Постанова від 14.07.2025 по справі 910/11108/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2025 р. Справа№ 910/11108/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 (повний текст складено і підписано 07.04.2025)

у справі № 910/11108/24 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до: 1) Пенсійного фонду України,

2) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про стягнення 13 739,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Пенсійного фонду України (далі - відповідач-1) про стягнення 13 739,93 грн., з яких 9 178,12 грн. заборгованості, 1 355,34 грн. пені, 2 817,97 грн. інфляційних втрат та 388,50 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління) взятих на себе зобов'язань за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Зі змісту позовної заяви слідує, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за період у листопаді - грудні 2021 року, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що:

- за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу, тобто постачальником, який не має право відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;

- 26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 року № 1236», п. 2 якої встановлено зобов'язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021, серед іншого, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

- враховуючи те, що відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України) та у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем у визначений період (листопад-грудень 2021 року) автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача, а спожитий відповідачем у вказаний період природний газ, відповідно, віднесено до об'ємів, поставлених позивачем;

- Костянтинівське міське відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, яке припинило свою діяльність є філією Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яке теж припинило діяльність; відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2022 №1442 та витягу з ЄДР правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області став Пенсійний Фонд України;

- факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу спожитого відповідачем до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з ЕІС-кодом споживача; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом;

- за листопад-грудень 2021 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 15 673,00 грн., в той час як відповідачем здійснено оплату спожитого газу тільки частково, на суму 6 494,88 грн. Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 9 178,12 грн.;

- з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 1 355,34 грн. з 01.02.2022 по 31.07.2022; загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 388,50 грн. з 01.02.2022 по 30.06.2023; сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 2 817,97 грн. з 01.02.2022 по 30.06.2023.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 вказує на те, що:

- фактично правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40210180) є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010), оскільки саме останнім було набуто на праві оперативного управління майно та права Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області;

- відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 144 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» установлено, що строк заявлення кредиторами вимог до Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду становить два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення; позивачем до комісії з припинення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області кредиторські вимоги не пред'являлись, у зв'язку з цим заявлена в позовній заяві заборгованість не була погашена комісією з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та не була включена до передавального акта.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що:

- при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, при якому все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент;

- зважаючи на те, що положеннями статей 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, такий момент не може пов'язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи, а отже ще до моменту пред'явлення кредиторський вимог відбувається універсальне правонаступництво і перехід всіх прав та обов'язків до правонаступника (постанова Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц);

- незалежно від того чи було заявлено кредиторські вимоги, до відповідачів перейшли всі права та обов'язки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з моменту видачі відповідного наказу про реорганізацію.

Окрім цього позивач звернувся до суду з клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача (відповідача-2) - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; просив стягнути солідарно з Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заявлені до стягнення суми.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач-1 зазначає, що солідарна відповідальність відповідно до ЦК України настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором та просив відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог до відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/557/25 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено; залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Україна, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код: 13486010) до участі у справі в якості співвідповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 проти вимог позовної заяви заперечує, зазначаючи про те, що:

- наказом Пенсійного фонду України від 22.05.2023 № 89 «Про упорядкування майнових та інших відносин, що виникли внаслідок припинення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області», у зв'язку з реєстрацією припиненням юридичної особи управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, з метою реалізації прав та обов'язків держави в особі Пенсійного фонду України як власника майна, переданого управлінням виконавчої дирекції Фонду, забезпечення контролю за ефективним використанням та збереженням об'єктів власності, виконання інших обов'язків, що виникають на підставі правонаступництва закріплено майно, передане управлінням виконавчої дирекції Фонду за передавальним актом від 15.05.2023 з додатками на праві оперативного управління за Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому відсутня заборгованість, зазначена в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»;

- враховуючи, що строк заявлення кредиторських вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області складав 2 місяці (до 02.03.2023), проте до комісії з припинення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області кредиторські вимоги позивачем не пред'являлись, у зв'язку з чим заявлені кредиторські вимоги не були включені до передавального акту від 15.05.2023, та, відповідно, не могли бути задоволеними;

- місто Костянтинівка входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, що свідчить про наявність форс-мажорних обставин;

- звертаючись з позовними вимогами про стягнення пені, індексу інфляції та процентів річних, які за своєю суттю є збитками, позивач за позовом не обґрунтував підстав заявлення таких вимог, не надав доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини відповідача-2 та причинного зв'язку між його діями та настанням збитків позивача. Окрім цього, з матеріалів доданих до позову не вбачається дій позивач щодо спонукання споживача з метою сплати боргу або вчинення будь-яких інших заходів (проведення звірок, взаємозаліків та інше);

- за даними бухгалтерського обліку, відповідно до Передавального акту від 15.05.2023 у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відсутня кредиторська заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Також відсутня інформація (фактичні дані/первинні документи) щодо виконання та/або невиконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальником останньої надії перед Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області;

- щодо стягнення штрафних санкцій (пені, інфляційних втрат та 3%) річних застосовується спеціальна позовна давність (пункт 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»), зокрема, строком в один рік; отже, строк позовної давності сплинув 01.08.2023.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач вказує, що:

- при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, при якому все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент; отже, незалежно від того чи було заявлено кредиторські вимоги, до відповідачів перейшли всі права та обов'язки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з моменту видачі відповідного наказу про реорганізацію;

- п. 10.4 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) передбачено у випадку настання форс-мажорних обставин необхідність надання відповідачем позивачу сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини, оскільки саме сертифікат ТПП є документом на засвідчення обставин непереборної сили, проте такого сертифікату позивачу надано не було;

- факт військової агресії проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором, а матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причинно- наслідкового зв'язку неможливості виконання відповідачем зобов'язань за договором із фактом військової агресії;

- в момент отримання природного газу з ресурсу позивача та акцептування умов договору Управління погодилось з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов цього договору, в тому числі й п. 4.5. договору, в якому вказано, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;

- Управління отримало (спожило природний газ) у листопаді 2021-грудні 2021 року, тобто до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, та, відповідно до умов договору (п.4.4) мало розрахуватися до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, тобто до кінця січня 2022 року, коли ще не було введено військовий стан в країні;

- при стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки (постанова Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19);

- відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач-2 посилається на те, що:

- відомості про реорганізацію Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області було опубліковано в офіційних виданнях, відповідно цей факт є загальнодоступною та загальновідомою інформацією, про яку позивач мав бути обізнаний, однак, позивачем до комісії з припинення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області кредиторські вимоги протягом установленого строку не пред'являлись, внаслідок чого заявлена в позовній заяві заборгованість не була погашена комісією з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та не була включена до передавального акту;

- у відповідача-2 відсутня інформація (фактичні дані/ первинні документи) щодо виконання та/або невиконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальником останньої надії перед Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області у зв'язку з відсутністю безпечного доступу до приміщення Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області за адресою 85102, Донецька область, місто Костянтинівка, просп. Ломоносова, буд. 132-б., так як ведуться активні боєві дії та Костянтинівська міська територіальна громада з 01.01.2023 року включена території активних бойових дій;

- докази, надані позивачем, а саме акт приймання передачі наданих послуг за грудень 2021 року не підписаний зі сторони Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області;

- позивач не звертався з приводу наявної заборгованості та з метою досудового врегулювання спору, ні до Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, ні до його правонаступника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області;

- сплата прострочених зобов'язань (фінансових зобов'язань), як така, що не передбачена кошторисними призначеннями Головного управління є такою, що порушує діюче законодавство.

У додаткових поясненнях позивач вказує на те, що:

- відповідно до п. 5.2. договору обов'язок обрахування власного споживання покладено саме на Управління, отже, він повинен був оформити відповідні акти приймання- передачі природного газу за заявлений період на підставі фактичних показань свого комерційного вузла обліку та направити його на адресу позивача до 05 числа місяця, з чого вбачається, що відповідачу було відомо про включення спожитих обсягів природного газу за зазначений період до портфелю постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до обсягів, поставлених позивачем, а також сам обсяг газу;

- позивач звертався з вимогою про сплату заборгованості від 07.10.2022, яка була прогінорована, тому для захисту своїх інтересів позивач змушений був звернутися до суду.

Окрім вищезазначеного учасниками процесу було подано інші заяви та додаткові пояснення, доводи яких є аналогічними за змістом зазначених вище позицій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24 позов задоволено частково:

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість у розмірі 9 178,21 грн., пеню в розмірі 1 355,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 817,97 грн., 3% річних у розмірі 388,50 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.;

- в іншій частині позову відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції:

- встановивши, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується як факт включення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого останнім, до портфеля постачальника «останньої надії», так і обсяги спожитого газу та те, що вказаний газ в повній мірі (за листопад і грудень) Управлінням оплачено не було, з огляду на що позивач має право на стягнення як вартості вказаного газу, так і має право заявити вимогу про стягнення з відповідача-2 пеню в розмірі 1 355,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 817,97 грн., 3% річних у розмірі 388,50 грн.;

- з'ясував, що у зобов'язанні щодо постачання позивачем як постачальником «останньої надії» у листопаді-грудні 2022 року природного газу відбулась заміна сторони споживача - з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке набуло прав та обов'язків за Типовим договором постачання, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

- виснував, що жодних підстав для виникнення солідарного обов'язку у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України перед позивачем немає, оскільки із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що саме Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області є правонаступником прав та обов'язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області;

- визнав, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є правонаступником прав та обов'язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у правовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а відтак саме у відповідача-2 наявний прострочений борг перед позивачем у розмірі 13 739,93 грн. з оплати поставленого у листопаді-грудні 2022 року природного газу.

- на підставі п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відхилив заперечення відповідача-2 щодо пропуску позивачем строку позовної давності;

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24 є таким, що прийняте за результатом неповного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення окресленого питання по справі, внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права, зокрема положення ЦК України, ГК України, Бюджетного кодексу, законодавству про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, а тому існують підстави для його скасування.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що:

- позивач не звертався з приводу наявної заборгованості, та з метою досудового врегулювання спору, ні до Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, ні до його правонаступника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно, відповідачу-2 не було відомо про дані правовідносини та наявність заборгованості, а відтак відсутня фінансова можливість виконати зобов'язання;

- згідно діючого законодавства встановлено, що відповідальність за штрафні санкції не може бути автоматично покладена на правонаступника;

- відповідач-2 не укладав договір з постачальником, не отримував рахунки, не мав фактичної можливості впливати на процес споживання чи оплати газу;

- фактичне прострочення виникло у 2022 році, до набуття відповідачем-2 правонаступництва;

- звертаючись з позовними вимогами про стягнення пені, індексу інфляції та процентів річних, які за своєю суттю є збитками, позивач за позовом не обґрунтував підстав заявлення таких вимог, не надав доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини відповідача-2 та причинного зв'язку між діями останнього та настанням збитків позивача;

- відповідач-2 не має бюджетного призначення на сплату: штрафних санкцій; 3% річних; інфляційних витрат, що виникли до дати правонаступництва, водночас сплата таких сум - порушення принципу цільового використання бюджетних коштів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 справа № 910/11108/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Іоннікова І.А.

З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/11108/24 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11108/24; відкладено вирішення питання щодо відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали 08.05.2025 матеріали справи № 910/11108/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 № 09.1-08/1183/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11108/24 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 05.05.2025.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 справа № 910/11108/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*100=302 800,00 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 302 800,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 у справі № 910/11108/24:

- апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.);

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24;

- постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

15.05.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, а також додатково зауваживши на тому, що:

- відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2022 №1442 та витягу з ЄДР правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області став Пенсійний Фонд України; наказом Пенсійний фонд України від 22.05.2023 №89 закріпив передане Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за передавальним актом від 15.05.2023 на праві оперативного управління за Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та наказав, зокрема забезпечити взяття на баланс та збереження майна, у тому числі шляхом укладення та/або виконання раніше укладених Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області правочинів, необхідних для його охорони, обслуговування, отримання комунальних послуг тощо, а також здійснення видатків, зокрема зі сплати податків, зборів, інших платежів, пов'язаних х утриманням майна;

- момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією момент не може пов'язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи, а отже ще до моменту пред'явлення кредиторський вимог відбувається універсальне правонаступництво і перехід всіх прав та обов'язків до правонаступника (постанова Верховного суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц);

- отже, незалежно від того чи було заявлено кредиторські вимоги, до відповідачів перейшли всі права та обов'язки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з моменту видачі відповідного наказу про реорганізацію, а відтак у зобов'язанні щодо сплати заборгованості за поставлений позивачем, відповідно до умов Типового договору, у листопаді - грудні 2021 року природний газ відбулась заміна сторони (боржника) - з Управління на Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області;

- на іншого учасника справи (позивача) не покладається обов'язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, достатньо довести факт порушення строків виконання зобов'язання відповідачем (постанова Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19).

Станом на дату ухвалення постанови інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (Управління) у листопаді - грудні 2021 року, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.

Факт включення Управління до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» підтверджується:

- листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Оператора ГТС) вих. №ТОВВИХ-23-13033 від 20.09.2023 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХP00015BN7400N;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від Оператора ГРМ (Форма №10).

У період з листопада по грудень 2021 року поставлено Управлінню природний газ загальною вартістю 15 673 грн. 00 коп., проте Управлінням здійснено оплату спожитого газу тільки на суму 6 494 грн. 88 коп., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 9 178 грн. 12 коп.

Посилаючись на правонаступництво щодо ліквідованого Управління у спірних правовідносинах, що виникли у зв'язку зі споживанням останнім природного газу, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 9 178,12 грн., пеню у розмірі 1 355,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 817,97 грн. та 3% річних у розмірі 388,50 грн.

Позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Позивач відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» (далі Постанова КМУ № 1102), п 2 якої постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, серед іншого, доповнено п. 41-8 яким визначено зобов'язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У спірний період (з 01.11.2021 по 31.12.2021) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області було бюджетною установою (у значенні Бюджетного кодексу України).

Стаття 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі Правила постачання природного газу), підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді:

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків. або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді;

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет. функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи;

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС:

- постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем;

- з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди га є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу. Реєстрація постачальником, крім постачальника «останньої надії», побутового споживача здійснюється на безстроковий період;

- реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:

1) відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

2) відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня. наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником;

- реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу;

- дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі;

- на наступну газову добу після реєстрації оператора газорозподільної системи в реєстрі споживачів іншого постачальника, крім постачальника «останньої надії», або підтвердження номінації оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, на газову добу D до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1), оператор газорозподільної системи автоматично виключається з реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

- оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, як постачальник «останньої надії», поставив Управлінню природний газ у листопаді 2021 року в кількості 386 куб.м та в грудні 2021 року в кількості 205,89 куб.м, що підтверджується інформацією оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХP00015BN7400N.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу:

- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника;

- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

- договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до ч. 1 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

З огляду на те, що у визначені вище періоди Управління було включено до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» (позивача), в силу положень чинного законодавства між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу між постачальником «останньої надії» та споживачем, а об'єми природного газу, спожитого відповідачем у такі періоди автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача, а спожитий у вказані періоди природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, договір постачання природного газу між Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальником «останньої надії» є укладеним із дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Договору об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням встановлених обставин справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як постачальник «останньої надії», поставив Управлінню природний газ у листопаді 2021 року в кількості 386 куб.м та в грудні 2021 року в кількості 205,89 куб.м, що підтверджується інформацією оператора ГТС - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХP00015BN7400N.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22, від 23.08.2023 у справі № 927/734/22, від 14.12.2023 у справі № 916/2550/22, від 20.12.2023 у справі № 910/3600/22, від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23).

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

За розрахунками позивача, правильність яких не була спростована відповідачами, вартість поставленого Управлінню в Донецькій області у листопаді 2021 року складає 6 494,88 грн. в грудні 2021 року - 9 178,12 грн.

Пунктом 4.3 Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» передбачено, що Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Позивачем на виконання своїх зобов'язань було виставлено Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області рахунок № 33833 на суму 6 494,88 грн. та № 2075 на суму 9 178,12 грн. шляхом їх направлення засобами поштового зв'язку, що підтверджується списками рекомендованих листів та фіскальними чеками АТ «Укрпошта».

Відповідно до пункту 4.4 Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1 та підпунктом 1 пункту 5.2 Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у Договорі, та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами Договору.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, враховуючи, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області згідно з п. 4.4 Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» мало оплатити спожитий ним природний газ до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, то, відповідно, спожитий у грудні 2021 року природний газ мав бути оплачений до 31.01.2022 включно, проте доказів оплати спожитого у грудні 2021 року газу матеріали справи не містять.

Відтак, матеріалами справи підтверджується виникнення в Управління заборгованості перед позивачем у розмірі 9 178,12 грн., яка вважається простроченою з 01.02.2022.

Щодо питання правонаступництва колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1442 «Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України» постановлено припинити з 1 січня 2023 року, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання, правонаступником усіх прав та обов'язків Управління став Пенсійний фонд України.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код 41419256) припинено, а його правонаступником є Пенсійний фонд України (ідентифікаційний код 00035323).

Наказом від 22.05.2023 №89 Пенсійний фонд України закріпив майно, передане Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за передавальним актом від 15.05.2023, на праві оперативного управління за Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та наказав, зокрема, забезпечити взяття на баланс та збереження майна, у тому числі шляхом укладення та/або виконання раніше укладених Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області правочинів, необхідних для його охорони, обслуговування, отримання комунальних послуг тощо, а також здійснення видатків, зокрема зі сплати податків, зборів, інших платежів, пов'язаних з утриманням майна.

Частиною 1 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов'язаннями, відповідають за зобов'язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов'язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами (ч. 6 ст. 107 Цивільного кодексу України).

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код 41419256).

Відповідно до вимог чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов'язаннями, відповідають за зобов'язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов'язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами (ч. 6 ст. 107 ЦК України).

За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що відбулось фактичне правонаступництво від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код 41419256) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010), оскільки саме останнім було набуто на праві оперативного управління майно та права Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, а відтак і обов'язки.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в зобов'язанні з постачання позивачем як постачальником «останньої надії» у листопаді-грудні 2021 року природного газу відбулась заміна сторони споживача - з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке набуло прав та обов'язків за Договором, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, підстав для виникнення солідарного обов'язку у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України перед позивачем у даному випадку немає, оскільки з наявних в матеріалах справи документів цілком очевидним є правонаступництво саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прав та обов'язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Також, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено твердження відповідачів про неможливість виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу з підстав незаявлення позивачем кредиторських вимог у встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1442 строк, оскільки, виходячи з положень ст. 112 ЦК України, незаявлення кредиторських вимог у встановлений строк не має своїм наслідком припинення/погашення зобов'язань боржника, навіть у процедурі ліквідації.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильних висновків про те, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є правонаступником прав та обов'язків Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у спірних правовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а відтак саме у відповідача-2 наявна прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 9 178 грн. 12 коп. з оплати поставленого у грудні 2021 року природного газу.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовну вимогу про стягнення основного боргу в розмірі 9 178,12 грн., стягнувши зазначену суму основного боргу з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та відмовивши в стягненні основного боргу з Пенсійного фонду України. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідачів 1 355,34 грн. пені, 2 817,97 грн. інфляційних втрат та 388,50 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань з оплати поставленого у грудні 2021 року природного газу, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області обов'язку зі сплати грошових коштів у визначений строк не виконало, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно, є підстави для застосування встановленої законом або Договором відповідальності.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних у порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18.

Перевіривши нарахування позивачем заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правомірним є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 2 817,97 грн. інфляційних втрат та 388,50 грн. 3% річних тобто в розмірах, заявлених позивачем.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5 Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» передбачено, що в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом із тим, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із відповідними змінами і доповненнями), з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з вимогою про стягнення пені.

З урахуванням викладеного, нарахування позивачем пені з період з 01.02.2022 по 31.07.2022, тобто поза межами шестимісячного строку, є правомірним.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені в розмірі 1 355,34 грн., суд апеляційної інстанції встановив, що її розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правомірним є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області пені в розмірі 1 355,34 грн. 34 коп.

За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підлягають задоволенню частково, а саме з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає стягненню борг у розмірі 9 178,12 грн., пеня у розмірі 1 355,34 грн., 3 % річних у розмірі 388,50 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 817,97 грн., натомість у задоволенні позовних вимог до Пенсійного фонду України слід відмовити повністю, оскільки у відповідача-1 не виникло солідарного обов'язку з виконання зобов'язань з оплати поставленого Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у грудні 2021 року природного газу.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/11108/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11108/24.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено 14.07.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

О.В. Тищенко