ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"15" липня 2025 р. Справа № 924/622/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Павлюк І.Ю.
судді Грязнов В.В.
судді Розізнана І.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі №924/622/23
за заявою фізичної особи ОСОБА_2
про неплатоспроможність фізичної особи
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі №924/622/23 затверджено звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Закрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів.
Дію мораторію припинено.
Звільнено фізичну особу ОСОБА_2 від боргів.
Грошові вимоги кредиторів до фізичної особи ОСОБА_2 , а також грошові вимоги кредиторів (їх правонаступників), які виникли до відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визнано погашеними.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_2 , у зв'язку з виконанням плату реструктуризації боргів боржника.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить провести апеляційний розгляд без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі № 924/622/23, як необґрунтовану й незаконну. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- справа № 924/622/23 (924/483/24) в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків в сумі 27000 грн 00 коп. та упущеної вигоди за період з 01 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року в сумі 27 000 грн 00 коп. не розглянута;
- Верховним Судом під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 було встановлено, що суду першої та апеляційної інстанції необхідно було провести повне дослідження заявлених вимог про стягнення збитків. Цей висновок Верховного Суду фактично вказує на важливість повного та всебічного розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 в рамках розгляду справи №924/622/23, адже вони є пов'язаними.
- однак суд першої інстанції, незважаючи на висновки Верховного Суду, взагалі проігнорував зустрічний позов ОСОБА_1 . Ним не було приділено цьому жодної уваги, хоча цей зустрічний позов прямо впливає на виконання плану реструктуризації. Такі дії суду першої інстанції свідчить про нехтуванням правами ОСОБА_1 , адже навіть попри наявний правовий висновок у судовому рішенні Верховного Суду, його зустрічний позов досі залишається нерозглянутим та взагалі ігнорується;
- враховуючи висновки, викладену у Постанові Верховного Суду від 20 березня 2025 року, а також Заяву ОСОБА_1 від 18 квітня 2025 року про збільшення розміру позовних вимог, то слід зазначити, що результат розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 про стягнення збитків та упущеної вигоди прямо впливає на виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 ;
- у п. 13.1 Розділу ІІ результативної частини Ухвали Господарського суду Хмельницької області вказується наступне: "Відстрочення боргів чи їх частини: відстрочення боргів застосовується у зв'язку із прийняттям Господарським судом Хмельницької області рішення від 05 вересня 2024 року по справі № 924/622/23 (924/484/24). Відповідно до даного рішення на користь боржника ОСОБА_2 має бути стягнуто 522 266 грн. 90 коп. з фізичної особи ОСОБА_1 . У результаті виконання даного рішення суду сума 522 266 грн. 90 коп. будуть направлені на погашення вимог кредиторів у пропорційному відношенні". Тобто розгляд питання щодо зарахування зустрічних однорідних вимог прямо вплине на суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , які, відповідно до плану реструктуризації, підуть на задоволення вимог кредиторів
26.06.2025 матеріали справи №924/622/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі №924/622/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "15" липня 2025 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 11.07.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
В судове засідання представники учасників справи не з'явилися. Про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином. Причини неявки не повідомили.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності учасників справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону, а у провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 статті 17 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 2 статті 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Доведення цих обставин покладено на скаржника, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18.
За приписами п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з частинами 1, 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутство ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі №924/622/23, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не є учасником даної справи, не приймав у ній участь та не залучався до участі у цій справі.
Натомість скаргу обґрунтовує, тим, що враховуючи висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 20.03.2025, а також заяву ОСОБА_1 від 18.04.2025 про збільшення розміру позовних вимог, то слід зазначити, що результат розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 про стягнення збитків та упущеної вигоди прямо впливає на виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_2 . У п. 13.1 Розділу ІІ результативної частини Ухвали Господарського суду Хмельницької області вказується наступне: "Відстрочення боргів чи їх частини: відстрочення боргів застосовується у зв'язку із прийняттям Господарським судом Хмельницької області рішення від 05.09.2024 у справі № 924/622/23 (924/484/24). Відповідно до даного рішення на користь боржника ОСОБА_2 має бути стягнуто 522 266 грн 90 коп. з фізичної особи ОСОБА_1 . У результаті виконання даного рішення суду сума 522 266 грн 90 коп. будуть направлені на погашення вимог кредиторів у пропорційному відношенні". Тобто розгляд питання щодо зарахування зустрічних однорідних вимог прямо вплине на суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , які, відповідно до плану реструктуризації, підуть на задоволення вимог кредиторів.
Судова колегія бере до уваги, що дана справа є справою про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .
Частиною п'ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
До того ж, у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та неодноразово викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 29.04.2021 по справі № 904/5874/19.
Така позиція також підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Отже, право на оскарження судових рішень виникає з моменту набуття особою статусу учасника у справі про банкрутство (див постанову Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №922/2738/21).
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Питання набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство викладені у правових висновках Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Так, законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника, тощо. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
Згідно з ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У ч. 3 ст. 45 КУзПБ наведені вимоги до заяви кредитора.
Також згідно з цією частиною господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
Відповідно до частин 4-6 ст.45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Ухвалою суду від 05.03.2024 відкрито провадження у справі №924/622/23; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено арбітражного керуючого Багінського А.О. керуючим процедурою реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 ; призначено попереднє засідання на 29.04.2024.
05.03.2024 судом оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 29.04.2024 визнано грошові вимоги ОСОБА_3 м. Хмельницький до боржника ОСОБА_2 у розмірі 900000,00 грн. заборгованість віднести до другої черги задоволення; грошові вимоги в сумі 6056,00 грн. судовий збір позачергово (до задоволення вимог кредиторів).
Ухвалою суду від 29.04.2024 визнано вимоги кредитора акціонерного товариства "Сенс Банк" до боржника ОСОБА_2 у розмірі 311063,02 грн. заборгованість віднести до другої черги задоволення; грошові вимоги в сумі 6056,00 грн. судовий збір - позачергово (до задоволення вимог кредиторів).
Ухвалою суду від 16.05.2024 визнано вимоги кредитора акціонерного товариства "Юнексбанк" до боржника ОСОБА_2 у розмірі 174110,75 грн. заборгованість віднести до другої черги задоволення; грошові вимоги в сумі 6056,00 грн. судовий збір - позачергово (до задоволення вимог кредиторів).
Ухвалою суду від 06.06.2024 визнано вимоги кредитора акціонерного товариства "Таскомбанк" до боржника ОСОБА_2 у розмірі 120403,74 грн. заборгованість віднести до другої черги задоволення; грошові вимоги в сумі 6056,00 грн. судовий збір - позачергово (до задоволення вимог кредиторів).
Як встановлено судом першої інстанції, поданим 22.05.2025 до суду Звітом боржник підтверджує виконання вимог ОСОБА_3 , АТ "Сенс Банк", АТ "Юнекс Банк", АТ "Таскомбанк" затвердженого ухвалою суду від 22.10.2024 плану реструктуризації боргів боржника, про що надав відповідні документальні докази такого виконання до звіту.
Як було визначено Планом реструктуризації боргів боржника Відстрочення боргів чи їх частини: відстрочення боргів застосовується у зв'язку із прийняттям Господарським судом Хмельницької області рішення від 05.09.2024 по справі № 924/622/23 (924/483/24). Відповідно до даного рішення на користь боржника ОСОБА_2 має бути стягнуто 522266,90 грн з фізичної особи ОСОБА_1 . У результаті виконання даного рішення суду сума 522 266,90 грн. будуть направлені на погашення вимог кредиторів у пропорційному відношенні.
Строк, до якого відстрочується погашення вимог кредитора ОСОБА_3 загальна сума вимог кредитора становила 906058,00 грн, сума вимог кредитора, яка відстрочується - 309125,02 грн, строк, до якого відстрочується погашення вимоги кредитора - терміном на один рік.
Строк, до якого відстрочується погашення вимог кредитора АТ "Сенс Банк" загальна сума вимог кредитора становила 317119,02 грн, сума вимог кредитора, яка відстрочується - 108064,33 грн, строк, до якого відстрочується погашення вимоги кредитора - терміном на один рік.
Строк, до якого відстрочується погашення вимог кредитора АТ "Юнекс Банк" загальна сума вимог кредитора становила 180166,75 грн., сума вимог кредитора, яка відстрочується - 61646,28 грн., строк, до якого відстрочується погашення вимоги кредитора - терміном на один рік.
Строк, до якого відстрочується погашення вимог кредитора АТ "Таскомбанк" загальна сума вимог кредитора становила 126459,74 грн., сума вимог кредитора, яка відстрочується - 43431,37 грн., строк, до якого відстрочується погашення вимоги кредитора - терміном на один рік.
Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника: план реструктуризації буде виконаний після виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2024 по справі № 924/622/23 (924/483/24).
На виконання Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 були здійснені наступні платежі: згідно розписки від 15.05.2025, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 309125,02 грн. ОСОБА_3 зазначає, що усі боргові зобов'язання ОСОБА_2 перед ним вважаються виконаними, і будь - які претензії відсутні. Сума 309125,02 грн. точно відповідає сумі вимог ОСОБА_3 , яка відстрочувалася згідно з планом реструктуризації.
Боржником ОСОБА_2 здійснено платежі перед АТ "Сенс Банк" в сумі 108064,33 грн., що підтверджується квитанціями № 24545559 від 09.05.2025 на суму 30000,00 грн № 245420739 від 09.05.2025 на суму 58064,33 грн, № 245604088 від 10.05.2025 на суму 20000,00 грн.
Боржником ОСОБА_2 здійснено платіж перед АТ "Таскомбанк" на суму 43431,37 грн, що підтверджується квитанцією № 245230739 від 07.05.2025 на суму 43431,37 грн.
Боржником ОСОБА_2 здійснено платіж перед АТ "Юнекс Банк" на суму 61646,28 грн, що підтверджується квитанцією № 245304905 від 08.05.2025 на суму 61646,28 грн.
Отже, вимоги кредиторів - ОСОБА_3 , АТ "Сенс Банк", АТ "Тасккомбанк", АТ "Юнекс Банк" визначені Планом реструктуризації боргів боржника, який затверджено ухвалою 22.10.2024, задоволено боржником у повному обсязі на загальну суму 522267,00 грн.
Отже, із вищевикладеного вбачається, що апелянт ОСОБА_1 не набув статусу учасника у цій справі про неплатоспроможність, а тому позбавлений процесуального права оскарження судових рішень у ній.
Крім того, апелянтом також і не наведено в якій частині оскаржуваної ухвали (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме, оскільки оскаржувана ухвала від 09.06.2025 у справі №924/622/23 не містить будь-яких суджень і висновків стосовно ОСОБА_1 .
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Водночас банкрутство (неплатоспроможність) є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ.
Зокрема, у статті 1 КУзПБ визначено склад учасників справи про банкрутство, до яких віднесено сторони (конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут), арбітражний керуючий тощо.
Отже, суб'єктний склад учасників господарського процесу у межах позовного провадження відповідно до Господарського процесуального кодексу України не є тотожним складу учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 31.05.2022 у справі №923/719/17 (910/618/21).
Відповідно до частини 1 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17), за своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.
Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.
Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Такі процедурні (процесуальні) питання вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.
Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
Отже, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається КУзПБ, натомість справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ) мають суб'єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.
Враховуючи наведене, процесуальний статус ОСОБА_1 в позовному провадженні у справі №924/622/23(924/483/24) - відповідач за первісним позовом та позивач зустрічним позовом не є тотожним є тотожним складу учасників у справі про банкрутство згідно з КУзПБ.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
Верховним Судом у постанові у справі №911/2635/17 від 11.07.2018 підтримано позицію суду касаційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі та міститься наступний висновок: "Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду".
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20, від 12.11.2018 у справі № 910/2611/18, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15668/18, від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що за змістом оскаржуваної ухвали при апеляційному перегляді справи колегією суддів не встановлено, що суд прийняв рішення про права та обов'язки скаржника, який, більш того, не є учасниками даної справи про банкрутство, відтак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі №924/622/23 підлягає закриттю.
Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.5 ч.1ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в ухвалі від 08.12.2021 у справі №916/2623/20, закриття провадження у справі і закриття апеляційного/касаційного провадження є різними, зовсім не тотожними інститутами і регулюються зовсім різними нормами ГПК України (ст. 231 та ст.ст.264, 296 ГПК України, відповідно), відтак, підстави для повернення сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 234, 235, п. 3 ч. 1 ст. 264, 281 ГПК України, суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі №924/622/23 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.