14 липня 2025 року
м. Київ
справа № 202/3758/25
провадження № 51-2535 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2025 року,
встановив:
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від28 травня 2025 року частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_4 , та скасовано постанови слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 28 березня 2025 року про оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у міжнародний розшук та про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12025040000000306. У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу прокурора задовольнив, ухвалу слідчого судді скасував та постановив нову ухвалу, якою призначив новий розгляд скарги адвоката ОСОБА_6 .
Не погодившись з рішенням апеляційного суду, адвокат ОСОБА_5 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 310 КПК визначено, що оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку, а відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, адвокат ОСОБА_5 не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, яка не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Отже, таке судове рішення не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3