15 липня 2025 року
м. Київ
справа № 334/11049/13-к
провадження № 51 - 1981 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_3 ,
встановив:
У провадженні Другої судової палати Касаційного кримінального суду перебуває касаційна скарга прокурора на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2025 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвалами Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 червня 2025 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано з місцевого суду матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4 .
На поштову адресу Верховного Суду від ОСОБА_4 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_3 з огляду на положення ч. 4 ст. 76 КПК.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що суддя ОСОБА_3 вже брав участь у даному кримінальному провадженні як суддя суду касаційної інстанції, оскільки суддя ОСОБА_3 у 2016 році брав участь у касаційному перегляді виправдувального вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 26 серпня 2015 року у справі № 334/11049/13-к як член колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, за результатами якого було винесено ухвалу від 04 лютого 2016 року про скасування ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 26 серпня 2015 року, а справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Запорізької області.Вказані обставини, на думку ОСОБА_4 , виключають повторну участь судді у кримінальному провадженні.
Обговоривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у ст. 75 КПК зазначено обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні. А у ст. 76 КПК визначено вичерпний перелік випадків, коли повторна участь судді у кримінальному провадженні є недопустимою.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48).
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, проте заявник таких доказів не наводить.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.
Це означає, що під час з'ясування питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності в певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Таким чином, заявлений ОСОБА_4 відвід не містить жодних даних, які б свідчили про наявність підстав, що передбачені зазначеними нормами кримінального процесуального закону, та обґрунтованих доводів про упередженість судді ОСОБА_3 . Жодні факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді з точки зору як об'єктивного, так і суб'єктивного критерію, заявник не навів. Отже, його побоювання щодо упередженості судді ОСОБА_3 не можна вважати об'єктивно виправданими, а участь судді у розгляді касаційної скарги прокурора на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2025 року щодо ОСОБА_4 , не є підставою, з огляду на положення ч. 4 ст. 76 КПК для відводу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене та керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3