14 липня 2025 року
м. Київ
справа № 646/10421/23
провадження № 51-2657впс25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Харківського апеляційного суду про направлення з одного суду апеляційної інстанції до іншого кримінального провадження (справа № 646/10421/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України,
встановив:
До Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшло вказане вище подання, яке мотивовано тим, що у Харківському апеляційному суді неможливо утворити склад суду з числа суддів цього суду для розгляду справи, в якій суддя-доповідач буде визначений зі складу судової палати з розгляду кримінальних справ. У зв'язку з цим апеляційний суд просить Верховний Суд вирішити питання про направлення матеріалів провадження для розгляду до іншого суду апеляційної інстанції.
Учасників провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.
Перевіривши наведені доводи, дослідивши наявні матеріали провадження, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що указане вище подання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, зокрема, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Згідно з матеріалами провадження, до Харківського апеляційного суду надійшла для розгляду апеляційна скарга прокурора на вирок Основ'янського районного суду м. Харкова від 20 травня 2025 року.
За змістом подання Харківського апеляційного суду, а також відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2025 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Рішенням Ради суддів України від 11 червня 2021 року № 18 було роз'яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
З подання апеляційного суду та матеріалів провадження вбачається, що у складі судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду здійснюють правосуддя сім суддів ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ).
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2025 року суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було виключено з автоматизованого розподілу, оскільки слухали поєднану справу, що виключає їх участь у розгляді поточної (справа № 646/8061/23, провадження № 11-сс/818/1531/23).
Також, відповідно до згаданого протоколу та подання, інших суддів, які входять до складу судової палати з розгляду кримінальних справ, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 виключено з розподілу у зв'язку з відрядженнями та відпустками, проте такі обставини є тимчасовими та не перешкоджають включенню вказаних суддів для автоматизованого розподілу у дні, коли вони виконуватимуть свої професійні обов'язки.
З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення подання Харківського апеляційного суду про направлення з одного суду апеляційної інстанції до іншого кримінального провадження (справа № 646/10421/23), оскільки наявна фактична чисельність суддів та можливість визначення судді-доповідача у справі із судової палати з розгляду кримінальних справ свідчать, що Харківський апеляційний суд не вичерпав процесуальних можливостей щодо формування колегії суддів для розгляду цього кримінального провадження.
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Подання Харківського апеляційного суду про направлення з одного суду апеляційної інстанції до іншого кримінального провадження (справа № 646/10421/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3