вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" липня 2025 р. Справа№ 910/10468/23 (910/19481/23)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ТСББ «Комфорт» : Щетінін М.Ю. - за довіреністю б/н від 19.06.25;
ОСОБА_1. (в залі суду);
від ОСОБА_1 : Халупний А.В. - за ордером серії ВХ №1054957 від 06.10.23.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) (суддя Чеберяк П.П., повний текст рішення складено та підписано - 03.04.2025)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт»
про визнання недійсними рішень загальних зборів
в межах справи № 910/10468/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг»
до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт»
про банкрутство
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про визнання недійсними рішень загальних зборів від 06.02.2016.
Так, у позові позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» від 06.02.2016: про затвердження звіту правління за 2015 рік, затвердження бюджету та розмірів щомісячних платежів і внесків співвласників на 2016 рік у редакції, схваленій правлінням (додаток № 3), - оформлені протоколом № 2 загальних зборів відповідача від 06.02.2016; визнати недійсними рішення загальних зборів відповідача від 06.02.2016: про затвердження нової редакції статуту відповідача, запропонованої правлінням (додаток № 1), - оформлені протоколом № 2 загальних зборів відповідача від 06.02.2016, посилаючи на те, зазначені рішень загальних зборів прийняті з порушенням вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) (суддя Чеберяк П.П., повний текст рішення складено та підписано - 03.04.2025) у задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу; скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) від 24.03.2025 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права - Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Так, скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення загальних зборів на його думку, прийняті без достатньої кількісті голосів, і відповідачем належними доказами зворотного не доведено, а тому цими рішеннями покладено на позивача надмірний фінансовий тягар, порушує його право на управління будинком та створює умови, за яких узаконюються підстави вимагання коштів з позивача у більшому розмірі, ніж є необхідним для забезпечення потреб будинку та його мешканців.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
10.06.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) - без змін, як таке що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Дії суду апеляційної інстанції
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10468/23 (910/19481/23) за позовом ОСОБА_1 до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про визнання недійсними рішень загальних зборів в межах справи № 910/10468/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
26.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10468/23 (910/19481/23).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10468/23 (910/19481/23); розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) призначено на 02.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) у зв'язку з відпусткою судді Остапенка О.М. з 02.07.2025 по 04.07.2025, відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, № 910/10468/23 (910/19481/23) призначено на 07.07.2025.
Явка представників учасників справи
07.07.2025 у судове засідання з'явилися представники ТСББ «Комфорт», ОСОБА_1 та особисто ОСОБА_1 ..
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 07.07.2025 представник позивача та особисто ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник ТСББ «Комфорт» в судовому засіданні 07.07.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення від 24.03.2025 без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 та гаражного боксу № НОМЕР_1 у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 , де створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт».
06.02.2016 відбулись загальні зборами ТСББ «Комфорт» на яких було прийнято ряд рішень, що оформлені протоколом № 2, зокрема про внесення змін до Статуту ТСББ «Комфорт» (питання №1 порядку денного загальних зборів) та затвердження розмірів щомісячних платежів і внесків співвласників та бюджету ТСББ «Комфорт» на 2016 рік (питання №3 порядку денного загальних зборів).
Проте, ОСОБА_1 не погоджується із зазначеними рішення загальних зборів від 06.02.2016 оскільки вважає, що ці рішення прийняті з порушенням вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції чинній на момент прийнятті цих рішень), внаслідок чого звернулася до господарського суду з відповідною позовною заявою.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
При цьому, за ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з ст. 16 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Як зазначалось вище, 06.02.2016 відбулись загальні зборами ТСББ «Комфорт» на яких було прийнято ряд рішень, зокрема і ті які позивач просить визнати недійсними.
Із матеріалів справи вбачається, що в загальних зборах 06.02.2016 взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 63 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7993,31 м2., а у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через співвласників в кількості 80 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 9674,56 м2.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Судом встановлено, що аналогічна норма міститься також у Статуті ТСББ «Комфорт».
Так, судом встановлено, що на 2016 рік загальна площа квартир та нежитлових приміщень складала 21 873,20 м2.
При цьому, підрахунок голосів співвласників ТСББ «Комфорт» був здійснений створеною для цього комісією, на підставі актуальних документів про право власності на кожен рік голосування.
Із матеріалів справи вбачається, що у Протоколі № 2 засідання комісії із проведення письмового опитування по результатах звітно-виборчих зборів ТСББ «Комфорт» від 06.02.2016, відображена кількість голосів по кожному з питань порядку денного загальних зборів, а також площа приміщень у відсотках голосу.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про те, що здійснення підрахунку голосів співвласників за 2016 рік на підставі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 2022 та 2023 роки є безпідставним, так як відомості щодо власників нерухомого майна станом на 2016 рік та станом на 2022 рік можуть не співпадати через подальшу зміну власників.
При цьому, згідно положень ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення по питанню №1 порядку денного загальних зборів щодо затвердження нової редакції Статуту вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини загальної кількості співвласників, а не дві третини загальної кількості усіх співвласників, як зазначає позивач в позові.
Судом встановлено, що у Протоколі № 2 засідання комісії із проведення письмового опитування по результатах звітно-виборчих зборів ТСББ «Комфорт» від 06.02.2016 зазначено, що «за» прийняття рішення з питання №1 порядку денного загальних зборів щодо затвердження нової редакції Статуту проголосували 132 співвласники, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 16 003, 92 м2 з необхідних 10 936,6 м2, а по питанню №3 порядку денного загальних зборів щодо затвердження розмірів щомісячних платежів і внесків співвласників та бюджету ТСББ «Комфорт» на 2016 рік «за» проголосували 122 співвласники, загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких становить 14 624,72 м2 з необхідних 14 582,13 м2.
Суть проведення опитування полягає у з'ясуванні точки зору окремого співвласника на вирішення конкретних визначених питань. Якщо людина є співвласником багатоквартирного будинку і зі змісту вказаних листків опитування стає зрозумілим волевиявлення такої особи, загальні збори ОСББ не можуть не врахувати думку такого співвласника.
Письмове опитування - це зручний інструмент прийняття спільних рішень в ОСББ.
З огляду на наведене та дослідивши матеріали справи, місцевий господарський суд, правомірно відхилив доводи позивача щодо невідповідності загальним вимогам щодо документообігу та положенням абз. 4 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) частина листків опитування співвласників, які долучені були до Протоколу загальних зборів №2 від 06.02.2016, оскільки в даному випадку позивачем проявлено надмірний формалізм щодо форми опитувальника, а не змісту процесу опитування, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про те, що рішення загальних зборів від 06.02.2016 щодо внесення змін до Статуту ТСББ «Комфорт» (питання №1 порядку денного загальних зборів) та затвердження розмірів щомісячних платежів і внесків співвласників та бюджету ТСББ «Комфорт» на 2016 рік (питання №3 порядку денного загальних зборів) були прийняті без порушення вимог законодавства, і зворотного належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-77 ГПК України не доведено.
Разом з тим, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача щодо застосуванню строку позовної давності, оскільки перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 924/1275/19.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позову ОСОБА_1
до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про визнання недійсними рішень загальних зборів від 06.02.2016 за недоведеності та необґрунтованості заявлених вимог.
Доводи скаржника про те, що оскаржуваними рішеннями загальних зборів ОСББ, зокрема щодо затвердження розмірів щомісячних платежів і внесків співвласників, на неї покладено надмірний фінансовий тягар, то апеляційний господарський суд зазначає те, що згідно Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" законодавством на співвласників покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, при цьому в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, а її незгода з діяльністю ОСББ не звільняє її від обов'язку як співвласника даного багатоквартирного будинку сплатити внески та відповідні платежі (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/1395/19).
При цьому, доводи апеляційної скарги, зводиться до відтворення доводів позовної заяви, та не містить аргументів на спростування міркувань та висновків, що містяться у рішенні суду першої інстанції.
За таких обставин, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Таким чином, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10468/23 (910/19481/23) залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 910/10468/23 (910/19481/23) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко