15 липня 2025 року
м. Київ
справа № 592/3369/23
провадження № 61-8477ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 червня 2024 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки нежитлового приміщення як об'єкту права спільної часткової власності,
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- виділити йому в натурі нежитлові приміщення гаражу літ. «Е», загальною площею 190,1 кв. м: гараж «1», площею 52,3 кв. м; кладова «2», площею 11,3 кв. м; гараж «3», площею 63,3 кв. м; гараж «4», площею 63,2 кв. м, що відповідає 27/100 часток, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ,
- припинити право спільної часткової власності на вказане майно.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 27 червня
2024 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки нежитлового приміщення як об'єкту права спільної часткової власності задоволено.
Виділено в натурі ОСОБА_2 наступні нежитлові приміщення гаражу літ. «Е», загальною площею: 190,1 кв. м: гараж «1», площею 52,3 кв. м; кладова «2», площею 11,3 кв. м; гараж «3», площею 63,3 кв. м; гараж «4», площею 63,2 кв. м, що відповідає 27/100 часток, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.
17 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку вперше звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду
від 27 червня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки нежитлового приміщення як об'єкта права спільної часткової власності визнано неподаною та повернуто заявнику.
29 червня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду
від 27 червня 2024 року (надійшла до суду 04 липня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що з червня 2024 року по середину листопада
2024 року заявник знаходився за кордоном у відрядженні.
21 листопада 2024 року він ознайомився з матеріалами справи, в якій були відсутні дані про направлення йому постанови Сумського апеляційного суду.
Зазначає, що зі своїм адвокатом він припинив договір про надання правничої допомоги 28 червня 2024 року, а саме до винесення оскаржуваної постанови.
Також, посилається на те, що ухвалу про повернення касаційної скарги він отримав лише 14 червня 2025 року.
На підтвердження клопотання ОСОБА_1 надав копію ухвали про повернення касаційної скарги з конвертом, копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи, копію додаткової угоди з адвокатом, копію доказів про роботу по найму, копію доказів перебування у відрядженні, оцінку вартості майна.
Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,
а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на наступне.
У постанові Сумського апеляційного суду від 27 червня 2024 року зазначено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Лобанов М. Б. був присутнім у судовому засіданні 27 червня 2024 року.
Відповідно до тексту наданої додаткової угоди № 2 від 28 червня 2024 року
«27 червня 2024 Сумський апеляційний суд по справі № 592/3369/23 провів остаточне засідання та виніс вступну та резолютивну частину Постанови, якою відмовив ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги» «Сторони погодили, що Договір про надання правової допомоги № 18.01
від 18.01.2024 укладений між адвокатом Лобановим М. Б. та клієнтом
ОСОБА_1 вважається виконаним та таким, що є припиненим з моменту підписання даної Додаткової угоди, а саме 28.06.2024».
Враховуючи те, що Додаткова угода була підписана ОСОБА_1 28 червня
2024 року, вже після ухвалення оскаржуваної постанови, то заявнику було достеменно відомо про ухвалене Сумським апеляційним судом 27 червня 2024 року судове рішення.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Сумського апеляційного суду від 27 червня 2024 року надіслана судом до реєстру 01 липня
2024 року, зареєстрована - 01 липня 2024 року, забезпечено надання загального доступу - 02 липня 2024 року.
Отже, з 02 липня 2024 року заявник мав можливість ознайомитися з повним текстом постанови.
Посилання заявника на те, що з червня 2024 року по середину листопада 2024 року він перебував за кордоном, та не укладав договір з іншим адвокатом, не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2025 року, якою залишав без руху касаційну скаргу заявника, подану ним вперше, вже висловився щодо наданих заявником тих самих пояснень стосовно причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За вказаних обставин, наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження не є поважними, а тому касаційну скаргу слід залишити без руху, та надати заявнику строк для усунення цих недоліків, та зазначити інші причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2023 році та заявляв одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 13 420,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
у розмірі 202,20 грн, а саме:
1) Судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - 1 073,60 грн;
2) Оціночна вартість спірного майна - 155 100,00 грн;
3) Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру - 1 551,00 грн (155 100,00*1%=1 551,00);
4) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 2 624,60 грн (1 073,60+1 551,00=2 624,60)
5) Сплачено судового збору - 2 422,40 грн;
6) Доплата судового збору - 202,20 грн (2 624,60-2 422,40=202,20).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 червня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць