Постанова від 02.07.2025 по справі 910/13202/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2025 р. Справа№ 910/13202/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін:

від позивача: Вергелес Д.Є.

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025

у справі № 910/13202/24 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі»

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео»

про визнання недійсним положення протоколу розбіжностей та стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Предметом первісного позову (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та закриття провадження у справі в частині первісних вимог) є стягнення 194 443, 10 грн основного боргу, 46 416, 78 грн пені та 10 208, 08 грн 3% річних.

Позивач за первісним позовом вказує на наявність перед ним у відповідача боргу, який виник внаслідок часткової оплати товарів за договором. Відповідач за первісним позовом наявність основного боргу підтвердив, проте вказав на помилковість розрахунків пені та 3% річних, проведених всупереч узгодженій редакції договору - надав контррозрахунок.

Предметом зустрічного позову є визнання недійсним першого речення п. 2 Протоколу розбіжностей до Договору, стягнення 40 325,73 грн штрафу за порушення постачальником строків поставки, 51 724, 49 грн пені за порушення строків поставки та 16 500, 00 грн штрафу за неповідомлення постачальником про неможливість виконання замовлення.

Позивач за зустрічним позовом вказує на наявність підстав для визнання недійсним першого речення пункту другого протоколу розбіжностей до договору поставки, з огляду на помилковість включення такого речення через неуважність. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань в частині повної та своєчасної поставки товару та за неповідомлення постачальником про неможливість виконання замовлення, вказує на наявність підстав для стягнення штрафу та пені.

1.2. короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» 194 443, 10 грн основного боргу, 46 416, 78 грн пені, 10 208, 08 грн 3% річних, 6 012, 82 грн судовий збір, 30 000,00 грн витрат на правову допомогу. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Екодео» з Державного бюджету України 1 857,66 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №4 від 24.10.2024.

Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним перше речення п. 2 Протоколу розбіжностей до Договору поставки № 143-ком від 02 травня 2023 в якому передбачено, що «з моменту підписання Сторонами цього Протоколу розбіжностей, при виконанні своїх зобов'язань по Договору 143-ком від 02 травня 2023, Сторони керуються Редакцією Постачальника». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» 40 325,73 грн штрафу за порушення строків поставки товару, 16 500,00 грн штрафу за неповідомлення постачальником про неможливість виконання замовлення, 51 718, 59 грн пені та 4 844, 67 грн судового збору. У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суд виходив з наступного:

- доказів сплати заборгованості або належних та допустимих доказів, які б її спростовували, відповідачем за первісним позовом не подано, а тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 194 443, 10 грн основного боргу є обґрунтованими;

- судом перевірено розрахунок пені та 3% річних за Договором поставки та встановлено, що надані розрахунки є арифметично правильними, проведені з урахуванням дат часткових оплат, послідовних зарахувань оплат, та положень Договору в частині настання строку оплати товару, а тому враховуючи межі позовних вимог, до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають заявлені позивачем 3% річних у розмірі 10 208, 08 грн та 46 416, 78 грн пені.

Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги, суд виходив з наступного:

- при укладенні Протоколу розбіжностей від 02.05.2023 в частині включення до такого протоколу розбіжностей першого речення пункту 2 (з моменту підписання сторонами цього протоколу розбіжностей, при виконанні своїх зобов'язань по Договору сторони керуються редакцією постачальника) був наявний дефект волі сторін;

- перше речення пункту 2 Протоколу розбіжностей суперечить пункту 1 Протоколу (узгодженій редакції), а тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним першого речення пункту 2 Протоколу розбіжностей підлягає задоволенню;

- факт прострочення виконання відповідачем за зустрічним позовом поставки товару свідчить про правомірність нарахування відповідачеві за зустрічним позовом пені та штрафу;

- розрахунок штрафу є арифметично правильним;

- щодо розрахунку пені судом встановлено, що позивачем неправильно визначено розмір подвійної облікової ставки, яку має бути взято за основу для обрахунку пені, а тому здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку що належний до задоволення розмір пені становить 51 718, 59 грн, у задоволенні решти вимог про стягнення пені слід відмовити;

- судом встановлено, що розрахунок штрафу в сумі 16 500, 00 грн (1 500, 00 грн x 11 замовлень) виконаний позивачем за зустрічним позовом арифметично правильно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору, а тому така вимога підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ЕКОДЕО» в розмірі 30 000,00 грн, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір витрат на оплату послуг адвоката не є завищеним, є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. За висновком суду, підстави для зменшення вказаних судових витрат відсутні, тому судом відхилено клопотання відповідача про зменшення судових витрат позивача на оплату правничої допомоги, позаяк останнім не доведено суду належним чином неспівмірності розміру витрат, понесених позивачем.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Екодео» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 в частині: визнання недійсним першого речення п. 2 Протоколу розбіжностей до Договору поставки № 143-ком від 02 травня 2023 р. в якому передбачено, що «з моменту підписання Сторонами цього Протоколу розбіжностей, при виконанні своїх зобов'язань по Договору 143-ком від 02 травня 2023, Сторони керуються Редакцією Постачальника»; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» 40 325,73 грн штрафу за порушення строків поставки товару, 16 500, 00 грн штрафу за неповідомлення постачальником про неможливість виконання замовлення, 51 718, 59 грн пені та 4 844, 67 грн судового збору і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені зустрічного позову, в повному обсязі, а також стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕЧІ» та користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКОДЕО» судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 7 267,20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Речі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕО» 30 000,00 грн витрат на правову допомогу і ухвалити нове рішення, яким відмовити в стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕО» витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 06.03.2025 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у судовій справі № 910/13202/24 передається раніше визначеній автоматизованою системою колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13202/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційних проваджень, повернення без розгляду апеляційних скарг або залишення апеляційних скарг без руху за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/13202/24.

03.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13202/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13202/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025, об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 та призначено розгляд апеляційних скарг на 05.06.2025.

16.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05.06.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд справи № 910/13202/24 призначено на 02.07.2025.

01.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

2.2.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Екодео» не погоджується з оскаржуваним рішенням суду в частині задоволення зустрічного позову, зазначаючи наступне:

- відсутній дефект волі сторін, про, що вказує суд, натомість присутня можлива помилка Покупця при підписанні Протоколі із такими положеннями, однак це не свідчить про недійсність правочину;

- судом не зазначено, на підставі яких саме доказів судом було встановлено порушення Договору саме ТОВ «ЕКОДЕО»;

- обставини недопоставки товару ТОВ «ЕКОДЕО», що вважаються судом встановленими, ґрунтуються на неправильному досліджені та оцінці доказів;

- матеріали справи містять підтвердження прийняття ТОВ «РЕЧІ» товару відповідно до погоджених замовлень;

- матеріали справи не містять жодних доказів відмови ТОВ «РЕЧІ» від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання поставленої ТОВ «ЕКОДЕО» за зустрічним позовом продукції.

2.2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Речі» не погоджується з оскаржуваним рішенням суду в частині стягнення з нього на користь ТОВ «Екодео» 30 000 грн витрат на правову допомогу з наступних підстав:

- судом не встановлено обставину підписання між сторонами договору про надання правової допомоги акту наданих послуг або будь-якого іншого документу, у якому було б зафіксовано точну кількість витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги ТОВ «ЕКОДЕО», а тому оскільки позивачем за первісним позовом не доведено кількості витраченого адвокатом часу на надання професійної правничої допомоги адвоката в Господарському суді міста Києва, то висновок суду першої інстанції про достатність наданих доказів для встановлення обсягу наданої адвокатом Поліщук П.Я. професійної правничої допомоги ТОВ «ЕКОДЕО» по справі № 910/13202/24 є передчасним;

- ні під час подання позову до суду, ні станом на дату завершення судових дебатів по справі адвокатом так і не було подано до суду звіту про використання перерахованих ТОВ «ЕКОДЕО» 24.10.2024 грошових коштів по справі №910/13202/24, що унеможливлювало визначення судом конкретної вартості наданих адвокатом позивачу за первісним позовом кожної з послуг;

- судом першої інстанції не враховано клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яке викладене у відзиві на позовну заяву;

- розмір гонорару, визначений позивачем за первісним позовом та його адвокатом з підготовки та подання до суду позову, є очевидно завищеним щодо відповідача за первісним позовом, зважаючи на складність справи, дійсно витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Скаржник вважає розумним, необхідним, співмірним та справедливим розміром судових витрат ТОВ «ЕКОДЕО» за надання професійної правничої допомоги адвоката в межах судової справи № 910/13202/24 з підготовки та подання до суду першої інстанції позовної заяви з додатками є 9 000,00 грн.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.1. Товариством з обмеженою відповідальністю «Речі» подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ЕКОДЕО» на рішення суду, у якому він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що покупець не відмовлявся від прийняття Товару, оскільки такий товар покупцю був потрібен для продовження своєї господарської діяльності, однак такі обставини зовсім не свідчать про те, що поставка Товару відбувалася саме відповідно до «погоджених» замовлень, і що поставка Товару в меншій кількості звільняє Постачальника від відповідальності за непоставку за початково розміщеними та прийнятими замовленнями. До відкриття позивач за зустрічним позовом жодного разу не звертався до Апелянта із спором (претензією, тощо) щодо кількості поставленого Товару, проте відсутність документально вираженого спору не вказує на відсутність порушень договірних зобов'язань протягом всього строку співпраці.

2.3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕО» своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Речі» не скористалося.

Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.

2.4. явка в судове засідання

У судове засідання 02.07.2025 з'явився представник позивача за первісним позовом, підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Речі» просив суд відмовити.

Представник ТОВ «Речі» до суду не з'явився, при цьому, у поданій до суду заяві просив суд провести судове засідання у справі без участі уповноваженого представника відповідача за первісним позовом/ позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» за наявними в справі матеріалами, у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОДЕО» відмовити, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЧІ» задовольнити.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, враховуючи подану відповідачем за первісним позовом заяву про розгляд справи без участі його представника, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представника учасника справи, що не з'явився, за наявними у справі матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

02.05.2023 між ТОВ «Екодео» як постачальником, та ТОВ «Речі» як покупцем, укладено Договір поставки № 143-ком (далі Договір), з урахуванням Протоколу розбіжностей від 02.05.2023, у якому сторони в «Узгодженій редакції» дійшли згоди щодо формулювання окремих умов Договору.

Договір містить визначення термінів, якими сторони керуються у правовідносинах поставки, зокрема: поставка - поставка товару зав кількістю, асортиментом, якістю до місця призначення відповідно до умов даного Договору; товар - будь-який предмет господарського обороту, продукція, що поставляється за цим Договором та підтверджують права і зобов'язання сторін; дата поставки - дата поставки, вказана в замовленні; фактична дата поставки - дата приймання товару і підписання товарної накладної; ціна товару - ціна за одиницю товару, вказана у Специфікації в національній валюті України.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (постачати) товар покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.5. Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Дата підписання сторонами видаткової накладної є датою прийому-передачі товару покупцю.

Згідно з п. 2.1. Договору поставка товару постачальником здійснюється окремими партіями відповідно до прийнятих постачальником замовлень покупця. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати його поставку за адресами, в кількості та на дату, вказані у замовленні, власними силами і засобами (в т.ч. транспортом) та за свій рахунок.

Замовлення покупця, форма якого погоджена сторонами у Додатку №4, що є невід'ємною частиною цього Договору, оформлюється на підставі даних Специфікації та графіку поставок і надсилається постачальнику виключно на електрону пошту вказану в Додатку №3 до Договору. Замовлення надсилається кожного четверга не пізніше ніж за 48 годин до передбаченого покупцем моменту поставки товару згідно з графіком поставки. За письмовим погодженням сторін замовлення може бути узгоджене та сформоване поза графіком поставки (п.п. 2.4. та 2.5. Договору).

Відповідно до п. 2.6. Договору, замовлення вважається прийнятим постачальником з дати та часу підтвердження його отримання постачальником, шляхом відповіді на електронну пошту покупця зазначену у Додатку №3 протягом 12 робочих годин з часу отримання замовлення. В іншому випадку замовлення вважається прийнятим постачальником.

У разі неможливості виконання замовлення покупця, постачальник зобов'язується не пізніше ніж через вісім робочих годин після отримання такого замовлення письмово по електронній пошті повідомити покупця про неможливість виконання замовлення в повному об'ємі або частково з обґрунтуванням причин неможливості виконання та вказати дату поставки (п. 2.7. Договору).

Про конкретну поставку товару постачальник зобов'язаний повідомити покупця не пізніше ніж за двадцять чотири години до прибуття товару в пункт поставки способом, передбаченим для надсилання замовлень згідно з п. 2.4 Договору. Разом з цим, постачальник направляє покупцю видаткову накладну в форматі «excel», згідно з якою покупець звіряє відповідність підготовленої до відправки партії товару замовленню покупця (в частині номенклатури (асортименту) та кількості товару) та Специфікації (в частині ціни товару) (п. 2.8. Договору).

Пунктом 2.9. Договору визначено, що у випадку зняття товару з виробництва або тимчасової відсутності товару у постачальника, на строк більше ніж 14 календарних днів, постачальник зобов'язується протягом одного робочого дня з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таку подію, письмово повідомити покупця про даний факт. Такі дані повинні надаватися покупцю у вигляді листа-повідомлення на електронну пошту (Додаток №3) у строк не пізніше ніж за 21 календарний день.

Відповідно до п. 2.10. Договору, зобов'язання постачальника з постачання товару вважаються виконаними з моменту передачі товару, який відповідає вимогам якості та іншим умовам цього Договору, у повному обсязі (за кількість) відповідно до прийнятого замовлення покупця та передачі повного пакету належним чином оформлених товаросупроводжувальних документів відповідно до умов цього Договору та діючого законодавства.

Відповідно до п. 2.11. Договору, постачальник зобов'язується забезпечити безперервний контроль за неухильним і своєчасним отриманням та виконанням замовлень покупця. При цьому постачальник приймає на себе усі ризики, пов'язані з діями (бездіяльністю) його працівників (представників/ уповноважених осіб), які призвели до неналежного (у т.ч. несвоєчасного) виконання замовлення покупця.

Відповідно до п. 2.12. Договору у випадку порушення постачальником строку поставки згідно замовлення (дострокова поставка або поставки після спливу погодженого строку), покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товару і стягнути пеню та штраф згідно п.9.8, п.9.9., п.9.13 цього Договору. Якщо у замовленні є товари які призначаються для акційних заходів покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товару і стягнути пеню та штраф згідно п.9.10. цього Договору.

Приймання товару за кількістю і якістю провадиться покупцем в місці поставки товару в момент його отримання від постачальника на підставі видаткової накладної та інших документів вказаних у п.3.3 цього Договору (п. 3.1. Договору).

Постачальник має право зупинити поставку товару згідно отриманих замовлень від покупця якщо покупцем порушено строки оплати передбачені пунктом 5.5. цього Договору більше ніж на сім календарних днів (п. 3.10. Договору).

Ціни на Товар встановлюються в національній валюті України та визначаються на підставі Специфікацій (Додаток №1). Дата підписання Специфікації Покупцем є датою узгодження цін (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору оплата поставленого товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати приймання товару відповідно до 2.10 цього договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Сплачена сума має бути зарахована постачальнику протягом 7 календарних днів з моменту закінчення строку відстрочення платежу.

Загальна сума цього Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар на кожну партію товару, що були поставлені протягом строку дії цього Договору, з урахуванням коригувань вартості повернутих, неякісних, неналежних товарів згідно з вимогами цього Договору (п. 5.6. Договору).

Відповідно до п. 9.7. Договору за порушення строків оплати більше ніж п'ять банківських днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

При порушенні терміну поставки Товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, від вартості не поставленого Товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання протягом усього періоду прострочення (п. 9.8. Договору).

Відповідно до п. 9.9. Договору у разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на один календарний день ніж це передбачено даним Договором або замовленням, постачальник сплачує покупцю, додатково, штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого товару, але не менше ніж 2 500,00 грн.

Згідно з п. 9.12. Договору у випадку невиконання або не належного виконання постачальником п.2.7, п.2.9 цього Договору останній сплачує покупцю штраф у розмірі 1 500,00 грн.

02.05.2024, 16.05.2024, 30.07.2024 та 08.08.2024 сторони підписали Специфікації до Договору.

29.12.2023 сторони уклали Додаткову угоду №87 до Договору якою продовжили дію Договору до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором.

Також, вказаною Додатковою угодою №87 доповнено пункт 5 Договору підпунктами 5.1. та 5.2. згідно з якими оплата товару поставленого з січня 2024 року по березень 2024 року включно, та товару, поставленого в листопаді і грудні 2024 року здійснюється протягом 90 календарних днів з дати приймання товару відповідно до п. 2.10. цього Договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Водночас, оплата товару поставленого з квітня 2024 року по жовтень 2024 року включно, здійснюється протягом 75 календарних днів з дати приймання товару відповідно до п. 2.10. цього Договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника

Додатковою угодою №87 виключено пункт 2.6. з Договору.

За період з 11.05.2023 по 11.07.2024 ТОВ «Екодео» поставило, а ТОВ «Речі» прийняло товари побутового призначення (йоржик для унітаза, лоток, мильниця тощо) на загальну суму 2 992 342, 74 грн, що підтверджується видатковими накладними №338 від 19.02.2024 на суму 17 798, 64 грн; №349 від 20.02.2024 на суму 18 480, 30 грн; № 1539 від 18.12.2023 на суму 33 058, 26 грн; №1505 від 11.12.2023 на суму 27 656, 70 грн; №1477 від 05.12.2023 на суму 66 232, 08 грн; №1419 від 27.11.2023 на суму 87 436, 44 грн; №1398 від 21.11.2023 на суму 47 558, 04 грн; №1371 від 15.11.2023 на суму 83 590, 92 грн; №1327 від 07.11.2023 на суму 48 098, 04 грн; №1296 від 01.11.2023 на суму 35 378, 64 грн; №1241 від 25.10.2023 на суму 39 377, 40 грн; №1214 від 18.10.2023 на суму 85 612, 44 грн; №1155 від 04.10.2023 на суму 42 415, 92 грн; №551 від 19.03.2024 на суму 33 276, 84 грн; №514 від 11.03.2024 на суму 36 365, 94 грн; №488 від 05.03.2024 на суму 30 273, 66 грн; №375 від 27.02.2024 на суму 46 548, 72 грн; №264 від 12.02.2024 на суму 972, 00 грн; №266 від 12.02.2024 на суму 22 985, 34 грн; №239 від 05.02.2024 на суму 25 311, 24 грн; №235 від 05.02.2024 на суму 67 830, 30 грн; №142 від 29.01.2024 на суму 39 298, 50 грн; №94 від 22.01.2024 на суму 29 390, 94 грн; №66 від 16.01.2024 на суму 28 432, 08 грн; №37 від 10.01.2024 на суму 133 463, 76 грн; №1110 від 27.09.2023 на суму 15 703, 08 грн; №1111 від 27.09.2023 на суму 49 841, 40 грн; №1059 від 19.09.2023 на суму 16 294, 80 грн; №1060 від 19.09.2023 на суму 28 687, 92 грн; №1028 від 13.09.2023 на суму 10 257, 72 грн; №1029 від 13.09.2023 на суму 51 637, 20 грн; №992 від 06.09.2023 на суму 8 430, 96 грн; №993 від 06.09.2023 на суму 38 345, 52 грн; №948 від 29.08.2023 на суму 49 064, 28 грн; №930 від 23.08.2023 на суму 49 792, 08 грн; №931 від 23.08.2023 на суму 8 664, 00 грн; №882 від 15.08.2023 на суму 4 332, 00 грн; №883 від 15.08.2023 на суму 49 420, 62 грн; №856 від 09.08.2023 на суму 42 165, 00 грн; №857 від 09.08.2023 на суму 39 875, 88 грн; №818 від 02.08.2023 на суму 71 844, 72 грн; №783 від 24.07.2023 на суму 90 626, 40 грн; №767 від 18.07.2023 на суму 73 824, 00 грн; №738 від 12.07.2023 на суму 79 684, 32 грн; №704 від 04.07.2023 на суму 39 683, 52 грн; №651 від 27.06.2023 на суму 30 211, 68 грн; №631 від 21.06.2023 на суму 37 818, 48 грн; №605 від 14.06.2023 на суму 22 827, 60 грн; №572 від 06.06.2023 на суму 84 249, 60 грн; №549 від 30.05.2023 на суму 29 759, 76 грн; №531 від 24.05.2023 на суму 18 159, 00 грн; №532 від 24.05.2023 на суму 2 022, 00 грн; №489 від 10.05.2023 на суму 140 470, 56 грн; №506 від 17.05.2023 на суму 8 664, 00 грн; №509 від 17.05.2023 на суму 10 614, 00 грн; №574 від 26.03.2024 на суму 47 882, 04 грн; №602 від 02.04.2024 на суму 41 846, 46 грн; №603 від 02.04.2024 на суму 11 586, 00 грн; №637 від 10.04.2024 на суму 19 197, 00 грн; №638 від 10.04.2024 на суму 41 751, 60 грн; №673 від 17.04.2024 на суму 12 807, 00 грн; №674 від 17.04.2024 на суму 36 347, 58 грн; №714 від 24.04.2024 на суму 28 084, 14 грн; №741 від 01.05.2024 на суму 63 657, 54 грн; №1032 від 03.07.2024 на суму 14 641, 86 грн; №1066 від 09.07.2024 на суму 14 900, 00 грн; №760 від 08.05.2024 на суму 42 432, 72 грн; №798 від 14.05.2024 на суму 50 566, 38 грн; №856 від 22.05.2024 на суму 45 598, 38 грн; №881 від 29.05.2024 на суму 57 854, 82 грн; №907 від 05.06.2024 на суму 35 984, 28 грн; №943 від 12.06.2024 на суму 15 241, 50 грн; №980 від 19.06.2024 на суму 27 470, 64 грн; №981 від 19.06.2024 на суму 8 019, 00 грн; №1011 від 25.06.2024 на суму 4 009, 50 грн; №1012 від 25.06.2024 на суму 21 910, 00 грн; №265 від 12.02.2024 на суму 70 738, 10 грн.

ТОВ «Речі» здійснило часткову оплату товару на загальну суму 2 797 899, 64 грн, а саме: 25.05.2023 - 20 000,00 грн; 31.05.2023 - 30 000, 00 грн; 07.06.2023 - 33 800, 00 грн; 15.06.2023 - 30 000,00 грн; 22.06.2023 - 32 100, 00 грн; 28.06.2023 - 34 500,00 грн; 05.07.2023 - 38 100,00 грн; 13.07.2023 - 24 800, 00 грн; 19.07.2023 - 38 700,00 грн; 27.07.2023 - 37 900,00 грн; 02.08.2023 - 36 040, 00 грн; 09.08.2023 - 34 725, 00 грн; 17.08.2023 - 39 375,00 грн; 23.08.2023 - 54 400, 00 грн; 30.08.2023 - 10 000,00 грн; 07.09.2023 - 55 800,00 грн; 13.09.2023 - 49 700, 00 грн; 21.09.2023 - 48 900, 00 грн; 28.09.2023 - 50 500, 00 грн; 05.10.2023 - 48 925, 00 грн; 12.10.2023 - 40 100, 00 грн; 18.10.2023 - 41 100, 00 грн; 26.10.2023 - 38 400, 00 грн; 02.11.2023 - 31 800, 00 грн; 08.11.2023 - 35 800, 00 грн; 17.11.2023 - 39 500, 00 грн; 24.11.2023 - 20 000,00 грн; 29.11.2023 - 20 000, 00 грн; 06.12.2023 - 35 000, 00 грн; 13.12.2023 - 35 000,00 грн; 20.12.2023 - 30 000,00 грн; 27.12.2023 - 52 900, 00 грн; 05.01.2024 - 50 000,00 грн; 09.01.2024 - 25 000, 00 грн; 18.01.2024 - 20 000, 00 грн; 25.01.2024 - 27 000, 00 грн; 01.02.2024 - 43 000, 00 грн; 07.02.2024 - 20 000, 00 грн; 14.02.2024 - 19 000,00 грн; 21.02.2024 - 5 961, 00 грн; 22.02.2024 - 24 036,00 грн; 01.03.2024 - 56 000, 00 грн; 08.03.2024 - 30 000, 00 грн; 13.03.2024 - 21 000, 00 грн; 20.03.2024 - 20 000, 00 грн; 28.03.2024 - 36 800, 00 грн; 04.04.2024 - 40 000, 00 грн; 09.04.2024 - 28 000, 00 грн; 18.04.2024 - 21 000, 00 грн; 24.04.2024 - 45 000, 00 грн; 02.05.2024 - 51 000, 00 грн; 09.05.2024 - 40 000, 00 грн; 09.05.2024 - 40 000, 00 грн; 15.05.2024 - 20 000,00 грн; 23.05.2024 - 41 000, 00 грн; 30.05.2024 - 40 000,00 грн; 07.06.2024 - 47 100, 00 грн; 12.06.2024 - 45 000,00 грн; 21.06.2024 - 45 000, 00 грн; 27.06.2024 - 40 000,00 грн; 05.07.2024 - 43 000, 00 грн; 10.07.2024 - 43 000, 00 грн; 17.07.2024 -20 000,00 грн; 25.07.2024 - 29 000, 00 грн; 02.08.2024 - 30 000,00 грн; 06.08.2024 - 26 000,00 грн; 14.08.2024 - 15 000, 00 грн; 23.08.2024 -15 000, 00 грн; 28.08.2024 - 15 000, 00 грн; 05.09.2024 -15 000,00 грн; 11.09.2024 -13 500, 00 грн; 17.09.2024 -2 000,00 грн; 18.09.2024 -10 000,00 грн; 25.09.2024 - 2 000, 00 грн; 26.09.2024 - 10 000, 00 грн; 03.10.2024 - 2 000, 00 грн; 03.10.2024 - 10 000, 00 грн; 09.10.2024 - 2 000, 00 грн; 09.10.2024 -10 000,00 грн; 16.10.2024 - 2 000,00 грн; 16.10.2024 - 6 000,00 грн; 23.10.2024 - 2 000,00 грн; 23.10.2024 - 6 000,00 грн; 29.10.2024 - 2 000,00 грн та 6 000,00 грн; 07.11.2024 - 2 000,00 грн та 6 000,00 грн; 14.11.2024 - 5 000,00 грн; 21.11.2024 - 5 000,00 грн; 28.11.2024 - 4 951,66 грн та 5 000,00 грн; 06.12.2024 - 25 000,00 грн та 25 000,00 грн, 12.12.2024 - 25 000,00 грн та 25 000,00 грн, 19.12.2024 - 50 000,00 грн, 26.12.2024 - 50 000,00 грн, 03.01.2025 - 50 000,00 грн, 10.01.2025 - 50 000,00 грн, 17.01.2025 - 50 000,00 грн.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права

Позивач за первісним позовом стверджує, що не оплаченим з боку покупця залишився товар на суму 194 443,10 грн з розрахунку 2 992 342, 74 грн - 2 797 899, 64 грн, що і стало причиною виникнення спору за первісним позовом.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що ТОВ «Екодео», не погодившись з деякими умовами отриманого проєкту договору поставки, сформувало до договору Протокол розбіжностей, який складався із таблиці, що включала два стовбці - «редакція Покупця» і «редакція Постачальника».

Відповідно до першого речення пункту 2 Протоколу розбіжностей від 02.05.2023, зафіксовано, що «з моменту підписання Сторонами цього Протоколу розбіжностей, при виконанні своїх зобов'язань по Договору, Сторони керуються Редакцією Постачальника».

За твердженнями ТОВ «Речі», таке формулювання в протоколі розбіжностей саме на момент його складення та надсилання постачальником було коректним та цілком логічним, з огляду на те, що договір в редакції покупця в поєднанні з протоколом розбіжностей були надані постачальником в якості контроферти, в якій постачальник виклав своє бачення умов співпраці, і запропонував такі умови покупцю.

Проте, в подальшому, між сторонами проводилися перемовини щодо узгодження умов Договору, за результатами яких було погоджено зазначити пункт перший протоколу про те, що «Сторони дійшли згоди викласти окремі пункти Договору в «узгодженій редакції» та доповнити таблицю третім стовбцем - «Узгоджена редакція».

При цьому, з огляду на те що Протокол розбіжностей від 02.05.2023 містив інформацію про запропоновану редакцію покупця, запропоновану редакцію постачальника, а також «Узгоджену редакцію», перше речення пункту другого протоколу розбіжностей (відповідно до якого Сторони мали керуватися редакцією постачальника) втратило своє функціональне призначення та стало таким, що суперечить пункту 1 протоколу.

Отже, за твердженнями ТОВ «Речі» під час укладення Протоколу розбіжностей від 02.05.2023, сторонами помилково залишено без змін (не видалено з підписаної редакції) перше речення п. 2 протоколу розбіжностей (відповідно до якого Сторони мали керуватися редакцією постачальника). Тобто, під час укладення Договору, ТОВ «Речі» не мало волевиявлення на залишення пункту другого протоколу розбіжностей, проте такий пункт залишився у Протоколі через неуважність (внаслідок помилки) обох сторін цього спору. При цьому, незважаючи на наявність в Протоколі розбіжностей «Узгодженої редакції» умов Договору та очевидної суперечності першого речення пункту другого протоколу з пунктом першим протоколу, позивач за первісним позовом, діючи очевидно недобросовісно, всупереч своїй попередній поведінці використав у первісному позові положення пункту другого Протоколу розбіжностей, та застосовував до спірних правовідносин умови Договору поставки саме в «редакції Постачальника».

За наведених обставин, ТОВ «Речі» вважає недійсним перше речення пункту другого Протоколу розбіжностей від 02.05.2023, у зв'язку з чим пред'явлено зустрічну позовну заяву.

3.2.1. встановлені обставини щодо первісного позову

Щодо порушення покупцем умов договору та стягнення боргу.

Між ТОВ «Екодео» та ТОВ «Речі» укладено договір, який за своєю правовою природою є договором поставки, тобто між сторонами виникли правовідносини з приводу поставки товару.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, поставка позивачем відповідачу товару на спірну суму основного боргу 194 443, 10 грн підтверджується видатковими накладними № 881 від 29.05.2024 на суму 57 854,82 грн (накладна частково оплачена на суму 5 589,16 грн), № 907 від 05.06.2024 на суму 35 984,28 грн, № 943 від 12.06.2024 на суму 15 241,50 грн, № 980 від 19.06.2024 на суму 27 470,64 грн, № 981 від 19.06.2024 на суму 8 019,00 грн, № 1011 від 25.06.2024 на суму 4 009,50 грн, № 1012 від 25.06.2024 на суму 21 910,56 грн, № 1032 від 03.07.2024 на суму 14 641,86 грн, № 1066 від 09.07.2024 на суму 14 900,10 грн, яка підписані сторонами.

Отже, загальна сума всіх накладних 200 032,26 грн - часткова оплата 5 589, 16 грн = 194 443, 10 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інший строк оплати товару погоджено сторонами у п. 5.5. договору, згідно з яким оплата поставленого товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів з дати приймання товару відповідно до 2.10 цього договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Виходячи з викладеного, ТОВ «Речі» повинно було оплатити товар за накладною № 881 від 29.05.2024 на суму 57 854,82 грн до 13.08.2024, № 907 від 05.06.2024 на суму 35 984,28 грн до 20.08.2024, № 943 від 12.06.2024 на суму 15 241,50 грн до 27.08.2024, № 980 від 19.06.2024 на суму 27 470,64 грн до 03.09.2024, № 981 від 19.06.2024 на суму 8 019,00 грн до 03.09.2024, № 1011 від 25.06.2024 на суму 4 009,50 грн до 10.09.2024, № 1012 від 25.06.2024 на суму 21 910,56 грн до 10.09.2024, № 1032 від 03.07.2024 на суму 14 641,86 грн до 17.09.2024, № 1066 від 09.07.2024 на суму 14 900,10 грн до 24.09.2024.

Доказів сплати вказаної заборгованості або належних та допустимих доказів, які б її спростовували, відповідачем за первісним позовом не подано.

Суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

З огляду на вище зазначене, за обґрунтованим висновком суду першої інстанції, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 194 443, 10 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені та відсотків річних.

Позивач просить стягнути з відповідача 46 416, 78 грн пені та 10 208, 08 грн 3% річних, розрахунок яких викладено у відзиві ТОВ «Речі», і з яким погодилось ТОВ «Екодео».

Судом встановлено, що окрім прострочення оплати видаткових накладних на суму основного боргу, ТОВ «Речі» допущено прострочення оплати інших видаткових накладних за якими поставлявся товар, а саме: №857 від 09.08.202023 на суму 39 875, 88 грн з кінцевим строком оплати до 16.10.2023; №883 від 15.08.2023 на суму 49 420, 62 грн з кінцевим строком оплати до 23.10.2023; №930 від 24.08.2023 на суму 49 792, 08 грн з кінцевим строком оплати 30.10.2023; №931 від 23.08.2023 на суму 8 664, 00 грн з кінцевим строком оплати 30.10.2023; №948 від 29.08.2023 на суму 49064, 28 грн з кінцевим строком оплати 06.11.2023; №992 від 06.09.2023 на суму 8430, 96 грн з кінцевим строком оплати 13.11.2023; №993 від 06.09.2023 на суму 38 345, 52 грн з кінцевим строком оплати; №1028 від 13.09.2023 на суму 10257, 72 грн з кінцевим строком оплати 20.11.2023; №1029 від 13.09.2023 на суму 51 637, 20 грн з кінцевим строком оплати 20.11.2023; №1059 від 21.09.2023 на суму 16294, 80 грн з кінцевим строком оплати 27.11.2023; №1060 від 19.09.2023 на суму 28687, 92 грн з кінцевим строком оплати 27.11.2023; №1110 від 27.09.2023 на суму 15703, 08 грн з кінцевим строком оплати 04.12.2023; №1111 від 27.09.2023 на суму 49841,40 грн з кінцевим строком оплати 04.12.2023; №1155 від 04.10.2023 на суму 42415, 92 грн з кінцевим строком оплати 18.12.2023; №1214 від 18.10.2023 на суму 85612,44 грн; №1241 від 25.10.2023 на суму 39377, 40 грн з кінцевим строком оплати 01.01.2024; №1296 від 01.11.2023 на суму 35378, 64 грн з кінцевим строком оплати 08.01.2024; №1327 від 07.11.2023 на суму 48098, 04 грн з кінцевим строком оплати 15.01.2024; №1371 від 15.11.2023 на суму 83590, 92 грн з кінцевим строком оплати 22.01.2024; №1398 від 21.11.2023 на суму 47 558, 04 грн з кінцевим строком оплати 29.01.2024; №1419 від 27.11.2023 на суму 87 436, 44 грн з кінцевим строком оплати 05.02.2024; №1477 від 05.12.2023 на суму 66232, 08 грн з кінцевим строком оплати 12.02.2024; №1505 від 11.12.2023 на суму 27 656, 70 грн з кінцевим строком оплати 19.02.2024; №1539 від 18.12.2023 на суму 33058, 26 грн з кінцевим строком оплати 26.02.2024; №37 від 10.01.2024 на суму 133463, 76 грн з кінцевим строком оплати 10.04.2024; №66 від 16.01.2024 на суму 28432, 08 грн з кінцевим строком оплати 17.04.2024; №94 від 22.01.2024 на суму 29390, 94 грн з кінцевим строком оплати 24.04.2024; №142 від 29.01.2024 на суму 39 298, 50 грн з кінцевим строком оплати 01.05.2024; №235 від 05.02.2024 на суму 67830, 30 грн з кінцевим строком оплати 08.05.2024; №239 від 05.02.2024 на суму 25311, 24 грн з кінцевим строком оплати 08.05.2024; №264 від 12.02.2024 на суму 972, 00 грн з кінцевим строком оплати 15.05.2024; №265 від 12.02.2024 на суму 20 738, 10 грн з кінцевим строком оплати 15.05.2024; №266 від 12.02.2024 на суму 22 985, 64 грн з кінцевим строком оплати 15.05.2024; №338 від 19.02.2024 на суму 17798, 64 грн з кінцевим строком оплати 22.05.2024; №349 від 19.02.2024 на суму 18480, 30 грн з кінцевим строком оплати 22.05.2024; №375 від 27.02.2024 на суму 46548, 72 грн з кінцевим строком оплати 29.05.2024; №488 від 07.03.2024 на суму 30273, 66 грн з кінцевим строком оплати 05.06.2024; №514 від 11.03.2024 на суму 36365, 94 грн з кінцевим строком оплати 12.06.2024; №602 від 02.04.2024 на суму 41846, 46 грн з кінцевим строком оплати 18.06.2024; №603 від 02.04.2024 на суму 11586, 00 грн з кінцевим строком оплати 18.06.2024; №551 від 19.03.2024 на суму 33276, 84 грн з кінцевим строком оплати 19.06.2024; №637 від 10.04.2024 на суму 19197, 00 грн з кінцевим строком оплати 25.06.2024; №638 від 10.04.2024 на суму 41751, 00 грн з кінцевим строком оплати 25.06.2024; №574 від 26.03.2024 на суму 47882, 04 грн з кінцевим строком оплати 26.06.2024; №673 від 17.04.2024 на суму 12 807, 00 грн з кінцевим строком оплати 02.07.2024; №674 від 17.04.2024 на суму 36 347, 58 грн з кінцевим строком оплати 02.07.2024; №714 від 24.04.2024 на суму 28084, 14 грн з кінцевим строком оплати 09.07.2024; №741 від 01.05.2024 на суму 63657, 54 грн з кінцевим строком оплати 16.07.2024; №760 від 08.05.2024 на суму 42 432, 72 грн з кінцевим строком оплати 23.07.2024; №798 від 14.05.2024 на суму 50566, 38 грн з кінцевим строком оплати 30.07.2024; №856 від 22.05.2024 на суму 45598, 38 грн з кінцевим строком оплати 06.08.2024; №881 від 29.05.2024 на суму 57854, 82 грн з кінцевим строком оплати 13.08.2024; №907 від 05.06.2024 на суму 35984, 28 грн з кінцевим строком оплати 20.08.2024; №943 від 12.06.2024 на суму 15241, 00 грн з кінцевим строком оплати 27.08.2024; №980 від 19.06.2024 на суму 27470, 64 грн з кінцевим строком оплати 03.09.2024; №981 від 19.06.2024 на суму 8019, 00 грн з кінцевим строком оплати 03.09.2024; №1011 від 25.06.2024 на суму 4009, 50 грн з кінцевим строком оплати 10.09.2024; №1012 від 25.06.2024 на суму 21910, 56 грн з кінцевим строком оплати 10.09.2024; 1032 від 03.07.2024 на суму 14641, 86 грн з кінцевим строком оплати17.09.2024; №1066 від 09.07.2024 на суму 14900, 10 грн з кінцевим строком оплати 24.09.2024.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами Договору визначено, що за порушення строків оплати більше ніж 5 банківських днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Судом першої інстанції перевірено розрахунок пені та 3% річних за Договором поставки та встановлено, що надані розрахунки є арифметично правильними, проведені з урахуванням дат часткових оплат, послідовних зарахувань оплат, та положень Договору в частині настання строку оплати товару.

Відтак, враховуючи межі позовних вимог, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають до стягнення заявлені позивачем 3% річних у розмірі 10 208, 08 грн та 46 416, 78 грн пені.

Колегія суддів звертає увагу, що вказані висновки суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову сторонами на стадії апеляційного перегляду справи не оспорюються.

3.2.2. встановлені обставини щодо зустрічного позову

Щодо наявності підстав для визнання недійсним першого речення пункту другого протоколу розбіжностей.

Проаналізувавши зміст Протоколу розбіжностей від 02.05.2023 до Договору поставки №143-ком від 02.05.2023, який є предметом спору за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що такий протокол за своєю правовою природою є правочином, оскільки визначає права та обов'язки сторін за Договором - регулює правовідносини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У той же час, недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним в силу приписів статті 215 ЦК України у судовому порядку.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, при укладенні Протоколу розбіжностей від 02.05.2023 в частині включення до такого протоколу розбіжностей першого речення пункту 2 (з моменту підписання сторонами цього протоколу розбіжностей, при виконанні своїх зобов'язань по Договору сторони керуються редакцією постачальника) був наявний дефект волі сторін.

Суд зазначає, що очевидно узгодивши в протоколі розбіжностей «узгоджену редакцію» деяких положень Договору, сторони мали на меті використовувати у правовідносинах поставки саме узгоджену редакцію, а не редакцію постачальника. З цією метою і укладався протокол - дійти сторонами спільної згоди про використання деяких положень договору саме в узгодженій спільно редакції.

Відтак, перше речення пункту 2 Протоколу розбіжностей суперечить пункту 1 Протоколу (узгодженій редакції).

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що позовна вимога про визнання недійсним першого речення пункту 2 Протоколу розбіжностей підлягає задоволенню.

Щодо порушення постачальником умов договору щодо повідомлення про неможливість поставки товару та повної поставки товару.

Відповідно до п. 2.1. Договору, поставка товару постачальником здійснюється окремими партіями відповідно до прийнятих постачальником замовлень покупця. Постачальник зобов'язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати його поставку за адресами, в кількості та на дату, вказані у замовленні, власними силами і засобами (в т.ч. транспортом) та за свій рахунок.

Відповідно до п. 2.6. Договору, замовлення вважається прийнятим постачальником з дати та часу підтвердження його отримання постачальником, шляхом відповіді на електронну пошту покупця зазначену у Додатку №3 протягом 12 робочих годин з часу отримання Замовлення. В іншому випадку замовлення вважається прийнятим постачальником.

Тобто, за умовами Договору поставки, замовлення покупця мають бути виконані в будь-якому випадку, навіть якщо постачальник активними діями не підтвердив прийняття Замовлення. Дата поставки зазначена у замовленні.

Як встановлено судом, відповідач за зустрічним позовом взяті на себе зобов'язання з поставки товару виконав з порушенням встановленого Договором та заявками на замовлення строку - недопоставив товар на загальну суму 239 463,78 грн по нижчезазначеним замовленням у визначену в замовленні дату.

Зокрема за здійсненим покупцем замовленням №УПЧМ0011796 від 04.05.2023 11.05.2023 недопоставлено товар на суму 40 832,16 грн; за замовленням №УПЧМ0012233 від 11.05.2023 18.05.2023 недопоставлено товар на суму 63 590,64 грн; за замовленням №УПЧМ0012615 від 18.05.2023 25.05.2023 недопоставлено товар на суму 62 132, 16 грн; за замовленням №УПЧМ0013359 від 25.05.2023 01.06.2023 недопоставлено товар на суму 61 702,32 грн; за замовленням №УПЧМ0019932 від 10.08.2023 17.08.2023 недопоставлено товар на суму 588, 30 грн; за замовленням №УПЧМ0020332 від 17.08.2023 24.08.2023 недопоставлено товар на суму 49 792,08 грн; за замовленням №УПЧМ0021392 від 24.08.2023 31.08.2023 недопоставлено товар на суму 1 110,00 грн; за замовленням №УПЧМ0022030 від 31.08.2023 07.09.2023 недопоставлено товар на суму 1 110,00 грн; за замовленням №УПЧМ0022493 від 07.09.2023 14.09.2023 недопоставлено товар на суму 2 220,00 грн; за замовленням №УПЧМ0026102 від 19.10.2023 26.10.2023 недопоставлено товар на суму 1 345,80 грн; за замовленням №УПЧМ0027418 від 26.10.2023 02.11.2023 недопоставлено товар на суму 35 378,64 грн.

Встановлення судом факту прострочення відповідачем за зустрічним позовом виконання зобов'язання в частині поставки товару в обумовлений строк, є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, визначених Договором.

При порушенні терміну поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання протягом усього періоду прострочення (п. 9.8. Договору).

Відповідно до п. 9.9. Договору, у разі порушення постачальником строків поставки товару більше ніж на один календарний день ніж це передбачено даним Договором або замовленням, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару, але не менше ніж 2500,00 грн.

Відтак, факт прострочення виконання відповідачем за зустрічним позовом поставки товару свідчить про правомірність нарахування відповідачеві за зустрічним позовом пені та штрафу.

Розрахунки штрафу, здійснені позивачем за зустрічним позовом в порядку пункту 9.9. Договору, є арифметично правильними, зокрема за замовленнями від 04.05.2023, 11.05.2023, 18.05.2023 та 25,05,2023 підлягає нарахуванню штраф у розмірі 22 825, 73 грн (сукупно), водночас, за замовленнями від 10.08.2023, 17.08.2023, 24.08.2023, 31.08.2023, 07.09.2023, 19.10.2023 та 26.10.2023 підлягає нарахуванню штраф у розмірі 17 500, 00 грн (не менше ніж 2 500, 00 грн), і що разом становить 40 325, 73 грн.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що позивачем, розраховуючи пеню в порядку п. 9.8. Договору, неправильно визначено розмір подвійної облікової ставки, яку має бути взято за основу для обрахунку пені, а за розрахунком суду, належний розмір пені, що підлягає задоволенню, складає 51 718, 59 грн, в решті вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до п. 9.12. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником п. 2.7., п 2.9. цього Договору, останній сплачує покупцю штраф у розмірі 1 500,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення постачальником покупця в порядку, визначеному п.п. 2.7. та 2.9. Договору, про неможливість виконання замовлення на суми недопоставленого товару за замовленнями, а отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування положень п. 9.12. Договору.

Перевіривши правильність нарахування позивачем за зустрічним позовом штрафу в сумі 16 500, 00 грн (1 500, 00 грн x 11 замовлень), судом встановлено, що розрахунок виконаний арифметично правильно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

3.2.3. встановлені обставини щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Екодео» на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 30 000, 00 грн надано: платіжну інструкцію №2141 від 24.10.2024 з призначенням платежу «оплата юридичних послуг згідно рах. №244/24 від 23.10.2024» та Договір №244/24 від 23.10.2024 про надання правової допомоги укладений між ТОВ «Екодео» та адвокатом Поліщук П.Я.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в господарській справі про стягнення заборгованості з ТОВ «Речі» за Договором поставки №143-ком від 02.05.2023 на користь клієнта.

Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду). Розмір гонорару (винагороди) встановлюється в розмірі 30 000, 00 грн з розрахунку 3 000, 00 грн за одну годину роботи адвоката.

Розмір гонорару складається з наступних сум: (1) збір, перевірка, належне засвідчення копій письмових доказів по справі клієнта - 2 години роботи, (2) складання позовної заяви, направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, подача позовної заяви до господарського суду - 3 години, (3) здійснення розрахунків до позовної заяви - 5 годин.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Вказані вище форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

З аналізу в сукупності змісту положень договору про надання правової допомоги, встановлено, що розмір гонорару у справі №910/13202/23 визначається виходячи з погодинної оплати послуг адвоката.

Дослідивши надані позивачем за первісним позовом докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Поліщук П.Я. професійної правничої допомоги ТОВ «Екодео» у справі №910/13202/24.

Відповідач за первісним позовом, не погоджуючись з розміром витрат на оплату послуг адвоката позивача за первісним позовом, надав заперечення щодо розподілу витрат на правничу допомогу, у яких зазначив, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом, є очевидно завищеним щодо відповідача, зважаючи на складність справи, дійсно витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Стягнення повної вартості послуг, визначених у договорі про надання правової допомоги з підготовки та подання до суду позовної заяви на загальну суму 30 000 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсяг фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату.

Фактично, аналогічні доводи наведені відповідачем за первісним позовом в поданій ним апеляційній скарзі, де він не погоджується з оскаржуваним рішенням суду в частині стягнення з нього на користь ТОВ «Екодео» 30 000 грн витрат на правову допомогу, вважаючи справедливим розміром судових витрат ТОВ «ЕКОДЕО» 9 000,00 грн, з приводу чого судова колегія зазначає наступне.

Доводи скаржника про неподання ТОВ «ЕКОДЕО» звіту про використання грошових коштів по справі №910/13202/24, що на його думку унеможливило визначення судом конкретної вартості наданих адвокатом позивачу за первісним позовом кожної з послуг колегія суддів визнає юридично неспроможними та наголошує, що відповідно до усталеної судової практики Верховного суду (зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18) витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також ТОВ «Речі» вважає, що судом не встановлено обставину підписання між сторонами договору про надання правової допомоги акту наданих послуг або будь-якого іншого документу, в якому б було зафіксовано точну кількість витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги ТОВ «ЕКОДЕО», а тому оскільки позивачем за первісним позовом не доведено кількості витраченого адвокатом часу на надання професійної правничої допомоги адвоката в Господарському суді м. Києва, то висновок суду першої інстанції про достатність наданих доказів для встановлення обсягу наданої адвокатом Поліщук П.Я. професійної правничої допомоги ТОВ «ЕКОДЕО» по справі № 910/13202/24 є передчасним.

Перевіряючи вказані твердження, суд встановив, що відповідно до п. 3.3. Договору №244/24 від 23.10.2024 про надання правової допомоги вказаний у п. 3.1., 3.2. цього Договору гонорар адвоката сплачується клієнтом протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку адвоката.

Тобто з системного аналізу положень Договору №244/24 від 23.10.2024 про надання правової допомоги вбачається, що вид наданої правової допомоги, кількість часу, витраченого на це та вартість послуг визначена сторонами у п. 3.2. договору, а також вбачається, що сторонами договору не передбачено підписання акту наданих послуг, на відсутність якого посилається скаржник, відтак вказані доводи підлягають відхиленню.

Крім того, апелянт посилаючись на неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн та стверджуючи, що справедливим є розмір 9 000,00 грн, не наводить обґрунтованих доводів чи доказів на підтвердження своїх аргументів.

Суд звертає увагу, що самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19).

Отже, оцінюючи доводи відповідача за первісним позовом стосовно неспівмірності таких витрат, судова колегія дійшла висновку про недоведення скаржником неспівмірності витрат позивача за первісним позовом на оплату правничої допомоги адвоката складності справи відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України.

Дослідивши надані позивачем за первісним позовом документи на підтвердження понесення останнім витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Екодео» доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, на суму 30 000, 00 грн.

Отже, обґрунтованим є висновком першої інстанції про те, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір витрат на оплату послуг адвоката не є завищеним, є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Підстави для зменшення вказаних судових витрат відсутні, тому судом відхилено клопотання відповідача про зменшення судових витрат позивача на оплату правничої допомоги, позаяк останнім не доведено суду належним чином неспівмірності розміру витрат, понесених позивачем.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість первісних позовних вимог та часткову обґрунтованість зустрічного позову.

Також судова колегія погоджується з розподілом судових витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу, а саме - із задоволенням таких витрат у повному обсязі у розмірі 30 000,00 грн.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з цим, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегією суддів встановлено, що висновки суду щодо в частині задоволення зустрічного позову ґрунтуються на всебічному дослідженні обставин справи та за результатами належної оцінки доказів - як окремо, так і в їх сукупності, а тому доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» про протилежне визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» про неврахування судом першої інстанції клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи та змістом оскаржуваного рішення, оскільки судом першої інстанції було оцінено клопотання відповідача про зменшення судових витрат позивача на оплату правничої допомоги та його відхилено з посиланням на те, що останнім не доведено суду належним чином неспівмірності розміру витрат, понесених позивачем.

Усі інші доводи та міркування скаржників судом апеляційної інстанції враховано та досліджено в мотивувальній частині даної постанови, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідних оскаржуваних частинах.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 підлягає залишенню без змін.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 задоволенню не підлягають.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Екодео» згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екодео» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Речі» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/13202/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13202/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2025.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко

Попередній документ

128845189

Наступний документ

128845191

Інформація про рішення:

№ рішення:	128845190
№ справи:	910/13202/24
Дата рішення:	02.07.2025
Дата публікації:	16.07.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (02.07.2025)
Дата надходження:	06.03.2025
Предмет позову:	стягнення грошових коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

21.01.2025 15:00	Господарський суд міста Києва
11.02.2025 12:30	Господарський суд міста Києва
05.06.2025 13:00	Північний апеляційний господарський суд
02.07.2025 12:45	Північний апеляційний господарський суд