ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
14.07.2025Справа № 910/762/25 (910/7861/25)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., дослідивши матеріали заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок, 13/2 - "Б"; ідентифікаційний код 39761587)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини
в межах справи №910/762/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/762/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на стадії процедури реструктуризації боргів, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оформлену заявою від 07.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність ознак фраудаторності оспорюваного правочину, вказуючи:
- 01.06.2012 настав кінцевий строк повернення кредиту, тобто на момент відмови від прийняття спадщини Боржник мала прострочену заборгованість перед Кредитором;
- у розумінні ст. 202 ЦК України відмова від прийняття спадщини, оформлена заявою від 07.08.2024, є одностороннім правочином;
- відмова від прийняття спадщини є безоплатним правочином;
- відмова від прийняття спадщини вчинена на користь сина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , тобто, близького родича Боржника, який одночасно з нею подав заяву при прийняття спадщини, що вказує на узгодженість їх дій;
- до складу спадщини входить квартира, в якій Боржник зареєстрована та проживає, тобто, продовжує фактично користуватись нерухомим майном, від якого відмовилась;
- у Боржника у власності на момент відмови від прийняття спадщини не залишилось іншого майна, за рахунок якого може бути повністю погашена її заборгованість перед Кредитором, а після повернення квартири у власність Боржника з'ясувалось, що її вартості недостатньо для повного задоволення кредиторських вимог;
- відмова від спадщини створила умови та підстави для звернення Боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі № 910/762/25 про власну неплатоспроможність;
- Боржник добровільно не погашає заборгованість перед Кредитором;
- відмова від спадщини відбулась після відкриття виконавчого провадження 28.10.2021;
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/15639/13-ц від 10.12.2013, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 у загальному розмірі 5 086 710,38 грн.
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення постанови КАС у справі №759/4755/19 від 30.09.2020, залишеним без змін постановою ВС від 28.09.2021, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 у загальному розмірі 2 503 025,18 грн. та судові витрати у розмірі 93 856,45 грн.;
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/18567/20 від 02.02.2021, залишеним без змін постановою КАС від 24.06.2021, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо», АТ «Дельта Банк» про визнання недійсним Договору №2227/К про відступлення прав вимоги від 15.04.2020; визнання кредитного зобов'язання припиненим; заборону вчиняти дії;
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/25139/21 від 06.06.2023, яким визнано недійсним Договір дарування квартири від 25.03.2021 та застосовано наслідки недійсності правочину;
- Боржник раніше вже вчиняла дії, спрямовані на уникнення стягнення заборгованості: подарувала єдину квартиру близьким родичам, намагалась визнати виконавчі листи у справі №759/25139/21 такими, що не підлягають виконання. Крім того, з метою уникнення відповідальності за невиконання кредитного зобов'язання, вона використовувала нікчемні правочини - Договір про розірвання іпотечного договору від 02.07.2014 (визнаний нікчемним у справі №127/14035/17) та Договір про відступлення права вимоги від 02.07.2014 (визнаний недійсним у справі №910/12760/16). Ці правочини дозволили ОСОБА_1 відчужити 15 квартир у м. Вінниця, які були предметом іпотеки та забезпечували виконання її кредитного зобов'язання. Таким чином Боржник відчужила все іпотечне майно, які придбала за кредитні кошти, проте, з Кредитором не розрахувалась;
- Боржник, відмовляючись від спадщини, діяла недобросовісно, оскільки, її дії були спрямовані виключно на унеможливлення звернення стягнення на спадкове майно в рахунок погашення боргу перед Кредитором у межах виконавчого провадження. При цьому спадкове майно має перейти у власність її сина, тобто залишитись у володінні її сім'ї, що дозволяє їй їм вільно користуватись. У свою чергу її син ОСОБА_3 був достеменно обізнаний з вищевикладеними обставинами, оскільки щонайменше був учасником справи №759/25139/21.
Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає розгляду в межах справи № 910/762/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також, позивач просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 та приватного нотаріуса КМНО Шаповаленка А.І.
Зокрема, позивач вказує, що у серпні 2024 року ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем І черги за законом (ст.1261 ЦК України) надіслала поштою приватному нотаріусу заяву про відмову від спадщини, а ОСОБА_3 , який є спадкоємцем IV черги за законом (ст.1264 ЦК України), оскільки проживав з померлою ОСОБА_2 однією сім'єю більше 5 років до часу відкриття спадщини, - заяву про прийняття спадщини.
Отже, у випадку задоволення цього позову, все майно померлої ОСОБА_2 успадкує її донька ОСОБА_1 , а не онук ОСОБА_3 .
У свою чергу спадкова справа заведена приватним нотаріусом КМНО Шаповаленком А.І., який повинен видати свідоцтва про право на спадщину належному спадкоємцю померлої ОСОБА_2 та на їх підставі одночасно здійснити реєстраційні дії щодо нерухомого майна. Отже, у випадку задоволення цього позову, приватний нотаріус зобов'язаний буде видати всі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 та на їх підставі зареєструвати за нею право власності на нерухоме майно, а не ОСОБА_3 .
Частиною 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки рішення у справі № 910/762/25 (910/7861/25), може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_3 та приватного нотаріуса КМНО Шаповаленка А.І., то за таких обставин, суд вважає за доцільне залучити в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та приватного нотаріуса КМНО Шаповаленка А.І.
Також, позивач просить суд витребувати у ДП «НАІС» інформаційну довідку про наявність (відсутність) виданого свідоцтва про право на спадщину щодо спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки, у випадку їх видачі, вони підлягатимуть скасуванню як наслідок недійсності правочину.
Разом з тим, суд вказує, що питання щодо витребування у ДП «НАІС» інформаційної довідки про наявність (відсутність) виданого свідоцтва про право на спадщину щодо спадкодавця ОСОБА_2 вирішуватиметься у судовому засіданні.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 12, 50, 176, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" до ОСОБА_1 про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини до розгляду в межах справи № 910/762/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
3. Судове засідання призначити на 21.08.25 о 12:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1.
4. Залучити до участі у справі № 910/762/25 (910/7861/25) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )
- приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича (РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво № 7209 від 01.12.2009, адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 35-А).
5. Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали:
- подати до суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Звернути увагу відповідача, що відзив повинен містити мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство;
- надати суду докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.
6. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК України.
- надати суду докази направлення відповіді на відзив з доданими до нього документами на адресу відповідача.
7. Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення із врахуванням вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК України. Надати суду докази направлення заперечень з доданими до них документами на адресу позивача.
8. Запропонувати відповідачу надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
9. Запропонувати третім особам у п'ятиденний строк з дня отримання позовної заяви, надати суду письмові нормативно обґрунтовані пояснення з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення щодо позову, оформлені з урахуванням вимог ч. 3-7 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України
10. Звернути увагу сторін на положення ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування доказів.
11. Попередити позивача, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.
12. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
13. Повідомити, що сторони відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
14. Довести до відома сторін, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з винної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
15. Повідомити учасників справи про проведення судом судового засідання.
16. Учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження, яких повинні бути оформлені у відповідності з вимогами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.
17. Запропонувати учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв'язку (ВКЗ) у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.
18. Запропонувати учасникам судового процесу для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв'язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Системи відеоконференцзв'язку (ВКЗ) із зазначенням його облікового запису (логіну).
19. Копію ухвали направити сторонам та третім особам
Ухвала набрала законної сили 14.07.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій СТАСЮК
Повідомити сторонам, що у разі наявності заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв'язку (ВКЗ) у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання проводитимуться судом в режимі відеоконференції без винесення окремого процесуального документу.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України).