14 липня 2025 року
м. Київ
справа № 296/10206/24
провадження № 51 - 2662 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Житомирського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 296/10206/24 стосовно обвинувачених ОСОБА_4 за ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_5 за ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ст. 290 КК, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Житомирського апеляційного суду про направлення вищевказаного кримінального провадження з Корольовського районного суду м. Житомира до іншого суду для судового розгляду.
Зі змісту подання вбачається, що до Житомирського апеляційного суду надійшло подання Корольовського районного суду м. Житомира, аргументоване тим, що відповідно до обвинувального акту, вчинення злочину, в якому обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 був завершений у с. Струмівка Луцького району Волинської області. У зв'язку з наведеним, у поданні порушується питання про те, що вказане кримінальне провадження має бути направлене до суду,
у межах територіальної юрисдикції якого був завершений вказаний злочин.
Учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення судового розгляду на іншу дату не надійшло.
Перевіривши доводи, наведені у поданні, вивчивши наявні матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 КПК, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Частиною 3 ст. 34 КПК визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан, період якого в подальшому був продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів та триває на даний час.
Особливий режим судового розгляду в умовах воєнного стану врегульовано ст. 615 КПК, за змістом ч. 9 якої (в редакції Закону України № 2462-IX від 27 липня 2022 року, який набрав чинності 25 серпня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Положеннями ч. 1 ст. 32 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Підставою кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Як неодноразово вказував Верховний Суд, приписи ч. 1 ст. 32 КПК застосовуються у взаємозв'язку із положеннями статті 6 КК.
За принципами дії закону України про кримінальну відповідальність в просторі, визначеними в ст. 6 КК, кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, а також якщо виконавець або хоча б один із співучасників діяв на її території.
Отже місцем вчинення кримінального правопорушення є місце де воно було почато, продовжено, закінчено або припинено, де діяв виконавець або один із співучасників.
Згідно з обвинувальним актом, вчинення найбільш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК інкриміноване всім обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Зі змісту формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, вбачається, зокрема, що ОСОБА_6 у невстановлений час та місці, але не пізніше
19 серпня 2017 року, отримав у невстановлений слідством спосіб транспортний засіб марки «MAN» ідентифікаційний номер шасі НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , без реєстраційних документів. Маючи у володінні зазначений транспортний засіб, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, а саме, грошовими коштами за продаж вказаного автомобіля. З цією метою він звернувся до ОСОБА_5 , який, як відомо було ОСОБА_6 , за місцем свого проживання незаконно займався знищенням, підробкою та заміною ідентифікаційних номерів шасі. ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним, що вказана діяльність є незаконною, погодився на пропозицію ОСОБА_6 , та, виконуючи роль пособника, у невстановлений слідством день та час, але не пізніше 22 серпня 2017 року, перебуваючи у м. Житомирі по вул. Вільський Шлях, 255-Б, за допомогою спеціального слюсарного інструменту знищив ідентифікаційний номер вищевказаного автомобіля, який йому попередньо передав ОСОБА_6 та наніс новий номер, чим сприяв останньому у вчиненні кримінального правопорушення. Після чого, ОСОБА_6 , підшукавши покупця на вказаний автомобіль, та, після того, як останній передав йому через свого знайомого грошові кошти в сумі 35 000 доларів США та копії своїх документів, звернувся до службової особи територіального сервісного центру МВС № 0741 (с. Струмівка Луцького району Волинської області), а саме, до ОСОБА_4 , з метою реєстрації вищевказаного транспортного засобу зі зміненим ОСОБА_5 номером шасі й надав
ОСОБА_4 заяву від імені ОСОБА_7 (покупця) та копії його документів, при цьому, будучи обізнаним, що текст та підпис у заяві на реєстрацію транспортного засобу останній не виконував. У свою чергу, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду провідного консультанта-адміністратора зазначеного територіального сервісного центру, вчинив службове підроблення офіційних документів, а саме, отримавши від ОСОБА_6 копії документів ОСОБА_7 та заяву від імені останнього на перереєстрацію вищезазначеного транспортного засобу, здійснив необхідні дії для надання документу, який надає право власності на вказаний автомобіль, статусу офіційного, зазначивши ОСОБА_7 як власника цього транспортного засобу. Після чого ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , у невстановлений день та час передав автомобіль останньому а в подальшому відправив йому документи про реєстрацію транспортного засобу. Після чого, у невстановлений день та час, у невстановленому місці, ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 решту грошових коштів (10 000 доларів США), а в загальному 45 000 доларів США , що еквівалентно 1 150 650 грн, за вказаний автомобіль.
Таким чином, місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК, ч. 4 ст. 190 КК, є, зокрема, вул. Вільський Шлях, 255-Бу м. Житомирі, яка підпадає під юрисдикцію Корольовського районного суду м. Житомира.
Враховуючи наведене, та те, що обвинувальний акт надійшов до Корольовського районного суду м. Житомира, як до суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт надійшов до належного суду, а тому підстав для задоволення подання Житомирського апеляційного суду та направлення вказаного кримінального провадження на розгляд іншого суду, в межах юрисдикції різних апеляційних судів, немає.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Подання Житомирського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 296/10206/24 стосовно обвинувачених ОСОБА_4 за ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_5 за ч.5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ст. 290 КК, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3