріалів справи не долучено доказів отримання виконавчих листів первісним кредитором чи позивачем по справі.
ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» є правонаступником ПАТ «Дельта Банк» на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11 травня 2019 року, проте позивачеві в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20 січня 2020 року.
Тож, з урахуванням такої відмови, ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» не вчинялося жодних дії спрямованих на виконання рішення суду.
Слід зазначити, що доказів на підтвердження перебування на виконанні у відділі ДВС виконавчих листів, виданих на виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі № 2-2491/11 від 22 листопада 2011 року, матеріали справи також не місять, такі докази відсутні та позивачем суду не надані.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина перша статті 76 ЦПК України доказами визначає будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що грошове зобов'язання ОСОБА_1 перейшло в обов'язок останнього виконати рішення суду, однак на теперішній час відсутні докази того, що виконавчі листи у справі перебували чи перебувають на виконанні, слід дійти висновку, що за умов що склалися у даній справі застосування статті 625 ЦК України нерозривно пов'язане з простроченням виконання обов'язку по виконанню рішення суду.
Матеріалами справи не підтверджено, що боржник ОСОБА_1 на час вирішення цього спору фактично прострочив виконання грошового зобов'язання в даному випадку рішення суду, як то передбачено статтею 625 ЦК України, а тому відсутні правові підстави для стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, підставою нарахування яких фактично було невиконання рішення суду. У зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 625 ЦК України, ст.ст.2,10,11,57-60,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. Ю. Вікторович