Ухвала
11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 214/7646/13-ц
провадження № 61-7738ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 20 червня 2025 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року.
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Дніпровського апеляційного суду ухвалена 21 серпня 2024 року (відомості про складення повного судового рішення відсутні). Касаційна скарга подана до Верховного Суду 20 червня 2025 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 20 вересня 2024 року.
У клопотанні, яке додано до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що не був повідомлений про розгляд справи, внаслідок чого був позбавлений можливості на захист своїх законних інтересів. Докази порушення прав на захист містяться в матеріалах справи, у яких відсутні дані про надсилання ОСОБА_1 будь-яких документів про повідомлення про час і місце розгляду справи, а також про надіслання судового рішення. Про оскаржену постанову апеляційного суду ОСОБА_1 дізнався лише після повідомлення державного виконавця про початок примусового стягнення грошових коштів. Після чого представник звернувся 16 травня 2025 року до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Справа на ознайомлення була видана 22 травня 2025 року і тому строк на касаційне оскарження слід відраховувати з цієї дати. До клопотання додано копію довіреності від 16 травня 2025 року, виданою ОСОБА_1 представнику ОСОБА_4 на представництво його інтересів та копію заяви ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи, зареєстровану судом 16 травня 2025 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Однак, указані у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави, не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо), які б свідчили про те, постанова апеляційного суду не вручалася (видавалася або надсилалась) йому раніше апеляційним судом.
Окрім цього, ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо ознайомлення з постановою апеляційного суду 22 травня 2025 року.
Верховний Суд позбавлений можливості перевірити доводи щодо неотримання копії постанови суду апеляційної інстанції, оскільки у розпорядженні суду наявні лише матеріали касаційної скарги.
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Окрім цього, 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року.
У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
У касаційній скарзі особа, яка її подала, не обґрунтовує в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що справа була розглянута без його участі.
Так, пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Особі, яка подала касаційну скаргу слід обґрунтувати підстави касаційного оскарження у цій частині, зазначивши про дату, час і місце судового засідання, про яке ОСОБА_1 належним чином не було повідомлено та послатися на відповідний пункт частини першої статті 411 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року).
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не вказано інших учасників справи, а саме: ОСОБА_3 , її місце проживання чи перебування.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат