09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 552/7870/22
провадження № 51-5263 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненням засудженої ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року щодо неї у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022170430000760, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова Харківської області, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2024 року ОСОБА_7 засуджено:
- за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у тому, що вона 31 серпня 2022 року, близько 15 год, перебуваючи біля банкомату «Приватбанк» за адресою: вул. О. Гончара, 27-А, м. Полтава, діючи умисно, з корисливою метою спрямованою на привласнення офіційного документа, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнила банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , після чого зникла з місця вчинення кримінального правопорушення.
31 серпня 2022 року, близько 15 год 18 хв., ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні магазину «АТБ Маркет» № 747 по вул. С. Петлюри, 49 в м. Полтава, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, через безконтактну платіжну систему «Pay Pass» розрахувалася банківською карткою АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 за товар на суму 509, 40 грн.
Продовжуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 , через безконтактну платіжну систему «Pay Pass» 31 серпня 2022 року, розрахувалася за товар банківською карткою АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 : близько 15 год 26 хв. у магазині «М'яснова» за адресою: вул. С. Петлюри, 45, м. Полтава на суму 1 307,92 грн; близько 15 год 41 хв. в аптеці «Аптека № 1» по вул. С. Петлюри, 54 в
м. Полтава на суму 2 228 грн; близько 15 год 56 хв. у аптеці «АНЦ», розташованій за адресою: вул. О. Гончара, 25, м. Полтава, на суму 1 105,09 грн; близько 16 год
02 хв. в аптеці «Аптека України», що знаходиться в м. Полтава, по
вул. О. Гончара, 27-А, на суму 538,28 грн; близько 16 год 50 хв. в магазині «Тютюнок» по вул. С. Петлюри, 2 в м. Полтава на суму 1 702,41 грн; близько 17 год 04 хв. в магазині «Feedback Sport» за адресою: вул. Ватутіна, 2, м. Полтава на суму 943 грн; близько 17 год 31 хв. у магазині «Київстар», розташованому по вул. Соборності, 53, в м. Полтава, на суму 860 грн; близько 18 год 54 хв. у магазині «Електроніки» по вул. Зінківська, 6-А в м. Полтава на суму 499 грн; близько 19 год 15 хв. у магазині «WAIKIKI», розташованого за адресою: вул. Зінківська, 6/1-А,
м. Полтава, на суму 524 грн; близько 19 год 32 хв. в магазині «Ева 601», що знаходиться в м. Полтава, по вул. Зінківській, 6/1-А, на суму 976,06 грн; близько
21 год 11 хв. у приміщенні магазину «Маркетопт» за адресою:
пров. Кооперативний, 3, м. Полтава, на суму 638,49 грн, чим спричинила потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 11 832,26 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненням ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляду у суді першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що місцевий суд дав неправильну оцінку доказам сторони обвинувачення, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про її винуватість у інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Зазначає, що в основу обвинувального вироку покладено неналежні та недопустимі докази, оскільки вони були отримані з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також стверджує, що суд першої інстанції не з'ясував, чи здійснювалося стороною обвинувачення відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, а також не звернув уваги на відсутність постанов про призначення слідчих та прокурорів.
Крім цього, ОСОБА_7 наголошує на тому, що місцевий суд безпідставно та незаконно визнав її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки на момент судового розгляду були всі підстави для застосування ст. 5 цього Кодексу.
В матеріалах кримінальної справи, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні протокол та відомості про визнання рапорту доказом, оскільки лише в останньому містяться відомості про особу засудженої, як таку, що вчинила викрадення банківської картки і користувалася нею для здійснення розрахунків.
Суди попередніх інстанцій при здійсненні оцінки показань потерпілого
ОСОБА_8 не звернули належної уваги на те, що вони вказують на добровільну передачу останнім їй банківської картки, який і повідомив встановлений ліміт, оскільки покупки нею здійснювалися з урахуванням ліміту по картці, про що свідчить відсутність перевищення оплати більше як на 1 000 грн.
Крім цього, зі змісту протоколу огляду оптичного диску від 10.09.2022, датою змінення 6 файлів, що містяться на диску, є 02.09.2022, що свідчить про збереження відеофайлів на зазначеному диску за 8 днів до дати складення протоколу огляду. При цьому в матеріалах кримінальної справи відсутні відомості про те, де, коли і яким чином органом досудового розслідування було здобуто зазначений диск.
Судом першої інстанції було порушено принцип безпосередності дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, оскільки оптичні диски, як речові докази, під час розгляду даної кримінальної справи в судовому засіданні місцевим судом не досліджувалися.
Не відповідають дійсності зазначені у вироку відомості про дослідження у судовому засіданні протоколів огляду відеозаписів «з додаванням оптичного диску» від 09 та 10 вересня 2022 року, а також протоколу огляду від 17 жовтня 2022 року, оскільки таке дослідження зазначених протоколів із оптичними дисками не зафіксовано технічними записами судових засідань, та вказані відомості відсутні і у журналах судових засідань. Крім цього, п'ять із шести протоколів огляду оптичних дисків, є протоколами огляду не речових доказів, а доказів, які постановами слідчого були визнані документами. Вказані протоколи із додатками та постанови слідчого у порядку ст. 290 КПК України стороні захисту не відкривалися.
В свою чергу, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, допустив порушення ст. 419 КПК України, оскільки належним чином не перевірив та не спростував доводи апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про законність і обґрунтованість вироку.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 касаційну скаргу підтримав.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги,просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з'явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі з доповненням, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вказаних вимог судом першої інстанції дотримано у повному обсязі.
Висновок місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень зроблено з додержанням положень ст. 23 КПК України на підставі з'ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Так, згідно з вироком, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 , зокрема, на підставі:
- показань потерпілого ОСОБА_8 про те, що 31 серпня 2022 року він зняв зі своєї банківської карти грошові кошти в банкоматі «ПриватБанк» за адресою: вул. О. Гончара, 27-А в м. Полтава, після чого поїхав додому, а вже зранку наступного дня, виявивши відсутність картки, скористався застосунком «Приват24» та отримав повідомлення про проведені транзакції по зняттю грошових коштів в різних магазинах і аптеках, розташованих на території м. Полтава. У зв'язку з цим, він відразу заблокував вказану картку та зателефонував до поліції за даним фактом. Також повідомив, що обвинувачену ОСОБА_7 раніше не знав і не бачив, тим більше не передавав їй банківську картку та не просив здійснювати будь-які покупки;
- показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які вказали, що 31 серпня 2022 року за місцем їх роботи заходила жінка схожа на ОСОБА_7 , яка здійснювала розрахунок банківською карткою за придбаний товар;
- протоколу огляду відеозапису від 09 вересня 2022 року з додаванням оптичного диску, згідно якого з отриманих записів з камер відеоспостереження приміщення магазину «АТБ» ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», розташованого за адресою: м. Полтава,
вул. С. Петлюри, 49, 31 серпня 2022 року, у період часу з 15 год 13 хв. по 15 год
22 хв., ОСОБА_7 здійснює покупки та 4 рази розраховується банківською карткою;
- протоколу огляду відеозапису від 09 вересня 2022 року з додаванням оптичного диску, з якого слідує, що на записах з камер відеоспостережень приміщення магазину «ПрАТ Київстар ТОВ СМАРТ МОБАЙЛ» по вул. Соборності, 53 у м. Полтава, 31 серпня 2022 року, о 17 год 28 хв., ОСОБА_7 зайшла до вказаного магазину, де здійснила покупки та розрахувалася банківською карткою, при цьому попросила продавця розбити платежі до 500 грн;
- протоколу огляду відеозапису від 10 вересня 2022 року з додаванням оптичного диску, відповідно до якого із записів з камер відеоспостереження приміщення магазину «WAIKIKI» за адресою: м. Полтава, вул. Зінківська, 6-А слідує, що 31 серпня 2022 року, у період часу з 19 год 14 хв. по 19 год 16 хв., ОСОБА_7 здійснює покупки та двічі розраховується банківською карткою за придбаний товар;
- протоколу огляду відеозапису від 10 вересня 2022 року з додаванням оптичного диску, згідно якого на записах з камер відеоспостереження приміщення магазину «Єва», що знаходяться по вул. Зінківській, 6-А у м. Полтава, зафіксовано як ОСОБА_7 31 серпня 2022 року, у період часу з 19 год 16 хв. по 19 год 36 хв., здійснює покупки та двічі розраховується банківською карткою;
- протоколу огляду відеозапису від 10 вересня 2022 року з додаванням оптичного диску, з якого вбачається, що на записах із камер відеоспостереження приміщення магазину «Маркет Опт», розташованого за адресою: м. Полтава,
пров. Кооперативний, 3, 31 серпня 2022 року, о 21 год 09 хв., ОСОБА_7 заходить до приміщення вказаного магазину, де здійснює покупки, при цьому розраховується банківською карткою;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11 жовтня 2022 року за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , згідно яких останні впізнають ОСОБА_7 як особу, яка 31 серпня 2022 року здійснювала покупки за місцем їх роботи та розраховувалася банківською карткою;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 жовтня 2022 року за участю свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , з яких слідує, що останні впізнають на пред'явлених фотознімках ОСОБА_7 як особу, яка 31 серпня 2022 року за місцем їх роботи розраховувалася банківською карткою за здійснені покупки;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 жовтня 2022 року за участю свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 та ОСОБА_10 , відповідно до яких останні впізнали ОСОБА_7 як особу, яка 31 серпня 2022 року здійснювала покупки за місцем їх роботи та розраховувалася банківською карткою;
- скріншотами з додатку «Приват24», на яких зафіксовано розрахунки та зняття з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 грошових коштів;
- випискою з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , товарними та фіскальними чеками, з яких вбачається, що саме купувала ОСОБА_7 .
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, місцевий суд дійшов висновку, що вказані докази у їх сукупності є достатніми та взаємопов'язаними для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
В свою чергу питання доведеності вини обвинуваченої було предметом оцінки суду апеляційної інстанції, який, за наслідками апеляційного розгляду, погодився із висновками суду першої інстанції, при цьому проаналізував доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 із доповненнями, які є аналогічними доводам касаційної скарги, належним чином їх перевірив, надав змістовні відповіді на них, з наведенням відповідних мотивів постановленого рішення.
Так, апеляційний суд, спростовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо відсутності складу злочинів в її діях, вказав, що відповідно до показань потерпілого ОСОБА_8 , які є послідовними та логічними, останній не був знайомий з обвинуваченою, відповідно не передавав їй свою банківську картку і не повідомляв пін-код, що також підтверджується показаннями свідків та протоколами огляду відеозаписів, з яких слідує, що ОСОБА_7 здійснювала розрахунок банківською карткою за товари по декілька разів аби не перевищити встановлені ліміти по оплаті, так як не знала пін-коду до неї.
Щодо доводів касаційної скарги про допущення судами першої та апеляційної інстанцій істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які полягають у не з'ясуванні питання про відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, а також відсутності постанов про призначення слідчих та прокурорів у даному провадженні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як слідує зі змісту оскаржуваних судових рішень, сторона захисту не посилалася на вищезазначене в судах попередніх інстанцій, а тому вказані доводи не були предметом дослідження вказаних судів.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що в досліджених матеріалах кримінального провадження наявні: протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.10.2022, згідно якого підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_21 в порядку ст. 290 КПК України ознайомилися з матеріалами кримінального провадження (т. 4 а. п. 9-13), постанови про визначення у даному кримінальному провадженні групи прокурорів від 01 вересня та 13 жовтня 2022 року (т. 2 а. п. 218-219), а також постанови про призначення групи слідчих від 01 та 12 вересня 2022 року (т. 3 а. п. 111, 112), а тому доводи сторони захисту щодо наведеного є безпідставними.
Крім цього, твердження ОСОБА_7 щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки по жодному з інкримінованих епізодів сума викраденого майна не перевищувала верхньої межі, встановленої Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року (далі - Закон № 3886-IX), а тому у її діях відсутній склад вказаного кримінального правопорушення,колегія суддів є неспроможними з огляду на таке.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України № 3886-IX, яким було внесені зміни зокрема, до ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, щодо підвищення верхньої межі вартості майна, викрадення якого охоплюється цієї правової норми, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555 кмо24) дійшла висновку про те , що Закон України № 3886?IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом України № 3886?IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом України № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, дії ОСОБА_7 , яка 31 серпня 2022 року розраховувалась за товар в різних магазинах та аптеках м Полтава через безконтактну платіжну систему «Pay Pass» банківською карткою АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_22 , охоплювалися єдиним умислом на вчинення крадіжки чужого майна, в результаті чого вона таємно заволоділа грошовими коштами потерпілого на загальну суму
11 832,26 грн, тому доводи засудженої в цій частині не ґрунтуються на приписах закону України про кримінальну відповідальність.
Разом з цим, під час дослідження журналу та технічного запису судового засідання від 01 лютого 2024 року (т. 2 а. п. 1-2) встановлено, що на запитання головуючого судді щодо необхідності дослідження оптичних дисків, що є додатками до протоколів огляду від 09 та 10 вересня 2022 року, захисник ОСОБА_23 повідомив, що разом з ОСОБА_7 не заперечують перебування останньої в аптеках і магазинах та здійснення розрахунку за товар даною банківською карткою, тому відсутня необхідність у дослідженні вказаних дисків з відеозаписами, які були надані органу досудового розслідування керівниками відповідних магазинів та аптек, що вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги сторони захисту з наведених підстав.
Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України судами належним чином враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з яких злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким, особу ОСОБА_7 , яка раніше не судима, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, шкоду не відшкодувала, негативно характеризується за місцем тимчасового перебування, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання, а також думку потерпілого ОСОБА_8 , та на підставі
ч. 1 ст. 70 КК України обґрунтовано призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, призначене ОСОБА_7 покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправним діянням і не може вважатися явно несправедливим через його суворість.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої, тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Київського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а її касаційну скаргу з доповненням - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3