Справа № 199/9751/25
(1-кп/199/1088/25)
іменем України
15 липня 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12025052230000478 від 13.06.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бондари Дятлівського району Гродненської області, Республіка Білорусь, із повною середньою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше судимого:
- 15.10.2014 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України до арешту на строк 4 місяці 15 днів. 02.03.2015 звільнений по відбуттю строку покарання;
- 21.07.2015 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 06.10.2016 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців. 23.12.2019 звільнений по відбуттю строку покарання;
- 08.02.2023 Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. 03.01.2025 звільнений по відбуттю строку покарання, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 263 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі судових засідань вказане кримінальне провадження
ОСОБА_3 в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане обігом бойових припасів за наступних обставин.
Так, 05.06.2025 в ранковий час, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи на території «Літнього парку», розташованого неподалік вул.Фестивальної м. Білозерське Добропільської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, на землі знайшов три паперові пачки, в середині яких знаходились предмети зовні схожі на бойові припаси, а саме: патрони калібру 5,45 мм у кількості 107 одиниць та, розуміючи, що знайдені ним предмети є бойовими припасами, залишив їх собі, пересипавши їх до поліетиленового пакету білого кольору та поклавши до власної барсетки чорного кольору, тим самим незаконно придбав без передбаченого законом дозволу та почав незаконно зберігати бойові припаси, виготовлені промисловим способом.
В подальшому ОСОБА_3 незаконно без передбаченого законом дозволу вирішив перенести знайдені ним бойові припаси, а саме: патрони калібру 5,45 мм у кількості 107 одиниць, які виготовлені промисловим способом, за адресою місця свого проживання: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав їх до 13.06.2025.
13.06.2025 приблизно о 12:30 годині ОСОБА_3 , маючи при собі барсетку чорного кольору, в середині якої знаходились раніше незаконно придбані ним бойові припаси у кількості 107 одиниць, а саме: патрони калібру 5,45 мм, які виготовлені промисловим способом, рухаючись поблизу буд. № 3 по пров. Франка в м. Білозерське Покровського району Донецької області, був зупинений працівниками поліції Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з метою перевірки документів на підставі Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1456, ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та ст.ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію», під час чого ОСОБА_3 повідомив співробітникам поліції, що у нього при собі маються бойові припаси у кількості 107 одиниць.
Того ж дня, тобто 13.06.2025, в період часу з 14:12 години до 14:26 години слідчим СВ ВП № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області, в присутності двох понятих було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого ОСОБА_3 із власної барсетки видав поліетиленовий пакет, в середині якого знаходились бойові припаси, а саме: патрони у кількості 107 одиниць, які є 5,45 мм проміжними патронами зразка 1974 року з кулею «ПС» зі сталевим осереддям, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї - автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», кулемета «РПК-74» та їх модифікацій, які останній незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно він 05.06.2025 в ранковий час, перебуваючи на території «Літнього парку», розташованого неподалік вул. Фестивальної м. Білозерське Покровського району Донецької області, на землі знайшов три паперових пачки, в середині яких знаходились патрони та зрозумів, що це бойові припаси. Вказані патрони він узяв собі, пересипав їх до поліетиленового пакету, який поклав до своєї барсетки, та переніс до місця свого проживання: АДРЕСА_1 , де зберігав їх. 13.06.2025, проходячи поблизу буд. № 3 по пров. Франка в м. Білозерське Покровського району Донецької області, його зупинили працівники поліції, яким він, надавши письмову згоду на його огляд, видав слідчому у присутності двох понятих вказані патрони. У вчиненому кається.
В судовому засіданні всі учасники судового провадження не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд з урахуванням пропозиції учасників судового провадження - сторони обвинувачення та сторони захисту на підставі приписів ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачена зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснив сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд враховує, що покази обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом повністю доведена.
Таким чином, умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах висунутого прокурором обвинувачення, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як такі, що виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03) де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним, та має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше неоднарозово судимий (4 рази), в тому числі за скоєння тяжких злочинів, пов'язаних із незаконним обігом бойових припасів, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, знову вчинив умисне кримінальне правопорушення проти, пов'язане із незаконним обігом бойових припасів через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні щиро визнав, неодруженого, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, не працює, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 14/3467 від 16.06.2025 на військовому обліку не перебуває і не перебував, а також думку сторони обвинувачення.
Суд відносить щире каяття до обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 66 КК України, оскільки обвинувачений визнав свою вину, що характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею кримінального правопорушення, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює кримінальне правопорушення, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
При призначенні покарання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора та обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, його фактичні обставини,дані про особу обвинуваченого, який щиро каявся у вчиненому, та, виходячи із сукупності зазначених обставин, приходить до висновку, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення і поважати Закон, а тому з метою попередження скоєння ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченого статтею обвинувачення, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 належних висновків для себе після звільнення з місць позбавлення волі (03.01.2025) не зробив, продовжує вести неправильний спосіб життя, що свідчить про наявність у ОСОБА_3 стійкої направленості умислу на вчинення злочинів і небажання ставати на шлях виправлення, бути корисним для суспільства, а тому суд приходить до висновку, що більш м'які види покарання не зможуть забезпечити виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, крім того і правових підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з урахуванням приписів ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Тому саме таке покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи зброї в сумі 1782,80 гривень.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи зброї в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
Речові докази (постанова слідчого від 13.06.2025):
- проміжні патрони зразка 1974 року 5,45 мм з кулею «ПС» зі сталевим осереддям у кількості 107 одиниць, які поміщені до спеціального пакету № PSP3094527 та зберігаються у камері схову речових доказів ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області (квитанція з порядковим номером 220) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1