Справа № 752/15910/25
Провадження №2-з/752/513/21
іменем України
09.07.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Акціонерного товариства "Універсал банк" про забезпечення позову, -
АТ "Універсал банк" звернувся у суд з позовом про визнання договору дарування недійсним та повернення сторін у попередній стан.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Одночасно АТ "Універсал банк" звернувся у суд з заявою про забезпечення позову. Просить накласти арешт на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви зазначає, що 21 травня 2008 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №065-2008-1591, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 634 030,00 доларів США строком до 10 травня 2028 року зі сплатою 12,45% річних за користування кредитом з цільовим призначенням кредиту - придбання майна.
З метою забезпечення виконання зобов"язання позичальником за кредитним договором №065-2008-1591 від 21 травня 2008 року був укладений 13.10.2014 року договір поруки зі ОСОБА_2
23.09.2015 року ПАТ "Універсал Банк" було направлено позичальнику та поручителям вимогу про усунення порушень виконання зобов"язання. Однак, зобов"язання за договором кредиту не були відповідачем виконані та порушення не було усунуто. Ухвалою судді Поільського районногосуду м. Києва від 18.04.2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ПАТ "Універсал банк" до ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року задоволено позов ПАТ "Універсал Банк". Постановлено стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ "Універсал банк" заборгованість за кредитним договором №065-2008-1591 від 21.05.2008 року, яка виникла станом на 10.03.2016 року у розмірі 101 036,06 доларів США. На підставі вказаногосудовогорішення був виданий виконавчий лист. Постановою від 26.06.2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного виконавчого документа.
Під час вчинення виконавчих дій було з"ясовано, що ОСОБА_2 на праві власності належала 1/3 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Проте 01.07.2016 року вказане нерухоме майно було відчужено відповідачем на підставі договору дарування, посвідченого Першою київською державною нотаріальною конторою на користь неповнолітньої онуки ОСОБА_4 , від імені якої діяла матір ОСОБА_3 (донька боржника)
На думку позивача, після відкриття провадження у справі №758/4209/16-ц про стягнення заборгоаності за кредитним договором №065-2008-1591 від 21.05.2008 року з метою ухилитись від виконання майбутнього судового рішення без наміру створення правових наслідків, обумовлених договором дарування ОСОБА_2 01.07.2016 року уклала фіктивний договір дарування зі своїм близьким родичом - ОСОБА_4 , від імені якої діяла донька ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .
Відповідно до частин 1-2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
Як убачається з роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Згідно інформаційної довідки №421728624 від 08.04.2025 року 1/3 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого 01.07.2016 року Першою київською державною нотаріальною конторою.
Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
При цьому обраний заявником захід забезпечення позову не порушує право власності відповідача, а сприяє недопущенню порушення прав заявника до встановлення фактичних обставин спору і вирішення питання щодо правомірності укладення оспорюваного договору дарування.
Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -
Заяву Акціонерного товариства "Універсал банк" про забезпечення позову Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , третя особа - Перша київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування та повернення сторіну попередній стан - задовольнити.
Накласти арешт на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого 01.07.2016 року Першою київською державною нотаріальною конторою.
Стягувач: Акціонерне товариство "Універсал Банк", ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження 04114 м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: