Справа № 761/42335/24
Провадження № 2/761/3664/2025
05 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру аліментів,
Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про зменшення розміру аліментів, мотивуючи заявлені вимоги наступним. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.2018 у цивільній справі 761/32949/17 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15.09.2017 і до досягнення старшою дитиною повноліття. Рішення виконується в примусовому порядку Шевченківським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). Представник зазначає, що ОСОБА_1 має на утриманні крім ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , ще одну малолітню дитину - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Представником позивача також зазначено, що дружина позивача - ОСОБА_6 безробітна, ніде не працює. Отже позивач несе надмірний тягар на утримання 3 дітей. На сьогодні позивач також ніде не працює. Також необхідно врахувати, що позивач теж має базові потреби такі як їжа, одяг, житло, предмети побуту тощо. За таких обставин, представник позивача просить суд зменшити розмір аліментів, стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; відкликати виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 21.08.2018 та судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Провадження у справі відкрито 17.01.2025, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в адресу суду надав відповідь на відзив, в якому просить суд відзив ОСОБА_2 залишити без розгляду на підставі ч.2 ст. 126 ЦПК України та вирішити справу за наявними матеріалами як передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Разом з тим, як вбачається з обліково-статистичної картки в системі Д-3 відзив ОСОБА_2 у даній справі не зареєстровано.
За таких обставин, суд не вбачає за можливе вирішувати справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання позивач та його представник повідомлялися належним чином про час та день розгляду справи, не з'явилися, представник позивача в адресу суд надав заяву про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач також повідомлялась належним чином про час та день розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилась. Заяв та клопотань від неї в адресу суду не надходило.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд встановив наступне.
Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2018 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Серед іншого, стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 15.09.2017 року до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб, про що 13.10.2020 року Подільським районним у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 1573 (копія свідоцтва про шлюб наявна в матеріалах справи).
ІНФОРМАЦІЯ_6 у подружжя народилася дочка ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видано 13.10.2020 Подільським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 2377 (копія свідоцтва про народження міститься в матеріалах справи).
Згідно з відомості які містяться в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачений доходів та утриманих податків відповіді на запит у електронному вигляді від 02.03.2025, ОСОБА_1 у період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2025 року отримав дохід у розмірі 4 555,83 грн. (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року в справі № 364/1139/19 провадження № 61-11271св20).
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що: «розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 (провадження № 61-1193св24) зазначено, що: «звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, посилався на те, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки у другому шлюбі у нього народився син і на його утриманні перебувають малолітній син та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім'ї. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу, та суперечитиме її інтересам».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У даній справі позивач звернувся з позовом про зменшення розміру аліментів в обґрунтування якого вказав, що має на утриманні крім синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ще малолітню дочку від другого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також дружину ОСОБА_6 яка не працевлаштована і дохід в неї відсутній, також ОСОБА_1 зазначає, що не є працевлаштованим, дохід відсутній.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів на неповнолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або які свідчать про неможливість надавати матеріальну допомогу синам, що в свою чергу є підставою для зміни розміру аліментів згідно з вимогами ст. 192 СК України.
Стягнення із позивача аліментів на утримання синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15.09.2017 і до досягнення старшою дитиною повноліття відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.06.2018 у справі № 761/32949/17, так і утримання позивачем дитини від другого шлюбу, відповідають вимогам сімейного законодавства, а зменшення розміру аліментів на дві дитини лише в зв'язку з тим, що позивач має на утриманні ще одну дитину, без доведення погіршення його майнового становища після винесення рішення суду від 04.06.2018, не буде спрямовано на належне забезпечення неповнолітніх дітей, та суперечитиме їх інтересам.
Посилання позивача щодо відсутності доходу, суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів того, що він через об'єктивні причини не має можливості працевлаштуватись та отримувати дохід.
Крім того, відсутні докази, які б свідчили, що з моменту ухвалення Шевченківським районним судом м. Києва рішення про стягнення аліментів у відповідному розмірі в 2018 році матеріальний стан позивача значно погіршився.
Також, суд звертає увагу на те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61- 1031св21).
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Встановлений рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 07.06.2018 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без доведення значного погіршення матеріального становища платника аліментів, не буде спрямовано на належне забезпечення дітей від шлюбу з ОСОБА_2 та суперечитиме її інтересам.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану або таку зміну сімейного стану, яка може бути визнана підставою для зміни розміру аліментів.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76-78, 81, 133, 137, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 141,150,180,181,182,192 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зменшення розміру аліментів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 05 липня 2025 року.
Суддя: