Справа № 227/3577/23
(1-кп/199/178/25)
іменем України
15 липня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023050000002233, за обвинуваченням ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Російській Федерації, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою суду продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 09 серпня 2025 року.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просять заміну обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який (обвинувачений просить пр. домашній арешт, захисник - заставу), оскільки обвинувачений інкримінованого йому злочину не вчиняв і будь-які визначені законом ризик відсутні. ОСОБА_6 має дружину - особу з інвалідністю другої групи, яка потребує його допомоги. Захист наголошує на неналежних умовах утримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в умовах воєнного стану особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років.
Також, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення а також те, що ОСОБА_6 мешкає в населеному пункті, розташованому на незначній відстані від лінії бойового зіткнення, і за таких обставин суд погоджується з думкою прокурора, що зазначені ознаки дають підстави вважати можливим ухилення від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також суд враховує законодавчо визначену безальтернативність такого виду запобіжного заходу.
Посилання захисника на неналежні умови утримання обвинуваченого під вартою доказами не підтверджені і не може бути враховане судом.
Відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються як безпідставні та спростовані вищенаведеними фактичними обставинами.
Тривалий строк утримання обвинуваченого під вартою судом враховується, однак сам по собі не може бути підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора, оскільки саме поведінка сторони захисту (зайнятість захисника у інших кримінальних провадженнях попри те, що дати судових засідань узгоджувалися з ним заздалегідь) перешкоджає суду здійснювати судовий розгляд у більш стислі строки.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 333, 358 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк до 12 вересня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримуються під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
_____________ _____________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
15.07.2025