вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.07.2025м. ДніпроСправа № 904/1819/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевих конструкцій "Конгрейд" (49000, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8; ідентифікаційний код 40398906)
про стягнення 3 755 грн. 94 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Фізична особа-підприємець Остріщенко Юрій Васильович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1746/25 від 16.04.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевих конструкцій "Конгрейд" про стягнення 138 755 грн. 94 коп., що складає 135 000 грн. 00 коп. - заборгованості за послуги, надані за договором-заявкою від 20.12.2024 №20/12 на транспортне обслуговування, 2 712 грн. 96 коп. - інфляційних нарахувань за період з 31.12.2024 по 28.02.2025 та 1 042 грн. 98 коп. - 3% річних за період з 31.12.2024 по 03.04.2025.
Також просить покласти на відповідача судові витрати.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№17757/25 від 25.04.2025) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 21.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у заяві (вх.№21740/25 від 20.05.2025) про ознайомлення з матеріалами справи просить надати представнику відповідача Тульських Вікторії для ознайомлення матеріали справи №904/1819/24.
Також відповідач у клопотанні (вх.№21743/25 від 20.05.2025) про закриття провадження в частині основного боргу по справі просить закрити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 135 000 грн. 00 коп. по справі №904/1819/25 через відсутній спір між сторонами та зазначає про те, що 14.05.2025, тобто до розгляду справи по суті, відповідач добровільно та в повному обсязі виконав перед позивачем зобов'язання з оплати за договором - заявкою на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024 в сумі 135 000 грн. 00 коп. (копія платіжної інструкції №1209 від 14.05.2024 додається).
Позивач у заяві (вх.№21795/25 від 20.05.2025) про зміну предмета позову просить змінити предмет позову у справі № 904/1819/25, стягнути з відповідача 3 755 грн. 94 коп., що складає 2 712 грн. 96 коп. - iнфляцiйнi втрати за перiод з 31.12.2024 по 28.02.2025, 1 042 грн. 98 коп. - 3% річних за перiод з 31.12.2024 по 03.04.2025, покласти на відповідача судові витрати та зазначає про те, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив основну заборгованість за надані послуги у розмірі 135 000 грн (доказ додається).
Відповідач у відзиві (вх.№22305/25 від 23.05.2025) просить відновити строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву, вирішити спір по справі №904/1819/25 без участі учасників справи, відмовити позивачу в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 712 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 1 042 грн. 98 коп. та заявлених за попереднім розрахунком витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 25000 грн. 00 коп., при розгляді справи №904/1819/25 у порядку спрощеного провадження дослідити надані відповідачем докази, судові витрати по справі покласти на позивача, посилаючись на те, що: - враховуючи, що відповідач лише 20.05.2025, отримавши доступ до матеріалів справи №904/1819/25, мав змогу ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 відповідач просить суд відновити 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву; - відповідач не має заперечень проти розгляду судом справи №904/1819/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за доказами, наявними у матеріалах справи №904/1819/25; - відповідач визнає факт отримання послуг перевезення за договором-заявкою на транспортне обслуговування №20/12 від 20 грудня 2024 року, що підтверджується актом здачі-приймання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом від 30.12.2024; - зобов'язання з оплати за договором-заявкою на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024 в сумі 135 000 грн. 00 коп. було повністю та добровільно виконане відповідачем 14.05.2025 тобто до розгляду справи по суті; - вантаж відповідача перевозився позивачем з об'єкту відповідача, розташованого в м. Кам'янське Дніпропетровської області, який зазнав суттєвих пошкоджень від обстрілів внаслідок вторгнення російської федерації на територію України, і позивач знав про даний факт до здійснення перевезення вантажу, сторонами в усному порядку було досягнуто домовленість про строк доставки вантажу до пункту призначення та про строк оплати наданих транспортних послуг, а саме - на вимогу перевізника - ФОП Остріщенко Ю.В.; - вказаний позивачем в позовній заяві строк перевезення (3 доби) не має підтвердження ані в договорі-заявці на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024, ані в інших документах, та був обумовлений сторонами в усному порядку, як і строк оплати за послуги перевезення; - долучена позивачем до позовної заяви копія ТТН №23/12 від 23.12.2024 засвідчує лише факт прийняття вантажу до перевезення та не містить жодних відомостей про вантажно-розвантажувальні операції; - вказаний у договорі-заявці на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024 та ТТН №23/12 від 23.12.2024 вантаж було доставлено 30.12.2024 за місцем призначення, але не за обумовленим сторонами місцем пункту розвантаження, що і стало причиною в оплаті послуг позивача пізніше терміну, визначеного умовами договору-заявки на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024; - до моменту заявлення позивачем позовних вимог, відповідач не отримував жодної письмової вимоги та/або претензії від позивача щодо необхідності сплати суми основного боргу за договором-заявкою на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024, тому нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних не має доказового підтвердження та не може вважатись заборгованістю відповідача, яку позивач заявляє в позовній заяві; - перед здійсненням оплати представник відповідача зв'язався в телефонному режимі з представником позивача, який підтвердив що, у разі оплати позивачем суми основного боргу за договором-заявкою на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024 в розмірі 135 000 грн. 00 коп., позивач гарантує відсутність будь-яких інших вимог до відповідача (в т.ч. будь-яких штрафних санкцій та вимог щодо компенсації витрат позивача на правничу допомогу); - враховуючи малозначність справи та незначну суму боргу відповідача перед позивачем, відсутність у відповідача документально підтвердженої реальної шкоди, відповідач вважає вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 712 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 1 042 грн. 98 коп. та заявлених за попереднім розрахунком витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн. 00 коп. безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач у відповіді (вх.№23256/25 від 29.05.2025) на відзив просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та зазначає про те, що: - відповідач прямо визнає факт отримання послуг перевезення, наданих позивачем за Договором-заявкою №20/12; - у додатку до позовної заяви - Договорі-заявці №20/12, у пункті "Додаткова інформація" прямо зазначено, що термін перевезення становить 3 доби; - твердження відповідача про відсутність документального погодження строку доставки є неправдивим та прямо спростовується змістом Договору-заявки, який ним же і визнається; - відповідач стверджує, що між ним і позивачем існували усні домовленості щодо іншого пункту розвантаження, ніж той, що зазначений у Договорі-заявці №20/12, проте не надає жодного підтвердження таких домовленостей, натомість визнає Акт, в якому зазначено маршрут доставки відповідно до Договору-заявки №20/12, а саме: з м. Кам'янське, Дніпропетровська обл. до с. Розвадів, Стрийський р-н, Львівська обл.; - усі умови договору з боку перевізника були дотримані, а твердження відповідача про інші усні домовленості не лише не підтверджені доказами, але й виглядають як спроба перекласти відповідальність за власне неналежне виконання зобов'язань; - згідно з умовами Договору-заявки: "Розрахунок з перевізником за перевезення замовник здійснює за фактом прибуття автомобіля з вантажем у зону доставки вантажу, але до вивантаження. Оплата повинна бути здійснена до початку передачі вантажу вантажоодержувачу, час очікування оплати не повинен перевищувати 4 години з моменту прибуття в зону доставки"; - строк розрахунку був чітко визначений, і відповідач, маючи Договір-заявку, був з ним обізнаний; - відповідний акт здачі-приймання послуг від 30.12.2024 підтверджує факт прибуття вантажу у відповідну дату; - відповідач визнає факт укладення та виконання Договору-заявки №20/12 від 20.12.2024, однак у своїх доводах намагається поставити під сумнів його істотні умови, зокрема щодо строків доставки вантажу та порядку оплати послуг, для чого відповідач посилається виключно на усні домовленості, які не підтверджені ніякими доказами; - усі істотні умови договору, зокрема строк перевезення (3 доби), адреса вивантаження, а також чіткий порядок та строки оплати, зафіксовані у письмовій формі - у Договорі-заявці №20/12, що визнається обома сторонами, та є єдиним легітимним джерелом встановлення зобов'язань; - доставка товару була здійснена саме за адресою, визначеною як "Адреса вивантаження" у договорі, що підтверджується не лише наданими документами, а й самим відповідачем, який підписав Акт здачі-приймання послуг без жодних зауважень; - будь-яка зміна адреси доставки без належного документального оформлення була б порушенням умов договору з боку перевізника, однак такого порушення не відбулося; - саме з боку відповідача мало місце неналежне виконання зобов'язання щодо оплати, що прямо визнається ним у відзиві; - оплата була здійснена з порушенням строків, визначених у договорі, а отже, саме відповідач є стороною, яка допустила порушення умов договору.
Господарським судом Дніпропетровської області листом від 26.05.2025 №904/1819/25/17314/25 повідомлено відповідача, що у зв'язку з перебуванням судді Загинайко Т.В. у відпустці клопотання щодо поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву буде розглянуто після повернення судді з відпустки.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевих конструкцій "Конгрейд" щодо поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у запереченні (вх.№25033/25 від 10.06.2025) на відповідь просить відмовити позивачу в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 712 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 1 042 грн. 98 коп. та заявлених за попереднім розрахунком витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн. 00 коп., судові витрати по справі покласти на позивача та зазначає про те, що: - 03.06.2025 відповідач одержав відповідь позивача на відзив, що підтверджується даними з відстеженням відправлення №0505313840896 на сайті Укрпошта, отже заперечення надається в межах визначеного судом 7-денного строку; - відповідач підтвердив у відзиві на позовну заяву визнання факту отримання послуг перевезення за договором-заявкою на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024, що викладено в акті здачі-приймання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом від 30.12.2024; - разом із тим, зобов'язання з оплати за договором-заявкою на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024 в сумі 135 000 грн. 00 коп. було повністю виконано відповідачем 14.05.2025, тобто до розгляду справи по суті; - до моменту заявлення позивачем позовних вимог відповідач не отримував жодної письмової вимоги та/або претензії від позивача щодо необхідності сплати суми боргу, а отже нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних не має доказового підтвердження та не може вважатися заборгованістю відповідача; - перед здійсненням відповідачем оплати суми в розмірі 135 000 грн. 00 коп. представник позивача в телефонному режимі підтвердив відповідачу, що у разі оплати основного боргу, позивач гарантує відсутність будь-яких інших вимог до відповідача; - відповідач не ухилявся від зобов'язання, не заперечував його та сплатив добровільно на вимогу позивача до розгляду справи по суті.
З огляду на предмет та підстави позову у даній справи, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Остріщенком Юрієм Васильовичем, як перевізником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод сталевих конструкцій "Конгрейд", як замовником, було укладено договір-заявку на транспортне обслуговування від 20.12.2024 №20/12 (надалі - Договір) (а.с. 14).
Відповідно до Договору:
Маршрут: м. Кам'ямське, Дніпропетровська обл. - с. Розвадів, Стрийський р-н, Львівська обл.
Дата і час завантаження: за домовленістю сторін.
Адреса завантаження: м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.
Сума фрахту і умови оплати: 135 000,00грн. з ПДВ. Оплата перевізнику здійснюється замовником за фактом прибуття авто з вантажем в зону вивантаження вантажу, безпосередньо до розвантаження.
Дата і час вивантаження: по прибуттю.
Адреса вивантаження: с. Розвадів, Стрийський р-н, Львівська обл.
Термін перевезення складає 3 доби.
Замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання по організації перевезення вантажів різними видами автотранспорту в межах України відповідно з цим Договором-заявкою.
Розрахунок з перевізником за перевезення замовник здійснює за фактом прибуття автомобіля з вантажем в зону доставки вантажу, але до вивантаження. Оплата замовником перевізнику повної суми фрахту, зазначеної в даному Договорі-заявці, повинна бути здійснена до початку передачі вантажу вантажоодержувачу. При цьому сторони домовилися, що час очікування оплати не повинен перевищувати часу в 4 години, з моменту прибуття в зону доставки вантажу. У разі, якщо замовник затримує остаточний розрахунок з перевізником перевізник має право утримувати вантаж до повного закінчення взаєморозрахунків. Понаднормативний час очікування перевізником оплати від замовника, рахується, як понаднормативний простій. Фактом розрахунку з перевізником за перевезення є момент отримання від замовника повної суми вартості перевезення на розрахунковий рахунок перевізника.
Нормативний час завантаження - 24г/ вивантаження - 24г.
Акт приймання виконаних робіт складається перевізником та надсилається або передається замовнику в 2 (двох) примірниках. Замовник зобов'язаний підписати один примірник акта приймання виконаних робіт або надати письмові зауваження до нього протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту відправлення замовнику акта приймання виконаних робіт. У розі ненадходження перевізнику від замовника підписаного замовником та скріпленого печаткою (за наявності) замовника одного примірника акти приймання виконаних робіт або письмових зауважень до нього протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту відправлення замовнику акта приймання виконаних робіт, роботи вважаються виконаними належним чином, в установлений строк і прийнятими замовником в обсязі та на умовах, вказаних в акті приймання виконаних робіт. В такому разі акт приймання виконаних робіт вважається підписаним замовником на 5 (п'ятий) день з дня направлення або передачі акту замовнику.
На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачеві послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 135 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-приймання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом від 30.12.2024, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 15).
Як вбачається, позивачем також було сформовано рахунок від 30.12.2024 №635 на суму 135 000 грн. 00 коп. (а.с. 16).
Як вбачається, після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було здійснено оплату за надані за Договором послуги на суму 135 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого відповідачем надано копію платіжної інструкції від 14.05.2025 №1209 (а.с. 51).
В подальшому позивачем подано заяву про зміну предмета позову (вх.№21795/25 від 20.05.2025), у якій позивач зазначає, зокрема, про те, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив основну заборгованість за надані послуги у розмірі 135 000 грн. 00 коп. та просить стягнути з відповідача 2 712 грн. 96 коп. - інфляційних нарахувань та 1 042 грн. 98 коп. - 3% річних, відповідач проти цього заперечує.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Як вбачається, відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору-заявки на транспортне обслуговування №20/12 від 20.12.2024.
Як зазначалося вище, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та надав відповідачеві послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 135 000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом від 30.12.2024 здачі-приймання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, копія якого міститься в матеріалах справи.
Також в матеріалах справи міститься копія рахунку на оплату.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту умов Договору-заявки розрахунок з перевізником за перевезення замовник здійснює за фактом прибуття автомобіля з вантажем в зону доставки вантажу, але до вивантаження. Оплата замовником перевізнику повної суми фрахту, зазначеної в даному Договорі-заявці, повинна бути здійснена до початку передачі вантажу вантажоодержувачу. При цьому сторони домовилися, що час очікування оплати не повинен перевищувати часу в 4 години, з моменту прибуття в зону доставки вантажу.
Як вбачається, сторонами було підписано акт від 30.12.2024 здачі-приймання послуг перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до якого загальна вартість перевезення вантажу за даним актом складає 135 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 22 500 грн. 00 коп.; замовник претензій по об'єму , якості та строкам виконання вказаних у даному акті робіт не має.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що строк оплати наданих за Договором послуг є таким, що настав - 30.12.2024.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, судом встановлено, що наданий первинний документ на загальну суму 135 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, що складений між позивачем та відповідачем, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є таким, що підтверджує здійснення господарських операцій по наданню послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Як вбачається, відповідач проти факту надання позивачем послуг за Договором-заявкою не заперечує та після відкриття провадження у справі здійснив сплату за надані послуги в розмірі 135 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції від 14.05.2025 №1209 (а.с. 51).
Як зазначено вище, в подальшому позивачем подано заяву про зміну предмета позову (вх.№21795/25 від 20.05.2025) у якій позивач зазначає, зокрема, про те, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив основну заборгованість за надані послуги у розмірі 135 000 грн. 00 коп. та просить стягнути з відповідача 2 712 грн. 96 коп. - інфляційних нарахувань та 1 042 грн. 98 коп. - 3% річних.
Щодо 3% річних та інфляційних нарахувань
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, позивачем у зв'язку з порушення відповідачем строку здійснення сплати за надані за Договором послуги з перевезення нараховано 3% річних за період з 31.12.2024 по 03.04.2025 включно в розмірі 1 042 грн. 98 коп., в також здійснено інфляційні нарахування за період з січня 2025 по лютий 2025 включно в розмірі 2 712 грн. 96 коп.
Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.
На час розгляду справи доказів сплати інфляційних нарахувань та 3% річних відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028 грн. 00 коп.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевих конструкцій "Конгрейд" (49000, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8; ідентифікаційний код 40398906) про стягнення 3 755 грн. 94 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевих конструкцій "Конгрейд" (49000, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 8; ідентифікаційний код 40398906) на користь Фізичної особи-підприємця Остріщенка Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2 712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 96 коп. - інфляційних нарахувань, 1 042 (одна тисяча сорок дві) грн. 98 коп. - 3% річних та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
15.07.2025