11 червня 2025 року
м. Київ
справа № 733/921/23
провадження № 51-4581кмо24
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянула матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року і
Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року визнано винуватим та засуджено ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2022 року з врахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 18 січня 2024 року за із застосуванням ст. 72 КК остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року вказаний вирок місцевого суду залишено без змін.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 оскаржила судові рішення щодо нього, просить їх змінити в частині призначеного покарання, обрати ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 358 КК покарання, не пов'язане з позбавленням волі, а попередній вирок виконувати самостійно. Сторона захисту висловлює незгоду, зокрема з призначенням остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 15 травня 2025 року матеріали розглядуваного провадження передано на розгляд об'єднаної палати ККС ВС.
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв'язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові об'єднаної палати ККС ВС від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18), в якій сформульовано висновки щодо призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків) за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо особи з врахуванням часу постановлення попереднього вироку, а не часу набрання ним законної сили.
В ухвалі про передачу кримінального провадження на розгляд об'єднаної палати ККС ВС колегія суддів Першої судової палати ККС ВС вказала, що саме з набранням судовим рішенням законної сили кримінальний процесуальний закон пов'язує набуття ним властивості загальнообов'язкового та необхідність звернення його до виконання, а також інші правові наслідки, у тому числі й врахування його під час призначення покарання за новим вироком.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у розглядуваній справі:
- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК, було вчинено 12 червня 2023 року;
- 30 травня 2024 року постановлено вирок, який ухвалою апеляційного суду від 12 серпня 2024 року залишено без зміни.
Остаточне покарання призначено за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК, оскільки на момент постановлення вироку був постановлений вирок від 09 лютого 2022 року в іншій справі (№ 646/7000/21), який був змінений в частині призначеного покарання ухвалою апеляційного суду від 18 січня 2024 року (застосовано положення ст. ст. 69, 75 КК).
Натомість у справі № 766/39/17, яку розглядала об'єднана палата ККС ВС та від якої пропонує відступити колегія суддів Першої судової палати ККС ВС:
- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК, було вчинено 23 та 24 вересня 2016 року;
- вирок постановлено 30 січня 2018 року, який ухвалою апеляційного суду було змінено у частині призначеного покарання та під час призначення остаточного покарання застосовано ч. 4 ст. 70 КК з врахуванням вироку апеляційного суду від 10 жовтня 2016 року.
З викладеного вбачається, що у розглядуваній справі № 733/921/23 на момент постановлення вироку судом першої інстанції вирок в іншій справі не лише був постановлений, а й переглянутий в апеляційному порядку з постановленням ухвали від 18 січня 2024 року, якою було змінено вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та застосовано положення ст. ст. 69, 75 КК.
Тобто обставини кримінальних проваджень у справах № 733/921/23 та № 766/39/17 не є однаковими, а тому і підстав для розгляду цього провадження об'єднаною палатою ККС ВС з мотивів, наведених в ухвалі від 15 травня 2025 року, немає.
Не виникає у цьому провадженні й питання, на яке наголошує колегія суддів, про те, що вирок суду першої інстанції за попереднім засудженням на момент ухвалення вироку в цій справі ще не набрав законної сили, оскільки як видно із матеріалів провадження, попередній вирок вже був переглянутий судом апеляційної інстанції, а, отже, набрав законної сили.
Частина 2 ст. 434-1 КПК підставами передачі кримінального провадження на розгляд об'єднаної палати визначає необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об'єднаної палати.
В ухвалі про передачу матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_9 на розгляд об'єднаної палати ККС ВС колегія суддів Першої судової палати не навела для цього підстав, передбачених ч. 2 ст. 434-1 КПК, у зв'язку з чим матеріали провадження підлягають поверненню для прийняття рішення по суті колегією суддів Першої судової палати ККС ВС.
Керуючись ч. 2 ст. 434-1 Кримінального процесуального кодексу України, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
Матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року повернути на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду для прийняття рішення по суті.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
ОСОБА_7