вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"15" липня 2025 р. Справа№ 911/3881/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про ухвалення додаткової постанови
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс"
на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2025 р. (суддя - Смірнов О.Г.) та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2025 р. (суддя - Грабець С.Ю.)
у справі № 911/3881/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс"
про стягнення 585022,03 грн,
У грудні 2023 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" про стягнення 585022,03 грн, з яких: 569732,66 грн необлікованої електричної енергії, 983,37 грн 3% річних та 14306,00 грн витрат на проведення експертизи.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.03.2025 р. у справі № 911/3881/23 позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" задоволено повністю.
Через систему "Електронний суд" 14.03.2025 р. від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2025 р. у справі № 911/3881/23 заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням та з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та додаткове рішення, та ухвалити нові рішення про відмову у задоволенні позову та заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" у справі № 911/3881/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" в частині оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2023 р. у справі № 911/3881/23 залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3881/23 та призначено до розгляду на 03.06.2025 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 р. було відкладено розгляд справи до 17.06.2025 р.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" залишено без задоволення, рішення Господарського суду 11.03.2025 р. та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2025 р. у справі № 911/3881/23 залишено без змін.
Через систему "Електронний суд" 18.06.2025 р. від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, у якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8400,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 р. прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про ухвалення додаткової постанови у справі № 911/3881/23 та призначено розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови на 08.07.2025 р.
У судове засідання 08.07.2025 р. представники сторін не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду заяви шляхом направлення до їх електронних кабінетів процесуальних документів у справі.
08.07.2025 р. систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що його представник перебуває на лікарняному.
Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Отже, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства.
Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" повідомлялося належним чином про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та розглядає заяву на підставі наявних в справі документів, яких достатньо для її вирішення.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 23.06.2025 р. про прийняття до розгляду заяви сторонам доставлено до електронних кабінетів 23.06.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 27.06.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 23.06.2025 р. про прийняття до розгляду заяви оприлюднена у реєстрі 27.06.2025 р.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду заяви. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду заяви, а тому додаткова постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши заяву позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, позивач посилається на те, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції, які, на його думку, підлягають відшкодуванню.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, тому витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції необхідно покласти на відповідача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 8400,00 грн позивач надав:
- договір № 1913-КОЕ про надання правової допомоги від 01.12.2022 р. (далі - договір), укладений між Адвокатським об?єднанням "Перший Радник" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - клієнт);
- додаткову угоду № 43 від 15.06.2021 р. до договору № 1913-КОЕ про надання правової допомоги від 01.12.2020 р.;
- додаткову угоду № 1913-КОЕ/44 від 30.12.2021 р. до договору № 1913-КОЕ про надання правової допомоги від 01.12.2020 р.;
- додаткову угоду № 45 від 28.12.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 1913-КОЕ від 01.12.2020 р.;
- додаткову угоду № 46 від 27.11.2023 р. до договору № 1913-КОЕ/44 про надання правової допомоги від 01.12.2020 р.;
- додаткову угоду № 47 від 28.11.2023 р. до договору про надання правової допомоги № 1913-КОЕ від 01.12.2020 р.;
- додаткову угоду № 48 від 17.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 1913-КОЕ від 01.12.2020 р.;
- договір про надання правничої допомоги № 6264-КОЕ від 22.10.2024 р.;
- акт наданих послуг № 911/3881/23-КРЕМ від 18.06.2025 р. на загальну суму 8400,00 грн;
- додаток № 1 до акту про надання послуг № 911/3881/23-КРЕМ від 18.06.2025 р.
Відповідно до п. 3.1 договору приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг.
Згідно з п. 3.3 договору клієнт зобов?язаний протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання акту наданих послуг прийняти надані виконавцем послуги шляхом підписання отриманого акту наданих послуг або направити позивачу мотивовану відмову від приймання наданих послуг у разі невідповідності наданих послуг умовам цього договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення
Як передбачено п. 4.2 договору, вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід?ємною частиною даного договору.
У відповідності до додатку № 1 до акту про надання послуг № 911/3881/23-КРЕМ від 18.06.2025 р. позивачу надані послуги на суму 7000,00 грн:
- правовий аналіз апеляційної скарги, складання, формулювання та направлення відзиву на апеляційну скаргу - 3000,00 грн;
- участь у судовому засіданні 03.06.2025 р. - 2000,00 грн;
- участь у судовому засіданні 17.06.2025 р. - 2000,00 грн.
Також, з акту наданих послуг № 911/3881/23-КРЕМ від 18.06.2025 р. вбачається, що позивачем включено до суми витрат ПДВ у розмірі 1400,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Вбачається, що відповідач подав клопотання про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та вказав, що витрати позивача на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям реальності, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.
Однак належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, відповідач не надав.
При цьому, сама лише незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 р. року у справі № 910/5410/19.
Отже питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішується судом виходячи із наданих у сукупності доказів, зокрема детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з якого вбачається обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та вартість окремо кожної послуги.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про винесення додаткової постанови та стягнення з відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 8400,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки під час ухвалення додаткової постанови 08.07.2025 р. були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, тобто 15.07.2025 р.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про ухвалення додаткової постанови задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енкар Сервіс" (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Цкентральна, 40, код 43505405) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, код 23243188) 8400 (вісім тисяч чотириста),00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
4. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран