Справа № 162/607/25 Провадження №33/802/484/25 Головуючий у 1 інстанції:Цибень О. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
14 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
секретаря судового засідання - Богдан Л.М.,
захисника ОСОБА_1 - Пасевича О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Пасевича Олександра Петровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 25 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Любешівського районного суду Волинської області від 25.06.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.06.2025 року о 17 годині 44 хвилини у селі Зарудчі по вулиці Незалежності керував автомобілем марки «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. У зв'язку з вказаним ОСОБА_1 інкримінується порушення вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.23-24).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Пасевич О.П. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи.
Вказує на те, що жоден із перелічених доказів у постанові не може слугувати підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки не є належним та допустимим доказом.
Працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , всупереч вимогам ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» не повідомили водія про причини зупинки, а одразу почали вимагати документи. Відтак немає підстав вважати, що ОСОБА_1 зупинено правомірно.
Окрім цього жодної вимоги та законної підстави працівників поліції відносно ОСОБА_1 пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння не було, як вбачається з відео були лише питання.
Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено місце та час вчинення адміністративного правопорушення, не зазначені дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду.
Також відеозаписи, що долучені до матеріалів справи, не є безперервними, що вказує на те, що дане відео не може слугувати належним та допустимим доказом.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.27-29).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - Пасевича О.П., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №351364 від 04.06.2025 року (а.с.1);
-рапортом про прийняття та реєстрацію заяви в ІКС ІПНП 04.06.2025 року за №3941 (а.с.2);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.06.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.06.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.06.2025 року (а.с.6);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.06.2025 року (а.с.7);
-зобов'язанням до протоколу серії ЕПР1 № 351364 про відсторонення від керування транспортним засобом від 04.06.2025 року (а.с.8);
-рапортом інспектора СРПП ВПД № 1 (с-ще Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Михальчука В. від 05.06.2025 року (а.с.12);
-відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції (а.с.13).
Згідно довідки, складеної заступником начальника ВПД № 1 (с-ще Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Михалика А. від 10.06.2025 року вбачається, що згідно ІКС «ІПНП» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КпАП України, посвідчення водія видано 08.07.2004 року (а.с.9).
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими немає.
Апеляційний суд зазначає, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Доводи апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Щодо доводів апелянта про те, що долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної боді-камери поліцейського не є безперервними, то вони не дають суду підстав вважати, що внаслідок зупинення відеозапису було втрачено відомості, які могли б суттєво вплинути на розгляд даної справи. Таким чином відсутність безперервного відеозапису, на що посилається захисник, жодним чином не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КпАП України, оскільки сторона захисту не довела, що події чи обставини, які відбулися поза відеозаписом спростовують вину його довірителя у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.
При цьому, відеозапис не містить ознак монтажу чи інших недоліків, які б давали суду підстави для визнання його недопустимим доказом, а відображені на ньому події сторона захисту під сумнів не ставить. Слід зауважити, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. До матеріалів справи долучено відеозаписи, зміст яких є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на них інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. На відеозаписах зафіксовано всю подію правопорушення, яка стосується обставин проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, а якість зйомки є достатньою та такою, що виключає сумніви щодо оцінки зафіксованих подій.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Пасевича Олександра Петровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 25 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.