ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.07.2025Справа № 910/11974/21 (910/4102/25)
за позовом Товариства з обмежен6ою відповідальністю "Хортус Україна"
до Арістової Ольги Анатоліївни
про стягнення заборгованості
в межах справи № 910/11974/21
Суддя Івченко А.М.
Представники: не викликались
Товариство з обмежен6ою відповідальністю "Хортус Україна" звернулося до суду із позовною заявою до Арістової Ольги Анатоліївни про стягнення заборгованості в межах справи № 910/11974/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 залишено позовну заяву без руху; встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати належні докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
07.04.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов'язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.
Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Постановою Господарського суду господарського суду міста Києва від 22.02.2023 по справі № 910/11974/21 визнано банкрутом ТОВ "Хортус Україна", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бурцеву Ірину Юріївну.
Аналіз рахунків позивачем показав, що ТОВ "Хортус Україна" сплатила на рахунок ФОП Арістова О.А. кошти у розмірі 1 461 500 грн. з призначенням платежу, згідно рахунків і актів звірки, що підтверджується платіжними документами:
1. Платіжним документом № 157 від 12.06.2020 на суму 40000 грн;
2. Платіжним документом № 164 від 19.06.2020 на суму 14000 грн;
3. Платіжним документом № 167 від 23.06.2020 на суму 22000 грн;
4. Платіжним документом № 171 від 24.06.2020 на суму 25000 грн;
5. Платіжним документом № 169 від 24.06.2020 на суму 30000 грн;
6. Платіжним документом № 181 від 02.07.2020 на суму 11000 грн;
7. Платіжним документом № 156 від 11.06.2020 на суму 15500 грн;
8. Платіжним документом № 193 від 06.07.2020 на суму 28000 грн;
9. Платіжним документом № 206 від 13.07.2020 на суму 11000 грн;
10. Платіжним документом № 210 від 17. 07.2020 на суму 11000 грн;
11. Платіжним документом № 230 від 31. 07.2020 на суму 20000 грн;
12. Платіжним документом № 240 від 06.08.2020 на суму 20000 грн;
13. Платіжним документом № 245 від 07.08.2020 на суму 5000 грн;
14. Платіжним документом № 248 від 10. 08.2020 на суму 5000 грн;
15. Платіжним документом № 251 від 12.08.2020 на суму 15000 грн;
16. Платіжним документом № 254 від 14.08.2020 на суму 12000 грн;
17. Платіжним документом № 337 від 24.09.2020 на суму 50000 грн;
18. Платіжним документом № 339 від 25.09.2020 на суму 10000 грн;
19. Платіжним документом № 341 від 30.09.2020 на суму 30000 грн;
20. Платіжним документом № 352 від 06.10.2020 на суму 10000 грн;
21. Платіжним документом № 345 від 06.10.2020 на суму 85000 грн;
22. Платіжним документом № 347 від 06.10.2020 на суму 151820,20 грн;
23. Платіжним документом № 351 від 06.10.2020 на суму 190000 грн;
24. Платіжним документом № 349 від 06. 10.2020 на суму 285000 грн;
25. Платіжним документом № 350 від 06.10.2020 на суму 338179,80 грн;
26. Платіжним документом № 367 від 27.10.2020 на суму 21000 грн;
27. Платіжним документом № 371 від 30.10.2020 на суму 6000 грн.
Позивач зазначає, що аналіз відкритих реєстрів показує, що основна діяльність ФОП Арістова О.А. пов'язана з вантажним автомобільним транспортом. В свою чергу аналіз призначення платежів показав, що ТОВ «Хортус Україна» сплачувала по рахункам , які були виписані за ЗЗР за 2 а то і за 3 роки до проведених платежів. Аналіз податкового кабінету ТОВ «Хортус Україна» показав, що будь яких податкових накладних ТОВ «Хортус Україна» на ФОП Арістова О.А. або навпаки не складали, відносно будь яких поставок товару або надання послуг.
З врахуванням наведеного вбачається, що ФОП Арістова О.А. набула кошти без правової підстави.
Для з'ясування обставин відповідачу позивачем, поштовим листом з тренінгом 0504083451350, з описом вкладення, була направлена вимога в якій вимагалося протягом 7-й (семи) календарних днів, з моменту отримання вимоги, надати оригінали документів які підтверджують господарські операції або оплатити ТОВ «Хортус Україна» загальний борг в розмірі 1461500 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок позивача.
Лист з вимогою повернувся назад позивачу без відповіді.
З врахуванням наведеного вбачається про наявність боргу ФОП Арістова О.А. перед ТОВ «Хортус Україна» у сумі 1 461 500 грн.
Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб ФОП Арістова О.А. 04.02.2022 припинила свою діяльність.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 04 грудня 2013 року (справа № 6-125цс13), однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. З врахуванням наведеного позивач стягує борг не з ФОП, а з фізичної особи.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 1,2 ст. 1212 ЦК)
Позивач зазначив, що враховуючи те, що на даний час відсутня достатня кількість коштів для оплати судового збору для стягнення всієї суми боргу, тому позивач має можливість стягнути тільки 200 000,00 грн.
Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
В статті 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в повному обсязі.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутство, ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Арістової Ольги Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмежен6ою відповідальністю "Хортус Україна" (код ЄДРПОУ 40834328, 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 5) кошти у розмірі 200 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 423,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 15.07.2025
Суддя А.М.Івченко