15 липня 2025 року
м. Київ
справа № 753/13872/19
провадження № 61-8454ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пархуць Владислав Дмитрович, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про реєстрацію речових прав, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння,
У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова А. В., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування запису про реєстрацію речових прав, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1480181180000. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року залишено без змін.
03 липня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пархуць В. Д., звернувся через систем «Електронний суд» до Верховного Суду з касаційної скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.
Вимога сплати судового збору в цивільних судах не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у липні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станомна 01 січня 2019 року становив 1 921,00 грн.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 768,40 грн (1 921,00 грн*0,4) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб 9 605,00 грн (1 921,00 грн*5) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Отже, враховуючи характер спору, зміст касаційної скарги, відсутність на час відкриття касаційного провадження відомостей про вартість оспорюваного майна (квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 132,6 кв. м), взявши до уваги, що суд першої інстанції визначив суму судового збору у розмірі 15 140,00 грн, апеляційний суд - у розмірі 22 710,00 грн, розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі, за попередніми розрахунками, з урахуванням коефіцієнту 0,8 складає 24 224,00 грн (15 140,00 грн х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пархуць В. Д., на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 рокубула сформована в підсистемі «Електронний суд», однак доказів надсилання ОСОБА_2 та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бочкарьовій А. В. копій цієї касаційної скарги заявником не надано.
За таких обставин, заявнику необхідно надати суду докази надсилання копій касаційної скарги ОСОБА_2 , який не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд», та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бочкарьовій А. В. (у касаційній скарзі відсутні відомості (РНОКПП), необхідні для ідентифікації Бочкарьової А. В. в підсистемі «Електронний суд»).
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Пархуць Владислава Дмитровича, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 29 липня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников