Справа № 760/16999/24
11 липня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Якимець О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Ухвалою Соломянського районного суду міста Києва від 29.07.2024 справу передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва у відповідності до ч. 1 ст. 295 ЦПК України (підсудність за місцезнаходженням медичного закладу).
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Статтею 295 ЦПК України визначено, що заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України вбачається, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 відносно якої ставиться питання про визнання її недієздатною, перебуває на лікуванні КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Однак, відповідних доказів, які б підтверджували факт проживання останньої у вказаному закладі, до матеріалів справи не додано.
Крім того, як встановлено з матеріалів поданої заяви, заявник, окрім визнання недієздатною ОСОБА_2 , за що не передбачена сплата судового збору, оскільки таки вимога відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 299 ЦПК України, просить ще встановити опіку над недієздатною фізичною особою, а також просить призначити себе опікуном, що не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 299 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У змісті заяви заявником вказується, що він проходить службу в лавах ЗСУ, проте до матеріалів заяви не долучено документа на підтвердження даної обставини.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
В порушення зазначених вимог процесуального закону, заявником до заяви не в повному обсязі додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону, а зміст вимог заяви не містить усіх посилань на підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Згідно п. 11 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.
Суд наголошує, що за змістом цієї норми Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, і такі витрати відносяться на рахунок держави.
Проте, як встановлено судом, окрім вимоги про визнання недієздатним, заявник висуває вимоги встановити опіку над недієздатною фізичною особою, а також просить призначити опікуном себе, що не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 299 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за заяву у справах окремого провадження визначено ставку судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Отже, враховуючи характер заяви, заявникові необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги в частині встановлення піклування та призначення піклувальником у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 261, 294 ЦПК України,
заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації - залишити без руху.
Надати заявникові строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись неподаною та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в частині залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець