61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
20.05.2025 м. Харків Справа №905/29/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.,
розглянувши справу № 905/29/24
за позовом Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, Покровської міської ради Донецької області, повноваження якої виконує Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області
до відповідачів Комунального підприємства «Покровськводоканал», Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс»
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів,
за участю представників:
від прокуратури: Лахтюк Л.В., прокурор
від позивача 1: Пєшкова І.В., в порядку самопредставництва
від позивача 2: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
Суть спору: Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області (далі - прокурор, заявник) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі позивача 1 - Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби, позивача 2 - Покровської міської ради Донецької області (далі - Покровська міськрада), повноваження якої виконує Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області (далі - Покровська МВА), до відповідача 1 - Комунального підприємства «Покровськводоканал» (далі - КП «Покровськводоканал»), відповідача 2 - Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс» (далі - ПП «ВКП «Альфатекс») про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022, стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. та штрафу в розмірі 47 000 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області посилається на те, що під час укладення додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022 відповідачами порушено вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме збільшено ціну товару на 19,1% від ціни, визначеної у договорі, без підтвердження коливання ціни товару на ринку, що призвело до необґрунтованого збільшення суми (ціни) договору і є підставою для визнання цієї додаткової угоди недійсною та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів.
Також прокурор зазначає, що відповідачем 2 порушено строк поставки товару, що є підставою для стягнення штрафу згідно з п.7.5 договору №110 від 27.06.2022 у розмірі 47 000 грн 00 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 справа передана на розгляд судді Ніколаєвій Л.В.
Ухвалою від 29.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи; визначено, що про дату, час та місце підготовчого засідання буде повідомлено додатково.
12.04.2024 від відповідача 2 надійшов відзив, яким він позовні вимоги відхилив, зазначив, що обмеження, визначені ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовуються до договорів, які укладаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 «Про деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».
Пунктом 11.7 договору від 27.06.2022 передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання, крім випадків, передбачених ч.ч.5, 6 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто передбачено підставі внесення змін до договору.
Підставою для внесення змін до договору стало коливання ціни товару на ринку.
Зазначив, що під час укладення договору (27.06.2022) офіційний курс гривні до долара США становив 29,95 грн за один долар США, проте 21.07.2022 курс становив 36,5686 грн за один долар США.
Також уважає, що відсутні підстави представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів.
12.04.2024 від позивача 1 надійшли письмові пояснення від 10.04.2024 №040525-17/807-2024, у яких він зазначив, що моніторинг процедури закупівлі №UA-2022-07-04-003555-а Управлінням не проводився, порушення під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії не встановлювались та не документувались.
24.04.2024 від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача 2 від 18.04.2024 №56/3-700вих-24, у якій заявник зазначив, що постачальником не надано доказів на підтвердження обставин коливання ціни на товар, передбачений закупівлею.
Наголосив на тому, що ціну договору внаслідок укладення додаткової угоди №1 підвищено на 450 000 грн 00 коп., тобто на 19,1%, що суперечить приписам п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Указав, що правомірно звернувся до суду з поданим позовом в інтересах держави в особі позивачів.
Ухвалою - повідомленням від 04.12.2024 повідомлено учасників процесу про те, що підготовче засідання відбудеться 15.01.2025.
15.01.2025 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 26.02.2025, про що учасників процесу повідомлено ухвалою - повідомленням від 15.01.2025.
26.02.2025 підготовче засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою - повідомленням від 10.03.2025 повідомлено учасників процесу про те, що підготовче засідання відбудеться 25.03.2025.
25.03.2025 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 16.04.2025, про що учасників процесу повідомлено ухвалою - повідомленням від 25.03.2025.
16.04.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням у м. Харкові повітряної тривоги.
Ухвалою - повідомленням від 16.04.2025 повідомлено учасників процесу про те, що судове засідання відбудеться 20.05.2025.
Представник від прокуратури у судовому засіданні 20.05.2025 позов підтримав, просив суд його задовольнити.
Представник позивача 1 у судовому засіданні 20.05.2025 позов підтримав.
Позивач 2 письмової позиції по суті спору до суду не надав, у судове засідання 20.05.2025 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідач 1 відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання 20.05.2025 не з'явився та у заяві від 22.04.2025 просив суд розглянути справу за відсутністю його представника.
Відповідач 2 у судове засідання 20.05.2025 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнав за можливе вирішити спір за відсутності позивача 2 та відповідачів 1,2 та за наявними матеріалами у судовому засіданні 20.05.2025 з урахуванням приписів ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 20.05.2025 господарським судом оголошено скорчене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників від прокуратури та позивача 1, господарський суд встановив наступне.
Відносно заперечень відповідача 2 щодо наявності у Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області підстав представництва інтересів держави в особі позивача 1 - Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Частиною 4 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст.2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Разом з тим, згідно з пп.пп.3, 4, 9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 «Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» Східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно (п.1 Положення).
Відповідно до ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що позивач 1 міг самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.
У листі від 26.07.2023 №56-2597 вих-23 прокурор повідомив позивача 1 про існування порушення інтересів держави від укладення додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022 та просив самостійно вжити заходів щодо захисту інтересів держави.
У листі від 03.08.2023 №040525-17/4840-2023 позивач 1 повідомив, що аналізом інформації, розміщеної в електронній системі закупівель за процедурою закупівлі №UA-2022-07-04-003555-а встановлено, що замовником здійснено закупівлю без використання електронної системи закупівель, що не вважається процедурою закупівлі в розумінні Закону у зв'язку з чим не підпадає під дію ст.8 Закону №922. Зазначило, що Держаудитслужба та її міжрегіональній територіальні органи здійснюють моніторинг закупівель, за якими з 19.05.2023 в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель.
Суд зауважує, що сам факт незвернення позивача 1 з заявленим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022, стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. та штрафу в сумі 47 000 грн 00 коп.
Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення позивача 1 про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується листом від 22.12.2023 №56/3-1576вих-23, який направлено засобами поштового зв'язку.
За таких обставин, господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем 1 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсною додаткової угоди від №1 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022, стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. та штрафу в сумі 47 000 грн 00 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Відносно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача 2 - Покровської міськради, повноваження якої виконує Покровська МВА.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до ст.143 Конституції України місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.
Частиною 1 ст.6 «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За приписами п.п.15, 22, 23 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень; затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно - територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Частиною 1 ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Рішенням Покровської міської ради від 21.01.2021 №8/12-24 затверджено статут КП «Покровськводоканал», відповідно до якого воно є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Красноармійської міської ради від 22.11.2007 №5/19-2 на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Покровськ. Власником підприємства є територіальна громада міста Покровська в особі Покровської міської ради.
Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Ураховуючи викладене, суд уважає, що Покровська міська рада на момент виникнення спірних правовідносин мала повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів.
Згідно з п.3 ч.1, ч.5 ст.78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану». Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.
На виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» від 01.09.2022 №620/2022 постановлено на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворити Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (набрав чинності 03.09.2022).
Відомості про державну реєстрацію Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.09.2022.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Згідно з положеннями ч.2 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із, зокрема, складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних.
За приписами п.п.4-6 ч.7 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів; представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Покровська міська рада, повноваження якої на даний час виконує Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області могла самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.
У листі від 13.07.2023 №56-22294 вих-23 прокурор повідомив позивача 2 про існування порушення інтересів держави від укладення додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022 та просив повідомити про вжиті заходів щодо захисту інтересів держави.
Адресат відповіді на вказаний лист не надав.
Суд відзначає, що не зважаючи на наявність у позивача 2 повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, він протягом тривалого часу не вжив заходів щодо звернення з позовом до суду.
Суд зауважує, що сам факт незвернення позивача 2 з заявленим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022, стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. та штрафу в сумі 47 000 грн 00 коп.
Вимога щодо попереднього повідомлення позивача 2 про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується листом від 22.12.2023 №56/3-1575вих-23, який направлено засобами поштового зв'язку.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем 2 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022, стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. та штрафу в сумі 47 000 грн 00 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
КП «Покровськводоканал» проведено закупівлю без використання електронної системи «Українська визвольна війна» щодо придбання автомобіля для перевезення технічної води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2 (UA-2022-07-04-003555-а).
За результатами закупівлі 27.06.2022 між КП «Покровськводоканал», як замовником, та ПП «ВКП «Альфатекс», як постачальником, укладений договір №110, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовнику у власність предмет закупівлі: автомобіль для перевезення технічної води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2 (товар), а замовник зобов'язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Найменування предмета закупівлі: ДК 021:2015 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.4 договору постачальник гарантує, що товар новий, належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними та/або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
У п.3.1 договору сторони передбачили, що ціна договору становить 2 350 000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 391 666 грн 67 коп.
Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету (п.3.3 договору).
Згідно з п.4.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 10 банківських днів з моменту отримання товару, що здійснюється замовником згідно з актом приймання-передачі, підписаним між постачальником та замовником, який складається на підставі видаткових накладних.
У п.5.1 договору сторони визначили термін поставки товару: протягом 15 календарних днів з дати підписання договору.
Поставка товару здійснюється постачальником за адресою: вул. Шевченка, буд. 90, м. Покровськ Донецької області, 85300.
Відповідно до п.7.5 договору за затримання передачі (відвантаження) товару постачальник зобов'язаний за вимогою замовника сплатити останньому штраф в розмірі 2% від загальної вартості договору.
Згідно з п.8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання.
Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 та ч.6 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
У додатку №1 до договору «Специфікація» сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну та технічні характеристики товару.
29.07.2022 між КП «Покровськводоканал» та ПП «ВКП «Альфатекс» укладена додаткова угода №1, якою сторони внесли зміни до договору та виклали п.3.1 та додаток №1 в новій редакції. Так, п.3.1 викладено в наступній редакції: «Ціна договору становить: 2 800 000 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 466 666 грн 67 коп.».
Внесення змін обумовлено листом постачальника від 26.07.2022 №26/07-07, у якому зазначено про необхідність збільшення ціни договору у зв'язку з коливанням ціни товару на ринку.
05.09.2022 між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору, якою внесено зміни у п.1.1 та викладено його в наступній редакції: « 1.1. Для здійснення територіальною обороною м. Покровська повноважень згідно чинного законодавства України, постачальник зобов'язується поставити замовнику у власність предмет закупівлі: автомобіль для перевезення води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2 (товар), замовник зобов'язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах цього договору».
Відповідно до видаткової накладної №139 від 25.10.2022 постачальником поставлений замовнику автомобіль для перевезення технічної води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2 та складено акт приймання-передачі.
25.10.2022 замовником відповідно до платіжної інструкції №834 сплачено постачальнику 2 800 000 грн 00 коп.
Розпорядженням начальника Покровської МВА від 03.11.2022 №109рг доручено в.о. директора КП «Покровськводоканал» провести реєстрацію транспортного засобу-автомобілю для перевезення води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2 згідно вимог чинного законодавства.
18.11.2022 відбулась реєстрація вказаного автомобіля, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Прокурор вважає, що за переданий автомобіль замовник сплатив 2 800 000 грн 00 коп. замість 2 350 000 грн 00 коп., передбачених первісними умовами договору, а тому переплата за товар складає 450 000 грн 00 коп.
Указав, що зміни до договору №110 від 27.06.2022 внесені без жодного підтвердження коливання вартості товару, а тому укладення додаткової угоди №1 суперечить приписам п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв'язку з чим вона підлягає визнанню недійсною.
Також зазначив, що товар був поставлений із порушенням строків, передбачених договором, а тому відповідно до умов п.7.5 договору підлягає стягненню штраф у розмірі 2% від загальної вартості договору.
Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №110 від 27.06.2022 є договором поставки.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі».
Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Пунктом 5 ч.1 ст.121 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що Кабінет Міністрів України в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях визначає особливості здійснення оборонних та публічних закупівель із забезпеченням захищеності державних замовників і замовників від воєнних загроз.
Так, 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №169 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №169), пп.1 п.1 якої (у редакції станом на 27.06.2022) установлено, що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі». Замовник може здійснювати публічні закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. У разі здійснення закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, не вносить інформацію про такі закупівлі до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пп.3 п.1 Постанови №169 під час здійснення закупівель, передбачених абзацом першим підпункту 1 цього пункту: замовники повинні відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель; державні замовники у сфері оборони повинні відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; ефективність використання коштів, результативність. Такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом; Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Сторони договору про закупівлю, що укладається відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 цієї постанови, можуть встановити, що умови такого договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до набрання чинності цією постановою виключно у разі, якщо на момент набрання чинності цією постановою у замовника за закупівлею предмета закупівлі, передбаченого договором про закупівлю, були наявні умови для застосування переговорної процедури закупівлі, визначені пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», або наявні умови для не застосування порядку проведення спрощених закупівель, визначені пунктами 2, 4, 5 частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У п.3.1 договору сторони передбачили, що ціна договору становить 2 350 000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 391 666 грн 67 коп.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватись наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст.13 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Отже, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Постанова №169 не містить виключень з цього правила, а передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель.
Частиною 1 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 27.06.2022) передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Також суд зауважує, що ані перехідними положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», ані Постановою №169 не передбачено, що приписи указаного Закону в частині, яка регулює питання укладення договору про закупівлю, внесення до нього змін, не застосовуються під час дії воєнного стану.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Відповідно до ч.2 ст.232 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документальне підтверджене постачальником); ціна на одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Як уже зазначалось судом, 29.07.2022 між КП «Покровськводоканал» та ПП «ВКП «Альфатекс» укладена додаткова угода №1, якою сторони внесли зміни до договору та виклали п.3.1 та додаток №1 в новій редакції. Так, п.3.1 викладено в наступній редакції: «Ціна договору становить: 2 800 000 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 466 666 грн 67 коп.».
Внесення змін обумовлено листом постачальника від 26.07.2022 №26/07-07, у якому зазначено про необхідність збільшення ціни договору у зв'язку з коливання ціни товару на ринку.
Частинами 1, 2 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд бере до уваги, що ПП «ВКП «Альфатекс» ні під час укладення оспорюваної додаткової угоди №1, ні під час розгляду справи судом не надано належних доказів коливання ціни на автомобіль для перевезення води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2, а тому внесення відповідних змін до договору та укладення додаткової угоди №1 є безпідставним.
При цьому, укладення додаткової угоди №1 до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Також суд констатує, що внаслідок укладення додаткової угоди №1 ціна на автомобіль для перевезення води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2 збільшилась з 2 350 000 грн 00 коп. з ПДВ до 2 800 000 грн 00 коп., тобто на 19,1% порівняно з первісною ціною, встановленою у договорі.
Суд бере до уваги, що у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі №918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі №917/1010/22).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Водночас метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі №924/413/24, від 15.10.2024 у справі №918/18/24, від 08.10.2024 у справі №918/728/23).
Отже, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Висновок Верховного Суду щодо застосування положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» є сталим і послідовним, зокрема він сформований і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Також суд зауважує, що при укладенні договору поставки від 27.06.2022 №110 у п.1.4 постачальник гарантував, що товар новий, належить йому н праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними та/або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
Крім того, в п.5.1 договору сторони визначили термін поставки товару: протягом 15 календарних днів з дати підписання договору, а тому за умови належного і своєчасного виконання ПП «ВКП «Альфатекс» своїх договірних зобов'язань не відбулось суттєвої зміни курсу гривні до долара США та необхідності безпідставного укладення додаткової угоди №1.
Судом встановлено, що ПП «ВКП «Альфатекс» є господарюючим суб'єктом і несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Відповідно до норм ст.42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ст.44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, ПП «ВКП «Альфатекс», здійснюючи свою господарську діяльність, однією зі складових якої є укладення господарських договорів, мав передбачити пов'язані із цим ризики, зокрема, наявність реальної можливості виконання умов спірного договору в частині своєчасної поставки товару та за узгодженою сторонами ціною, у тому числі, з урахуванням обставин укладання договору під час дії на території України воєнного стану, у зв'язку з чим мало усвідомлювати, що під час виконання договору можуть мати місце певні обставини (як-то ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України, тривалі повітряні тривоги, введення комендантської години, перебої з електропостачанням та постачанням пальним тощо), пов'язані з широкомасштабною триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України.
У даному випадку, як уже зазначалось і аналізувалось судом, мало збільшення ціни на товар - автомобіль для перевезення води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2, більш ніж на 10% (19,1%) порівняно з первісно узгодженою, що суперечить викладеним приписам Закону.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Суд наголошує, що укладення оспорюваної додаткової угоди за відсутності документального підтвердження підвищення ціни на товар станом на момент її укладення суперечить приписам п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому вказана угода на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність вимоги прокурора про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022, а отже і про її задоволення.
Відносно вимоги прокурора про стягнення з ПП «ВКП «Альфатекс» безпідставно сплачених коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
ПП «ВКП «Альфатекс» здійснило поставку КП «Покровськводоканал» товару - автомобілю для перевезення води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2, за ціною 2 800 000 грн 00 коп., яка сплачена замовником відповідно до платіжної інструкції від 25.10.2022 №834.
Отже, переплата за товар відповідно до первісно визначеної у договорі від 27.06.2022 №110 складає 450 000 грн 00 коп. (2 800 000- 2 350 000=450 000).
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що різниця сплаченої суми за отриманий товар у розмірі 450 000 грн 00 коп. підлягає поверненню ПП «ВКП «Альфатекс» Покровській міськраді, повноваження якої здійснює Покровська МВА.
Факт отримання товару КП «Покровськводоканал» та сплати за нього грошових коштів у розмірі 2 800 000 грн 00 коп. не спростовано учасниками справи та підтверджується матеріалами справи.
Ураховуючи, що оспорювана додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини між ПП «ВКП «Альфатекс» та КП «Покровськводоканал» щодо ціни за одиницю товару мали регулюватись договором, то внаслідок виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань фінансового характеру за додатковою угодою №1 від 29.07.2022 відповідач 2 безпідставно отримав грошові кошти у розмірі 450 000 грн 00 коп., а тому ПП «ВКП «Альфатекс» зобов'язано їх повернути на користь Покровській міськраді, повноваження якої здійснює Покровська МВА, що відповідає приписам ст.ст.216, 1212 ЦК України.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 06.02.2025 №910/5182/24, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Відносно вимоги прокурора про стягнення з ПП «ВКП «Альфатекс» штрафу в розмірі 2% від загальної вартості договору в сумі 47 000 грн 00 коп.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п.7.5 договору №110 від 27.06.2022 за затримання передачі (відвантаження) товару постачальник зобов'язаний за вимогою замовника сплатити останньому штраф в розмірі 2% від загальної вартості договору.
У п.5.1 договору сторони визначили термін поставки товару: протягом 15 календарних днів з дати підписання договору.
Поставка товару здійснюється постачальником за адресою: вул. Шевченка, буд. 90, м. Покровськ Донецької області, 85300.
Ураховуючи дату підписання договору 27.06.2022, ПП «ВКП «Альфатекс» повинно було поставити товар у строк до 12.07.2022 (включно).
Відповідно до видаткової накладної №139 від 25.10.2022 ПП «ВКП «Альфатекс», як постачальником, поставлений КП «Покровськводоканал», як замовнику, автомобіль для перевезення технічної води та інших рідин АТ-АЦВ-0103 на шасі МАЗ-5340С2 тільки 25.10.2022, про що також складено акт приймання-передачі.
Отже, суд констатує, що ПП «ВКП «Альфатекс» допущено порушення умов договору щодо строків поставки товару, а тому прокурор правомірно у відповідності до п.7.5 договору №110 від 27.06.2022 просить стягнути з відповідача 2 на користь Покровської міськради, повноваження якої здійснює Покровська МВА, штраф у розмірі 2% від загальної вартості договору (2 350 000 грн) у сумі 47 000 грн 00 коп.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відносно судових витрат.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні з позовом до суду прокурором за заявленими вимогами сплачений судовий збір у сумі 12 118 грн 00 коп.
Водночас, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 ч.1 ст.163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
Підпунктом 2 п.2 ч.2 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд бере до уваги, що прокурором заявлено 3 позовні вимоги: 1) про визнання недійсною додаткової угод №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022; 2) про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 450 000 грн 00 коп.; 3) про стягнення штрафу в розмірі 47 000 грн 00 коп.
При цьому, позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. та про стягнення штрафу в розмірі 47 000 грн 00 коп. є майновими вимогами, а тому судовий збір повинен справлятися із всієї суми цих вимог заявленої до стягнення, то із суми 497 000 грн 000 коп.
Згідно з абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2 684 грн 00 коп.
Отже, за заявленою прокурором за позовною вимогою немайнового характеру (про визнання недійсною додаткової угод №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022) підлягає сплаті судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп., а за позовною вимогою майнового характеру (про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 450 000 грн 00 коп. та штрафу в розмірі 47 000 грн 00 коп., всього 497 000 грн 00 коп.) - у сумі 7 455 грн 00 коп.,
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що при зверненні з цим позовом до суду сплаті підлягав судовий збір у загальній сумі 10 139 грн 00 коп.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, з огляду на сплату прокурором судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у сумі 1 979 грн 00 коп. (12 118-10 139) може бути повернутий платнику за його клопотанням.
Судовий збір у сумі 10 139 грн 00 коп. покладається на відповідачів порівну згідно зі ст.129 ГПК України.
Справа розглянута та повне рішення складено з перевищенням встановлених законом строків з об'єктивних причин, пов'язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків, яке є прифронтовим містом, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану, а також навантаженням судді.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238 ГПК України, господарський суд
1. Позов Заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, Покровської міської ради Донецької області, повноваження якої виконує Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 29.07.2022 до договору №110 від 27.06.2022, яка укладена між Комунальним підприємством «Покровськводоканал» та Приватним підприємством «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс».
3. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс» (бульвар Автокразівський, будинок 19, місто Кременчук Полтавської області, 39601, ідентифікаційний код 30481196) на користь Покровської міської ради Донецької області, повноваження якої виконує Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області (площа Шибанкова, будинок 11, місто Покровськ Донецької області, 85300, ідентифікаційний код 44790232) безпідставно сплачені бюджетні кошти в сумі 450 000 грн 00 коп., штраф у сумі 47 000 грн 00 коп.
4. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Альфатекс» (бульвар Автокразівський, будинок 19, місто Кременчук Полтавської області, 39601, ідентифікаційний код 30481196) на користь Донецької обласної прокуратури (вулиця Університетська, будинок 6, місто Маріуполь Донецької області, 87500, ідентифікаційний код 25707002) судовий збір у сумі 5 069 грн 50 коп.
5. Стягнути з Комунального підприємства «Покровськводоканал» (вулиця Шевченка, будинок 90, місто Покровськ Донецької області, 85300, ідентифікаційний код 35470311) на користь Донецької обласної прокуратури (вулиця Університетська, будинок 6, місто Маріуполь Донецької області, 87500, ідентифікаційний код 25707002) судовий збір у сумі 5 069 грн 50 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 14.07.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва