09.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1236/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Коваленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 р.
( суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст рішення підписано 01.07.2024 р.)
та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 р. ( повний текст додаткового рішення підписано 12.07.2024 р.)
у справі
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант"
( м. Дніпро )
до
Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод"
( м. Дніпро )
про стягнення 175 105 грн. 00 коп.
та
за зустрічним позовом
Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод"
( м. Дніпро )
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант"
( м. Дніпро )
про стягнення 3 024 000 грн. 00 коп.
та розірвання договору
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", про стягнення 175 105 грн. 00 коп. - заборгованості за правову допомогу, надану за договором від 08.09.2021 р., про надання правової допомоги.
Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" 3 024 000,00 грн. та розірвання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" та Акціонерним товариством "Дніпровський стрілочний завод" договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р..
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" у заяві ( вх. № 30182/24 від 21.06.2024 р. ), про ухвалення додаткового рішення просило ухвалити додаткове рішення по справі № 904/1236/24, яким стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 р. змінено найменування Акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" на Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод", відмовлено у задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", про стягнення 3 024 000 грн. 00 коп. та розірвання договору, судові витрати у справі за зустрічним позовом віднесено за рахунок Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод", первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" до Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", про стягнення 175 105 грн. 00 коп. - задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" 175 105 грн. 00 коп. - заборгованості та 3 028 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 р. у справі № 904/1236/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", про ухвалення додаткового рішення задоволено частково - стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" 19 230 грн. 80 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимоги за заявою - відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаними рішеннями суду, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 р. в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов, провести зустрічне зарахування сум стягнення та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" на користь Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" кошти, у розмірі 2 848 895,00 грн.; змінити додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 р. у справі № 904/1236/24, шляхом викладення п. 2 резолютивної частини додаткового рішення в новій редакції: "Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" 4 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу."
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що рішення не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, згідно з якою судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, підтвердженим тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд першої інстанції при розгляді зустрічного позову, в межах розгляду справи № 904/1236/24, не дотримувався норм матеріального та процесуального права, не з'ясував повно і всебічно аргументи АТ "ДнСЗ", не взяв до уваги надані Позивачем ( за зустрічним позовом ) докази та нормативне обґрунтування, по суті не дослідив їх. Зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами.
При цьому, Скаржник зазначає, що на виконання свого зобов'язання за п. 4 Додатку № 1 до Договору, АТ "ДнСЗ", в день підписання вказаного Додатку до Договору - 08.09.2021 р., було сплачено ТОВ "АК "Гарант" платіж у розмірі 3 024 000,00 грн відповідно до платіжних доручень: № 12947 від 08.09.2021 р. на суму 2 000 000,00 грн з призначенням платежу «за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р.»; № 2061 від 08.09.2021 р. на суму 1 024 000,00 грн з призначенням платежу «за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р.». Проте, ТОВ "АК "Гарант" своїх зобов'язань за умовами Додатку № 1 до Договору не виконало - ані обставина, вказана у п. 1, ані у п. 2 Додатку № 1 не настала. Компанія не повідомила письмово Клієнта до 17.09.2021 р. про можливість поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р.. Компанія не надала ані до 22.09.2021 р., ані пізніше Клієнту процесуальний документ (документи) про поновлення досудового розслідування та ініціювання призначення додаткової комісійної інженерно-технічної (залізнично-транспортної) експертизи, у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р.. Тому, у ТОВ "АК "Гарант", на підставі п. 4 Додатку № 1, у зв'язку з ненастанням обставин, зазначених в п. 1 та/або п. 2, виник обов'язок повернути протягом 2 робочих днів після ненастання обставин АТ "ДнСЗ" кошти у розмірі 3 024 000,00 грн. Тобто, ТОВ "АК "Гарант" мав повернути кошти у розмірі 3 024 000,00 грн АТ "ДнСЗ" протягом 23.09.2021 р. та 24.09.2021 р., проте не повернув їх.
Скаржник наголошує на тому, що позовна заява АТ "ДнСЗ" до ТОВ "АК "Гарант" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 2 848 895,00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України розглядалась Господарським судом Дніпропетровської області в межах справи № 904/5102/22. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 02.05.2023 р., залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 р. та постановою Верховного Суду від 18.01.2024 р., відмовив у задоволенні позову. Верховний Суд у Постанові від 18.01.2024 р. у справі № 904/5102/22 зазначив, що обставини невиконання ТОВ "АК "Гарант" пунктів 1 та 2 Додатку № 1 до Договору та необхідності повернення Позивачу коштів, сплачених ним як «бонус успіху» та витрати на адміністрування в сумі 3 024 000,00 грн відповідно до абзацу 2 пункту 4 додатку № 1 до договору, не були предметом розгляду у справі № 904/5102/22.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставинами, що начебто в розумінні Додатку № 1, умови для виплати гонорару успіху ТОВ "АК "Гарант" були виконані останнім, і тому грошові кошти у сумі 3 024 000,00 грн не підлягають поверненню АТ "ДнСЗ". Проте, копії супровідного листа та постанови про закриття кримінального провадження № 420180000000002785 не є ані належними, ані допустимими доказами, які б підтверджували факт виконання ТОВ «АК «Гарант» вимог п. 1, п. 2 Додатку № 1 до Договору, оскільки сам по собі факт поновлення кримінального провадження, проведення судової комплексної інженерно-транспортної, транспортно-товарознавчої економічної експертизи не свідчить про виконання своїх зобов'язань ТОВ «АК «Гарант» за п. 1 та п. 2 Додатку 1, та не підтверджує, що настання таких фактів є результатом досягнення успіху в наданні юридичних послуг саме зі сторони компанії ( ТОВ "АК "Гарант" ). Суд, роблячи помилковий висновок (лише на підставі супровідного листа та постанови про закриття кримінального провадження), що начебто ТОВ "АК "Гарант" виконав умови для виплати гонорару успіху ТОВ "АК "Гарант" не врахував, що повернення суми 3 024 000,00 грн знаходиться у взаємообумовленому зв'язку саме з вимогами виконати зобов'язання у порядку, спосіб та строки, визначені у п. 1. та п. 2. Додатку № 1 до Договору, а не з досягненням успіху у розумінні п. 3 Додатку 1 до Договору; супровідний лист адресувався трьом! адвокатам ( Скриннику А. В., Сироватці С. С., Шкабєріну А. В. ), які здійснювали супровід кримінального провадження, а не ТОВ "АК "Гарант"; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що саме внаслідок ДІЙ ТОВ "АК "Гарант" було поновлено досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 420180000000002785 та ініційовано проведення експертизи; документи ( супровідний лист та постанову ) адвокат Сироватка С.С. отримав внаслідок представництва інтересів АТ «ДнСЗ» по іншому договору, укладеному між АТ «Дніпровський стрілочний завод» та АО «Гаранте», а не з ТОВ «АК «Гарант». Саме у співпраці АТ «ДнСЗ» з АО «Гарантс» супровід проведення експертизи та закриття кримінального провадження було визначено успіхом, що було досягнуто Клієнтом; адвокат Сироватка С.С. в межах кримінального провадження № 42018000000002785 від 08.11.2018 р. не міг діяти як директор ТОВ «АК «Гарант», а міг діяти лише як адвокат, який здійснює адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського об'єднання «Гарантс»; по кримінальному провадженню було призначено судову комплексну інженерно-транспортну, транспортну-товарознавчу, дослідження матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи у кримінальному провадженні, в той час, як у Додатку № 1 мова йде про призначення додаткової комісійної інженерно-технічної ( залізнично-транспортної ) експертизи. Успіхом у наданні правової допомоги зі сторони об'єднання згідно з цією угодою є отримання у строк, вказаний в п. 1 цієї угоди, висновку експертів за результатами проведення комплексної експертизи, згідно з яким буде підтверджено висновок експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЛНДІСЕ) від 14.06.2021 р. за результатами проведення судової залізнично-транспортної експертизи по кримінальному провадженню 420180000000002785 від 08.11.2018 р..
Скаржник зазначає, що причиною звернення АТ "ДнСЗ" з зустрічною позовною заявою в межах справи № 904/1236/24 є не виконання ТОВ "АК "Гарант" зобов'язань передбачених Додатком № 1 до Договору. АТ "ДнСЗ" розраховувало отримати юридичні послуги у визначений строк, натомість, попередньо сплативши за очікувані послуги грошові кошти, вказані послуги не отримало та всупереч п. 4 Додатку № 1 до Договору від 08.09.2021 р. кошти назад не отримало, у зв'язку із чим АТ «ДнСЗ» вважає, що кошти у розмірі 3 024 000,00 грн підлягають стягненню з ТОВ "АК "Гарант" на користь АТ "АТ «ДнСЗ", а Договір про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. має бути розірваний.
Крім того, АТ "ДнСЗ" не погоджується з висновком суду першої інстанції про його начебто недобросовісність та суперечливу поведінку, оскільки АТ "ДнСЗ" сумлінно, добросовісно та послідовно використовувало свої права і намагалось захистити свої інтереси. Жодної суперечливої поведінки АТ "ДнСЗ" не допускало.
На переконання Скаржника, при наголошенні представником АТ "ДнСЗ" на тому, що виконання ТОВ «АК «Гарант» вимог п. 1, п. 2 Додатку № 1 до Договору не було здійснено, суд першої інстанції не зобов'язав ТОВ «АК «Гарант» надати такі докази виконання. Більше того, представник ТОВ «АК «Гарант» не заперечував того, що виконання ТОВ «АК «Гарант» вимог п. 1, п. 2 Додатку № 1 до Договору не було здійснено, доказів протилежного суду не надавав. Обставини виконання/невиконання ТОВ «АК «Гарант» умов, передбачених Додатком № 1 не були визначені підставою позовних вимог в межах справи № 904/5102/22 та не були предметом її розгляду. Тому суди в межах справи № 904/5102/22 не розглядали зазначені обставини та не досліджували докази, пов'язані з цими обставинами, а відтак ці обставини не утворюють преюдицію. Саме тому вести мову про начебто суперечливу поведінку АТ "ДнСЗ" неможливо.
На думку Скаржника, відповідно до ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зобов'язання, визначене п.1. та п.2. Додатку № 1, на момент подання зустрічного позову, не виконано ані належним чином, ані взагалі будь-яким іншим чином. Аналіз всіх наданих ТОВ «АК «Гарант» та підписаних Сторонами актів наданих послуг свідчить про те, що ТОВ «АК «Гарант» не надавались послуги, передбачені п. 1 та п. 2 Додатку № 1 до Договору. Зобов'язання ТОВ "АК "Гарант" повернути кошти АТ "ДнСЗ" у розмірі 3 024 000,00 грн є наслідком невиконання п. 1 та п. 2. Додатку № 1 до Договору, а не пункту 3 цього Додатку. Таким чином, Сторонами були чітко узгоджені підстави для повернення вказаної суми, які ТОВ "АК "Гарант" не були виконані.
АТ "ДнСЗ" в позові заявлялась вимога про розірвання Договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. на підставі частини 2 ст. 651 ЦК України у зв'язку з істотним порушенням ТОВ "АК "Гарант" умов Договору від 08.09.2021 р..
Скаржник також вказує на те, що Позивач під час укладення Договору від 08.09.2021 р., сплачуючи більше 3 мільйонів гривень, розраховував отримати чітко визначені послуги у чітко визначені строки, зокрема передбачені Додатком № 1 до Договору - отримати письмове повідомлення від Компанії до 17.09.2021 про можливість поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р. ( п. 1 Додатку); до 22.09.2021 р. ( включно ) отримати від Компанії процесуальний документ ( документи ) про поновлення досудового розслідування та ініціювання призначення додаткової комісійної інженерно-технічної ( залізнично -транспортної ) експертизи, у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р. ( п. 2 Додатку ). А у разі неотримання послуг у визначені строки, отримати повернення сплачених коштів на підставі п. 4 Додатку № 1 до Договору від 08.09.2021 р.. Натомість, АТ "ДнСЗ" попередньо сплативши за очікувані послуги грошові кошти, вказані послуги не отримало, у зв'язку із чим господарський інтерес придбання даного виду послуг АТ «ДнСЗ» у ТОВ «АК «Гарант» був втрачений у зв'язку з неможливістю досягнення ним своєї цілі. Крім того, АТ "ДнСЗ" неотримавши послуги у визначені строки, не отримало і повернення сплачених коштів на підставі п. 4 Додатку № 1 до Договору від 08.09.2021 р.. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої ст. 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, суд залишив поза увагою, що Позивач ( за зустрічним позовом ) не обґрунтовував свої вимоги про розірвання Договору умовами самого Договору та "недосягненням успіху", а керувався приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України. Таким чином, у зв'язку із істотним порушенням ТОВ "АК "Гарант" умов укладеного між сторонами Договору, що полягає у невиконанні взятих на себе зобов'язань, договір підлягає розірванню в судовому порядку.
Відтак, на думку Скаржника при винесенні рішення 19.06.2024 р. у справі № 904/1236/24, в частині вирішення вимог зустрічного позову, Господарський суд Дніпропетровської області належним чином не дослідив умови підписаного сторонами Договору від 08.09.2021 р. та Додатку № 1 до нього, наявні в матеріалах справи документи, неправильно визначився із характером спірних правовідносин, в зв'язку з чим прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.
Також, АТ "ДнСЗ" вважає додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 р. необґрунтованим та таким, що підлягає зміні. Розглядаючи заяву ТОВ "АК "Гарант" про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив та не оцінив додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
АТ "ДнСЗ" погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необхідності зменшення правових витрат ТОВ "АК "Гарант", проте Позивач категорично не погоджується з розміром такого зменшення. Задовольняючи частково заяву ТОВ "АК "Гарант" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення на АТ "ДнСЗ" витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 19 230,8 грн.
Скаржник зазначає, що з урахуванням складності справи, обсягом матеріалів - вчинення елементарних процесуальних дій представником ТОВ "АК "Гарант" у справі з відшкодуванням їх у розмірі 19 230,8 грн ( з заявлених 50 000,00 грн ) є завищеним в порівнянні до встановленого в Україні прожиткового мінімуму ( 3 028,00 грн ), розміру мінімальної заробітної плати ( 8 000,00 грн) та середньої заробітної плати ( 20 000,00 грн ), яку отримують досвідчені юристи за повний робочий місяць з 8-ми годинним робочим днем, а, відтак, задоволення вимог в розмірі 19 230,8 грн не може бути обґрунтованим. При задоволеній судом вартості 1 години роботи адвоката, за 1 місяць така оплата становитиме 338 462,08 грн ( враховуючи восьмигодинний робочий день та середню кількість робочих днів у місяці 22 ). Тобто, задоволена судом першої інстанції вартість 1 години у 134 рази вища за середній розмір оплати вартості 1 години роботи у сфері професійної діяльності. Отже, навіть якщо рахувати, що адвокат дійсно витратив 10 годин на надання правової допомоги, а вартість заробітної плати за відпрацьовану у сфері професійної діяльності збільшилась у 2024 році до 400,00 грн ( у порівнянні з 2021 роком ), то обґрунтованою сумою витрат, яка б підлягала відшкодуванню була сума у розмірі 4 000,00 грн.
Крім того, при дослідженні змісту відповіді на відзив та відзиву на зустрічний позов ТОВ "АК "Гарант", судом першої інстанції не враховано, що текст відповіді на відзив дублює текст відзиву на зустрічний позов а, відтак, застосовуючи принципи співмірності, пропорційності та розумності, скаржник вважає, що на 2 вказані послуги могло бути витрачено не більше 2-х годин часу (1,5 год на підготовку відзиву на зустрічний позов та 0,5 год на підготовку відповіді на відзив). Правовідносини сторін у даній справі не є складними ( не містять окремих нетипових обставин ), тому складення заяв по суті справи, виходячи з обставин справи, не потребувало від адвоката значного обсягу часу та зусиль.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач за первісним позовом ( ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" ) не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1236/24.
Матеріали справи № 904/1236/27 надійшли Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 27.11.2024 р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 09.04.2025 р..
08.04.2025 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв'язку з відрядженням члена колегії - судді Дарміна М.О., розгляд справи № 904/1236/24 в судовому засіданні не відбувся.
У зв'язку із усуненням обставин, пов'язаних з неможливістю проведення судового засідання 09.04.2025 р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 р. розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 р. та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 р. у справі № 904/1236/24 призначено в судове засідання на 09.07.2025 р..
Позивач за первісним позовом ( ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" ) не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант".
У судовому засіданні 09.07.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
08.09.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" ( Компанія ) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод" ( Клієнт ) укладено договір про надання правової допомоги , відповідно до умов пункту 1.1. якого Компанія зобов'язується відповідно до діючого законодавства надавати правову допомогу Клієнту для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів клієнта, в тому числі у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р., а Клієнт зобов'язується сплачувати компанії винагороду за надання правової допомоги, а також витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, відповідно до умов договору та інших правочинів, що є невід'ємною частиною даного договору.
У розділі 2 договору сторонами були визначені права та обов'язки сторін, зокрема, згідно з пунктом 2.1.5. договору, Компанія має право створювати робочі групи, у тому числі із залученням адвокатів, які не входять до складу Компанії, до вирішення окремих задач, пов'язаних з наданням правової допомоги.
У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо виплати гонорару, винагороди (гонорару успіху) та витрат, пов'язаних з наданням правової (правничої) допомоги, зокрема: за надану правову допомогу клієнт сплачує компанії гонорар та винагороду (гонорар успіху), відповідно до окремої додаткової угоди (додаткових угод) до договору, тощо (пункт 3.1. договору); гонорар сплачується компанії в повному обсязі безпосередньо перед початком надання Клієнту правової допомоги, якщо інше не обумовлене договором (пункт 3.2. договору); Клієнт сплачує Компанії витрати пов'язані з наданням правової допомоги (пункт 3.3. договору); виконання грошових зобов'язань з оплати гонорару, винагороду (гонорар успіху) та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, здійснюється Клієнтом, згідно з відповідним(ми) актом(ами) здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) та рахунку на оплату грошових зобов'язань клієнта за звітний місяць. Може бути передбачена авансова оплата (повна та/або часткова) (пункт 3.4. договору); сторони домовились, що передача акту(ів) здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) та рахунку на оплату грошових зобов'язань клієнта за звітний місяць, відбувається наступним чином: підготовлені компанією документи направляються з використанням меседжерів інтернет-зв'язку на телефонні номери клієнта: (050) 3424455, електронна адреса: dsz2@dsz.dp.ua, не пізніше першого числа, місяця наступного за звітним (пункт 3.5. договору); отримавши, в порядку визначеному пунктом 3.5 договору, відповідний акт здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) та рахунок на оплату, Клієнт зобов'язаний розглянути такий акт протягом наступних 2 (двох) робочих днів, та у разі відсутності заперечень підписати його, або в строки вказані в цьому пункті договору направити Компанії письмове обґрунтоване заперечення (пункт 3.6. договору); підписаний акт здачі-приймання адвокатських юридичних послуг ( правової допомоги ), чи обґрунтоване заперечення на такий акт, направляється клієнтом компанії таким чином: з використанням месседжерів інтернет-зв'язку на телефонний номер компанії: +380972651234, та повідомленням на електронну пошту компанії: garantsss1234@gmail.com (пункт 3.7. договору); відповідний акт здачі-приймання юридичних послуг ( правової допомоги ) вважається погодженим та підписаним клієнтом, якщо протягом строку, вказаного в пункті 3.6 договору, клієнт не направив компанії обґрунтовані письмові зауваження на нього ( пункт 3.8. договору); оплата щомісячного гонорару за адвокатські послуги (правову допомогу) надані клієнту здійснюються наступним чином: після отримання та підписання/погодження клієнтом акту здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги) за відповідний місяць, клієнт зобов'язаний здійснити оплату протягом одного робочого дня наступного за останнім днем підписання/погодження відповідного акту, згідно з умовами договору ( пункт 3.9. договору ); за звернення Клієнта до Компанії по реквізитам пункту 3.7 договору, Компанією може бути визначений інший порядок оплати, ніж вказаний у пункті 3.9. договору, за умови, що наведені Клієнтом обставини будуть свідчити про об'єктивну необхідність виконати оплату, в порядку та на умовах, який є іншим, ніж встановлено пунктом 3.9. договору (пункт 3.10. договору).
У пункті 5.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, і якщо не буде розірваний з ініціативи Клієнта чи Компанії, з визначенням умов та наслідків його розірвання, діє до виконання всіх можливих та необхідних заходів щодо відновлення, визнання порушених чи оспорюваних прав, свобод та законних інтересів клієнта (постановлення вироку, рішення, постанови; винесення ухвали, постанови судом та/або отримання інших правовстановлюючих документів встановлених законодавством або відповідей від уповноважених органів, щодо неможливості видачі останніх), та виконання Клієнтом будь-яких грошових зобов'язань, згідно з договором та діючим законодавством України.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний з ініціативи клієнта, без повернення сплаченого гонорару (в тому числі додаткової винагороди, додаткових витрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги), у разі якщо: Клієнт з тих чи інших підстав не погоджується з правовою позицією, письмово запропонованою адвокатами, що входять до складу Компанії, або залучені останнім згідно з пунктом 2.1.5 договору; Клієнт не погоджується з порядком дій щодо надання правової допомоги, письмово запропонованих адвокатами, що входять до складу Компанії, або залучені останнім згідно з пунктом 2.1.5 договору; Клієнт не бажає надавати компанії всю відому та потрібну для захисту прав, свобод та законних інтересів інформацію, документи, речі та інші матеріали, які є в розпорядженні клієнта, та стосуються обставин справи; дострокового розірвання договору за згодою обох сторін або за рішенням суду; з інших підстав, передбачених договором та/або законодавством.
Умовами пункту 6.2. договору визначено, що у разі дострокового розірвання договору з ініціативи клієнта, останній зобов'язаний надати компанії письмове повідомлення протягом 5-ти днів з моменту виникнення обставин, передбачених договором, та/або укласти з компанією додаткову угоду про розірвання (припинення) договору про надання правової допомоги за згодою сторін.
За умовами пункту 7.6. договору сторони домовились, що у разі дострокового розірвання договору, вони зобов'язані протягом 10-ти днів провести консультації та переговори, на яких узгодити умови розірвання договору, в тому числі оплати фактично наданих послуг та понесених компанією витрат, про що укласти відповідну додаткову угоду.
Крім того, 09.09.2021 р. сторонами була підписана додаткова угода до договору про надання правничої допомоги від 08.09.2021 р., за умовами пункту 1 якої, у зв'язку з домовленістю сторін, розділ 7 "Інші умови договору" договору, вирішено доповнити пунктом 7.13. наступного змісту: "7.13. Сторони, керуючись положеннями частини 3 ст. 631 ЦК України, встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення".
До договору сторонами було підписано додаток № 1 від 08.09.2021 р., відповідно до якого між сторонами фактично було досягнуто згоди щодо сплати позивачем на користь відповідача платежу, який складається з винагороди ("бонусу успіху") у розмірі 2 700 000 грн. 00 коп., а також, 12% від вказаної вище суми коштів, що становлять витрати компанії на адміністрування, а всього: 3 024 000 грн. 00 коп., оскільки ідентичні умови щодо вказаного зобов'язання містяться як у редакції додатку № 1 від 08.09.2021 до договору, наданій позивачем, так і в редакції вказаного додатку, наданого відповідачем. Слід також відзначити, що умови щодо винагороди (гонорару успіху) передбачені також у пунктах 3.1. та 3.2. договору (щодо змісту якого спір між сторонами відсутній). Так, договір передбачає, що умови щодо вказаної винагороди узгоджуються сторонами окремо у додатковій угоді (пункт 3.1. договору) Також узгоджуються умови щодо порядку сплати вказаної винагороди, як у договорі (пункт 3.2. договору), таку і у додатку № 1 від 08.09.2021 до договору. Більше того, судом було встановлено, що, фактично, вказане зобов'язання було виконано позивачем у повному обсязі у день підписання додатку № 1 до договору - 08.09.2021 р..
Передбачений пунктом 4 додатку № 1 від 08.09.2021 р. платіж у сумі 3 024 000 грн. 00 коп. був здійснений в день підписання вказаного додатку до договору - 08.09.2021 відповідно до наступних платіжних доручень: платіжного доручення № 12947 від 08.09.2021 р. на суму 2 000 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р.; платіжного доручення № 2061 від 08.09.2021 р. на суму 1 024 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р.".
На виконання умов договору Компанія надала Клієнту, а Клієнт прийняв без будь-яких зауважень, послуги з надання правової допомоги на загальну суму 7 398 820 грн. 00 коп., що підтверджується складеними та підписаними сторонами Актами здачі-прийняття правових (юридичних) послуг, а саме:
Актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1/ДнСЗ від 30.11.2021 р., у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 01.02.2021 р. по 30.09.2021 р. Компанією за усними завданнями Клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021 р., надано останньому правові (юридичні) послуги; всього, загальна вартість послуг наданих компанією в період з 01.02.2021 р. по 30.09.2021 р., згідно з актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг становить 3 024 000 грн. 00 коп., без ПДВ (компанія не є платником ПДВ) (пункт 2 вказаного акту);
Актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 2/ДнСЗ від 23.12.2021 р., у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 01.10.2021 р. по 23.12.2021 р. Компанією за усними завданнями Клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021 р., надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг наданих компанією в період з 01.10.2021 р. по 23.12.2021 р., згідно з актом, є фіксованою та становить 2 468 000 грн. 00 коп., без ПДВ ( Компанія не є платником ПДВ) (пункт 2 вказаного акту);
Актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1 від 31.01.2022 р., у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 04.01.2022 р. по 31.01.2022 р. компанією за усними завданнями клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021, надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 265 000 грн. 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту);
Актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 1-А від 31.01.2022 р., у пункті 1 якого сторони підтвердили, що за усними завданнями Клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021 р., надано останньому правові ( юридичні ) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 966 820 грн. 00 коп., без ПДВ ( пункт 2 вказаного акту );
Актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 2 від 28.02.2022 р., у пункті 1 якого сторони підтвердили, що в період з 01.02.2022 р. по 28.02.2022 р. Компанією за усними завданнями Клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021 р., надано останньому правові (юридичні) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 265 000 грн. 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту);
Актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 2-А від 28.02.2022 р., у пункті 1 якого сторони підтвердили, що Компанією за усними завданнями Клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021 р., надано останньому правові ( юридичні ) послуги; вартість послуг, наданих Компанією, є фіксованою та становить 291 675 грн. 00 коп., без ПДВ (пункт 2 вказаного акту);
Актом здачі-прийняття правових (юридичних) послуг № 3 від 28.07.2022 р., у пункті 1 якого сторони підтвердили, що за усними завданнями Клієнта, та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 09.09.2021 р., надано останньому правові ( юридичні ) послуги; вартість послуг, наданих компанією, є фіксованою та становить 118 325 грн. 00 коп., без ПДВ ( пункт 2 вказаного акту ).
У кожному з вказаних Актів у пункті 4 сторони зазначили, що підписуючи акт здачі-прийняття правових (юридичних) послуг, сторони підтверджують відсутність претензій щодо кількості та якості наданих послуг.
Надані за Актами здачі-прийняття правових (юридичних) послуг, складеними у період з 30.11.2021 р. по 28.07.2022 р., послуги були оплачені позивачем лише частково - на суму 7 223 715 грн. 00 коп., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: платіжним дорученням № 13972 від 15.11.2021 р. на суму 2 468 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "за юридичні послуги згідно рахунку № 9 від 25.10.2021 р."; платіжним дорученням № 5 від 04.01.2022 р. на суму 4 755 715 грн. 00 коп. з призначенням платежу "за юридичні послуги згідно рахунку № 1 від 04.01.2021 р.".
Платежі, здійснені Клієнтом 08.09.2021 р., на загальну суму 3 024 000 грн. 00 коп., є оплатою винагороди, передбаченої додатком № 1 від 08.09.2023 р. до договору.
Вищенаведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 р. у справі № 904/5102/22 і відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України визначено, не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 р. у справі № 904/5102/22 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" про стягнення надмірно сплаченої суми грошових коштів за договором про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. у розмірі 2 848 895 грн. 00 коп. - відмовлено у повному обсязі. Вказане рішення господарського суду залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 р.. В подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 р. у справі № 904/5102/22 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" у позові по цій справі стверджувало, що враховуючи наявність факту неналежного виконання обов'язків Акціонерним товариством "Дніпровський стрілочний завод" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", останнє має право вимагати від Клієнта виконання обов'язку в натурі, а саме: стягнення заборгованості у сумі 175 105 грн. 00 коп.; Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод" проти цього заперечувало, та зазначило, що оскільки за контррозрахунком Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" перед Акціонерним товариством "Дніпровський стрілочний завод" за вирахуванням суми 175 105 грн. 00 коп. ( суми заборгованості, встановленої рішенням суду по справі № 904/5102/22 ) становить 2 848 895 грн. 00 коп., сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" перед Акціонерним товариством "Дніпровський стрілочний завод" перевищує суму заборгованості Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", отже позовні вимоги щодо стягнення 175 105 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Судове рішення про задоволення позовних вимог за первісним позовом обґрунтоване тим, що докази, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" на підтвердження факту наявності заборгованості Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності заборгованості Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" в розмірі 175 105 грн. 00 коп., є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими Акціонерним товариством "Дніпровський стрілочний завод" на їх спростування.
Щодо відмови у задоволені зустрічного позову, судове рішення мотивоване тим, що грошові кошти у сумі 3 024 000 грн. 00 коп. не підлягають поверненню, оскільки в розумінні Додатку № 1, умови для виплати гонорару успіху Товариству з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" були виконані останнім. Крім того, судом встановлено, що мета Договору в цілому й Додатку №1 досягнута. При цьому, Договір передбачає надання правничої допомоги не лише з питання, що викладене в Додатку №1, а й з інших загальних юридичних питань, тому його розірвання виключно через "недосягнення успіху", що обумовлений Додатком № 1 суперечить його умовам.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Скаржника, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення та додаткове рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
У квітні 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд", а також по пошті, від представника Скаржника надійшли письмові пояснення ( доповнення ) до апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного суду вважає відсутніми підстави для прийняття наведених письмових пояснень ( доповнень ) до розгляду, з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, другою ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, другою ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.
При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним ( частини перша, п'ята ст. 161 ГПК України).
Представник Скаржника не просив дозволу подати письмові пояснення до апеляційної скарги, а апеляційний суд не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначала строк для їх подання.
З огляду на наведене колегія суддів апеляційного суду відповідно до частини другої ст. 118 ГПК України залишає без розгляду надіслані представником Скаржника письмові пояснення до апеляційної скарги ( див. подібну позицію Великої Палати Верховного Суду щодо залишення без розгляду додаткових пояснень / доповнень до касаційної скарги, поданих поза межами відповідного процесуального строку, викладену у постановах від 01.03.2023 р. у справі № 925/556/21, від 06.09.2023 р. у справі № 910/18489/20, від 03.04.2024 р. у справі № 906/1330/21 ).
Зважаючи на те, що АТ "Дніпровський стрілочний завод" оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині зустрічного позову Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", про стягнення 3 024 000 грн. 00 коп. та розірвання договору, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судових рішень лише у межах зазначених позовних вимог.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначалося раніше, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" ( Компанія ) та Акціонерним товариство "Дніпропетровський стрілочний завод", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод", ( Клієнт ) було укладено Додаток від 08.09.2021 №1 до Договору про надання правової допомоги, відповідно до пункта 1 якого Компанія зобов'язана письмово повідомити Клієнта до 17.09.2021 р. ( включно ) про можливість поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420180000000002785 - Компанія зобов'язана письмово повідомити Клієнта до 17.09.2021 р. включно про можливість поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р..
За умови виконання п. 1 цієї угоди компанія зобов'язується до 22.09.2021 р. ( включно ) надати клієнту процесуальний документ ( документи ) про поновлення досудового розслідування та ініціювання призначення додаткової комісійної інженерно - технічної (залізнично - транспортної) експертизи у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р. ( пункт 2 Додатку ).
Успіхом в наданні юридичних послуг зі сторони компанії згідно цієї угоди є поновлення досудового розслідування та ініціювання призначення додаткової комісійної інженерно - технічної ( залізнично-транспортної ) експертизи у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р. (пункт 3 Додатку).
Отже, як слушно зазначив суд першої інстанції - зі змісту наведених пунктів Додатку № 1 вбачається, що Компанія зобов'язується вчинити ряд процесуальних дій, які передбачені кримінальним процесуальним законодавством з метою поновлення досудового розслідування та ініціювання призначення додаткової комісійної інженерно-технічної ( залізнично- транспортної ) експертизи у кримінальному провадженні № 420180000000002785 від 08.11.2018 р.. Досягнення вказаної мети є успіхом у розумінні Додатку № 1 за який сплачується гонорар у загальній сумі 3 024 000 грн. 00 коп. ( з яких - 2 700 000 грн. 00 коп. - бонус успіху та 12% від вказаної вище суми - витрати компанії на адміністрування ( пункт 5 Додатку № 1 ).
Акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" в день укладення Договору та Додатку № 1 здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" платіж у загальній сумі 3 024 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 12947 від 08.09.2021 р. на суму 2 000 000 грн. 00 коп. ( призначення платежу: за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. ) та платіжним дорученням № 2061 від 08.09.2021 р. на суму 1 024 000 грн. 00 коп. ( призначення платежу: за надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. ).
Таким чином, гонорар успіху в розумінні Додатку № 1 був сплачений в повному обсязі.
Як зазначало ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" в суді першої інстанції - 17.01.2022 р. на адресу адвоката Сироватки С. С., який є директором ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" надійшов супровідний лист Офісу Генерального Прокурора від 17.01.2022 р. № 31/3/3-34772-18 до якого було долучено постанову від 17.01.2022 р. про закриття кримінального провадження № 420180000000002785 від 08.11.2018 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, що передбачені частиною 5 ст. 191 КК України ( надалі - Постанова ). Зі змісту вказаної Постанови, вбачається, що до матеріалів даного кримінального провадження було приєднано висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.12.2021 р. № 29411/21-56/29412/21-54/29413/21-34/29414/21-72,4863 за результатами проведення судової комплексної інженерно-транспортної, транспортно-товарознавчої економічної експертизи.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що Постановою підтверджується: поновлення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №4 20180000000002785 від 08.11.2018 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, що передбачені частиною 5 ст. 191 КК України, як перша частина виконання Компанією умов Додатку № 1 для отримання гонорару успіху, адже після дати підписання Додатку № 1 в рамках даного кримінального провадження проводились слідчо-розшукові дії, що неможливо без його поновлення; ініціювання проведення необхідних експертиз в рамках кримінального провадження № 420180000000002785 від 08.11.2018 р., що стали підставою для встановлення факту відсутності складу злочину в межах даного кримінального провадження та його закриття, як виконання другої частини умов Додатку № 1 з метою отримання гонорару успіху.
Отже, оскільки в розумінні Додатку № 1, умови для виплати гонорару успіху ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" були виконані останнім, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що грошові кошти у сумі 3 024 000 грн. 00 коп. поверненню не підлягають. При цьому, господарський суд слушно зауважив, що факт самостійного усвідомлення Акціонерним товариством "Дніпровський стрілочний завод" досягнення успіху за Додатком № 1 підтверджується, зокрема, його письмовою позицією, яка була викладена ним у позовній заяві в межах справи № 904/5102/22, про що було зазначено у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2023 р. у справі № 904/5102/22.
Разом з тим, як вбачається зі змісту Актів здачі-прийняття правових ( юридичних ) послуг, зокрема, № 1 від 31.01.2022 р., № 1-А від 31.01.2022 р., які були підписані обома сторонами, Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод" продовжувало отримувати послуги з юридичних консультацій в межах кримінального провадження № 420180000000002785 від 08.11.2018 р., а також продовжувало оплачувати послуги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" й після направлення "гонорару успіху" та закриття кримінального провадження № 420180000000002785 від 08.11.2018 р. протягом усього 2022 року, а не просило повернути кошти "гонорару успіху".
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення 3 024 000 грн. 00 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а подання АТ "Дніпровський стрілочний завод" зустрічного позову, в якому стверджується, що ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" своїх зобов'язань за умовами Додатку № 1 до Договору не виконало, оскільки обставини, вказані у пункті 1 та 2 Додатку № 1 не настали, фактично суперечить його попередній поведінці.
Щодо доводів Скаржника пов'язаних із розірванням Договору від 08.09.2021 р. про надання правової допомоги, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається, Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод" у зустрічному позові просить, зокрема, розірвати Договір від 08.09.2021 р. про надання правової допомоги у зв'язку з істотним порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" умов вказаного Договору, що полягає у невиконанні взятих на себе зобов'язань, зокрема, за Додатком № 1 до Договору.
За загальним правилом, закріпленим у частині 1 ст. 651 ЦК України та частині 1 ст. 188 ГК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Виключенням з цього загального правила є випадки, якщо право на односторонню відмову від договору передбачене договором або законом.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У ст. 653 ЦК України визначені правові наслідки розірвання договору, за змістом якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже наслідком розірвання договору є припинення зобов'язання, що виникли між сторонами на підставі такого розірваного договору.
Верховний Суд, у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18, від 12.05.2020 у справі № 911/991/19, від 14.07.2021 у справі № 911/1442/19, від 21.06.2022 у справі № 911/3276/20, від 05.07.2022 у справі № 922/2469/21, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, від 14.09.2023 у справі № 910/4725/22, зробив висновок про те, що за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. В іншому разі буде відсутній предмет спору, яким і виступає у такому разі договір.
Як вже зазначалося вище, у пункті 5.1 Договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і, якщо не буде розірваний з ініціативи клієнта чи компанії, з визначенням умов та наслідків його розірвання, діє до виконання всіх можливих та необхідних заходів щодо відновлення, визнання порушених чи оспорюваних прав, свобод та законних інтересів клієнта (постановлення вироку, рішення, постанови; винесення ухвали, постанови судом та/або отримання інших правовстановлюючих документів встановлених законодавством або відповідей від уповноважених органів, щодо неможливості видачі останніх), та виконання клієнтом будь-яких грошових зобов'язань, згідно з договором та діючим законодавством України.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що договір може бути достроково розірваний з ініціативи клієнта, без повернення сплаченого гонорару (в тому числі додаткової винагороди, додаткових витрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги), у разі якщо: Клієнт з тих чи інших підстав не погоджується з правовою позицією, письмово запропонованою адвокатами, що входять до складу Компанії, або залучені останнім згідно з пунктом 2.1.5 договору; Клієнт не погоджується з порядком дій щодо надання правової допомоги, письмово запропонованих адвокатами, що входять до складу Компанії, або залучені останнім згідно з пунктом 2.1.5 договору; Клієнт не бажає надавати компанії всю відому та потрібну для захисту прав, свобод та законних інтересів інформацію, документи, речі та інші матеріали, які є в розпорядженні клієнта, та стосуються обставин справи; дострокового розірвання договору за згодою обох сторін або за рішенням суду; з інших підстав, передбачених договором та/або законодавством.
П. 6.2. договору визначено, що у разі дострокового розірвання договору з ініціативи клієнта, останній зобов'язаний надати компанії письмове повідомлення протягом 5-ти днів з моменту виникнення обставин, передбачених договором, та/або укласти з компанією додаткову угоду про розірвання (припинення) договору про надання правової допомоги за згодою сторін.
За умовами пункту 7.6 Договору сторони домовились, що у разі дострокового розірвання договору, вони зобов'язані протягом 10-ти днів провести консультації та переговори, на яких узгодити умови розірвання договору, в тому числі оплати фактично наданих послуг та понесених компанією витрат, про що укласти відповідну додаткову угоду.
Як було встановлено Судом - мета Договору в цілому й Додатку № 1 досягнута, про що вже зазначалося вище. При цьому, Договір передбачає надання правничої допомоги не лише з питання, що викладене в Додатку № 1, а й з інших загальних юридичних питань, тому його розірвання виключно через "недосягнення успіху", що обумовлений Додатком № 1 суперечить його умовам.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі пов'язаних із ухваленням додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 р. та наявності підстав для зменшення витрат ТОВ "АК "Гарант" на правничу допомогу до 4 000,00 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У позовній заяві ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" вказувало, що планує понести судові витрати на судовий збір ( 3 028 грн. 00 коп.) та на професійну правничу допомогу, які є фіксованими за домовленістю сторін та становлять 20 000 грн. 00 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції ( додаток до договору про надання правової допомоги додається ); детальний опис робіт з визначенням об'єму та виду робіт, які будуть вчинятися представником Позивача (адвокатом) під час розгляду даної справи, буде наданий до суду пізніше.
Як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення судом рішення, ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" у заяві просило ухвалити додаткове рішення по справі № 904/1236/24, яким стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 50 000 грн. 00 коп..
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 р. було призначено розгляд заяви ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" про ухвалення додаткового рішення на 02.07.2024 р..
В підтвердження факту понесених ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, було надано: копію договору від 23.09.2021 р. про надання правової допомоги (юридичних послуг) (т.2, а.с.143-144); копію договору від 01.11.2021 р. про зміну договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р. ( т. 2, а.с. 144 - 146 ); копію додаткової угоди від 15.04.2024 р. №6 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 рю., в редакції зі змінами, що внесені договором № 1 від 01.11.2021 р.; копію акту від 19.06.2024 р. № 1-ДнСЗ здачі-приймання юридичних послуг ( т. 2, а. с. 147-148 ); ордер серії АР №1168475 від 19.03.2024 р. (т.1, а.с. 87); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 00246 від 21.11.2019 р. (т.1, а.с. 88-89).
Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", як товариством, та фізичною особою-підприємцем Хандусенко Іваном Олеговичем, як виконавцем, було укладено договір від 23.09.2021 р. про надання правової допомоги (юридичних послуг).
В подальшому сторонами було укладено договір від 01.11.2021 р. №1 про зміну договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р., яким змінено договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р. (надалі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що в порядку та на умовах визначених даним договором, виконавець зобов'язується надавати правову (правничу) допомогу для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів товариства, відповідно до діючого законодавства, а товариство зобов'язується сплатити виконавцю гонорар та винагороду (бонус успіху) за надання правової допомоги, а також оплатити витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, відповідно до умов цього договору, а також інших правочинів, що є невід'ємною частиною даного договору.
За змістом пункту 1.2 Договору на виконання пункту 1.1 даного договору товариство надає право (уповноважує) виконавця при здійсненні своїх повноважень, зокрема, представляти інтереси Товариства перед фізичними особами, в тому числі фізичними особами - підприємцями, самозайнятими особами, в установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності, в тому числі, але не виключно, судах усіх інстанцій загальної юрисдикції.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що за правові послуги, надані виконавцем згідно цього договору, товариство зобов'язане сплачувати виконавцеві винагороду за кожну годину надання правової допомоги (юридичних послуг), встановлену в акті(ах) здачі-приймання юридичних послуг (правової допомоги). Ціна однієї години надання правової допомоги (юридичних послуг) адвокатом становить - 50 (п'ятдесят) доларів США, в доларовому еквіваленті за курсом НБУ станом на дату здійснення такого платежу.
Згідно з пунктом 3.4 Договору виконання грошових зобов'язань з оплати винагороди за кожну годину надання правової допомоги (юридичних послуг) та додаткові витрати, здійснюється товариством, згідно відповідного(их) Акту(ів) здачі-приймання правової допомоги (юридичних послуг).
Пунктом 3.7 Договору визначено, що винагорода та додаткові витрати, що підлягають оплаті виконавцю, повинні бути сплачені у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у договорі; усі платежі за цим договором здійснюються у гривні.
Відповідно до пункту 3.8 Договору сторони також домовились, що в кожному окремому випадку, за надану правову допомогу товариство може сплачувати виконавцю гонорар та винагороду (бонус успіху), відповідно до окремої додаткової угоди (додаткових угод) до цього договору, тощо.
Згідно з пунктом 3.9 Договору гонорар, що визначений пунктом 3.8 договору сплачується виконавцю в повному обсязі безпосередньо перед початком надання товариству правової допомоги, якщо інше не обумовлене окремою додатковою угодою (додатковими угодами) до цього договору, тощо.
Пунктом 3.10 Договору визначено, що товариство сплачує (відшкодовує) виконавцю витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, яка визначена сторонами пунктом 3.8 Договору, відповідно до окремої додаткової угоди (додаткових угод) до цього договору, тощо.
Відповідно до пункту 3.11 Договору виконання грошових зобов'язань з оплати гонорару, винагороди (бонусу успіху) та відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, які сторонами визначено в пункті 3.8 та пункті 3.10 договору, здійснюється виконавцем, згідно відповідного(их) акту(ів) здачі-приймання адвокатських послуг (правової допомоги), які виконавець направляє товариству у спосіб, який сторонами визначено в пункті 3.5 договору.
Згідно з пунктом 4.1 Договору за правові послуги, надані виконавцем згідно цього договору, сторони складають і підписують у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, акти здачі-приймання юридичних послуг, які додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 23.09.2025 р., а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за ним до повного його виконання (пункт 10.1 Договору).
В подальшому сторонами було підписано додаткову угоду від 15.04.2024 р. № 6 до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р., в редакції зі змінами, що внесені договором № 1 від 01.11.2021 р. (надалі - Додаткова угода).
Пунктом 1 Додаткової угоди визначено, що виконавець буде надавати правову допомогу (юридичні послуги) товариству на підставі договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р., в редакції зі змінами, що внесені Договором №1 від 01.11.2021 р., у взаємовідносинах товариства з судовими, виконавчими органами, та Акціонерним товариством "Дніпропетровський стрілочний завод", по справі № 904/1236/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" до Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" про стягнення простроченої заборгованості у сумі 175 105,00 грн. за Договором про надання правової допомоги від 03.09.2021 р. та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" про стягнення 3 024 000,00 грн та розірвання Договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р..
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди встановити фіксований гонорар для виконавця за надання правової допомоги (юридичних послуг) товариству з питання, що зазначене в пункті 1 даної Додаткової угоди: 50 000,00 грн. в суді першої інстанції; додатково 30 000,00 грн. в суді апеляційної інстанції; додатково 20 000,00 грн. - в суді касаційної інстанції.
Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що перелік та види фактично наданої виконавцем товариству правничої допомоги за договором про надання правової допомоги ( юридичних послуг ) від 23.09.2021 рю., в редакції зі змінами, що внесені Договором №1 від 01.11.2021 р., у справі № 904/1236/24 у Господарському суді Дніпропетровської області зазначаються в Акті про надання правничої допомоги, який підписується сторонами.
Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди оплата суми гонорару, що встановлена в пункті 2 даної додаткової угоди здійснюється товариством на користь виконавця протягом 10-ти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду за результатами розгляду судової справи на підставі позовної заяви, що визначена п. 1 даної Додаткової угоди (постфактум) на безготівковий розрахунковий рахунок виконавця.
Додатково сторони дійшли згоди про те, що Додаткова угода № 3 та Додаткова угода № 5 до Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р., в редакції зі змінами, що внесені Договором № 1 від 01.11.2021 р., які фактично стосуються предмету спору, що визначений пунктом 6 даної Додаткової угоди, є скасованими та втрачають свою юридичну силу.
Відповідно до підписаного сторонами Акту від 19.06.2024 р. № 1-ДнСЗ здачі-приймання юридичних послуг в період з 19.03.2024 р. по 19.06.2024 р. Виконавець за усними завданнями Товариства і відповідно до умов Договору від 01.11.2021 р. про зміну Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р., надав останньому юридичні та консультаційні послуги, а саме:
- 19.03.2024 р. вивчення та аналіз документів, необхідних для складання в інтересах товариства позовної заяви до АТ "ДСЗ" про стягнення заборгованості у сумі 175 105,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.2021; кількість витраченого часу - 1 година;
- 19.03.2024 р. підготовка позовної заяви в інтересах товариства до АТ "ДСЗ" про стягнення заборгованості у сумі 175 105,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.2021; кількість витраченого часу - 5 годин;
- 25.03.2024 р. ознайомлення зі змістом та опрацювання ухвали по справі № 904/1236/24 про залишення позовної заяви без руху; кількість витраченого часу - 10 хвилин;
- 25.03.2024 р. підготовка заяви про усунення недоліків позовної заяви з метою виконання вимог ухвали по справі № 904/1236/24 про залишення позовної заяви без руху; кількість витраченого часу - 30 хвилин;
- 15.04.2024 р. ознайомлення та аналіз змісту відзиву АТ "ДСЗ" на позовну заяву ТОВ "АК "Гарант" про стягнення заборгованості у сумі 175 105,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. по справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 1 година;
- 16.04.2024 р. ознайомлення та аналіз змісту зустрічного позовну Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" до ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" про стягнення 3 024 000,00 грн. у справі № 922/1236/24 та розірвання Договору про надання правової допомоги від 08.09.2021; кількість витраченого часу - 2 години;
- 22.04.2024 р. підготовка відповіді на відзив АТ "ДнСЗ" на позовну заяву ТОВ "АК "Гарант" про стягнення заборгованості у сумі 175 105,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. по справі №904/1236/24; кількість витраченого часу - 4 години;
- 28.04.2024 р. підготовка в інтересах товариства заяви про застосування до АТ "Дніпровський стрілочний завод" заходів процесуального примусу через зловживання ним процесуальними правами та залишення без розгляду зустрічного позову у справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 3 години;
- 29.04.2024 р. підготовка відзиву на зустрічний позов Акціонерного Товариства "Дніпровський стрілочний завод" у справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 5 годин;
- 01.05.2024 р. ознайомлення та аналіз змісту заперечення на відповідь на відзив АТ "ДнСЗ" на позовну заяву ТОВ "АК "Гарант" про стягнення заборгованості у сумі 175 105,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. по справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 30 хвилин;
- 06.05.2024 р. ознайомлення та аналіз заперечення на заяву про застосування заходів процесуального примусу через зловживання процесуальними правами; кількість витраченого часу - 30 хвилин;
- 07.05.2024 р. ознайомлення та аналіз змісту відповіді на відзив на зустрічний позов по справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 1 година;
- 10.05.2024 р. підготовка відповіді на заперечення на заяву про застосування заходів процесуального примусу через зловживання процесуальними правами; кількість витраченого часу - 2 години;
- 20.05.2024 р. ознайомлення із поясненнями АТ "Дніпровський стрілочний завод" від 20.05.2024 р. по справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 20 хвилин.
Пунктом 2 вказаного Акту здачі-приймання визначено, що кількість витрачених годин на юридичні послуги надані в період з 19.08.2024 р. по 19.06.2024 р. (включно) становить 26 год. 00 хв.
Відповідно до пункту 3 Акту здачі-приймання товариство в особі директора Сироватки С.С. підтверджує своїм підписом прийняття юридичних та консультаційних послуг, що надані зі сторони виконавця, та відсутність будь-яких претензій щодо їх якості та обсягу.
Згідно з пунктом 4 Акту здачі-приймання підсумкова вартість наданих правових (юридичних) послуг складає - 50 000, 00 грн., що виплачуються як винагорода Об'єднання на рахунок у АТ "Райффайзен Банк", МФО 380805 протягом 10-ти календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду за результатами розгляду судової справи № 904/1236/24.
Сторони, підписуючи цей Акт здачі-приймання юридичних послуг, погоджуються із вартістю послуг, визначеною даним Актом (пункт 5 Акту здачі-приймання).
Пунктом 7 Акту визначено, що даний Акт є невід'ємною частиною Договору від 01.11.2021 р. про зміну Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р..
Акціонерне товариство "Дніпровський стрілочний завод" у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення просило відмовити у задоволенні заяви представника ТОВ "АК "Гарант" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1236/24 та стягненні з АТ "Дніпровський стрілочний завод" на користь ТОВ "АК "Гарант" суми судових витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн. та зазначало про те, що: з наданих представником ТОВ "АК "Гарант" документів вбачається, що договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.09.2021 р. укладений ТОВ "АК "Гарант" з Фізичною особою-підприємцем Хандусенком Іваном Олеговичем, без вказівки, що останній діє як адвокат у даних правовідносинах; - представник ТОВ "АК "Гарант", надаючи копію додаткової угоди № 6 від 15.04.2024 р. та зазначаючи в додатковій угоді про те, що виконавець буде надавати правову допомогу за первісним та за зустрічним позовом, не врахував, що лише 18.04.2024 р. суд прийняв до свого провадження зустрічний позов АТ "Дніпровський стрілочний завод"; - позовна заява складена на 8 аркушах, з яких аргументація викладена лише на трьох, не може займати 5 годин на підготовку; при розгляді справи № 904/5102/22 інтереси ТОВ "АК "Гарант" представляв той самий представник, а тому підготовка позову не вимагала значних затрат часу, з урахуванням того, що наявність заборгованості на суму 175 105,00 грн є преюдиційним фактом; представником ТОВ "АК "Гарант" при поданні позовної заяви не додержано вимог процесуального закону, тому представник позивача через свої ж процесуальні порушення, був вимушений "опрацювати" ухвалу про залишення позову без руху, тому така послуга не відповідає критерію необхідності та не може бути відшкодована відповідачем; враховуючи, що представником ТОВ "АК "Гарант" при поданні позовної заяви не додержано вимог процесуального закону, тому останній через свої ж процесуальні порушення, був вимушений усувати свої недоліки, така послуга також не відповідає критерію необхідності і не може бути відшкодована Відповідачем; враховуючи, що відзив АТ "ДСЗ" містив 3 613 слів, а швидкість читання для одинадцятикласників встановлюється на рівні 160-330 слів на хвилину, то кваліфікований адвокат мав витратити на читання та аналіз змісту тексту приблизно 15 хвилин, тому така послуга не відповідає критерію реальності та не може бути відшкодована відповідачем; така послуга, як підготовка в інтересах Товариства Заяви про застосування до АТ "Дніпровський стрілочний завод" заходів процесуального примусу через зловживання ним процесуальними правами та залишення без розгляду зустрічного позову у справі № 904/1236/24 не відповідає критерію реальності адвокатських витрат ( встановлення їхньої дійсності та необхідності ) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно із пунктом 3 частини 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення ( пункт 6 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, згідно із положеннями частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до положень частин 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених положень ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
Разом з тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу ( статті 126, 129 ГПК України ), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у ст. 126 та частинах 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами ст. 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що: не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність ( постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21); при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін ( додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 775/9215/15ц ); суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18 ).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 р. у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Як вбачається з оскаржуваного додаткового рішення, місцевим господарським судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений у Акті здачі-приймання юридичних послуг та встановлено, що включення до переліку таких послуг як вивчення та аналіз документів, необхідних для складання в інтересах товариства позовної заяви, ознайомлення та аналіз змісту відзиву АТ "ДСЗ" на позовну заяву ТОВ "АК "Гарант", ознайомлення та аналіз змісту зустрічного позовну Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" до ТОВ "Адвокатська компанія "Гарант" не містить будь-якого правового підґрунтя, оскільки вказані послуги мають включатися до робіт зі складання, відповідно, позовної заяви, відповіді на відзив, та відзиву на зустрічний позов. Включення до переліку таких послуг, як ознайомлення зі змістом та опрацювання ухвали по справі № 904/1236/24 про залишення позовної заяви без руху та підготовка заяви про усунення недоліків позовної заяви з метою виконання вимог ухвали по справі № 904/1236/24 про залишення позовної заяви без руху не відповідає критерію розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" при поданні позовної заяви не додержано вимог процесуального закону, тому представник позивача через свої ж процесуальні порушення, був вимушений опрацювати ухвалу про залишення позову без руху та здійснити дії з підготовки заяви про усунення недоліків позовної заяви з метою виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, суд першої інстаанції звернув увагу, що включення до переліку таких послуг, як ознайомлення та аналіз заперечення на заяву про застосування заходів процесуального примусу через зловживання процесуальними правами та підготовка відповіді на заперечення на заяву про застосування заходів процесуального примусу через зловживання процесуальними правами також не відповідає критерію реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), оскільки такі витрати не мають характеру необхідних, сама заява, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант", про застосування заходів процесуального примусу через зловживання процесуальними правами залишена судом без задоволення.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" на професійну правничу допомогу є сума 19 230 грн. 80 коп. за такі роботи: підготовка позовної заяви в інтересах товариства до АТ "ДСЗ" про стягнення заборгованості у сумі 175 105,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р.; кількість витраченого часу - 4 години; підготовка відповіді на відзив АТ "ДнСЗ" на позовну заяву ТОВ "АК "Гарант" про стягнення заборгованості у сумі 175 105,00 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 08.09.2021 р. по справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 3 години; підготовка відзиву на зустрічний позов Акціонерного Товариства "Дніпровський стрілочний завод" у справі № 904/1236/24; кількість витраченого часу - 4 години (всього 10 годин) із розрахунку згідно акту від 19.06.2024 р. № 1-ДнСЗ здачі-приймання юридичних послуг вартості однієї години роботи адвоката 1 923 грн. 08 коп. ( 50 000 грн. 00 коп. : 26 год.), яка підлягає стягненню з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод".
Таким чином, дослідивши надані ТОВ "АК "Гарант" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням заперечень АТ "Дніпровський стрілочний завод", місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Дніпровський стрілочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" 19 230 грн. 80 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви ТОВ "АК "Гарант" було відмовлено.
Наведене спростовує доводи Скаржника про те, що суд першої інстанції розглядаючи заяву ТОВ "АК "Гарант" про ухвалення додаткового рішення, не в повній мірі дослідив та не оцінив додані Заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані рішення суду підлягають залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 р. та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 р. у справі № 904/1236/24 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.07.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін