79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" липня 2025 р. Справа №914/3779/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: не з'явився.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль Інкомпані» б/н від 05.12.2024 (вх. суду від 06.12.2024 № 01-05/3537/24)
на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 (повний текст складено 13.11.2024, суддя Стороженко О.Ф.)
у справі № 914/3779/23
за позовом Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області,
с. Сокільники, Львівська обл.
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль Інкомпані», м. Львів
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Проперті Девелопмент», м. Львів
про стягнення солідарно безпідставно збережених грошових коштів пайової участі з будівництва житла у загальному розмірі 7 084 443,53 грн,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль Інкомпані» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Львів Проперті Девелопмент» про стягнення безпідставно збережених відповідачами грошових коштів пайової участі з будівництва житла у загальному розмірі 7 084 443,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було прийнято в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів згідно із чотирма Сертифікатами: -ІУ122210322914 від 15.04.2021; -ІУ122210322948 від 15.04.2021; -ІУ122211215450 від 17.12.2021; -ІУ122211215968 від 17.12.2021.
Сокільницька сільська рада 27.10.2023 зверталася до ТзОВ “Вертикаль Інкомпані» та до ТзОВ “Львів Проперті Девелопмент» з листом про надання Сокільницькій сільській раді документів, що підтверджують вартість будівництва об'єктів введених в експлуатацію згідно вищезазначених Сертифікатів, та сплатити до місцевого бюджету пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту. Даним листом запропоновано надати відповідь, завірені копії документів та провести сплату пайової участі до 30.11.2023. Водночас, копій документів відповідачі позивачу не надали, пайової участі не сплатили.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.03.2024, суд роз'єднав позовні вимоги та виділив у самостійне провадження вимоги позивача, які обґрунтовано фактами прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва згідно із Сертифікатами:
-ІУ122210322948 від 15.04.2021;
-ІУ122211215450 від 17.12.2021;
-ІУ122211215968 від 17.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.04.2024. серед іншого, постановлено відкрити провадження у справі №914/3779/23 та здійснювати розгляд позовної вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 1 828 708, 98 грн, яка обґрунтована фактом прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва згідно із Сертифікатом ІУ122210322914 від 15.04.2021 за правилами загального позовного провадження.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення грошових коштів у сумі 1 828 708, 98 грн, що обґрунтована фактом прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва згідно із Сертифікатом ІУ122210322914 від 15.04.2021.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі №914/3779/23 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» на користь Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області: безпідставно збережені грошові кошти пайової участі (зі створення інфраструктури населеного пункту) в сумі 1828708,98 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» на користь Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області витрати на судовий збір у сумі 13 715,32грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» на користь Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області витрати на судовий збір у сумі 13 715,32 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що незважаючи на невиконання відповідачами обов'язку з укладення із Сокільницькою сільською радою договору про пайову участь не звільняє їх від обов'язку зі сплати коштів пайової участі, які необхідно було сплатити ще у 2020 році відповідно до вимог п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ.
Суд попередньої інстанції дійшов висновку, що не виконавши обов'язку з укладення із Сокільницькою сільською радою договору про пайову участь у створенні інфраструктури населеного пункту (села Сокільники) та зі сплати відповідних коштів, відповідачі безпідставно зберегли вказані кошти за рахунок органу місцевого самоврядування, що, згідно з нормами ст.1212 Цивільного кодексу України, зумовлює виникнення у них обов'язку зі сплати зазначених коштів Сокільницькій сільській раді.
За наведених обставин, місцевий господарський суд констатував, що згідно з нормою ст. 541 ЦК України, у Відповідачів наявний солідарний обов'язок з повернення Позивачу коштів пайової участі (в сумі 1 828 708,98 грн) у зв'язку з неподільністю предмета зобов'язання.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі № 914/3779/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, прийнятим без з'ясування усіх обставин справи.
Зокрема зазначає, що 22.08.2018 Відділ архітектури і містобудування Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, як орган місцевого самоврядування видав (затвердив) Товариству з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» містобудівні умови та обмеження на будівництво Кварталу житлової та громадської забудови із закладами обслуговування в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області (вул.Проектована-1 - вул. Підстригача - вул. Проектована - 3) (iз змінами та доповненнями від 29.08.2018).
Відповідачем-1 отримано дозвіл № ІУ012230915335 від 19.09.2023 на будівництво «Квартали житлової та громадської забудови із закладами обслуговування» в c. Сокільники (вул. Проектована-1 - вул. Підстригача - вул. Проектована-3) Пустомитівського району Львівської області.» (16 черга будівництва)». Даний дозвіл передбачає виконання будівництва на підставі містобудівних умов та обмежень 093МУО-21/06, затверджених наказом відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації від « 29» серпня 2018 року, на земельних ділянках кадастрові номери: 4623686400:01:003:0214, 4623686400:01:003:950, 4623686400:01:003:0951, 4623686400:01:003:0953. Відповідно до проектної документації та позитивного Експертного звіту № 493.7107.19 виданого ДП «ЗЕТЦ Держпраці» від 25.06.2019, згідно даного дозволу передбачається будівництво приміщень центру дитячого дозвілля (п.17 показників).
Шести-восьмиповерховий з цокольним поверхом, 59-ти квартирний житловий будинок, з вбудованими приміщеннями комерційного призначення та вбудованими приміщеннями центру дитячого дозвілля (Додаток Експертного звіту № 493.7107.19).
Тому, оскільки згідно дозволу № ІУ012230915335 від 19.09.2023 здійснюється будівництво, зокрема, центру дитячого дозвілля, в якому діти дошкільного віку перебуватимуть та проводитимуть своє дозвілля, вважається, що даний об'єкт є об'єктом соціальної інфраструктури.
При цьому скаржник зауважує, що названі документи не було надано суду першої інстанції на підтвердження своїх доводів будівництва об'єкта соціальної інфраструктури, оскільки графічна частина детального плану територій, на якому зазначається необхідність здійснити будівництво об'єкта соціальної інфраструктури є архівним, тобто, більше 5 річної давнини, на офіційному інтернет-сайті Сокільницької сільської ради (позивача) також відсутнє рішення №529 від 08.08.2018, яким затверджувався детальний план територій, на графічних зображеннях яких встановлено будівництво даного об'єкта.
Відтак, відповідачу-1 знадобився час на його отримання, тому він подається лише під час апеляційного оскарження.
Водночас, скаржник не заявив клопотань про поновлення строку для долучення вказаних документів в апеляційній інстанції.
Також скаржник зазначає, що земельна ділянка, на якій здійснювалось будівництво, була пустирем, у зв'язку з чим у замовника існувала необхідність у прокладенні забудовником інженерних мереж та комунікацій, зокрема електрики, газу, водопостачання та водовідведення, з міста Львова. Протягом 2017-2018 років відповідачами здійснено будівництво інженерних мереж. При цьому, відповідно до абз.9 п.п.2) п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» пайова участь не сплачується у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Крім того, скаржник зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з 21.01.2021 Пустомитівська районна державна адміністрація Львівської області перебувала у стані припинення, а з вересня 2022 року - юридичну ocoбу припинено шляхом реорганізації. Правонаступником є Львівська районна адміністрація Львівської області.
Відтак, на думку скаржника, Сокільницька сільська рада Львівської області не є правонаступником органу місцевого самоврядування, який видавав відповідачу містобудівні умови та обмеження, відповідно, з нею і не міг бути укладений договір про сплату пайових внесків на момент дії ст.40 3У «Про регулювання містобудівної діяльності» до 01.01.2020 року.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що правовідносини, які виникли в цій справі, регулюються вимогами Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.
Невиконання відповідачами свого обов'язку по сплаті пайової участі не свідчить про звільнення від сплати пайової участі у зв'язку з втратою чинності ст.40 названого Закону, а надає право сільській раді вимагати стягнення коштів пайової участі на підставі ст.1212 ЦК України.
Крім того вказує, що об'єктів, вартість яких могла б зараховуватися у сплату пайової участі , відповідачі до комунальної власності не передавали, сільською радою таких рішень не приймалося.
Жодних інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, кошторисна вартість яких могла б вплинути на зменшення пайової участі відповідачами також не передавалися та рішень щодо таких об'єктів сільською радою не було прийнято.
Відповідач-2 не надав суду відзиву на апеляційну скаргу.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2024 справу № 914/3779/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі № 914/3779/23; зупинено дію рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі № 914/3779/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Вертикаль Інкомпані б/н від 05.12.2024 (вх. суду від 06.12.2024 № 01-05/3537/24) на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі № 914/3779/23.
Ухвалою суду від 03.02.2025 призначено розгляд справи № 914/3779/23 на 04.03.2025.
Процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Суд зауважує, що враховуючи клопотання обох сторін про відкладення розгляду справи, у зв'язку з можливим мирним врегулюванням спору, ухвалами від 25.03.2025, від 13.05.2025, від 10.06.2025 було відкладено розгляд справи на достатній час для забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу.
Водночас суд враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Частиною 1 ст. 273 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
На підставі викладеного, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги те, що явка представників учасників даної справи не була визнана обов'язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників у судове засідання 08.07.2025.
Щодо подання апелянтом доказів, про які зазначено судом вище та які були подані з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17).
Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц.
Водночас така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 924/232/18, від 16.04.2024 у справі № 922/331/23).
Крім того, апелянт не заявляв клопотання про поновлення строку на подачу документів, вказавши лише, що через їх специфіку отримання потребувало значного часу, відтак такі подаються в суд апеляційної інстанції.
Таким чином, враховуючи відсутність клопотань апелянта про поновлення строку на подання доказів із зазначенням об'єктивних причин, які б перешкоджали поданню відповідних доказів у встановлений законом строк, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду доказів, долучених до апеляційної скарги, на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на таке.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» та ЛФ Товариством з обмеженою відповідальністю «Обра Констракшн Груп» було укладено Договір № 01/08-18-AS-1, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» делегувало та передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» функції замовника будівництва.
22.08.2018 відділом містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації наказом № 092МУО-21/06, на підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: Кварталу житлової та громадської забудови із закладами обслуговування в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області (вул.Проектована-1 - вул. Підстригача - вул. Проектована - 3), а наказом № 093МУО-21/06 від 29.08.2018 внесено до них зміни.
Об'єкти першої черги будівництва (секції 1.1, 1.2, 1.3) уведено в експлуатацію 15.04.2021, що підтверджується Сертифікатом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ІУ122210322914 від 15.04.2021, у якому також зазначено: -будівництво розпочато 01.03.2018; строк введення в експлуатацію- 13.04.2024 - Замовниками будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль Інкомпані» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент».
Пустомитівською окружною прокуратурою в ході здійснення перевірки дотримання законності у сфері містобудування з'ясовано, що в ДІАМ України зареєстровано Сертифікати про прийняття в експлуатацію будівництвом об'єктів, зокрема, Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта ІУ122210322914 від 15.04.2021 (1 черга, секції 1.1,1.2,1.3, квартал житлової та громадської забудови із закладами обслуговування в с. Сокільники, вул. Проектована-1 - вул. Підстигача - вул. Проектована-3, замовники: ТзОВ «Вертикаль Інкомпані» та ТзОВ «Львів Проперті Девелопмент», терміни будівництва 01.03.2018 по 30.11.2020).
У Сертифікатах зазначено, що пайова участь не сплачувалась згідно п.13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ.
18.10.2023 Пустомитівською окружною прокуратурою скеровано до Сокільницької сільської ради запит №14.55/04-27-6816ВИХ-23 про надання матеріалів, а саме не пізніше 30.10.2023 надати інформацію про те, чи сплачено пайову участь замовниками будівництва. У випадку несплати пайової участі, повідомити про вжиті заходи до стягнення коштів до місцевого бюджету, у т.ч. в судовому порядку.
Виконавчим комітетом Сокільницької сільської ради надіслано ТОВ «Вертикаль Інкомпані» та ТОВ «Львів Проперті Девелопмент» лист від 26.10.2023 № 02-32/1406-23, з проханням надати документи, що підтверджують вартість будівництва об'єктів, введених в експлуатацію згідно, зокрема, Сертифіката ІУ122210322914 від 15.04.2021, та сплатити до місцевого бюджету пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту. В листі запропоновано надати відповідь, завірені копії документів та провести сплату пайової участі до 30.11.2023. Проте, відповідачі не надали Сокільницькій сільській раді відповіді, пайової участі не сплатили.
Відтак Сокільницька сільська рада звернулася до суду за захистом порушеного права з вимогою до ТОВ «Вертикаль Інкомпані» та ТОВ «Львів Проперті Девелопмент» про стягнення заборгованості по сплаті пайової участі у сумі 1 828 708, 98 грн, що є предметом даного спору.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно із пунктом 4 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747, підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).
Видача дозволу здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «;Про адміністративні послуги». Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 10, 11 вказаного вище Порядку).
У статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказано, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.
22.08.2018 Відділом архітектури і містобудування Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, як органом місцевого самоврядування видано (затверджено) Товариству з обмеженою відповідальністю «Львів Проперті Девелопмент» містобудівні умови та обмеження на будівництво Кварталу житлової та громадської забудови із закладами обслуговування в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області (вул.Проектована-1 - вул. Підстригача - вул. Проектована - 3) (iз змінами та доповненнями від 29.08.2018).
Згідно з пунктом 11 Загальних положень постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 13.04.2011 №461 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Спір у даній справі виник через те, що відповідачі, як замовники будівництв, не звернулися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо вищезазначеного об'єкту будівництва після 01.01.2020 та до введення в експлуатацію і не сплатили пайовий внесок, чим порушив права та інтереси територіальної громади, в особі якої виступає Сокільницька сільська рада.
Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Отже, органи місцевого самоврядування встановлюють порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Питання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до 01.01.2020 регулювалися статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якою замовник, що мав намір стосовно забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний був взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів до відповідного місцевого бюджету на підставі договору про пайову участь, укладеного ним із відповідним органом місцевого самоврядування.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 з 01.01.2020 виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання. Протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 та від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, перерахування замовником об'єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов'язком, а не правом забудовника.
У постанові від 04.04.2024 № 923/1306/21 Верховний Суд зробив такі висновки:
"Обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва ".
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21).
Враховуючи, що у цій справі будівництво об'єкту розпочато у 2018 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 23.05.2024 у справі № 915/149/23 в подібних правовідносинах.
У постановах від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог пп. 3 абз. 2 п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Розрахунок розміру пайової участі позивач провів на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», актів готовності об'єкта до експлуатації та затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 № 119, яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які розраховані станом на 01.04.2021.
Вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку у Львівській області становила - 13 963 грн.
Для визначення розміру пайової участі Відповідачів Позивач застосував такі вихідні дані:
Загальна площа квартир становила 6 548,41 м2.
Згідно з розрахунком позивача розмір пайової участі за будівництво об'єкта (Сертифіката ІУ122210322914 від 15.04.2021) складає 1 828 708, 98 грн:
Вартість будівництва = 6 548,41 м2 х 13 963,00 грн/1м.кв = 91 435 448,83 гривень.
Пайова участь = 91 435 448,83 грн х 2% = 1 828 728,98 гривень.
Розрахунок пайової участі повинно здійснюватися з урахуванням моменту, коли у забудовника виникає зобов'язання щодо її сплати, тобто до дати введення об'єкта в експлуатацію. Це чітко встановлено в абзаці другому пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, який визначає, що внесок має бути сплачений у грошовій формі до моменту прийняття об'єкта в експлуатацію.
Крім того, така практика розрахунку пайової участі викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема:
У справах № 903/283/24 (постанова від 17.12.2024), № 914/2145/23 (постанова від 15.08.2024), № 918/618/24 (постанова від 20.02.2025) суд погодився з розрахунком, який було здійснено за показниками вартості, чинними на момент введення об'єкта в експлуатацію.
У справі № 916/2709/22 (постанова від 07.09.2023) суд зазначив, що розрахунок має базуватись не на моменті видачі дозволу на будівництво, а саме на даті введення об'єкта в експлуатацію.
На момент прийняття в експлуатацію спірного об'єкту будівництва у 2021 році статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» з 01.01.2020.
За змістом «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Разом з тим, невиконання відповідачами обов'язку з укладення із Сокільницькою сільською радою зазначеного договору не звільняє їх від обов'язку зі сплати коштів пайової участі, які необхідно було сплатити ще у 2020 році відповідно до вимог п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»
Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачі, не виконавши обов'язку з укладення із Сокільницькою сільською радою договору про пайову участь у створенні інфраструктури населеного пункту (села Сокільники) та зі сплати відповідних коштів, безпідставно зберегли вказані кошти за рахунок органу місцевого самоврядування, що згідно з нормами статті 1212 Цивільного кодексу України, зумовлює виникнення у них обов'язку зі сплати зазначених коштів Сокільницькій сільській раді
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного, оцінивши подані сторонами докази в сукупності, обставини справи з огляду на їх вірогідність, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі № 914/3779/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль Інкомпані» б/н від 05.12.2024 (вх. суду від 06.12.2024 № 01-05/3537/24) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2024 у справі № 914/3779/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець