СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8296/25
пр. № 2/759/4446/25
15 липня 2025 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Святошинського районного суду м. Києва 21.04.2025 надійшов зазначений позов. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вона з 24.06.2015 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу є діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне подружнє життя між сторонами не склалося, між ними почали виникати неприязні стосунки, розбіжності та непорозуміння щодо подальшого сімейного життя, шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, збереження шлюбу неможливе.
Ухвалою суду від 23.04.2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 16).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.с. 28).
25.04.2025 р. до суду від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшов оригінал міжнародної сімейної книжки виданого на виконання конвенції, підписаної у Парижі 12. 09.1974 р., яку апостильовано та здійснено нотаріальний переклад .
Відповідачу направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження, яка повернута до суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 71,72).
Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення та задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч. 2, ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Статтею 13 закону України Про міжнародне приватне право визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 24.06.2015 р. зареєстровано шлюб і відділі ЗАГС Муніципалітету Бейлікдюзю у державі Турецька республіка (а.с.70)
Міжнародна сімейна книжкаапостильована Туречинною відповідно до Гаазької Конвенції від 05.10.1961 р. Отже, зазначений документ є дійсним та території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58Ззакону України "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон), шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимогСімейного кодексу щодо підстав недійсності шлюбу.
Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний звязок іншим чином (ст. 60 закону).
Згідно ст. 63 Закону припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11). Відповідач ОСОБА_2 відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с10).
Отже, правові наслідки шлюбу, укладеного між позивачем та відповідачем, та правові наслідки його припинення, визначаються правом України як держави, у якій подружжя має спільне місце проживання.
Від даного шлюбу є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13-17)
Причиною розпаду сім'ї сторін стало те, що спільне подружнє життя не склалося, між ними почали виникати неприязні стосунки, розбіжності та непорозуміння щодо подальшого сімейного життя, нерідко були присутні сварки, тривалий час шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, збереження шлюбу неможливе.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 1 СК України, побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647\98).
При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач тривалий час не проживають однією сім'єю, у них різні погляди на життя на сімейні цінності, між сторонами спору припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, проти примирення заперечує.
Позивач надала до суду заяву про відновлення дошлюбного прізвища на ОСОБА_6 .
Питання судових витрат вирішити у відповідності до ст. 141 ЦПК України
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 3, 15, 81-82, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у відділі ЗАГС Муніципалітету Бейлікдюзю у державі Турецька республіка, витяг з актового запису том 21, сторінка 21, реєстраційний номер книжки 1020 - розірвати.
Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу, відновити на дошлюбне ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору сплаченого при поданні позову в розмірі 1211,80 грн.
Після набрання законної сили рішенням суду, копію рішення направити до Відділу реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Києві.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Зазначити дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Бабич Н.Д.