вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1992/25
За позовом Комунальне підприємство "ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА МІСТА" Дніпровської міської ради
до Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМ"
про відшкодування збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору управління майном
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 6 150,00 грн. - основного боргу, 24, 26 грн. - 3 % річних, 2 952,00 грн. - пені, 615,00 грн. - штрафних санкцій, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору № 321 ОП від 11.09.2020.
Господарський суд Дніпропетровської області 07.04.2025 відкрив провадження у справі №904/1992/25 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №0610249806890 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Додатково Відповідачеві копія ухвали надіслана на електронну адресу 29.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).
Крім того, частиною 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами (доказами).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
11.09.2020 КП "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (Балансоутримувач) з ТОВ "КАМ" (Оператор, Відповідач) уклали договір № 321ОП про організацію та експлуатацію майданчика для паркування (далі - Договір), за п. 1.1. якого Балансоутримувач надає Оператору право на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою:
- м. Дніпро, вул. Любарського (вул. Білостоцького), в районі буд. № 50 (далі - майданчик для паркування).
- площа майданчика: 138,0 кв. м
- кількість машино-місць: 12
- кількість пільгових місць: 1
- дні роботи: щоденно
- час роботи: з 20.00 до 08.00
Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 126,5 кв. м (виключені квадратні метри, які обладнані згідно з п. 2.2.16. цього Договору).
Майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію Оператору з моменту підписання сторонами одночасно Договору та акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).
Сума річної плати за організацію та експлуатацію майданчика для паркування, яка підлягає сплаті складає 12 300 грн. (дванадцять тисяч триста грн.) (п. 4.1. Договору).
Оператор щомісячно сплачує Балансоутримувачу за користування майданчиком для паркування плату в розмірі 1 025 грн. 00 коп. (одна тисяча двадцять п'ять грн. 00 копійок), в тому числі ПДВ 170 грн. 83 коп. за один календарний місяць (п. 4.2. Договору).
Визначена в п. 4.2. Договору плата сплачується Оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 4.4. Договору).
Нарахування плати починається з дня підписання цього Договору і закінчується в день припинення дії цього Договору (п. 4.5. Договору).
У разі прострочення Оператором виконання зобов'язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим Договором, Оператор зобов'язаний в кожному випадку сплатити Балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1 відсотка від суми заборгованості (п. 7.1. Договору).
У разі прострочення Оператором виконання зобов'язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим Договором, більш ніж на десять днів, Оператор зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити Балансоутримувачу штраф у розмірі 10 відсотків місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (п. 7.2. Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчику для паркування (п. 10.1. Договору).
Відповідно до п. 10.2. Договору Договір діє до проведення конкурсу з визначення Оператора на право обслуговування майданчика для паркування.
Датою втрати чинності даного Договору вважати дату укладання Договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування між Балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення Оператора.
11.09.2020 сторони підписали Акт приймання-передачі майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Любарського (вулиця Білостоцького), в районі буд. № 50.
Також 11.09.2020 сторони підписали акт введення в експлуатацію майданчика для паркування комунальної власності, що розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Любарського (вулиця Білостоцького), в районі буд. № 50.
Рішенням Дніпровської міської ради №6/3 від 10.02.2021 "Про затвердження структури виконавчих органів Дніпровської міської ради та її виконавчих органів" ухвалено реорганізувати КП "Дніпротранскомплекс" ДМР, КП "Дніпродорсервіс" ДМР та КП "Міські причали" ДМР шляхом їх приєднання до КП "Міськавтопарк" ДМР та змінити найменування новоствореного комунального підприємства на КП "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (п. 9.24 рішення).
Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "КАМ" про стягнення грошових коштів, рішенням суду від 22.12.2024 у справі № 904/4031/24 позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача 22 550,00 грн. - основного боргу - основного боргу за Договором № 321 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" за період з грудня 2022 року по серпень 2024, 75,87 грн. - 3 % річних, 150,00 грн. - пені, 2 152,50 грн. - штрафу, 1 774,29 грн. - судового збору.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2024 у справі №904/4031/24 набрало законної сили 14.01.2025.
За твердженням Позивача, Відповідач не вносив плату за користування майданчиком за період з жовтня 2024 року по березень 2025 (включно), у зв'язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 6 150,00 грн.
На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 615,00 грн. - штрафу, 24,26 грн. - 3 % річних за період з 26.02.2025 по 14.04.2025, 2 952,00 грн. - пені.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт укладання Договору, настання/ненастання строку оплати, невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, обґрунтованість стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Фактично сторони уклали договір найму (оренди) майна.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч.1 759 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. . Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.1,4 ст. 286 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Проаналізувавши надані докази, суд приймає позицію й доводи Позивача.
Позивач заявив до стягнення суму боргу з внесення плати за користування майданчиком для паркування в розмірі 6 500,00 грн за період з 01.10.2024 по 31.03.2025.
Відповідно до п. 4.2 Договору Оператор щомісячно сплачує Балансоутримувачу за користування майданчиком для паркування плату у розмірі 1 025,00 грн., в тому числі ПДВ 170,83 грн. за один календарний місяць.
Згідно з п. 4.4 Договору визначена в п. 4.2 Договору плата сплачується Оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю.
Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, за спірний період Відповідач мав внести наступні платежі за користування майданчиком для паркування:
- за жовтень 2024 року - 1 025,00 грн в строк до 25.09.2024 включно;
- за листопад 2024 року - 1 025,00 грн в строк до 25.10.2024 включно;
- за грудень 2024 року - 1 025,00 грн в строк до 25.11.2024 включно;
- за січень 2025 року - 1 025,00 грн в строк до 25.12.2024 включно;
- за лютий 2025 року - 1 025,00 грн в строк до 27.01.2025 включно;
- за березень 2025 року - 1 025,00 грн в строк до 25.02.2025 включно.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, Акт приймання-передачі, Акт введення в експлуатацію), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача та доказів оплати, відсутність доказів припинення договору у зв'язку з проведенням конкурсу з визначення Оператора на право обслуговування майданчика для паркування, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 6 150,00 грн. за період жовтня 2024 року - березень 2025.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних та штрафу проведено правильно, нарахування пені проведено неправильно.
Щодо нарахування пені, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відтак, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, для примусового стягнення він не може перевищувати розмір установлений законом, як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/20734/20).
За перерахунком суду, пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на борг за період з 26.02.2025 по 14.04.2025 становить 247,68 грн.
З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 6 150,00 грн. - основного боргу, 24,26 грн. - 3 % річних, 247,68 грн. - пені, 615,00 грн. - штрафу, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ" (49000, м. Дніпро, вул. Івана Нечуя-Левицького (колишня назва - Каруни), буд. 2 А, код 21936315) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, код 23357437) 6 150,00 грн. - основного боргу, 24,26 грн. - 3 % річних, 247,68 грн. - пені, 615,00 грн. - штрафу, 1 749,91грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков