вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"10" липня 2025 р. Справа№ 911/1974/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Тарасенко К.В.
Гончарова С.А.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 10.07.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)
за результатами розгляду апеляційної скарги Заступника Генерального прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2025 (повний текст рішення підписано 10.03.2025)
у справі № 911/1974/24 (суддя Конюх О.В.)
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державного підприємства «Медичні закупівлі України»
про стягнення 10 426 594,74 грн.
Заступник Генерального прокурора, м. Київ (далі по тексту прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 26.07.2024 в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ (далі по тексту МОЗ України, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (далі по тексту ТОВ «Автоспецпром», відповідач), в якій просить суд стягнути з ТОВ «Автоспецпром» до Державного бюджету України неустойку в сумі 10 426 594,74 грн., нараховану з зв'язку із неналежним виконанням умов Договору про закупівлю №09/526-12/2021 від 28.12.2021, а саме на підставі пункту 9.2 Договору за прострочення поставки пеню 0.1% від вартості товару, щодо якого допущено прострочення, в сумі 4 587 701,80 грн. за період з 01.12.2022 по 24.01.2023, та штраф 7% у сумі 5 838 892,94 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.02.2025 позов Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України у справі №911/1974/24 залишено без задоволення. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» 20 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Заступник Генерального прокурора звернувся 24.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 24.03.2025, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2025 у справі №911/1974/24 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2025 у справі № 911/1974/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 03.02.2025 у справі №911/1974/24 залишено без змін. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника.
19.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі №911/1974/24 та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн. В цій же заяві відповідач просив її розглянути без участі представника відповідача.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №911/1974/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2025 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) на 02.07.2025.
27.06.2025 від Заступника Генерального прокурора до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового судового рішення у справі.
В обґрунтування заяви Заступник Генерального прокурора вказував, що долучений до заяви опис робіт виконаних адвокатом по справі №911/1974/24, не містить інформації щодо порядку обчислення та ціни послуг, за кожним видом робіт, що виконуються адвокатом, тому неможливо встановити дійсну вартість витрат на професійну правничу допомогу за кожну з наданих послуг. Також прокурор зазначав, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним як зі складністю справи, так і з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
Прокурор звертає увагу, що у справі фактично здійснено лише подання двох процесуальних документів (відзив на апеляцію, письмові пояснення) та участь в одному судовому засіданні. Проте, заявником не подано погодинного розрахунку, не наведено конкретної інформації щодо витраченого часу, не доведено складність справи, яка б виправдовувала зазначену суму, а саме по собі посилання на ціну позову не може свідчити про відповідність суми витрат принципу розумності.
Також, прокурор зазначив, що враховуючи, що він у цій справі діє в інтересах держави, а джерелом компенсації витрат на правничу допомогу у разі їх стягнення буде державний бюджет, до оцінки таких витрат мають застосовуватися підвищені критерії обґрунтованості, помірності та відповідності принципу ефективного та результативного використання бюджетних коштів.
Зазначені відповідачем витрати мають бути документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Крім того, слід звернути увагу на те, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами АО «Унілекс» у рамках надання правничої допомоги ТОВ «Автоспецпром» у справі № 911/1974/24 за договором № 23/02-20 про надання правової допомоги (додаток № 19), не містить даних щодо порядку обчислення вартості послуг, а саме - порядку обчислення гонорару адвоката та кількості годин, витрачених адвокатами на підготовку.
Також, на думку прокурора, розмір судових витрат, пов'язаних із наданням адвокатами послуг щодо подання процесуальних документів, є неспівмірним, оскільки доводи та позиція сторони відповідача не відрізняються від доводів, викладених у процесуальних документах у аналогічних справах, де відповідачем є товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром».
У зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.06.2025 у справі №911/1974/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 прийнято справу №911/1974/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №911/1974/24 призначено на 09.07.2025.
09.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Міністерства охорони здоров'я України про проведення засідання за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні 09.07.2025 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 10.07.2025.
В судове засідання 10.07.2025 з'явився прокурор.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явилися. Судом апеляційної інстанції враховано, що Міністерство охорони здоров'я України просило розгляд зави про прийняття додаткового рішення здійснювати за відсутності представника позивача.
Оскільки явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів ухвалила розглянути заяву за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін, що не з'явились у судове засідання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про ухвалення додаткового судового рішення у справі та додані до неї документи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, крім судового збору, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив, що попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з апеляційним переглядом справи №911/1974/24 становить 60 000,00 грн.
В подальшому, після ухвалення постанови за результатом розгляду апеляційної скарги Заступника Генерального прокурора, відповідач звернувся з вказаною заявою про ухвалення додаткової постанови та стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 30 000,00 грн до заяви додано ордер про надання правничої допомоги серії ВК №1122632 від 11.03.2024, копія договору про надання правової допомоги №23/02-20 від 23.02.2020, додаток №19 до договору про надання правової допомоги №23/02-20 від 23.02.2020, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 19.06.2025 на суму 30 000,00 грн.
Так, 23.02.2020 між Адвокатським об'єднанням «УНІЛЕКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦПРОМ» був укладений договір про надання правової допомоги №23/02-20, за умовами п. 1.1 якого на умовах, передбачених даним Договором, клієнт доручив, а об'єднання зобов'язувалось надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками.
Згідно з п. 2.1-2.2 договору об'єднання надає клієнту правову допомогу використовуючи власні ресурси та засоби, а також ресурси третіх осіб. Об'єднання вправі без окремого узгодження із Клієнтом залучати до надання Правової допомоги третіх осіб за умови дотримання положень цього Договору щодо конфіденційності. Завдання на надання правової допомоги, її обсяги, строки надання, визначаються за домовленістю сторін виходячи з потреб клієнта. Сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правової допомоги може визначатися сторонами в додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору
Відповідно до п.2.7-2.10 договору протягом 3 календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до Договору, об'єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою об'єднання два примірники акту прийому-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.
Клієнт зобов'язаний не пізніше 2 календарних днів з дати одержання від об'єднання акту прийому-передачі наданих послуг підписати цей акт та один його примірник направити на адресу об'єднання, або направити об'єднання письмову вмотивовану відмову від приймання наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору.
У випадку неодержання від клієнта у строк, вказаний в п. 2.8. Договору, оформленого акту чи вмотивованої відмови від приймання наданих послуг, акт вважається підписаним клієнтом, а послуги об'єднання - виконаними належним чином, вчасно і якісно, та в повному обсязі прийнятими клієнтом.
Зобов'язання сторін за договором вважаються виконаними після прийняття наданих об'єднанням послуг і проведення розрахунків.
Умовами п.5.1-5.3 договору Адвокатське об'єднання «УНІЛЕКС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦПРОМ» погодили, що клієнт згідно з цим договором сплачує об'єднанню гонорар за фактично надану об'єднанням правову допомогу згідно завдання, а також відшкодовує додаткові витрати, пов'язані із забезпеченням належного виконання завдання. Сторони погодили, що розмір гонорару, визначається сторонами в відповідному Додатку до Договору. Клієнт сплачує об'єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному додатку до Договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 35 (п'яти) календарних днів після надання рахунку на оплату і Акту приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок Об'єднання. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків у відповідному додатку до даного Договору
У додатку №19 до зазначеного договору Адвокатське об'єднання «УНІЛЕКС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦПРОМ» погодили обсяг правової допомоги, а саме, аналіз апеляційних скарг Заступника Генерального прокурора Мустеца Ігоря Васильовича в інтересах держави в особі Позивача - Міністерства охорони здоров'я України, підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту, підготовка та подача до суду апеляційною інстанції відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів в судовій справі №911/1974/24, участь адвоката у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у справі №911/1974/24.
Також сторони погодили вартість такої правової допомоги в сумі 30 000,00 грн.
Згідно з п.2-3 додатку №19 послуги відповідно до даного Додатку приймаються клієнтом після виконання об'єднанням правової допомоги, визначеної відповідним підпунктом пункту 1 даного Додатку. Об'єднання протягом 3 (трьох) календарних днів після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції надсилає Клієнту на адресу, що вказана у Договорі або на електронну пошту підписані два примірники Акту прийому передачі наданих послуг з детальним описом та вартістю наданих послуг.
Клієнт зобов'язаний не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати одержання від об'єднання відповідних Актів прийому-передачі наданих послуг підписати ці Акти прийому-передачі наданих послуг та один його примірник направити на адресу об'єднання, або направити об'єднанню письмову вмотивовану відмову від приймання наданих послуг. У випадку неодержання Об'єднання від Клієнта у строк, вказаний в даному пункті Додатку, оформленого Акту прийому-передачі наданих послуг чи вмотивованої відмови від приймання наданих послуг, Акт прийому передачі наданих послуг вважається підписаним клієнтом, а послуги Об'єднання - виконаними належним чином, вчасно і якісно, та » повному обсязі прийнятими Клієнтом.
Відповідно до п.4 додатку Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦПРОМ» зобов'язалось здійснити оплату правової допомоги: на поточний рахунок Об'єднання вказаний в даному Додатку порядку протягом 35 (тридцяти п'яти) робочих днів і моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний етап, визначений відповідним підпунктом пункту 1 даного Додатку,
19.06.2025 між Адвокатським об'єднанням «УНІЛЕКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦПРОМ» був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг на виконання додатку 19 до договору про надання правової допомоги №23/02-20 від 23.02.2020.
Як свідчить зазначений акт, Адвокатським об'єднанням «УНІЛЕКС» надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦПРОМ» прийнято наступні послуги: аналіз апеляційної скарги Заступника Генерального прокурора Мустеца Ігоря Васильовича в інтересах держави в особі Позивача - Міністерства охорони здоров'я України, підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту, підготовка та подача до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подача до суду апеляційної інстанції письмових пояснень в судовій справі №911/1974/24, участь адвоката у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у справі №911/1974/24 - 18.06.2025.
Загальна вартість наданої правової допомоги відповідно до додатку 19 - 30 000,00 грн.
Разом з тим, доказів оплати зазначених послуг відповідачем суду не надано, проте, колегія суддів враховує, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічної правової позиції дотримується Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про доведеність розміру витрат відповідача на правову допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 30 000,00 грн.
Водночас, як вже зазначалось вище, від Заступника Генерального прокурора до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового судового рішення.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».
В обґрунтування заяви Заступник Генерального прокурора вказував, що долучений до заяви опис робіт виконаних адвокатом по справі №911/1974/24, не містить інформації щодо порядку обчислення та ціни послуг, за кожним видом робіт, що виконуються адвокатом, тому неможливо встановити дійсну вартість витрат на професійну правничу допомогу за кожну з наданих послуг. Також прокурор зазначав, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним як зі складністю справи, так і з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
Але, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, де Суд зазначив, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Колегія суддів звертає увагу, що беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта. Саме вчинення комплексу дій (правової допомоги) забезпечить належну реалізацію прав та обов'язків клієнта для представництва його інтересів. Разом з тим, деталізація наданої послуги в акті прийому-передачі не обмежується законодавством.
Прокурор в своїй заяві зазначив, що заявником не подано погодинного розрахунку, не наведено конкретної інформації щодо витраченого часу, не доведено складність справи, яка б виправдовувала зазначену суму, а саме по собі посилання на ціну позову не може свідчити про відповідність суми витрат принципу розумності.
Проте, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Таким чином, суд має враховувати умови договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.
Частиною1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21.
Сторонами було погоджено в додатку 19 до договору про надання правової допомоги, що вартість правової допомоги, надано адвокатським об'єднанням відповідачеві в рамках справи №911/1974/24 в суді апеляційної інстанції становить 30 000,00 грн., тобто погоджено фіксований розмір, що не протирічить діючому законодавству.
Щодо доводів прокурора, що він у цій справі діє в інтересах держави, а джерелом компенсації витрат на правничу допомогу у разі їх стягнення буде державний бюджет, тому до оцінки таких витрат мають застосовуватися підвищені критерії обґрунтованості, помірності та відповідності принципу ефективного та результативного використання бюджетних коштів, колегія суддів наголошує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов'язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 зазначила, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи.
В своїх запереченнях прокурор стверджував, що розмір судових витрат, пов'язаних із наданням адвокатами послуг щодо подання процесуальних документів, є неспівмірним, оскільки доводи та позиція сторони відповідача не відрізняються від доводів, викладених у процесуальних документах у подібних справах.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
Відповідно до вимог чинного законодавства саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони та забезпечує принцип змагальності. Проте, заперечуючи проти зазначеної вартості наданих послуг, прокурор не надає доказів для спростування даних фактів, а лише вказує на ідентичні справи.
Водночас, колегія суддів враховує, що спори, що стосуються стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов'язання, є загальнопоширеними, а судова практика щодо вирішення таких спорів є сформованою та широко застосовною судами. Законодавство, яке регулює спірні правовідносини, обмежується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Отже, опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта і правових підстав позову не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацювання великого обсягу документів.
Справа №911/1974/24 не є унікальною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебувають на розгляді, зокрема у Господарському суді Київської області, про що свідчить зміст заяв по суті спору в цій справі. Як наслідок, наявні в матеріалах справи докази також є типовими для такої категорії справ, а заяви відповідача по суті справи кардинально не відрізняються від заяв, поданих під час розгляду інших аналогічних спорів.
Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Відтак, з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду відповідачем заяв та матеріалів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до 10 000,00 грн.
Таким чином, з врахуванням ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за висновком апеляційного господарського суду, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №911/1974/24 підлягає частковому задоволенню в сумі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №911/1974/24 задовольнити частково.
2. Прийняти додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі №911/1974/24.
3. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, ідентифікаційний код 00034051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд.9, ідентифікаційний код 38183310) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
4. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №911/1974/24 доручити Господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 911/1974/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на додаткову постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді К.В. Тарасенко
С.А. Гончаров