вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" червня 2025 р. Справа№ 927/1186/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко О.В.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 18.06.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023
у справі № 927/1186/23(суддя - Демидова М.О.)
за позовом Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради
до ОСОБА_1
про стягнення 87 311, 17 грн та розірвання договору оренди землі,
Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури звернувся з позовними вимогвми в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення 87 311,17 грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю та розірвання договіру оренди землі від 03.12.2007, зареєстрований у Борзнянському центрі ДЗК Чернігівської області 16.01.2008, укладений між Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, номер запису про інше речове право 40363043.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення 87 311, 17 грн та розірвання договору оренди землі задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Крутівської сільської ради заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 87 311, 17 грн. Розірвано Договір оренди землі від 03.12.2007, укладений між Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 зареєстрований у Борзнянському відділі Центру ДЗК 16.01.2008, щодо земельної ділянки площею 30 га з кадастровим номером 7420885600:03:000:0988, номер запису про інше речове право 40363043. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 5 368, 00 грн судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 18.02.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23, в якій просить скасувати у повному обсязі рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 та ухвалити нове справедливе судове рішення, зокрема яким закрити провадження в справі, залишити позовну заяву без розгляду.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що суд здійснив розгляд справи за відсутності відповідача, при цьому суд не повідомив відповідача належним чином про дату, час і місце засідання суду.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції відкрив провадження в справі, ухвалив рішення за позовними вимогами прокурора, вийшов за межі своєї юрисдикції, оскільки відповідач є фізичною особою, отож, висунута прокурором позовна вимога щодо договору оренди віднесена до повноважень цивільного суду (Борзнянського районного суду) за місцем знаходження нерухомого майна (яким є також і земельна ділянка, згідно ч.1 ст.181 ЦК України) у відповідності до ч.1 ст.30 ЦПК України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1186/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.
28.02.2025 від Господарського суду Чернігівської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/1186/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 залишено без руху. Роз'яснено ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі та надати суду обґрунтоване клопотання із зазначенням обставин, що спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження (з 12.09.2024 по 18.02.2025).
14.03.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява щодо усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, а саме докази сплати судового збору на суму 6 441, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7К85-6НМ-СВНХ-68РЕ від 14.03.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про продовження строку усунення недоліків. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі № 927/1186/23, строком до 28.03.2025 включно. Роз'яснено ОСОБА_1 , що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
28.03.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
28.03.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 23.04.2025. Зупинено дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23.
15.04.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронного зв'язку») від Ніжинської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтовано тим, що предметом позову в даній справі є стягнення орендної плати та розірвання договорів оренди земельних ділянок, наданих відповідачу для ведення фермерського господарства, унаслідок невиконання зобов'язання по сплаті позивачу орендної плати. З огляду на викладене, вказаний позов безумовно відноситься до юрисдикції господарських судів, а тому заявлений до Господарського суду Чернігівської області.
23.04.2025 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025, з 28.04.2025 по 09.05.2025, з 12.05.2025 по 18.05.2025, суддя Тищенко О.В. перебувала у відряджені з 12.04.2025 по 15.04.2025, у відпустках з 16.04.2025 по 25.04.2025 та 28.04.2025 по 09.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №927/1186/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 на 03.06.2025.
24.05.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника ОСОБА_1 адвоката Підгорного Костянтина Євгенійовича надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Підгорного Костянтина Євгенійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 03.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 оголошено перерву у справі № 927/1186/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 до 18.06.2025.
03.06.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення справи, в яких скаржник зазначає, що відповідачу для ведення фермерського господарства земельна ділянка знаходиться на території Чернігівської області, тобто на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, за цю земельну ділянку за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року в силу приписів підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України орендна плата не нараховується та не сплачується.
17.06.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від ОСОБА_1 подано додаткові пояснення в просить суд долучити та врахувати довідку фермерського господарства «Ялинка СВ» від 17.06.2025 року, разом з додатком (статутом фермерського господарства «Ялинка СВ»), яка підтверджує, що вказане господарство використовує в своїй господарській діяльності земельну ділянку кадастровий номер 7420885600:03:000:0988 (що отримана ОСОБА_1 з метою створення фермерського господарства, згідно договору оренди від 03.12.2007 року), яка в фермерському господарстві є об'єктом оподаткування.
У судове засідання, що відбулось 18.06.2025 з'явились представники прокурор та відповідач, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Позивач в судове засідання не з'явились, своїх представників не направили про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином через систему «Електронний суд».
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 подано довідку фермерського господарства «Ялинка СВ» від 17.06.2025 року, новий доказ по справі, який не існував на момент винесення рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023
Згідно зі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у позові, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги матеріали довідку, яку виготовлено на його замовлення після вирішення справи судом першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.12.2020 року у справі №908/1908/19.
Враховуючи викладене, колегія суддів розглядає справу за наявними на момент винесення оскаржуваного рішення доказами
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.12.2007 на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 08.11.2007 №431 між Борзнянською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено Договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 30 га, у тому числі 13,16 га ріллі, 14,63 га сіножаті, 2,21 га болота, для ведення фермерського господарства, який зареєстрований у Борзнянському відділі Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 16.01.2008 за № 040884200001 (далі - Договір, а.с.22-24).
Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Печівської сільської ради із земель запасу.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.04.2018 № 25-2308/14-18-сг "Про поновлення договору оренди земельної ділянки", 21.11.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, згідно з якою сторони домовились за взаємною згодою поновити на 7 років договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, укладеного Борзнянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрований у Борзнянському відділі Центру ДЗК Чернігівської області від 16.01.2008 за № 040884200001 загальною площею 30,0000 га (кадастровий номер 7420885600:03:000:0988) за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, та внесення змін шляхом викладення пунктів договору 1-40 в новій редакції (далі - Додаткова угода від 21.11.2018, а.с.18-20).
Факт систематичної несплати ОСОБА_1 орендної плати за землю підтверджується також листом Крутівської сільської ради №383/03-37 від 01.06.2023 та поданим розрахунком заборгованості, згідно з яким за період 01.01.2020 по 31.12.2022 орендної плати від орендаря не надходило, у зв?язку з чим виникла заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 87311,17 грн. (а.с.39-41).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем систематично порушуються умови Договору (в редакції Додаткової угоди від 21.11.2018) в частині своєчасної сплати орендної плати є самостійною підставою для стягнення заборгованості та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в судовому порядку.
відповідачем систематично неспласувались орендні платежі за земельну ділянку протягом дії договору та порушення відповідачем ч.1 ст. 32 закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/1834/18, від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20).
Тобто, юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Відповідно до положень ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України).
В свою чергу, відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, в ч. 1 якої унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 цього Кодексу.
Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
З огляду на положення ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Цивільного кодексу України людина, як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтями 25, 26 Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право також закріплено у ст. 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18).
Отже, фізична особа без державної реєстрації як підприємець не може здійснювати підприємницьку діяльність, в тому числі пов'язану із використанням та розпорядженням об'єктом нерухомості.
Судова колегія зауважує, що у даному випадку відповідач у даній справі - Безпалов Олександр Вікторович, як фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, не мають господарського характеру, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Судова колегія вважає, що в даному випадку відсутні ознаки господарського спору, оскільки відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності, між сторонами відсутні господарські відносини, прокурором жодним чином не доведено факт здійснення відповідачем фермерської діяльності на спірній земельній ділянці, а також відсутні у законі норми, що прямо передбачали б вирішення цього спору господарським судом.
Враховуючи наведені вище критерії розмежування судової юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку, що спір у даній справі підлягає розгляду судом цивільної юрисдикції, оскільки прокурором не надано доказів, що Безпалов Олександр Вікторович станом на момент подання даного позову здійснює фермерську діяльність, зареєстрований як фізична особа-підприємець/або створив фермерське товариство, а в матеріалах позовної заяви відсутні належні докази, що на момент звернення до суду з даним позовом земельна ділянка використовується ним для здійснення фермерської діяльності.
Отже, колегією суддів не встановлено обставин наявності у спірних правовідносинах ознак господарських, у зв'язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд роз'яснює позивачеві, що позовні вимоги Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Крутівської сільської ради відносяться до юрисдикції Борзнянського районного суду Чернігівської області.
Роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної ухвали звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Щодо доводів скаржника про неповідомлення його про розгляд справи та не повідомлення його належним чином про дату, час і місце засідання суду, колегія суддів відхиляє вказані доводи, як необґрунтовані з огляду на наступне.
Ухвали Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2023 та 18.10.2023 направлені на адресу відповідача (вул. Шевченка, 11, кв. 10, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) повернулись до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Заяв про зміну місцезнаходження відповідача відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача права та можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
Враховуючи викладене, за висновком суду апеляційної інстанції скаржник був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом Чернігівської області справи №927/1186/23.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Приписами пункту 3 частини 3 ст. 277 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 є частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частині визначення підсудності спору.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2023 у справі № 927/1186/23 - скасувати.
3. Провадження у справі № 927/1186/23 - закрити.
4. Матеріали справи № 927/1186/23 повернути до місцевого господарського суду першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст складено 15.07.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.В. Тищенко
О.М. Сибіга