ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2025Справа № 911/1216/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Фінанс" про стягнення 46 910,14 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У квітні 2025 року Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - Установа) звернулась до Господарського суду Київської області з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Фінанс" (далі - Товариство) 46 910,14 грн витрат, пов'язаних з проведенням демонтажу рекламних конструкцій та їх зберіганням, а саме: 6 600,00 грн - вартість демонтажу та транспортування рекламних засобів, 40 310,14 грн - вартість зберігання демонтованих рекламних конструкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірного розміщення відповідачем рекламних засобів та невиконання припису робочого органу щодо їх демонтажу, Установа зазнала збитків у вигляді витрат на демонтаж, транспортування та зберігання вказаних рекламних засобів, які підлягають відшкодуванню у вищевказаному розмірі за рахунок Товариства.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 8 квітня 2025 року матеріали вказаної позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 квітня 2025 року справу № 911/1216/25 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 травня 2025 року було відкрито провадження у справі № 911/1216/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, вказаною ухвалою суду було визначено строк відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у відповідача електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення останнього про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 5 травня 2025 року про відкриття провадження у справі № 911/1216/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03148, місто Київ, вулиця Сім'ї Стешенків, будинок 1.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610251122922 вбачається, що вказана ухвала суду від 5 травня 2025 року була отримана уповноваженим представником відповідача 13 травня 2025 року.
Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Жодних інших заяв чи клопотань, зокрема, по суті спору, від сторін справи не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, що головним фахівцем відділу інспекційної роботи Управління Бутурлею В.К. 3 серпня 2023 року в ході проведення обстеження місць розміщення зовнішньої реклами було виявлено рекламні засоби (зовнішня реклама) без дозволів на їх розміщення за адресою: місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (проспект Добровольського), будинок 112/4, а саме: рекламний засіб на споруді у кількості 1 шт., розміром 5,0 м х 2,6 м х 1 м; рекламний засіб на споруді у кількості 2 шт., розміром 5,5м х 1,0 м х1,0 м; рекламний засіб на споруді в кількості 1 шт., розміром 3,15м х 2,6 м х1,0 м; рекламний засіб на споруді в кількості 2 шт., розміром 4,0 м х 1,0 м х 1,0 м. Вказані обставини зазначені в акті фіксації Управління від 3 серпня 2023 року № 004505/23, копія якого наявна в матеріалах справи. У цьому ж акті зазначено, що спірні рекламні конструкції належать Товариству.
З наявних у матеріалах справи копій дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 6182-В1/С/Д-К, Щ, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26 жовтня 2017 року № 400, вбачається, що спірні рекламні конструкції належать Товариству. Термін дії вказаного дозволу - до 26 жовтня 2022 року.
На підставі акта фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради (далі - Управління) видано припис на ім'я Товариства про усунення порушень від 9 серпня 2023 року № 01-20/4694 з вимогою здійснити демонтаж спірних рекламних конструкцій протягом п'яти днів з моменту отримання даного припису. Вказаний припис був отриманий уповноваженим представником відповідача 23 серпня 2023 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600038363120. Однак, вказані вимоги припису Товариство не виконало, демонтаж спірних конструкцій у добровільному порядку не здійснило.
Судом встановлено, що вказаний припис Управління є чинним та в передбаченому законом порядку відповідачем не оскаржувався. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні й Товариством надані не були.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог вказаного припису 25 жовтня 2023 року Управління видало направлення Установі від вказаної дати № 88/01-21 на проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій (копія цього направлення наявна в матеріалах справи).
З наявної у матеріалах справи копії акта проведення демонтажу від 26 жовтня 2023 року № 447 вбачається, що Установа на виконання вищевказаного припису Управління здійснила демонтаж спірних рекламних засобів, які були розміщені за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, будинок 112/4.
Згідно з доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що загальна сума витрат, здійснених позивачем для демонтажу, транспортування та зберігання спірних рекламних конструкцій Товариства, становить 46 910,14 грн, з яких: 6 660,00 грн - витрати на демонтаж і транспортування рекламних засобів; 40 310,14 грн - витрати за зберігання рекламних засобів за період з 26 жовтня 2023 року по 28 березня 2025 року.
На підтвердження понесення вказаних витрат Установою було долучено до позовної заяви копії: укладених між Установою та фізичною особою - підприємцем Свєтловою Валентиною Григорівною (далі - Підприємець) договорів на надання послуг з демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями (ДК 021:2015-71340000-3 - комплексні інженерні послуги): від 4 травня 2023 року № 23/04/05 з додатковою угодою від 11 липня 2023 року № 2; від 12 липня 2023 року № 23/12/07 з додатковою угодою від 23 грудня 2023 року № 1; укладених між Установою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колгоспний двір", яке вподальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватний двір" договорів оренди нежитлових приміщень, загальною площею 68,5 м2, розташованих за адресою: 67632, Одеська область, Біляївський район, село Латівка, вулиця Світла, будинок 3-Б: від 10 лютого 2023 року № АР2-23 (з актами прийому-передачі приміщень в оренду: від 10 лютого 2023 року, від 6 березня 2023 року та додатковими угодами: від 6 березня 2023 року № 1, від 1 вересня 2023 року № 2); від 20 лютого 2024 року № АР-2/2024 (з актом прийому-передачі приміщень в оренду: від 20 лютого 2024 року, від 31 травня 2024 року, від 1 жовтня 2024 року та додатковими угодами: від 31 травня 2024 року № 1, від 1 жовтня 2024 року № 2); від 10 лютого 2025 року № АР-2/2025 (з актом прийому-передачі приміщень в оренду від 1 січня 2025 року); актів наданих послуг: від 11 липня 2023 року № 02/23 на суму 31 711,40 грн, від 8 серпня 2023 року № 03/23, від 5 вересня 2023 року № 231207/1, від 18 вересня 2023 року № 231207/2, від 16 жовтня 2023 року № 231207/3, від 23 жовтня 2023 року № 231207/4, від 14 листопада 2023 року № 231207/5, від 7 грудня 2023 року № 231207/6, від 21 грудня 2023 року № 231207/7; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 10 жовтня 2023 року № КД-0923, від 21 грудня 2023 року № КД-1223, від 6 листопада 2023 року № КД-1023, від 6 грудня 2023 року № КД-1123, від 12 червня 2023 року № КД-0523, від 4 травня 2023 року № КД-0423, від 6 квітня 2023 року № КД-0323, від 1 вересня 2023 року № КД-0723, від 7 березня 2023 року № КД-0223, від 1 вересня 2023 року № КД-0823, від 1 березня 2023 року № КД-0123, від 7 липня 2023 року № КД-0623, від 3 квітня 2024 року № КД-0324, від 14 жовтня 2024 року № КД-0924, від 11 грудня 2024 року № КД-1224, від 6 листопада 2024 року № КД-1024, від 7 травня 2024 року № КД-0424, від 21 серпня 2024 року № КД-0724, від 9 грудня 2024 року № КД-1124, від 18 березня 2024 року № КД-0224, від 4 вересня 2024 року № КД-0824, від 18 березня 2024 року № КД-0124, від 5 червня 2024 року № КД-0524, від 25 липня 2024 року № КД-0624, від 10 березня 2025 року № КД-0225, № КД-1125; платіжних інструкцій на оплату вищевказаних актів: від 11 липня 2023 року № 754, від 9 серпня 2023 року № 777, від 5 вересня 2023 року № 788, від 19 вересня 2023 року № 806, від 17 жовтня 2023 року № 837, від 24 жовтня 2023 року № 840, від 15 листопада 2023 року № 869, від 8 грудня 2023 року № 901, від 21 грудня 2023 року № 916, від 18 жовтня 2023 року № 826, від 21 грудня 2023 року № 922, від 7 листопада 2023 року № 849, від 7 грудня 2023 року № 892, від 12 червня 2023 року № 729, від 4 травня 2023 року № 700, від 7 квітня 2023 року № 679, від 4 вересня 2023 року № 786, від 8 березня 2023 року № 657, від 4 вересня 2023 року № 787, від 8 березня 2023 року № 658, від 10 липня 2023 року № 750, від 4 квітня 2024 року № 1026, від 15 жовтня 2024 року № 1304, від 17 грудня 2024 року № 1406, від 7 листопада 2024 року № 1347, від 8 травня 2024 року № 1062, від 22 серпня 2024 року № 1187, від 9 грудня 2024 року № 1387, від 19 березня 2024 року № 984, від 5 вересня 2024 року № 1205, від 19 березня 2024 року № 983, від 6 червня 2024 року № 1081, від 25 липня 2024 року № 1136, від 11 березня 2025 року № 1475, від 11 березня 2025 року № 1474.
За частиною 1 статі 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Спірна сума витрат Установи на демонтаж, транспортування та зберігання спірних рекламних конструкцій Товариства за період з 26 жовтня 2023 року по 28 березня 2025 року останнім не заперечувалась, факт понесення позивачем вказаних витрат у зазначеному розмірі відповідачем в установленому законом порядку спростований не був. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
28 листопада 2023 року Установа звернулася до відповідача з претензією від цієї дати № 1054/01-27 про сплату вказаних втрат позивача на демонтаж, транспортування та зберігання спірних рекламних конструкцій Товариства. Належні докази направлення претензії відповідачу засобами поштового зв'язку наявні в матеріалах справи. Однак, дата претензії залишена відповідачем без відповідач та виконання.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За частиною 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 були затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила) (із змінами та доповненнями), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Згідно з пунктом 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Пунктом 24 Типових правил передбачено, що лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Відносини, які виникають у зв'язку із: наданням дозволів на розміщення зовнішньої реклами у місті Одеса та процедурою їх переоформлення, зміною й анулюванням, визначення вимог до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умов користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів врегульовано Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції" від 22 квітня 2008 року № 434 (далі - Правила).
Дія вказаних Правил поширюється на всю територію міста Одеси, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах та інших територіях, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Правила є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси (пункт 1.3. Правил).
Згідно з пунктом 1.5. Правил Управління є робочим органом, який уповноважений Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, а Установа - є уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади міста Одеси у сфері укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.
За змістом пункту 3.1. Правил робочий орган в межах своїх завдань та повноважень, зокрема: реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради; забезпечує контроль за дотриманням цих Правил фізичними та юридичними особами; видає направлення на здійснення фіксації дотримання цих Правил; надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.
Відповідно до пункту 4.1. Правил Установа в межах покладених на неї завдань та функцій здійснює, зокрема, за направленням робочого органу, обстеження місць розміщення рекламних засобів щодо відповідності виданим дозволам, дотримання вимог цих Правил, Концепції розвитку зовнішньої реклами у місті Одесі, схем комплексного розміщення зовнішньої реклами та надає робочому органу матеріали фіксації відповідних порушень; на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.
Пунктами 6.1., 6.2. Правил передбачено що розміщення зовнішньої реклами в межах міста Одеса провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом згідно відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу.
Протиправно розміщеним рекламним засобом вважається, зокрема, такий рекламний засіб, який розміщується без виданого у встановленому порядку дозволу (пункт 1.5. Правил).
Відповідно до пунктів 13.1., 13.3., 13.4., 13.5. Правил демонтаж рекламних засобів здійснюється Установою за направленням робочого органу. Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у таких випадках: рекламний засіб є протиправно розміщеним; рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу. Для виконання цих функцій Установа може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів. У випадках, визначених абзацом "а" пункту 13.2. цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу в термін, визначений приписом. Про виконання припису власник рекламного засобу зобов'язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу. У разі невиконання зазначеного припису в установлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється Установою. Демонтаж рекламного засобу організовується Установою на підставі направлення, що видається робочим органом. Демонтовані рекламні засоби транспортуються для подальшого зберігання на територію, що знаходиться у віданні Установи. Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу. Установа вправі вимагати відшкодування таких витрат у судовому порядку шляхом звернення з відповідним позовом згідно з вимогами чинного законодавства.
З вищевказаних приписів чинного законодавства вбачається, що розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються Управлінням згідно відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Виключно виданий у встановленому законом порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу. У разі протиправного розміщення рекламних засобів Установа на підставі направлення Управління організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів. Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що Установа у визначеному Правилами № 434 порядку вчинила заходи, пов'язані з порушенням Товариством розміщення зовнішньої реклами, та понесла у зв'язку з цим витрати в загальному розмірі 46 910,14 грн.
Слід зазначити, що обставини щодо кількості демонтованих рекламних засобів, їх розмірів, а також факт належності спірних рекламних засобів відповідачу останнім не заперечувались і не були спростовані в установленому законом порядку. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В свою чергу, пункт 8 частини 2 статті 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Приписами частин 1 та 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
У свою чергу, статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Приписами статті 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положеннями частин 1 та 2 стаття 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Отже, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками.
Вина полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Судом встановлено, що в діях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання Установі збитків, а саме: неправомірна поведінка - розміщення відповідачем рекламних засобів без наявності дозвільних документів за адресою: місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (проспект Добровольського), будинок 112/4; наявність збитків - понесення Установою витрат у загальному розмірі 46 910,14 грн, з яких: 6 660,00 грн - витрати на демонтаж та транспортування рекламних засобів; 40 310,14 грн - витрати за зберігання рекламних засобів за період з 26 жовтня 2023 року по 28 березня 2025 року (правомірність розрахованих позивачем сум відповідачем не заперечувалась, власного контррозрахунку розміру збитків останній до суду не подав); причинний зв'язок між неправомірною поведінкою відповідача та збитками в результаті нездійснення останнім демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів власними силами, у зв'язку із чим Установа була вимушена здійснити демонтаж самостійно. Факт наявності вини Товариства у протиправному розміщенні рекламних засобів презумується і відповідачем у встановленому законом порядку цей факт спростований не був.
Зважаючи на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги позивача про відшкодування на його користь збитків у розмірі 46 910,14 грн за рахунок Товариства, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Установи підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Фінанс" (03148, місто Київ, вулиця Сім'ї Стешенків, будинок 1; ідентифікаційний код 38327699) на користь Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (65091, місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д; ідентифікаційний код 25830211) 46 910 (сорок шість тисяч дев'ятсот десять) грн 14 коп. збитків та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14 липня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко