Справа № 758/8374/25
3/758/3675/25
Категорія 208
Київ
14 липня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №2285/АПр/26-15-04-06-18 від 20 травня 2025 року, складеним головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у місті Києві Грібінюк Ю.І. при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2024 рік ТОВ «МІСТОФФО» (код ЄДРПОУ 43367011), 04080, м. Київ, Подільський район, вул. Юрківська, 36/10, встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), керівник ТОВ «МІСТОФФО» (код ЄДРПОУ 43367011) вчинила правопорушення: ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: «стаття» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що відображено в акті перевірки від 02.04.2025 року №28279/Ж5/26-15-04-06-01/43367011, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, про причину неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 256 КУпАП дотримані не були, оскільки в ньому не вказана суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, в чому вона полягала, замість цього переписані порушення встановлені в ході перевірки, без конкретизації об'єктивної сторони правопорушення.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в ньому відсутні дані про суть правопорушення, а саме конкретні дії або бездіяльність ОСОБА_1 , які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та порушують наведені в протоколі нормативно-правові акти, відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У даному випадку у змісті протоколу наведений перелік законодавчих актів, які порушені, але не вказано, які ж дії (бездіяльність) вчинено, не зазначено наслідки від порушень. Перелік статей нормативних актів не замінює необхідності викладення обставин вчинення правопорушення, які орган (посадова особа), уповноважений розглядати протокол, не повинні самі відшуковувати і трактувати довільно.
Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на акт перевірки, в якому зазначено допущені порушення податкового законодавства та розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення суперечить вимогам КУпАП, а сама суть адміністративного правопорушення зазначена в протоколі, є неконкретною та позбавляє можливості ефективно захищатися від нього.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, скоєння яких не охоплено суттю адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції.
Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності з діяннями, які викладені у диспозиції ч. 1 ст. 163-21 КУпАП, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність в її діях складу, а саме об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу надано копію акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 20.04.2025 №28279/Ж5/26-15-04-06-01/433670.
Пояснення ТОВ «МІСТОФФО» щодо висновків, вказаних в акті, до матеріалів не долучено.
Проте, уповноважений орган (суддя) розглядає справу в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, тому важливим є зміст цього документу, зокрема, викладення обставин вчиненого правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
В той же час, під час судового розгляду встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст., ч. 1 ст. 163-2, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Денисов