10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 234/4789/21
провадження № 61-10039св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кіреєв Вадим Валерійович, на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року у складі судді Мачуського О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовну заяву обґрунтувало тим, що відповідачка є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 . 07 березня 2020 року представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за адресою відповідачки було виявлено та зафіксовано Актом порушення - використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії з порушенням схеми обліку. Електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується. Порушення продемонстроване споживачу. Порушення було виявлене за допомогою двополюсного покажчику напруги, та індикатора прихованої проводки. Розрахунковий засіб обліку був замінений. Уповноважена особа Споживача була з актом ознайомлена, зауважень не мала, з порушенням погодилася, копію акту отримала, про що поставила свої підписи в акті. На підставі Акта про порушення від 07 березня 2020 року № 0002391 відповідачці, у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14. Березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), була нарахована сума необлікованої електричної енергії у розмірі 26 240,76 грн.
З огляду на викладене, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у сумі 26 240,76 грн.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області із зустрічним позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення.
Зустрічну позовну заяву мотивувала тим, що вона ніколи не порушувала ПРРЕЕ та вчасно сплачувала платежі. 07 березня 2020 року працівники Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» в присутності її матері склали акт про порушення № 0002391. При цьому, мати підписала акт та зазначила, що згідна з порушенням, оскільки їй пояснили, що це необхідно зробити, оскільки є незначне порушення, яке вже виправлено. Зі змістом порушення її ніхто не ознайомлював. Надалі на засіданні комісії Краматорського РЕМ було нарахована вартість необлікованої електроенергії у розмірі 31 011,07 грн. Згодом рішенням комісії від 12 жовтня 2020 року вартість необлікованої електроенергії була переглянута до 26 240,76 грн. Стверджувала, що її безпідставно притягнуто до відповідальності, а рішення комісії, відображене у протоколі від 12 жовтня 2020 року № 1154, є незаконним. Зазначала, що прилад обліку електроенергії при огляді було опломбовано, жодних втручань до нього не було. Жодних конструкцій, притаманних для використання «штучного нуля», не існувало та співробітниками Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не встановлено. Наголошувала на тому, що в Акті про порушення не зазначено причини, з яких факт та спосіб порушення неможливо було встановити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку. Також зазначала, що встановити факт використання «штучного нуля» споживачем відповідно до ПРРЕЕ можливо тільки при виявленні місця самовільного підключення, що не було зроблено при складанні Акта про порушення. Крім того, зазначала, що оскільки в акті про порушення не зазначені причини, з яких факт та спосіб порушення не можливо було встановити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, то відповідно до пункту 8.4.8 ПРРЕЕ розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії повинен починатись з 21 лютого 2020 року (дата останнього контрольного огляду приладу обліку).
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо розгляду акта про порушення ПРРЕЕ Краматорського РЕМ, оформлене протоколом від 12 жовтня 2010 року № 1154 про проведення за актом про порушення від 07 березня 2010 року № 0002391 розрахунку суми недорахованої електроенергії за період із 09 березня 2019 року до 07 березня 2020 року згідно з пунктом 8.4.8 (6) Методики у сумі 26 240,76 грн.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 16 червня 2021 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято та об'єднано в одне провадження з первісним позовом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ з Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Ухвалами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада та 13 грудня 2023 року справу № 234/4789/21 прийнято до загального провадження і призначено до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року позов АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку у розмірі 26 240,76 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Акт про порушення від 07 березня 2020 року № 002391 складено уповноваженими особами в порядку та формі, встановленими ПРРЕЕ; позивачем на підставі Акта про порушення правомірно складено Протокол від 12 жовтня 2020 року № 1134 та зроблено розрахунок збитків, який відповідає положенням ПРРЕЕ, тому позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, як необґрунтовані.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У липні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кіреєв В. В., через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема підпункту 8 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, заявниця вказує на неналежне дослідження судами, зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули уваги на те, що неправильне підключення лічильника у будинку заявниці (що є обов'язковою ознакою та обов'язковою умовою такого порушення ПРРЕЕ, як використання споживачем «штучного нуля», яке призвело до споживання необлікованої електричної енергії) було здійснене працівниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» внаслідок їх некваліфікованих дій;
- не врахували, що обов'язковою ознакою використання «штучного нуля», яке призвело до споживання необлікованої електричної енергії є виявлення місця підключення «штучного нуля» до «нульового» післяоблікового проводу електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача (внутрішньобудинкової проводки у будинку споживача), про що обов'язково має бути зазначено в акті про порушення, однак на момент здійснення перевірки представниками оператора системи розподілу та під час складання акта про порушення № 0002391, на території домоволодіння заявниці не було виявлено місця підключення «штучного нуля» до «нульового» післяоблікового проводу електричної мережі електрозабезпечення її електроустановки (внутрішньобудинкової проводки будинку);
- проігнорували, що акт про порушення № 0002391 складено лише на припущенні можливості використання «штучного нуля» та споживання необлікованої електричної енергії, що з огляду на зміст підпункту 8 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ не є порушенням ПРРЕЕ;
- не звернули увагу на те, що споживачем електричної енергії у будинку АДРЕСА_1 , є виключно заявниця ОСОБА_1 , оскільки саме на неї покладено обов'язок оплати спожитої електричної енергії у цьому будинку, натомість мати заявниці - ОСОБА_2 не є споживачем електроенергії у розумінні положень ПРРЕЕ та Закону України «про ринок електричної енергії» та не є її уповноваженою особою;
- не врахували, що оскільки споживач ОСОБА_1 при здійсненні перевірки та при складанні акта про порушення присутня не була, цей акт не підписувала, тому споживачем електричної енергії у житловому будинку АДРЕСА_1 , факт здійснення самовільного підключення до електромережі відповідача не визнавався;
- проігнорували, що мати заявниці ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій з ненадання працівникам оператора системи доступу до приміщення об'єкта споживача (заявниці) для проведення перевірки та/або дозволу здійснювати на його об'єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення;
- не звернули уваги на те, що працівниками Краматорського РЕМ не здійснювалось дослідження матеріалу та вимірювання перерізу всіх проводів, що використовувалися, на думку працівників Краматорського РЕМ, у схемі самовільного підключення «штучного нуля» до «нульового» проводу внутрішньобудинкової проводки будинку позивачки ОСОБА_1 , тому зазначення в акті про порушення № 0002391 матеріалу (мідь) та показника поперечної площі перерізу проводів (кабелів), які використані у схемі самовільного підключення у розмірі 1,5 кв. мм не може вважатися належним чином встановленим матеріалом та найменшою площею перерізу всіх проводів, які використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, а є лише помилковим припущенням та порушенням підпункту 8.2.5 ПРРЕЕ;
- не врахували, що добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими нібито було здійснено самовільне підключення, за умови доведення порушення ПРРЕЕ споживачем ОСОБА_1 , мав обчислюватись Комісією Краматорського РЕМ, згідно з вимогами підпункту 8.4.12 ПРРЕЕ, виключно виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр проводки, для якої нормується допустимий тривалий струм згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (мідний провід з площею поперечного перерізу 0,5 кв. мм та допустим тривалим струмом 11А);
- проігнорували, що фактично працівники Краматорського РЕМ мали можливість виявити вказане в акті порушення під час проведення контрольного огляду приладу обліку, тому розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення № 0002391, у разі доведення факту порушення ПРРЕЕ споживачем ОСОБА_1 , мав проводитись Комісією Краматорського РЕМ лише за період з 07 березня 2020 року (день складання акта про порушення) до 21 лютого 2020 року (день останнього контрольного огляду приладу обліку), що становить 16 днів;
- не надали належну оцінку всім доводам і аргументам заявниці, тощо.
Також у касаційній скарзі заявниця виклала клопотання про звільнення її від сплати судового збору та клопотання про зупинення дії рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року і постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року.
У вересні 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в інтересах якого діє представник Удовиченко О. В., на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заявник зазначив про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 15 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кіреєв В. В., на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року передано на розгляд судді- доповідачу Гулейкову І. Ю.; судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання доказів сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Індустріального районного суду м. Дніпропетровська матеріали справи № 234/4789/21; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії оскаржуваних судових рішень; надано АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2024 року матеріали справи № 234/4789/21 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 30 травня 2012 року серії НОМЕР_1 є власником житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
Постачання електричної енергії до зазначеного будинку здійснює АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», відповідно до договору про користування електричною енергією від 23 січня 2014 року.
07 березня 2020 року представниками Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за адресою: вул. Григорія Сковороди, 34, м. Краматорськ, Донецька область, виявлено та зафіксовано Актом № 0002391 у відповідності до вимог підпункту 8.2.5 ПРРЕЕ, наступне порушення - використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії з порушенням схеми обліку. Електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується. Порушення продемонстроване споживачу. Додатково змонтований контур заземлення, з'єднаний з «нульовим» проводом внутрішньо-будинкової електромережі. Фаза в третій клемі. Порушення було виявлене за допомогою двополюсного покажчику напруги, та індикатора прихованої проводки. Розрахунковий засіб обліку був замінений.
Уповноважена особа споживача ОСОБА_1 її мати ОСОБА_2 з актом ознайомлена, зауважень не мала, з порушенням погодилася, копію акта отримала, про що поставила свої підписи в цьому акті.
В пояснювальній записці заступнику начальника Краматорського РЕМ рейдової бригади від 07 березня 2020 року зазначено, що під час перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , з дозволу ОСОБА_2 було оглянуто прилад обліку електроенергії. Відключивши «0» автомат після приладу обліку у будинку, усі токоприймачі працювали, однак при цьому диск приладу обліку не обертався. Порушення було продемонстровано ОСОБА_2 та її онуку ОСОБА_3 .
Результатами розгляду скарги ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), які викладені у листі від 20 серпня 2020 року № 8760/20/9-20, визначено, що Акт про порушення від 07 березня 2020 року № 0002391 складений представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» правильно, однак розрахунок вартості необлікованої енергії в частині сили струму, яка застосовувалась при розрахунках, проведено неправильно. Зобов'язано АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» привести свої дії щодо споживача ( ОСОБА_1 ) у відповідність до вимог законодавства шляхом здійснення перерахунку обсягу вартості необлікованої електричної енергії, а саме здійснити розрахунок з урахуванням сили струму 16 А, протягом двох тижнів повідомити НКРЕКП та відділ НКРЕКП Дніпропетровської області.
На підставі Акта про порушення від 07 березня 2020 року № 0002391, комісією Краматорського РЕМ АТ«ДТЕК Донецькі електромережі» відповідачці ОСОБА_1 , відповідно до пункту 8.4.13 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ , за період з 09 березня 2019 року до 07 березня 2020 року за формулою 8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, з урахуванням сили струму 16 А, напруги 0,22 кВ, соs ?рівним 0,9, часу використання самовільного підключення рівним 8 год, нарахована сума необлікованої електричної енергії у розмірі 26 240,76 грн. Нарахування зафіксовано протоколом від 12 жовтня 2020 року № 1134 у присутності ОСОБА_1 , з врахуванням листа НКРЕКП від 20 серпня 2020 року № 8760/20/9-20.
Правове обґрунтування
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов'язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором. Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою. Вартість оплачених оператором системи розподілу послуг за договором про спільне використання електричних мереж включається до тарифу на розподіл відповідного оператора системи розподілу.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено поняття, і зокрема: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник електропостачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити; технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.
Згідно з підпунктом 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
За змістом пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або пі
Згідно з абзацами 1-3 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Згідно з підпунктом 8 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення такого порушення як використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
Відповідно пункту 8.4.6 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).
В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).
У разі визнання споживачем факту здійснення самовільного підключення та ненадання оператору системи доступу до приміщень об'єкта споживача та/або дозволу здійснювати на його об'єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, про що зазначається в акті про порушення, положення цієї глави застосовуються без виявлення місця підключення. У цьому разі в акті про порушення зазначається ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-8 пункту 8.4.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.
Згідно з підпунктом 6 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 8 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. У разі виявлення у споживача порушення цих Правил, яке представники оператора системи не мали можливості виявити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, в акті про порушення зазначаються причини відсутності цієї можливості та спосіб виявлення порушення.
Відповідно до пункту 8.4.13 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушення, зазначеного у підпункті 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт-год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год.
Згідно з положеннями частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Вирішуючи спір між сторонами справи, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що акт про порушення від 07 березня 2020 року № 002391 складено уповноваженими особами оператора системи в порядку та формі, встановленими ПРРЕЕ; позивачем на підставі Акта про порушення правомірно складено Протокол від 12 жовтня 2020 року № 1134 та зроблено розрахунок збитків, який відповідає положенням ПРРЕЕ, тому позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, як необґрунтовані.
Аргументи касаційної скарги про те, що обов'язковою ознакою використання «штучного нуля», яке призвело до споживання необлікованої електричної енергії є виявлення місця підключення «штучного нуля» до «нульового» післяоблікового проводу електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача (внутрішньобудинкової проводки у будинку споживача), про що обов'язково має бути зазначено в акті про порушення, однак на момент здійснення перевірки представниками оператора системи розподілу та під час складання акта про порушення № 0002391, на території домоволодіння заявниці не було виявлено місця підключення «штучного нуля» до «нульового» післяоблікового проводу електричної мережі електрозабезпечення її електроустановки (внутрішньобудинкової проводки будинку), Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ штучний нуль - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або системи опалення), що з'єднаний з «нульовим» післяобліковим проводом електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним одноелементним лічильником - «фаза» у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до терміну «штучний нуль».
Згідно з підпунктом 8 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, зокрема, у разі виявлення такого порушення як використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.
Відповідно абзацу 3 пункту 8.4.6 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі визнання споживачем факту здійснення самовільного підключення та ненадання оператору системи доступу до приміщень об'єкта споживача та/або дозволу здійснювати на його об'єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, про що зазначається в акті про порушення, положення цієї глави застосовуються без виявлення місця підключення. У цьому разі в акті про порушення зазначається ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення.
Як свідчать матеріали справи, яка переглядається, 07 березня 2020 року працівниками Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за адресою: вул. Григорія Сковороди, 34, м. Краматорськ, Донецька область, виявлено та зафіксовано Актом № 0002391 відповідно до вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ наступне порушення - використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Порушення було виявлене за допомогою двополюсного покажчика напруги, та індикатора прихованої проводки.
Зокрема, з дозволу уповноваженої особи споживача - ОСОБА_2 було оглянуто прилад обліку електроенергії № 2261076. Після відключення «0» автомат після приладу обліку у будинку, усі токоприймачі працювали, однак при цьому диск приладу обліку не обертався. Ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення зазначена у вказаному акті про порушення.
Уповноважена особа споживача ( ОСОБА_2 ) була з актом № 2261076 ознайомлена, зауважень не мала, з порушенням погодилася, копію акта отримала, про що поставила свої підписи в цьому акті.
Отже, оскільки у цій справі уповноважена особа споживача ОСОБА_2 визнала факт порушення - використання «штучного нуля», що призвело до споживання на території домоволодіння позивачки необлікованої електричної енергії з порушенням схеми обліку, то виявлення працівниками Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» місця такого підключення «штучного нуля» до «нульового» післяоблікового проводу електричної мережі електрозабезпечення електроустановки споживача (внутрішньобудинкової проводки у будинку споживача) не було обов'язковим.
Доводи касаційної скарги про те, що споживачем електричної енергії у будинку АДРЕСА_1 , є виключно заявниця ОСОБА_1 , так як саме на неї покладено обов'язок оплати спожитої електричної енергії у цьому будинку, натомість мати заявниці - ОСОБА_2 не є споживачем електроенергії у розумінні положень ПРРЕЕ, Закону України «Про ринок електричної енергії» та не є її уповноваженою особою, а також доводи про те, що оскільки споживач ОСОБА_1 при здійсненні перевірки та при складанні акта про порушення присутня не була, цей акт не підписувала, тому споживачем електричної енергії у житловому будинку АДРЕСА_1 , факт здійснення самовільного підключення до електромережі відповідача не визнавався, Верховний Суд також відхиляє з огляду на таке.
Відповідно пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено та наявні у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_2 , яка є матір'ю споживач ОСОБА_1 , мала доступ до закритих приміщень споживача (заявниці), допустила працівників Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до системи енергопостачання житлового будинку для проведення перевірки, підписала акт про порушення, чого не може зробити неуповноважена особа.
Отже, ОСОБА_2 у розмінні положень ПРРЕЕ є уповноваженою особою (представником) заявниці, а акт про порушення ПРРЕЕ від 07 березня 2020 року № 002391, складений як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17, від 04 липня 2018 року у справі № 914/2510/17, 01 лютого 2023 року у справі № 553/2170/19.
Аргументи касаційної скарги про те, що мати заявниці - ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій з ненадання працівникам оператора системи доступу до приміщення об'єкта споживача (заявниці) для проведення перевірки та/або дозволу здійснювати на його об'єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, Верховний Суд також відхиляє, оскільки вони частково спростовуються наявними у справі доказами, а саме змістом: Акта про порушення від 07 березня 2020 року № 0002391 (т. 1 а.с. 16-17) та пояснювальної записки заступнику начальника Краматорського РЕМ рейдової бригади від 07 березня 2020 року (т.1 а. с. 21).
Посилання у касаційній скарзі на те, що працівниками Краматорського РЕМ не здійснювалось дослідження матеріалу та вимірювання перерізу всіх проводів, що використовувалися, на думку працівників Краматорського РЕМ, у схемі самовільного підключення «штучного нуля» до «нульового» проводу внутрішньобудинкової проводки будинку позивачки ОСОБА_1 є безпідставними з огляду на таке.
Аналіз пункту 4 наявного у справі Акта про порушення від 07 березня 2020 року № 0002391, який має назву «Результати проведення вимірів параметрів схеми електроживлення споживача на дату складення акта про порушення» (т. 1 а.с. 16 зворот), свідчить про те, що працівниками Краматорського РЕМ встановлено, що самовільне підключення у будинку АДРЕСА_1 , здійснено мідним проводом (кабелем) із перерізом 1,5 кв. м. Вимірювання вказаного провідника здійснено штангенциркулем з інвентарним номером Г№ 71208271.
Таким чином, працівниками Краматорського РЕМ здійснювалось дослідження матеріалу та вимірювання перерізу провідника, яким здійснено самовільне підключення у будинку заявниці (споживча). Вказане заявницею не спростовано.
Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 8.4.6. глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-8 пункту 84.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.
Натомість, працівники Краматорського РЕМ під час перевірки електроустановки у будинку АДРЕСА_1 таким правом не скористувались, та не вилучали жодних зразків кабелів (проводів).
Аргументи касаційної скарги про те, що добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими нібито було здійснено самовільне підключення, за умови доведення порушення ПРРЕЕ споживачем ОСОБА_1 , мав обчислюватись Комісією Краматорського РЕМ, згідно з вимогами підпункту 8.4.12 ПРРЕЕ, виключно виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр проводки, для якої нормується допустимий тривалий струм згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (мідний провід з площею поперечного перерізу 0,5 кв. мм та допустим тривалим струмом 11А), є необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з договором про користування електричною енергією від 23 січня 2014 року № 434 електрозабезпечення об'єкта ОСОБА_1 , за адресою, договірна потужність об'єкта 3кВт, струм спрацювання автоматичного вимикача 16 А (т.1 а. с.4).
Таким чином, розрахунок сили струму обґрунтовано було проведено позивачем відповідно до фактичних умов та ПРРЕЕ.
Водночас, Верховний Суд зазначає, що твердження відповідача з цього приводу також були предметом розгляду НКРЕКП, і також не знайшли підтвердження.
Аргументи касаційної скарги про те, що фактично працівники Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» мали можливість виявити вказане в акті порушення під час проведення контрольного огляду приладу обліку, тому розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення № 0002391, у разі доведення факту порушення ПРРЕЕ споживачем ОСОБА_1 , мав проводитись Комісією Краматорського РЕМ лише за період з 07 березня 2020 року (день складання акта про порушення) до 21 лютого 2020 року (день останнього контрольного огляду приладу обліку), що становить 16 днів, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
Згідно з підпунктом 6 пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 8 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
У разі виявлення у споживача порушення цих Правил, яке представники оператора системи не мали можливості виявити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, в акті про порушення зазначаються причини відсутності цієї можливості та спосіб виявлення порушення
У пункті 6 Акта про порушення від 07 березня 2020 року № 002391 (т. 1 а.с. 16 зворот) позначено, що самовільне підключення виконано споживачем приховано та для його виявлення було застосовано двополюсний покажчик напруги і індикатор прихованої проводки.
Таким чином, оскільки самовільне підключення було зроблено прихованим способом та без спеціальних технічних засобів його неможливо було виявити, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» правильно розрахувало період використання необлікованої енергії згідно підпунктом 6 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, а саме дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Доводи касаційної скарги про те, що неправильне підключення лічильника у будинку заявниці (що є обов'язковою ознакою та обов'язковою умовою такого порушення ПРРЕЕ, як використання споживачем «штучного нуля», яке призвело до споживання необлікованої електричної енергії) було здійснене працівниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» внаслідок їх некваліфікованих дій, а також про те, що фактично працівники оператора системи мали можливість виявити вказане в акті порушення під час проведення контрольного огляду приладу огляду,
зводяться до припущень заявниці, які не обґрунтовані доказами, та не знайшли свого підтвердження у ході розгляду цієї справи судом.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належну оцінку всім доводам і аргументам заявниці, Верховний Суд відхиляє, оскільки як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).
Доводи касаційної скарги про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема підпункту 8 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, у подібних правовідносинах є безпідставними з огляду на те, що практика суду касаційної інстанції щодо питання стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку, та застосування норм ПРРЕЕ є сталою.
Водночас Верховний Суд наголошує, що висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц, провадження № 14-43цс22).
Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки обставин справи і доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Якщо оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Ponomaryov v. Ukraine», заява № 3236/03; від 24 липня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russian Federation», заява № 59498/00; від 21 вересня 2006 року у справі «Nelyubin v. Russia», заява № 14502/04).
Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Тож, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скаргапідлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.
Щодо розподілу судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кіреєв Вадим Валерійович, залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник