Справа № 752/3501/23
Провадження №: 1-кс/752/5870/25
14.07.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання заяву про відвід судді ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12021100010000779 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває зазначене кримінальне провадження (кримінальна справа № 752/3501/23), в якому прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 03.07.2025 заявлено відвід головуючій одноособово судді ОСОБА_4 .
Згідно з поданою заявою підставою для відводу є п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України - інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, яка в судовому засіданні 03.07.2025 відмовила у задоволенні клопотання прокурора про поновлення судового розгляду для допиту ряду експертів, які проводили експертизи, за результатами яких вони у своїх висновках дійшли протилежних висновків. Тобто, як зазначено у заяві про відвід судді, серед доказів наявні висновки експертів, які протирічать одна одній і такі недоліки під час судового розгляду не усунуто шляхом призначення повторної/додаткової експертизи, або шляхом допиту експертів для роз'яснення висновків. Також у заяві зазначено, що для надання оцінки кожному доказу, суд повинен оцінювати кожен доказ окремо в сукупності в цілому, а висновок експерта не повинен мати прерогативу над дослідженими доказами у сукупності.
У судове засідання для розгляду заяви про відвід з'явився прокурор територіальної прокуратури. Решта викликаних в судове засідання учасників провадження не прибули та, зважаючи на необов'язковість їх участі, судове засідання проведено за фактичної явки.
При цьому, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про відкладення судового засідання з розгляду заяви про відвід було відмовлено в зв'язку з тим, що чинне процесуальне законодавство не вимагає обов'язкової присутності сторін та інших учасників провадження в судовому засіданні при розгляді заяви про відвід судді. Захисник не був позбавлений права та можливості заздалегідь висловити свою думку щодо заяви про відвід, проте цим право не скористався. На переконання суду відкладення цього процесуального питання не сприятиме дотриманню засад розумності строків кримінального провадження, а лише затягуватиме судовий розгляд.
Прокурор підтримала заяву про відвід судді ОСОБА_4 , виголосила її зміст.
Розглядаючи заявлений відвід, суд зазначає наступне.
Загальні обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні наведені у ст. 75 КПК України і до них віднесено випадки, коли такий суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; коли він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; ситуація особистої заінтересованості судді, його близьких родичів чи членів сім'ї в результатах провадження; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а також випадки порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того процесуальним законодавством, зокрема ст. 76 КПК України обмежено допуск судді до повторної участі у кримінальному провадженні та передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 76 КПК України). Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 76 КПК України).
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Ґрунтовно проаналізувавши мотиви відводу, суд оцінює покладені в обґрунтування заяви доводи прокурора як власну суб'єктивну негативну оцінку судового рішення судді ОСОБА_4 від 03.07.2025 про відмову у задоволенні клопотання про відновлення судового розгляду з мотивів, викладених в ухвалі, що занесена до журналу судового засідання.
Розглядаючи заяву про відвід, суд зазначає, що мотиви постановлення судового рішення і саме рішення не повинне бути предметом аналізу при вирішенні заяви про відвід іншим суддею суду першої інстанції, адже незгода з судовим рішенням та процесуальними діями має свій законодавчо закріплений механізм реагування - як-то оскарження судового рішення, у разі законодавчого закріплення такої можливості. Законодавчої можливості окремого оскарження ухвали від 03.07.2025 не передбачено, проте законодавцем закріплено інший механізм реагування - оскарження остаточного судового рішення, зокрема, з підстав порушення норм матеріального чи процесуального права.
У кримінальному провадженні № 12021100010000779 остаточне судове рішення ще не постановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У будь-якій справі, де сторони не приходять до згоди між собою, завжди залишається невдоволена сторона, а тому незгода з позицією суду не може слугувати підставою для відводу складу суду.
Згідно з ч. 5 ст. 364 КПК України учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи № 752/3501/23 сторонам забезпечується право брати участь в дослідженні доказів, заявляти заяви, клопотання, ставити запитання свідкам, експертам тощо.
При цьому, саме прокурорам надавався час для визначення наявності доповнень судового розгляду, для підготовки до судових дебатів.
Послідовність судових процедур у цій справі дає підстави вести мову про те, що у кримінальному провадженні забезпечувалася повнота судового розгляду.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про те, що правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У той же час сторонита учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами і зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з визначеною законодавством процедурою, оцінка доказів здійснюється судом в нарадчій кімнаті, тоді як, як вказувалося вище, остаточне судове рішення у цьому кримінальному провадженні не постановлено, тобто прокурору наперед не може бути відомо, що висновки суду не відповідатимуть нормам матеріального та/або процесуального права. Незгода з можливою майбутньою оцінкою судом представлених стороною обвинувачення доказів не може слугувати причиною для відводу судді та, відповідно, зміни складу суду. При цьому, слід зауважити, що суд має право також і з власної ініціативи відновити судовий розгляд у разі виявлення для цього належних підстав
Таким чином, мотивація заяви про відвід не свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді ОСОБА_4 , у зв'язку з чим заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви прокурора ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1