Постанова від 26.06.2025 по справі 910/5739/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/5739/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 26.06.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.10.2024 (повний текст складено та підписано 11.11.2024)

у справі №910/5739/24 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод"

про стягнення 47 090 398,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про стягнення пайового внеску у розмірі 47 090 398,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва введеного в експлуатацію, не виконав свого обов'язку щодо укладення з органом місцевого самоврядування договору пайової участі та сплати пайового внеску щодо об'єкта будівництва у визначені законодавством строки, чим порушив вимоги пп. 3 та пп. 4 абз. 2 п. 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та права та інтереси територіальної громади міста Києва та Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Таким чином, за твердженням позивача, замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, який за розрахунком позивача становить 47 090 398,23 грн, а отже зобов'язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач у відзиві просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Відповідач вказував, що на початку будівництва законодавством, що регулює спірні відносини, передбачався обов'язок укладення договору до прийняття об'єкта в експлуатацію, тобто визначалось право звернутися протягом всього процесу будівництва, а налі законодавцем таку норму було виключено. Крім того, в сертифікатах про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту та дат закінчення будівництва встановлено підстави для звільнення відповідача від сплати пайової участі за двома об'єктами. З огляду на викладене, відповідач вважає, що не мав обов'язку брати пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Також відповідач вказував, що будівництво об'єктів будівництва відбувалось із залученням партнерів, з якими було укладено договори за умовами яких, витрати із відрахування пайової участі місту покладено на контрагентів за такими правочинами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 47 090 398 грн 23 коп. пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зобов'язання щодо оплати пайового внеску відповідач не виконав, натомість зберіг у себе кошти у сумі 47 090 398,23 грн., які підлягають сплаті на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), то вимога стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розмірі 47 090 398,23 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 року у справі №910/5739/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва - в повному обсязі

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- у скаржника відсутній обов'язок зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, оскільки будівництво об'єктів відбулось та було закінчено у 2021 році, а договори пайової участі не укладались виходячи з норм діючого законодавства в період будівництва;

- судом не враховано, що багатофункціональний житловий квартал І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва, який включає житлові будинки першого, другого, третього, та четвертого пускових комплексів І черги будівництва та гіпермаркет ІІ черги будівництва побудовано із залученням контрагентів на підставі: договору №258 від 23.06.2015, договору №370 від 19.07.2019, і за умовами яких відповідач делегував функції замовника в порядку та у формі, визначені сторонами у даних договорах, які прийняті іншою стороною, і контрагенти відповідача прийняли на себе зобов?язання з сплати витрат із відрахування пайової участі місту;

- судом першої інстанції не враховано відповідь позивача №050/18-2459 від 27.06.2024 на депутатське звернення про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Києва щодо укладення договорів пайової участі ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» у зв'язку із будівництвом багатофункціонального житлового кварталу І у провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва, між позивачем, скаржником (Замовник 1), ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» (Замовник2) та ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» (Замовник 3) №154 від 22.11.2018, №156 від 23.11.2018, №246 від 21.12.2018, у якій зазначено, що згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року №411/1415 (далі - Порядок), замовник - фізична або юридична особа, яка здійснює, має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин). Замовниками в розумінні цього Порядку також є особи, яким в установленому порядку делеговані функції замовника;

- обов?язок по сплаті пайового внеску по об'єкту «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва. І черга. Четвертий пусковий комплекс» відповідальною особою є ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» (Замовник 2) та ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» (Замовник 3), у зв?язку з чим вимоги до позивача задоволенню не підлягають;

- щодо позовних вимог про стягнення пайового внеску по об'єкту: «Будівництво гіпермаркету загальною площею 12 575,60 кв.м в складі ІІ черги проєкту будівництва багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва», скаржник вказував, що відповідальною особою по сплаті пайового внеску є ОСОБА_1 , на підставі укладеного договору від 19.07.2019, за пунктом п. 5.4.8 якого всі витрати про прийманню об'єкту в експлуатацію, оплату пайової участі на розвиток інфраструктури м. Києва Сторона -2 ( ОСОБА_1 ) оплачує за свій рахунок і несе повну відповідальність за будівництво, у тому числі, але не виключно, із усіма контролюючими органами, про що відповідач повідомляв листом від 18.08.2023 року №01-38;

- згідно із сертифікатів про готовність до експлуатації № 1У013200730457, № ІУ 123210414322 в розділі «Пайова участь» вказано: «підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону № 132-ІХ від 20.09.2019»;

- суд першої інстанції прийняв розрахунок, здійснений на підставі рішення Київської міської ради від 19.12.2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року, яке у межах справи №320/44099/23 визнано протиправним та нечинним.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмові пояснення учасників апеляційного провадження

27.02.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що:

- нормами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було визначено обов'язок у передбачених випадках щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі). Відповідно до Закону статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено з 01.01.2020;

- таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати;

- разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац 2 пункт 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону) у встановлених розмірах;

- передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році;

- відповідач почав будівництво до 2020 року, об'єкт будівництва ввели в експлуатацію у 2021 році, однак після 01.01.2020 протягом 10 робочих днів не звернулись до Департаменту щодо отримання розрахунку та не сплатили пайову участь чим не виконав встановлений законом обов'язок та порушили права та інтереси територіальної громади столиці;

- Департамент не заперечує, що відповідач, ПАТ «Домобудівний комбінат № 4» та ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» були укладені окремі договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом 1, 2 та З пускових комплексів І черги проекту «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва», проте, додатковий пайовий внесок у розмірі 0,00 грн, що визначався у додатковій угоді від 13.07.2020 № 1 до договору пайової участі від 22.11.2018 № 154, у додатковій угоді від 16.12.2020 № 1 до договору пайової участі від 23.11.2018 № 156 та у додатковій угоді від 27.11.2019 № 1 до договору пайової участі від 21.12.2018 № 246 стосується житлових будинків 1, 2, 3 збудованих у складі 1, 2, 3 пускових комплексів І черги проекту будівництва багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва, що не є предметом розгляду у цій справі;

- враховуючи те, що договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури м. Києва були укладені у зв'язку із будівництвом 1, 2 та 3 пускових комплексів І черги проекту «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва», на цей час кошти пайової участі у зв'язку із закінченням будівництва: (1) житловий будинок 4 пускового комплексу І черги багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва (сертифікат про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, виданий 12.10.2021 за № ІУ123211004313); (2) гіпермаркету II черги будівництва багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва (сертифікат про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, виданий 13.05.2021 за № ІУ 123210414322) не перераховувались, звернення про вирішення питання пайової участі за такими об'єктами не надходили.

Також, позивач вказував, що відповідач стверджує, що не є замовником по вищезазначеному будівництву, оскільки відповідно до договорів № 258, № 370 передав частину функцій замовника іншим сторонам, проте, позивач не погоджуючись з вказаним доводом наголошував, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. Згідно із рішенням Київської міської ради від 21.07.2016 № 801/801 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.06.2004 № 78-6-00171, укладеного між Київські, міською радою та закритим акціонерним товариством «Київський склотарний завод" у пров. Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва» у відповідача в оренді перебуває земельна ділянку площею 9,7168 га (кадастровий номер 8000000000:78:113:0001) комунальної власності територіальної громади міста Києва (згідно з договором оренди земельної ділянки від 04.06.20у N- 78-6-00171) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків із супутньою інфраструктурою у пров. Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва. Також, пунктом 5.3 вищезазначеного рішення зобов'язано саме відповідача питання пайової участі та укладення з Департаментом договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

Відповідно до дозволів № ІУ113182191146 від 12.10.2018, № ІУ013200730457 від 30.07.2020 на виконання будівельних робіт по вищезазначеному будівництву замовником є виключно відповідач. Відповідно до сертифікатів про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, від 12.10.2021 за № ІУ 123211004313, від 13.05.2021 № 1У123210414322 замовником є виключно відповідач.

Отже, обов'язок відповідача здійснити сплату пайової участі на розвиток інфраструктури м. Києва виникає по-перше не на підставі договору про передачу функцій замовника по будівництву, а з норм чинного законодавства України, які передбачають певну процедуру виникнення такого права, а відповідно до всіх дозвільних документів замовником будівництва є та залишається саме відповідач. Таким чином, правовий статус замовника будівництва може мати лише та фізична чи юридична особа, яка є власником або користувачем земельної ділянки, щодо якої вона має намір забудови. Право на забудову земельної ділянки та функції замовника будівництва нерозривно пов'язані з правом власності особи на земельну ділянку або правом користування земельною ділянкою, наданою для будівництва.

Стосовно листів відповідача від 18.08.2023, позивач вказує, що у зазначених листах є твердження, що відповідач передав функції замовника будівництва, однак до листів не надано належним та допустимих доказів на підтвердження зазначеної інформації, не додано жодного доказу на підтвердження. Також, до Департаменту не зверталися зазначені особи щодо сплати коштів пайової участі по збудованому об'єкту.

Щодо посилань на судові акти, позивач вказував, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 320/44099/23 апеляційну скаргу ПрАТ «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 скасоване та прийняте нове судове рішення, яким позовні вимоги - задоволено частково. Визнано протиправними та нечинними рішення КМР від 19.12.2019 № 460/8033, від 26.03.2020 № 908/9078. В іншій частині адміністративного позову ПрАТ «Київський дослідно- експериментальний завод «Вугілля» - відмовлено. Таким чином, на момент порушення прав територіальної громади міста Києва, що є датою введення об'єкта будівництва в експлуатацію -12.10.2021, 13.05.2021, рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033 є чинним, обов'язковими та такими, що підлягали застосуванню.

Короткий зміст заперечень на відзив

07.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відзив, в яких скаржник додатково наголошував:

- постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі № 320/44099/23 підлягає врахуванню при вирішенні спору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та клопотання учасників апеляційного провадження

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

02.12.2024 через підсистему "Елеткронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 678 101,74 грн до ухвалення Північними апеляційним господарським судом рішення у справі №910/5739/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5739/24.

18.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи №910/5739/24.

З урахуванням перебування судді Станіка С.Р., у відпустах з 23.12.2024 по 24.01.2025 включно, вирішення питання щодо руху справи вирішується після виходу судді з відпустки.

У зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо подальшого руху справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 справу №910/5739/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 28.01.2025:

- прийнято справу №910/5739/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

- у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24 - відмовлено.

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24- залишено без руху.

- роз'яснено право протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 847 627 (вісімсот сорок сім тисяч шістсот двадцять сім ) грн.. 17 коп за оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24.

05.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім долучено платіжні інструкції #2612510003 від 03.02.2025 про оплату судового збору у розмірі 117 630,00 коп.; #2612510005 від 30.01.2025 про оплату судового збору у розмірі 350 000,00 грн; #2612510007 від 30.01.2025 про оплату судового збору у розмірі 380 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5739/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024, розгляд справи №910/5739/24 призначено судовому засіданні 19.03.2025 об 10 год 15 хв.

27.02.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить ухвалити рішення, яким залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

10.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшли заперечення на відзив, в якому заявник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 року у справі №910/5739/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволені позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

17.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому просить:

- поновити ТОВ "Київський склотарний завод" строк на подання клопотання про призначення у справі №910/5739/24 судової будівельно-технічної експертизи;

-задовольнити клопотання ТОВ "Київський склотарний завод" про призначення у справі №910/5739/24 судової будівельно-технічної експертизи;

- призначити у справі №910/5739/24 комплексну судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 8);

- на вирішення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи поставити такі питання:

- Яка загальна площа об'єктів та площа кожного об'єкта окремо - об'єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень, паркінгу, що були побудовані в межах об'єктів будівництва: "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга. Четвертий пусковий комплекс", та "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет"?

- Чи відносяться технічні, підсобні, допоміжні приміщення збудовані в межах об'єктів будівництва: "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга. Четвертий пусковий комплекс", та "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет", до об'єктів, що визначені в п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033), в тому числі до технічних приміщень, об'єктів енергетики або до об'єктів інженерної інфраструктури?

- Чи збудовано на виконання виданих технічних умов на водопостачання об'єкта №13189 від 29.01.2018 року, технічних умов на каналізування об'єкта №13170 від 29.01.2018 року об'єкти, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033) поза межею земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:113:0001?

- Яка кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури в межах та поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:113:0001, що здійснювалось у складі будівництва об'єкту "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга. Четвертий пусковий комплекс", в тому числі на підставі коригованої проектної документації, якщо така мала місце?

- витрати з проведення судової експертизи покласти на ТОВ "Київський склотарний завод", як заявника;

- зобов'язати судового експерта(ів) надіслати сторонам у справі належним чином засвідчені копії висновку, складеного за результатами проведення судової експертизи;

- провадження у справі №910/5739/24 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

17.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить зупинити провадження у справі №910/5739/24 до набрання законної сили судовими рішеннями в справах №320/44099/23 та №320/14125/24.

18.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування представника на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про відкладення розгляду справи №910/5739/24 - задоволено, розгляд справи №910/5739/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 відкладено на 09.04.2025 о 10 год 50 хв.

07.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування представника на лікарняному.

08.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через представництво інтересів Департаменту в інших судових засіданнях.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 розгляд справи № 910/5739/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 відкладено на 28.05.2025 о 10:45 год.

27.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" надійшло заперечення проти призначення судової експертизи, в якій просить суд клопотання відповідача залишити без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 розгляд справи №910/5739/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 відкладено до 26.06.2025.

26.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" надійшло клопотання про призначення експертизи, з обгрунтуваннями необхідності призначення такої.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотань

У судове засідання 26.06.2025 з'явився представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод".

Від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) представник в судове засідання 26.06.2025 - не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв?язку з неявкою позивача - відсутні.

В судовому засіданні 26.06.2025 судом поставлено на обговорення клопотання ТОВ "Київський склотарний завод" про призначення у справі №910/5739/24 судової будівельно-технічної експертизи.

Представник скаржника підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

Також, 27.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" надійшло заперечення проти призначення судової експертизи, в якій просить суд клопотання відповідача залишити без задоволення у зв?язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, призначення експертизи за процесуальним Законом можливе за наявності двох умов, наведених у частині 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що у даній справі відсутня необхідність у спеціальних знаннях, тоді як суд має можливість самостійно перевірити відповідні розрахунки.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач всупереч ст. 80, 269 Господарського процесуального кодексу України не навів обгрунтованих доводів та підстав стосовно неможливості заявлення такого клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції, при умові що представник відповідача приймав участь у розгляді справи, відповідач був обізнаний про наявність судового спору та надавав відповідні заперечення проти позову, як не навів і обгрунтованих підстав необхідності отримання нового доказу під час апеляційного провадження у справі, з урахуванням того, що доводи стосовно визначення показників розрахунку стосовно площ приміщень, та їх технічних характеристик відповідачем в суді першої інстанції не заявлялись, адже доводи відповідача зводились до відсутності у нього обов?язку сплачувати відповідні спірні кошти внаслідок передачі функцій замовника будівництва іншим особам, та відсутності такого обов?язку в силу вимог закону.

Також, судовому засіданні 26.06.2025 судом поставлено на обговорення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями в справах №320/44099/23 та №320/14125/24.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Порядок та умови зупинення провадження у справі унормовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За змістом наведеного пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється (постанови Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20, від 14.12.2022 у справі № 906/750/21).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

У постанові від 01.03.2024 у cправі № 910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зробив такі висновки: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Щодо судових рішень у справі № 320/44099/23.

В адміністративній справі №320/44099/23 за позовом ПАТ «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю Київської міської прокуратури, позивач просив суд:

- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;

- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 26 березня 2020 року №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ПАТ «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №320/44099/23 вирішено:

- апеляційну скаргу ПАТ «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» задоволено частково;

- скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково;

- визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;

- визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 26 березня 2020 року №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;

- в іншій частині адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський дослідно-експериментальний завод «Вугілля» відмовлено.

Не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 у справі №320/44099/23 Київською міською радою 21.11.2024 подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 касаційну скаргу Київської міської ради повернуто скаржнику.

Постановою Верховного Суду від 14.05.2025 касаційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року - без змін.

Щодо судових рішень у справі №320/14125/24, суд апеляційної інстанції встановив, що у даній справі ТОВ "Л-ГРУП" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;

- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 26.03.2020 №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;

- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;

- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 13.09.2018 №1370/5434 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 закрито провадження в адміністративній справі №320/14125/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовних вимог про:

- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;

- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 26.03.2020 №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва».

В обґрунтування своїх вимог у справі №320/14125/24 позивач стверджує, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» є протиправним та підлягає скасуванню через порушення процедури його прийняття, оскільки це рішення є регуляторним актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №320/14125/24 - у задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обумовлені пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстави для зупинення провадження у справі № 910/5739/24 - відсутні, у зв?язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 26.06.2025 відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, згідно із рішенням Київської міської ради від 21.07.2016 № 801/801 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.06.2004 № 78-6-00171, укладеного між Київські, міською радою та закритим акціонерним товариством «Київський склотарний завод" у пров. Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва» у відповідача в оренді перебуває земельна ділянка площею 9,7168 га (кадастровий номер 8000000000:78:113:0001) комунальної власності територіальної громади міста Києва (згідно з договором оренди земельної ділянки від 04.06.20у N- 78-6-00171) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків із супутньою інфраструктурою у пров. Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва.

Також, пунктом 5.3 вищезазначеного рішення зобов'язано відповідача питання пайової участі та укладення з Департаментом договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 07.08.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ113182191146 на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва. І черга". Замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод".

12.10.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123211004313 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об'єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва. І черга". Перша черга будівництва Четвертий пусковий комплекс. Замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод".

30.07.2020 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано дозвіл № ІУ013200730457 на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет". Замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод".

13.05.2021 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123210414322 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об'єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет". Замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод".

Отже, датою прийняття в експлуатацію об'єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга Четвертий пусковий комплекс" є 12.10.2021, а датою прийняття в експлуатацію об'єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет" є 13.05.2021, замовником будівництва визначено за вищенаведеними дозвільними документами - ТОВ "Київський склотарний завод".

Крім того, відповідач листом від 18.08.2023 № 01-37 (зареєстрований Департаментом 28.08.2023 за № 050/8451) повідомив Департамент, що будівництво житлового будинку № 4 (4 пускового комплексу І черги будівництва) об?єкту: «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва» завершено та вказаний будинок введено в експлуатацію відповідно до норм діючого законодавства (сертифікат від 12.10.2021 за № ІУ123211004313, поштова адреса: м.Київ, пров. Балтійський, буд. 23-а). Зазначено, що функції замовника будівництва по забудові та введенню в експлуатацію були передані забудовнику ПрАТ «ДБК№4».

Додатково відповідач листом № 01-38від 18.08.2023 (зареєстрований Департаментом 28.08.2023 за № 050/8452) повідомив Департамент, що будівництво гіпермаркету в складі ІІ черги об?єкту «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва» завершено та вказаний об?єкт введено в експлуатацію відповідно до норм діючого законодавства (сертифікат № ІУ123210414322, поштова адреса: м.Київ, пров. Балтійський, буд. 1). Зазначено, що функції замовника будівництва по забудові та введенню в експлуатацію були передані забудовнику Друккеру Д.В.

Крім того, позивач долучив до матеріалів справи:

- розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва станом на 26.04.2024 на суму 40 299 574,23 грн., замовник - ТОВ «Київський склотарний завод», а саме: за об?єктом «Будівництво житлового будинку загальною площею 80 013,45 кв.м. (в т.ч. загальна площа квартир 54 555,27 кв.м., площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 1154,53 кв.м.),ІТП з насосною та котельнею загальною площею 278,40 кв.м., ТП загальною площею 155,18 кв.м. (за даними сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України 12.10.2021 за № ІУ123211004313)», у складі 4 пускового комплексу І черги проєкту будівництва багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва; підстава: Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 12.10.2021 за № ІУ123211004313; дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.08.2018 за ІУ113182191146; п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019; адреса об?єкта: пров. Балтійський, 23 у Оболонському районі міста Києва; розрахунок пайової участі відповідно до п.п. 6.4.2 п. 6.4 розділу VI Порядку залучення розрахунку розміру в використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033);

- розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва станом на 26.04.2024 на суму 6 790 824,00 грн., замовник - ТОВ «Київський склотарний завод», а саме: за об?єктом «Будівництво гіпермаркету загальною площею 12 575,60 кв.м. (за даними сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України 13.05.2021 за № ІУ123210414322) в складі ІІ черги проєкту будівництва багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва; підстава: Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 13.05.2021 за № ІУ123210414322; дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 30.07.2020 № ІУ013200730457; п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019; адреса об?єкта: пров. Балтійський, 23 у Оболонському районі міста Києва; розрахунок пайової участі відповідно до п.п. 6.4.1 п. 6.4 розділу VI Порядку залучення розрахунку розміру в використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033).

Також, позивач направив як відповідачу вимоги щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва № 050/18-2974 від 03.08.2023 та № 050/18-3658 від 22.09.2023, № 050/18-3659 від 22.09.2023, № 050/18-2973 від 03.08.2023, так і ПрАТ «ДБК№4» та ОСОБА_1 , докази направлення яких долучено до позову (фіскальні накладні поштової установи та описи вкладеного).

Проте, як зазначав позивач, вказані вимоги залишились без задоволення, зокрема відповідачем, і відповідні кошти за ними сплачено.

Предметом позову є стягнення 47 090 398,23 грн пайового внеску, який замовник будівництва зберіг без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже зобов'язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Нормами статті 40 Закону № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) було визначено обов'язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

При цьому, частиною дев'ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX (далі - Закон № 132-IX) статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ (далі - Закон № 132-IX) було встановлено обов'язок сплати пайової участі для замовників, якими до 01.01.2021 розпочато будівництво/реконструкцію об'єктів.

Підпунктами 3 та 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX встановлено, що замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.

Тож, у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.

Як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:

- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020.

- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Відтак, для об'єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з тим, що будівництво об'єктів будівництва розпочалось у 2018 році та у 2020 році, станом на 01.01.2020 вказані об'єкти не було введено в експлуатацію та договори про сплату пайової участі не було укладено, на замовника будівництва було покладено обов'язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 днів після 01.01.2020.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що оскільки згідно дозвільних документів, які наявні в матеріалах справи, замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод", то саме на нього покладено обов'язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом вказаного строку.

Доводи скаржника про те, що ним були укладені окремі договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом відповідного об?єкту, за якими саме ПрАТ «Домобудівний комбінат №4» (Замовник 2), ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» (Замовник 3), ОСОБА_1 зобов?язані сплатити відповідні спірні кошти, а тому відповідач є неналежним у даній справі - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач, ПАТ «Домобудівний комбінат № 4» та ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» були укладені окремі договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом 1, 2 та 3 пускових комплексів І черги проекту «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва», проте, додатковий пайовий внесок у розмірі 0,00 грн, що визначався у додатковій угоді від 13.07.2020 № 1 до договору пайової участі від 22.11.2018 № 154, у додатковій угоді від 16.12.2020 № 1 до договору пайової участі від 23.11.2018 № 156 та у додатковій угоді від 27.11.2019 № 1 до договору пайової участі від 21.12.2018 № 246 стосується житлових будинків 1, 2, 3 збудованих у складі 1, 2, 3 пускових комплексів І черги проекту будівництва багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва, що не є предметом розгляду у цій справі.

Враховуючи те, що договори пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно- транспортної інфраструктури м. Києва були укладені у зв'язку із будівництвом 1, 2 та 3 пускових комплексів І черги проекту «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва», на цей час кошти пайової участі у зв'язку із закінченням будівництва: (1) житловий будинок 4 пускового комплексу І черги багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва (сертифікат про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, виданий 12.10.2021 за № ІУ123211004313); (2) гіпермаркету II черги будівництва багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва (сертифікат про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта, виданий 13.05.2021 за № ІУ 123210414322) не перераховувались.

Як зазначав також Департамент, звернення про вирішення питання пайової участі за такими об'єктами - не надходили, і до листів № 01-38від 18.08.2023 (зареєстрований Департаментом 28.08.2023 за № 050/8452), від 18.08.2023 № 01-37 (зареєстрований Департаментом 28.08.2023 за № 050/8451) - жодних документів в підтвердження даних обставин, зокрема і щодо необхідності заміни замовника будівництва - не подавалось.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно із рішенням Київської міської ради від 21.07.2016 № 801/801 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.06.2004 № 78-6-00171, укладеного між Київські, міською радою та закритим акціонерним товариством «Київський склотарний завод" у пров. Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва» у відповідача в оренді перебуває земельна ділянка площею 9,7168 га (кадастровий номер 8000000000:78:113:0001) комунальної власності територіальної громади міста Києва (згідно з договором оренди земельної ділянки від 04.06.20у N- 78-6-00171) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків із супутньою інфраструктурою у пров. Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва.

Також, пунктом 5.3 вищезазначеного рішення зобов'язано саме відповідача питання пайової участі та укладення з Департаментом договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними запереченнями позивача про те, що обов'язок відповідача здійснити сплату пайової участі на розвиток інфраструктури м. Києва виникає по-перше не на підставі договору про передачу функцій замовника по будівництву, а з норм чинного законодавства України, які передбачають певну процедуру виникнення такого права, а відповідно до всіх дозвільних документів замовником будівництва є та залишається саме відповідач. Таким чином, правовий статус замовника будівництва може мати лише та фізична чи юридична особа, яка є власником або користувачем земельної ділянки, щодо якої вона має намір забудови. Право на забудову земельної ділянки та функції замовника будівництва нерозривно пов'язані з правом власності особи на земельну ділянку або правом користування земельною ділянкою, наданою для будівництва.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 , ПрАТ «Домобудівний комбінат №4», ТОВ «ДБК-ПАРТНЕР» за відповідними правочинами були передані лише функції замовника будівництва по забудові та введенню в експлуатацію, і жодних змін у дозвільні документи щодо замовника будівництва - у встановленому порядку не вносились, і саме замовником будівництва є відповідач.

Проте, як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідач не виконав свій обов'язок, передбачений пп. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX, не звернувся до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 року № 460/8033) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку, пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв'язку із реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Як вірно встановлено судом першої інстанції,і що перевірено судом апеляційної інстанції, повідомлення про початок будівельних робіт Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві першого будівельного об'єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга" було зареєстровано 07.08.2018, а 12.10.2021 об'єкт будівництва введено в експлуатацію. Повідомлення про початок будівельних робіт Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві другого будівельного об'єкта будівельного об'єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет" було зареєстровано 30.07.2020, а 13.05.2021 об'єкт будівництва введено в експлуатацію.

Верховний Суд у постановах від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 виснував, що законодавець під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 цього Закону на підставі Закону № 132-ІХ) чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об'єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме: договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону № 3038-VI, залишались дійсними та підлягали повному виконанню і після виключення вказаної статті (абзац перший пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними; якщо станом на 01.01.2020 такі об'єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону № 3038-VI обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів пайової участі, як і обов'язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавцем було визначено нормативне регулювання таких правовідносин прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-ІХ. Зокрема абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено розмір та порядок пайової участі замовників будівництва.

У постанові від 23.05.2024 у справі № 915/149/23 Верховний Суд виснував, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, при цьому таке зобов'язання повинно бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач ввів спірні об'єкти будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі, що свідчить про порушення відповідачем покладених на нього обов'язків та вимог підпункту 4 абзацу 2 пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України №132-IX.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з невиконанням відповідачем, як забудовником, передбаченого підпунктами 3 та 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX обов'язку щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких будівельних об'єктів в експлуатацію, то права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникло право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.

Водночас, пунктом 3.4. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (далі - Порядок) передбачено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

У такому разі замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права органів місцевого самоврядування шляхом звернення з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21).

Позивачем здійснено розрахунок пайової участі першого об'єкта відповідно до пп. 6.4.2 пункту 6.4 розділу VI Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), а другого об'єкта відповідно до пп. 6.4.1 пункту 6.4 розділу VI вказаного Порядку.

Відповідно до підпункту 6.4.2 пункту 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир визначається за формулою:

РПУ = Sоб'єкта х Nжитл х 2 %, де

РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн);

Sоб'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об'єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв. м).

За інформацією, що міститься в декларації про готовність першого об'єкта до експлуатації, введеного в експлуатацію 12.10.2021, об'єктом будівництва є житловий будинок, загальна площа якого 80013,45 кв. м.

Згідно з абзацом 2 підпункту 1 абзацу 2 пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону розмір пайової участі становить для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 квітня 2024 року), показник опосередкованої вартості спорудження житла у місті Києві дорівнює 25183 грн 00 коп.

Підставивши значення у зазначену у пп. 6.4.2 п. 6.4 Порядку формулу отримуємо:

РПУ = 80013,45 х 25183 грн. х 2% = 40 299 574,23 грн.

Отже, пайова участь за об'єкт за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга", м. Київ, підлягала сплаті у розмірі 40 299 574,23 грн.

Відповідно до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції для нежитлових будівель, споруд та приміщень визначається за формулою:

РПУ = ЗКВоб'єкта х 4%, де

РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн);

У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.2 цього Порядку), ЗКВоб'єкта визначається за наступною формулою:

ЗКВоб'єкта = Sоб'єкта х Nнежитл, де

Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об'єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13 500,00 грн (грн/кв. м).

За інформацією, що міститься в декларації про готовність другого об'єкта до експлуатації, введеного в експлуатацію 13.05.2021, об'єктом будівництва є гіпермаркет, загальна площа якого 12575,60 кв. м.

Технічних паспортів або довідок щодо показників по об'єктам матеріали справи не містять.

Підставивши значення у зазначену у пп. 6.4.1 п. 6.4 Порядку формулу отримуємо:

РПУ = 12575,60 х 13 500,00 грн. х 4% = 6 790 824,00 грн.

Отже, пайова участь за об'єкт за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет" підлягала сплаті у розмірі 6 790 824,00 грн.

Контррозрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва та докуменів на спростування розміру пайової участі відповідачем не надано. Також, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялось доводів щодо невірності розрахунку стосовно площ об?єктів.

Департамент економіки та інвестицій направляв відповідачу вимоги щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва з проектами розрахунків пайової участі щодо об'єктів. У вказаних вимогах відповідачу було встановлено строк для підписання та повернення розрахунків для реєстрації із відповідним зверненням (граничний строк не пізніше 24.08.2023).

Проте, вказані вимоги залишені відповідачем без задоволення, а пайова участь у розмірі у загальному розмірі 47 090 398,23 грн. (40 299 574,23 грн. + 6 790 824,00 грн.) відповідачем не сплачена.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що зобов'язання щодо оплати пайового внеску відповідач не виконав, натомість зберіг у себе кошти у сумі 47 090 398,23 грн., які підлягають сплаті на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розмірі 47 090 398,23 грн на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягають задоволенню у повному обсязі. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Водночас, щодо доводів скаржника з посиланням на скасування судом рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" та рішення Київської міської ради від 26.03.2020 року №908/9078 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно Шостий апеляційний адміністративний суд виніс постанову від 17.10.2024 у справі №320/44099/23, вказані рішення визнано протиправними та нечинними. Однак, суд в цій частині враховує доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства в Україні нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відповідно, обов?язок сплати спірних коштів був наявний у відповідача згідно положень нормативно-правових актів, які були чинними на момент виникнення у відповідача такого обов?язку, тобто з моменту прийняття об?єктів містобудування в експлуатацію.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24, за наведених скаржником доводів.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 у справі №910/5739/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/5739/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 15.07.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Сибіга

С.А. Гончаров

Попередній документ

128845378

Наступний документ

128845385

Інформація про рішення:

№ рішення:	128845379
№ справи:	910/5739/24
Дата рішення:	26.06.2025
Дата публікації:	17.07.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (26.06.2025)
Дата надходження:	17.03.2025
Предмет позову:	стягнення 47 090 398,23 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

18.06.2024 15:00	Господарський суд міста Києва
04.07.2024 12:30	Господарський суд міста Києва
25.07.2024 12:20	Господарський суд міста Києва
27.08.2024 14:50	Господарський суд міста Києва
17.09.2024 15:20	Господарський суд міста Києва
29.10.2024 14:00	Господарський суд міста Києва
19.03.2025 10:15	Північний апеляційний господарський суд
09.04.2025 10:50	Північний апеляційний господарський суд
28.05.2025 10:45	Північний апеляційний господарський суд
26.06.2025 14:30	Північний апеляційний господарський суд