61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
14.07.2025 Справа № 905/781/22
Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді, за дорученням) Курило Є.П. розглянувши в судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Грета» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №905/781/22
за позовом: Акціонерного товариства «Таскомбанк», м.Київ,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Грета», м.Дружківка, Донецької області,
про стягнення заборгованості в сумі 52 152 429,84грн.
Представники сторін:
від стягувача: Писаренко О.В. (в режимі відеоконференції) - адвокат, за довіреністю;
від боржника: Марченко О.Г. (в режимі відеоконференції) - адвокат, на підставі ордеру.
Господарський суд рішенням від 27.02.2024 позовну заяву Акціонерного товариства “Таскомбанк» до Приватного акціонерного товариства “Грета» про стягнення заборгованості в сумі 52 152 429,84грн. задовольнив частково; вирішив стягнути з Приватного акціонерного товариства “Грета» на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк» заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у загальній сумі 47 873 981,03грн, з яких: 41 758 135,61грн - заборгованість за кредитом (в т.ч.прострочена); 5 640 652,60грн - заборгованість за відсотками (в т.ч.прострочені); 475 192,82грн - заборгованість за комісією (в т.ч. простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718 109,72грн; в іншій частині заявлених вимог відмовив.
Вказане рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 28.03.2024.
На виконання рішення від 27.02.2024 судом видано наказ від 01.04.2024.
02.07.2025 від Приватного акціонерного товариства «Грета» через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Господарський суд ухвалою від 03.07.2025 вказану заяву призначив до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2025 та запропонував стягувачу висловити свою позицію щодо заяви ПрАТ «Грета».
07.07.2025 та 10.07.2025 від позивача, а також 11.07.2025 від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшли заяви про участь у судовому засіданні та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Вказані заяви суд ухвалою від 14.07.2025 задовольнив частково.
10.07.2025 від стягувача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву ПрАТ «Грета» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Представник стягувача в судове засідання з'явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції та заперечував проти задоволення заяви боржника.
Представник боржника в судове засідання з'явилась, брала участь у засіданні в режимі відеоконференції та наполягала на задоволенні поданої заяви.
Розглянувши заяву боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, надані документи та матеріали справи судом встановлено наступне.
В поданій заяві Приватне акціонерне товариство «Грета» просить визнати наказ Господарського суду Донецької області від 01.04.2024, який був виданий на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/781/22 таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи подану заяву боржник посилається на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у постанові від 16.04.2025 по справі №910/5058/24 встановив факт подвійного стягнення з ПрАТ «Грета» на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, у зв'язку з чим відсутня будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем.
АТ «Таскомбанк» в поданих запереченнях просить залишити без розгляду заяву боржника, зазначивши про відсутність підстав для визнання наказу від 01.04.2024 у справі №905/781/22 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №910/5058/24, в якій було встановлено припинення кредитних зобов'язань, скасована, та залишено в силі Верховним судом рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2024, яким повністю відмовлено в задоволенні позову ПрАТ «Грета» та не встановлено будь-яких фактів подвійного стягнення заборгованості, при цьому Верховним Судом не викладено мотивувальну частину даного рішення в іншій редакції, крім того, в п.6.16 постанови колегія суддів не погодилася з висновками апеляційного суду, про те що банк прийняв виконання основного зобов'язання за договором шляхом прийняття у власність іпотечного та заставленого майна, вартість якого, згідно з висновком Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл. проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України перевищує вартість основного зобов'язання з повернення кредитних коштів. Також, стягувач зауважив, що Верховним судом у справі №910/1091/24 підтверджено правомірність набуття банком права власності на іпотечне нерухоме та заставне рухоме майно за ринковою вартістю, визначеною в звітах ПП «Академія оцінки і права» від 19.12.2022 та 20.12.2022.
Згідно з приписами ст.326 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Стаття 328 ГПК України містить вичерпний перелік підстав, які дають право боржникові вимагати визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.
Наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі N 755/15479/15-ц).
Боржник посилається на п.6.21 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.04.2025 по справі №910/5058/24, в якій, на його думку, КГС ВС встановив факт подвійного стягнення з ПрАТ «Грета» заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим АТ «Таскомбанк» повністю задовільнив свої вимоги до ПрАТ «Грета» шляхом прийняття майна у власність, крім того КГС ВС зазначено, що ПрАТ «Грета» має захищати свої права щодо наявного розміру заборгованості за кредитним договором, у тому числі припинення зобов'язань за кредитним договором, у межах справи №905/781/22, що стало підставою для подання заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Верховний суд постановою від 16.04.2025 у справі №910/5058/24 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» задовольнив; постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/5058/24 скасував; рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі № 910/5058/24, яким Приватному акціонерному товариству «Грета» у задоволенні позову відмовлено повністю, мотивуючи тим, що позивач (ПрАТ «Грета») мав захищати свої права щодо наявного розміру заборгованості за Кредитним договором, у тому числі припинення зобов'язань АТ «Таскомбанк» за Кредитним договором, у межах справи №905/781/22, яка була ініційована Банком у жовтні 2022 року (провадження відкрито 10.10.2022), а не в окремому судовому процесі, залишив в силі.
В даній постанові Верховний суд зауважив, що звернення ПрАТ «Грета» з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника, не є належним способом захисту, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного права, або такий спір суд уже вирішив, захист права мав бути здійснений у межах справи №905/781/22. Суд наголосив, що не вчинення стороною у справі тих чи інших процесуальних дій не є підставою для ініціювання нового судового процесу ані з метою встановлення обставин, які входили до предмета доказування в першій справі, але не були встановлені судом, ані для одержання правових висновків суду щодо питання, яке було вирішене судом у першій справі. Фактично позов ПрАТ «Грета» у справі, що переглядається, спрямований на спростування висновків суду в іншій справі №905/781/22, що є неприпустимим.
У пункті 6.21 постанови Верховного суду від 16.04.2025 у справі №910/5058/24 зазначено наступне: «6.21. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами ПрАТ «Грета» про те, що звернення стягнення на заставне майно за заниженою вартістю такого майна впливає на майнові права Товариства, а також на фактично подвійне стягнення заборгованості за Кредитним договором. Колегія суддів також погоджується з цим доводом, оскільки, дійсно, в тій частині, на яку вартість предметів іпотеки та застави занижена, відбувається подвійне стягнення заборгованості: перший раз у позасудовому порядку, а другий - за судовим рішенням. Водночас саме з цієї причини ПрАТ «Грета» мало доводити в межах справи № 905/781/22, що його борг є меншим, ніж вимагає банк, або зовсім відсутнім, оскільки банк занизив вартість предметів іпотеки та застави. Саме в такий спосіб ПрАТ «Грета» могло запобігти повторному стягненню боргу за судовим рішенням.».
З викладеного вбачається, що Верховний суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, в частині того, що подвійне стягнення фактично відбувається в тій частині, на яку вартість предметів іпотеки та застави занижена: перший раз у позасудовому порядку, а другий - за судовим рішенням, при цьому суд наголосив, що ПрАТ «Грета» за наявності вказаних обставин мало доводити в межах справи № 905/781/22, що його борг є меншим, ніж вимагає банк, або зовсім відсутнім.
Тобто, Верховним судом не контантовано саме наявність факту подвійного стягнення заборгованості з ПрАТ «Грета» на користь АТ «Таксомбанк» за кредитним договором № Т09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, а зазначено, що подвійне стягнення може мати місце у разі звернення стягнення на заставне майно за заниженою вартістю, що має бути доведено особою, яка посилається на таке заниження.
При цьому, навіть якщо трактувати п.6.21, як такий, що Верховним судом встановлено факт подвійного стягнення, ним не встановлено вартості заниження предметів іпотеки та застави, що свідчить про відсутність встановленого розміру майна прийнятого в рахунок погашення заборгованості та унеможливлює встановити розмір задоволених вимог, в умовах скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/5058/24. Саме встановлення вартості прийнятого у позасудовому порядку майна дає змогу для встановлення факту наявності/відсутності боргу перед кредитором та може бути матеріально-правовою підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Сам факт подвійного стягнення без встановлення та доведення розміру майна не може свідчити про відсутність підстав для стягнення заборгованості на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Окрім викладеного, матеріали поданої заяви не містять доказів в підтвердження добровільного виконання обов'язку боржником, відступлення боргу, зарахування чи прощення боргу, у зв'язку з чим матеріально-правові підстави для не виконання наказу відсутні.
Рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024, яким частково задоволені вимоги банку, не оскаржувалось боржником та набрало законної сили, наказ від 01.04.2024 пред'явлено до виконання та відсутні будь-які обставини, які б свідчили про помилковість його видачі, у зв'язки з чим відсутні підстави процесуально-правового характеру.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Грета» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Керуючись ст.ст.234, 235, 326-328 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Грета» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2025.
Суддя П.В. Демідова
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua).